Аналіз сезону 2025/26 італійської Серії А: захоплююче завершення!

Усе, що варто знати про італійський футбол.

Італійська Серія А вразила вражаючими голами, а підготовка до ювілейного 125-го сезону відбулася на найвищому рівні. Більшість команд продемонстрували чудову гру, хоча варто зауважити, що італійці не дуже схильні до пафосних рекордів. У нашій статті ви знайдете всі деталі. Як завжди, ми зберемо команду найкращих, але, звісно, думки можуть розділитися: кожен має право на свою версію, якщо це не є проявом фанатизму! Готові? Рушаймо вперед!

Небагато загальної інформації: коротко про головне

124-й сезон, який нещодавно завершився, розпочався 23 серпня, а фінальні матчі відбулися 24 травня. У цьому сезоні "Сассуоло", "Піза" та "Кремонезе" прийняли місце "Емполі", "Венеції" та "Монци". Варто зазначити, що "Піза" та "Кремонезе" не затрималися в Серії А, так само як і "Венеція" з "Монцою", які повернулися до Серії В. Цей цикл в Серії А стосується не лише тренерських змін, але й команд, які постійно переміщуються між лігами. Щодо географічного представництва, найбільше клубів було з Ломбардії (5), 3 команди представляли Емілію-Романью, а по 2 клуби мали Лаціо, П'ємонт і Тоскана. По одному представнику виставили Апулія, Венеція, Кампанія, Лігурія, Сардинія та Фріулі-Венеція-Джулія.

Щодо змін у тренерських складах, то минулий сезон також характеризувався значними перестановками, яких було чимало. Немає сенсу детально розписувати все це, оскільки всю необхідну інформацію можна легко знайти на сайті Трансфермаркет. Цього літа процеси вже активно розпочалися, і навряд чи обмежаться лише кількома підписаннями. Традиційно, статистичні дані будуть надані в самому кінці, а зараз зосередимося на командах, їхньому становищі та видатних гравцях, які радували нас протягом сезону.

Найкращі 4 команди сезону 2025/26: все майже у справі!

Цей розділ можна вважати очевидним, адже хоча іноді виникали сумніви, вони нагадували швидкоплинний дим, що розвіюється вітром від вогнища, і згадувати їх не так просто. Але якщо ми будемо аналізувати та обговорювати, варто згадати, хто з учасників проявив себе найбільш яскраво:

* "Інтер". Пішов Сімоне Індзагі і всі вирішили, що "Інтеру" прийшов кінець, проте прийшов Крістіан Ківу. Розкинув керівництву -- всі потрібні, всі важливі, будуть вам трофеї! Менеджмент підтримав нового коуча, хоча трансферний період був дуже цікавим: виділяємо Бонні за 23 мільйони з "Парми", Діуфа за 20 з "Ланса" та й Аканжі не став зайвим. А пішов хто: Павар, Сарр, Залевскі, Еспозіто, Аслані та Массолін -- деякі з них можуть повернутися, але трансферні справи вони надзвичайно "тонкі" самі по собі і давайте їх восени розберемо з карнавалом матеріалів за загальним планом або якось окремо за певними критеріями. Минулого сезону "Інтер" забив 89 голів і це на 24 голи більше "Комо". За очками теж солідний доробок -- +11 очок від другого місця і був час конкуренції наприкінці! Настільки потужний "Інтер" ніхто не бачив давно і наступного сезону команда теж у фаворитах на всі трофеї. Кого можна назвати? Та ось усіх без винятку, хоча звичайно трохи краще були: Дімарко, Барелла, Чалханоглу, Лаутаро, Тюрам.

* "Наполі". Ось і перша нестикування з точки зору "найкращих" -- неаполітанці своє срібло заслужили, але грали періодами настільки нецікаво і нудно, що й матчі дивитися не хотілося. Відразу варто зазначити: наступного сезону може стати ще нудніше, адже Антоніо Конте попросили на вихід, а замінити його вирішили Максом Алегрі. Фанати проти, але керівництво змінювати рішення не збирається. І ось ще цікавий факт -- тепер Алегрі зіграє у Лізі чемпіонів, а його колишній клуб "Мілан" ні. Заслуга не його, проте і так у житті буває. Минулий сезон провели зі статистикою 58:36, аніж особливо нікого не здивували. Конте звинувачував у всьому травми і його можна зрозуміти, бо справді деяких гравців не вистачало. Лідери "Наполі": Мактоміней, Хойлунд, Політано, Лоботка, Ді Лоренцо, Буонджорно. Крутіше стали з поверненням Де Брюйне, а ось Лукаку тільки конфліктував, лікувався і на полі себе виявив слабо -- 1 гол, 39 хвилин на полі і явно не на це чекали від бельгійця.

"Рома" виявилася ще однією несподіванкою в топ-4 Серії А, завоювавши бронзові медалі лише в самому кінці сезону. Початок кампанії був невдалим, а в середині команди також не вражали, і здавалося, що вони можуть упустити єврокубки, розчарувавши своїх уболівальників. Але Гасперіні обіцяв зміни і дійсно їх здійснив. Навіть перевершив очікування – востаннє римляни займали третє місце в 2018 році, після чого їхні результати в національному чемпіонаті не тішили. Проте, вони виграли Лігу Конференцій і тепер знову повернулися до Ліги Чемпіонів, сподіваючись на глибокий прохід. Статистика "Роми" 59:31 свідчить про хорошу гру в захисті, але їм варто покращити стабільність, адже іноді команда демонструвала серйозні провали. З приходом Малена в нападі відзначилися покращення – тепер основним завданням на міжсезоння є збереження Доньєлла. В минулому сезоні сподобалися такі гравці, як Суле, Крістанте, Коне, Челік, Ермосо, Манчіні та Н'Діка. Через травми не змогли проявити себе Дібала, Фергюсон, Сарагоса, Пеллегріні та Довбик. Ймовірно, що, окрім Лоренцо, головними кандидатами на вихід є також Ель-Шаараві та Анхеліно.

