Абсолютний чемпіон, який тривалий час не міг визначити, кому належить Крим.

Олександр Усик ще не сказав свого останнього слова

17 січня святкує свій 39-й день народження знаменитий український боксер Олександр Усик. ZAXID.NET пропонує ознайомитися з кількома цікавими фактами з життя олімпійського чемпіона, який досяг статусу абсолютного чемпіона у надважкій вазі й, незважаючи на численні скандали, залишається справжнім символом гордості для України.

Дитячі роки, боротьба з туберкульозом та кар'єра у "Таврії".

Олександр Усик з'явився на світ 17 січня 1987 року в Сімферополі. Його батько, Олександр Анатолійович, був військовим родом із Сумської області, а мати, Надія Петрівна, походила з Чернігівщини. Вона переїхала до Криму, де навчалася в будівельному училищі на спеціальності маляр-штукатур. Після невдалого першого шлюбу, в якому у неї народилась донька Вікторія, Надія зустріла Олександра у 1984 році, а через три роки у них з'явився на світ син.

Батьки Олександра Усика.

У 1993 році родина придбала житло та переселилася з Криму до Риботина, маленького села в Чернігівській області, де Олександр почав навчання в місцевій школі. Він зростав досить кволою дитиною, і в семирічному віці серйозно захворів на одну з форм туберкульозу, провівши цілий рік у лікарні в Чернігові. Саме в цій установі лікарі порадили батькам записати його до спортивної секції. У 1999 році Усики повернулися до Сімферополя, де клімат був більш сприятливим для Олександра, і хлопець продовжив своє навчання в школі № 34.

Олександр Усик разом зі своєю матір'ю.

Перш ніж знайти своє призначення в боксі, Усик займався різноманітними видами спорту: кікбоксингом, самбо, альпінізмом, танцями, дзюдо, карате та футболом. У підлітковому віці він грав у юнацькій команді "Таврія", але після інциденту з бійкою змушений був залишити клуб. У цей момент тренер Сергій Юрійович Лапін формував нову групу з боксу для хлопців, і Олександр приєднався до неї. Батьки не могли дозволити собі платні секції, тому бокс став єдиним варіантом, що не вимагав фінансових витрат.

Перші досягнення та невдачі на Олімпіаді 2008 року.

Завдяки своїй наполегливості та відданості справі, Олександр швидко досяг успіху, здобувши свою першу перемогу у 2005 році. Він став чемпіоном юнацького республіканського турніру з боксу, який відбувався в Будапешті, у середній вазі. У 2006 році, виступаючи в категорії до 75 кілограмів, Олександр зайняв третє місце на чемпіонаті світу.

Після вдалого старту в кар'єрі Усика звернули увагу та запросили до національної збірної України. У зв'язку з травмою Дениса Пояцика, Олександр вийшов на ринг від України в Розето-дельї-Абруцці і здобув ліцензію для участі в Олімпійських іграх. На змаганнях у Пекіні (у ваговій категорії до 91 кілограма) українець у першому раунді здобув перемогу над китайцем Юшаном Ніяті, але зазнав поразки від майбутнього срібного призера, італійця Клементе Руссо, і вибув зі змагань.

У тому ж році новим тренером спортсмена став відомий Анатолій Ломаченко, батько суперзірки Василя Ломаченка. У 2008 році Усик перейшов до напівважкої вагової категорії, здобувши перемогу на чемпіонаті Європи, що проходив у Ліверпулі, після чого повернувся до важкої ваги. Він також завоював Кубок Странджа на змаганнях у Болгарії. На світовій першості 2009 року Усик отримав бронзу, поступившись у півфіналі російському боксера Єгору Мехонцеву. У 2011 році Олександр святкував перемогу на чемпіонаті світу в Баку.

Золоті нагороди Олімпійських ігор 2012 року

11 серпня 2012 року Олександр Усик, представляючи збірну України в ролі капітана, здобув золоту медаль на Олімпійських іграх у Лондоні. У вирішальному поєдинку він переміг Клементе Руссо, якому раніше в 2008 році програв на тих же іграх.

Після завершення останнього бою Олександр виконав гопак – цей козацький танець та яскравий оселедець стали символами його особистості. Однак тріумф на Олімпійських іграх був затьмарений трагедією: його батько, що чекав на повернення сина з перемогою, помер від серцевого нападу.

Трагедія змінила плани молодого боксера, який збирався летіти до Америки для переходу в професійний бокс. У жовтні 2012 року Усик із Василем Ломаченком офіційно завершили виступи на аматорському рингу і разом з Олександром Гвоздиком і Денисом Берінчиком перейшли до новоствореної Федерацією боксу України команди "Отамани України", яка виступала в боксерській лізі WSB.

"Отамани України"

Спільна діяльність з Кличками.

У вересні 2013 року Усику надійшла пропозиція від Віталія та Володимира Кличків, і він підписав контракт із промоутерською компанією K2 Promotions. Новим тренером Олександра став американець Джеймс Алі Башир, який спеціально переїхав в Україну.

Олександр Усик та Джеймс Алі Башир

Дебют спортсмена на професійному ринзі відбувся в Києві у листопаді 2013 року - українець здолав чотириразового чемпіона Мексики Феліпе Ромеро.

У грудні 2013 року Олександр Усик зустрівся на рингу з непереможним колумбійцем Епіфаніо Мендосою. Потім, 4 жовтня 2014 року, він здобув вражаючу перемогу, нокаутувавши південноафриканця Деніеля Брюєра в сьомому раунді, що дозволило йому завоювати титул Інтерконтинентального чемпіона за версією WBO. Після цього Усик успішно захищав свій пояс чотири рази, перемігши таких суперників, як Дені Вентер, Андрій Князев, Джонні Мюллер та Педро Родрігес.

Усик продовжив свою переможну ходу, відібравши титул чемпіона світу за версією WBO у поляка Кшиштофа Гловацького і титул чемпіона світу за версією WBC у латвійця Майріса Брієдіса.

Поєдинок з Кшиштофом Главацьким.

Скандальний бій у Москві

У липні 2018 року Усик взяв участь у суперечливому бою в Москві проти росіянина осетинського походження, чемпіона світу за версіями IBF і WBA Мурата Гассієва. Початково поєдинок планували провести в Саудівській Аравії, але за місяць до дати проведення організатори оголосили про зміну місця. Російська сторона запропонувала Москву, і хоча українська команда виступила проти, організатори вирішили провести бій у столиці країни-агресора.

Поєдинок тривав 12 раундів, і суддівське рішення було одностайним на користь Олександра. Ця перемога зробила Усика абсолютним чемпіоном у першій важкій вазі, адже він здобув титули від WBA super, WBC, IBF, WBO, а також став Лінійним чемпіоном і чемпіоном за версією TBRB. Крім того, він отримав Кубок Мохаммеда Алі як визнання найкращому крузейтеру світу, здобув титул чемпіона від престижного боксерського видання The Ring та заробив 10 мільйонів доларів призових.

Невдовзі українського боксера визнали суперчемпіоном за версією WBO, що надало йому можливість провести бій з чемпіоном у вищій ваговій категорії. Для цього бою Усик обрав британця Тоні Беллью. Після успішного захисту свого титулу, де він, незважаючи на програш за очками, здобув перемогу нокаутом у восьмому раунді, у 2019 році він зробив крок у надважку вагову категорію (понад 90,7 кг).

Перехід до категорії надважкої ваги

Багато людей ставилися скептично до цього рішення, адже за своїми розмірами Усик помітно відставав від більшості суперників у цій категорії. Проте українець вирішив зламати усі стереотипи і почати писати свою унікальну історію. Хоча перемоги над Чаззом Візерспуном та Дереком Чісорою не справили великого враження, поєдинок проти Ентоні Джошуа став справжнім переломним моментом.

25 вересня 2021 року в Лондоні на арені футбольного клубу "Тоттенгем" Олександр Усик здійснив вражаючу перемогу над британським суперником, отримавши одноголосне рішення суддів. Ця перемога дозволила йому завоювати чотири титули WBA (Супер), IBF, WBO та IBO, що зробило його новим чемпіоном світу у важкій вазі.

20 серпня 2022 року Олександр у бою-реванші вдруге переміг Джошуа. 27 серпня 2023 року Усик переміг Даніеля Дюбуа і зберіг титули чемпіона світу за версіями IBF, WBO та WBA у надважкій вазі (понад 90,7 кг).

Всесвітній абсолютний чемпіон

Останнім володарем титулу WBC на той час був Тайсон Фʼюрі. Британець старанно уникав зустрічі з Усиком і намагався спровокувати українця на конфлікт, проте врешті-решт погодився на фінансово вигідний бій. Олександр здійснив свою мрію в травні 2024 року, коли відправив "Циганського короля" в нокдаун, а потім здобув перемогу за рішенням суддів.

Це зробило Усика першим за 25 років абсолютним чемпіоном світу у надважкій вазі - попереднім був Леннокс Льюїс (ще у 1999-му). Заради реваншу з Ф'юрі українцю довелось відмовитись від титулу IBF. Воно того вартувало - 21 грудня 2024 року Усик вдруге переміг Тайсона. А 20 липня 2025 року Олександр вдруге нокаутував Деніеля Дюбуа (забравши пояс IBF назад) і втретє став абсолютним чемпіоном світу.

Сім'я

Олександр зустрів свою майбутню дружину Катерину Хмелевську, яка походить з російського міста Красноярськ, ще під час навчання в школі, оскільки вони навчалися в сусідніх класах. Пара була разом близько чотирьох років, і після закінчення навчання вони вирішили спільно розпочати новий етап життя. 25 вересня 2009 року вони узаконили свої стосунки, вже чекаючи на народження свого першого малюка.

У цій родині з'явилося чотири дитини: донька Єлизавета, яка народилася в 2010 році, сини Кирило (2013) та Михайло (2015), а також молодша дочка Марія, що з'явилася на світ у 2024 році. До 2016 року сім'я Усиків проживала в Криму, але згодом переїхала до Києва.

На початку повномасштабного вторгнення РФ їхній будинок у селищі Ворзель (Бучацький район Київської області) опинився в окупації. Півтора місяця там мешкали російські солдати, які повністю розграбували все майно. Згодом Усикам вдалось відновити житло, тож сімʼя продовжує там мешкати.

Відповідь на агресію Росії щодо України та ініціативи з підтримки постраждалих.

Після початку широкомасштабної агресії в 2022 році Олександр приєднався до підрозділу територіальної оборони. Проте вже в березні він був змушений залишити службу через підготовку до бою з Ентоні Джошуа. Після завершення цього поєдинку Усик публічно оголосив, що свою перемогу він присвячує рідній країні та всім тим, хто її захищає.

У вересні 2022 року Олександр Усик підкреслив, що Крим завжди був і залишиться частиною України. У тому ж році він заснував благодійний фонд Usyk Foundation, який фокусується на підтримці Збройних сил України та наданні гуманітарної допомоги українським біженцям і родинам, які постраждали від війни. Додатково, Усик виступає амбасадором офіційної фандрейзингової платформи України United24.

Фонд Усика також взяв участь у проекті CLUST SPACE, який реалізує ідею створення інтелектуальних укриттів для українських студентів. Ці укриття поєднують у собі можливості бомбосховища та коворкінгу. Перший зразок такого смарт-укриття був зведений для студентів КПІ ім. І. Сікорського.