* "Комо". А ось ці хлопці дійсно заслужили місце серед найкращих та четверта позиція не відповідає рівню гри. Щоправда для потрапляння в топ-3 треба більше стабільності, хоча й дивно, що найкращий захист ліги і другий напад лише четверті. Статистика 65:29 в останній момент увірвалися до зони Ліги чемпіонів і тепер можуть святкувати від душі. Сеск Фабрегас сколотив чудову команду, яку якщо не розкуплять влітку, то побачимо серед лідерів і не тільки в Серії А. Як і в "Інтере", можна виділити всю команду без винятку. Єдиний мінус у тому, що італійським клуб назвати навряд чи вийде, адже з італійців у складі лише Голданіга та й той цілий сезон лікувався, зігравши лише 14 хвилин. Практика не нова, але все ж таки краще додати представників Італії. Поки що найкращі з найкращих: Пас, Дувікас, Пероне, Какере, Так Кунья, Батуріна, Родрігес, Кемпф, Бюте. Та й Сеска Фабрегаса можна виділити.

Відстань між "Комо" та п'ятим місцем складала всього 1 очко, і команда змогла піднятися на четверту позицію лише в останньому матчі. Проте, були часи, коли вони перебували ще вище в таблиці — фінал сезону виявився сповненим захоплюючих моментів!

Метри з невдач: так можуть тільки вони!

Не дуже хочеться знищувати "Мілан" та "Ювентус", але з іншого боку, бажання просто переповнює. Добре, нехай буде "золота середина", і до них на допомогу долучимо "Аталанту", "Болонью" та "Лаціо" – ці команди також провели сезон не на висоті, явно гірше, ніж здатні.

* "Мілан". "Гойдалки" команди почалися зі старту сезону -- поступилися "Кремонезе", але далі стали грати краще і навіть лідирували деякий час. Набагато гірші справи у команди пішли у другій половині чемпіонату: йшли на 2 місці, потім втратили його, а повна фініта ля комедія сталася з початку квітня: 2 перемоги, 1 нічия та 5 поразок призвели до п'ятого місця. Чесно кажучи, якби конкуренти зіграли вдаліше, не бачити "Мілану" єврокубків. Ще чесніше -- та й по ділу було б! Статистика 53:35 начебто й непогана, але грали не найкращим чином. Зрозуміло, що фірмовий стиль Алегрі вплинув на це і тепер швидше за все подібні проблеми чекають "Наполі". Правда і гравців варто критикувати, адже "вмикалися" вони так само швидко та ефективно, як і "вимикалися". Того ж Пулішича взяти -- старт видав шикарний, а потім зник з поля зору. Нкунку навпаки, хоч стабільності не було. Леау, Салемакерс, Павлович, Фофана з тієї ж опери. "Світлі плями" команди Рабіо та Модріч.

* "Ювентус". Туринці грали майже ідентично "Мілану". Теж провалили кінцівку, несподівано поступилися "Галатасараю" у ЛЧ і незважаючи на досить непоганий, якісний футбол, гратимуть у Лізі Європи. Цікавий факт: претендували навіть на срібло, але якось так. Це ще вчасно Спаллетті призначили, тож взагалі на єврокубки не претендували б. Виділити можна: Бремера, Камб'ясо, Келлі, Локателлі, Тюрам. Дуже хорошу форму набрали: Йилдиз, Консайсау, Маккенні, Девід. У Влаховича продовжуються проблеми зі здоров'ям, а от Бога якнайкраще увірвався до складу. Такого чекали і від Жегрова, проте Едон взагалі в атаці нічого не зробив. Багато чого треба обговорити в міжсезоння, хоча чому всі так ігнорують ЛЕ -- візьміть і виграйте її, теж трофей і аналогічно цінний, як ЛЧ.

Команда "Аталанта" зазнала серйозних проблем після втрати свого головного тренера. Хоча раніше багато хто вважав, що Гасперіні вже не є необхідним, і що без нього команда не зможе досягти прогресу. На сьогоднішній день можна підсумувати: сеньйор Джан П'єро успішно виступає в Лізі чемпіонів і має бронзову нагороду Серії А, тоді як "Аталанта" ледве змогла пробитися до Ліги Конференцій, демонструючи досить слабкий сезон. Хоча статистика не є найгіршою, зокрема в нападі вони могли б показати більше результативності з показником 51:36. Потрібна більша стабільність, особливо від Скамакки, Кетеларе та Пашаличу. Крстович, Едерсон, Хін, Дзаппакоста і Джимсіті продемонстрували видатні виступи, перевершуючи інших гравців.

* "Болонья". Мріяли потрапити до єврокубків, а натомість опинилися в безвиході. Безліч помилок, невпевнена гра на всіх позиціях, травми – все це призвело до невтішних результатів. І тепер лазарет не порожній. Не важливо, де були допущені помилки і чому не було вжито заходів для їх виправлення. Склад команди також був досить сильним, тому невдача відчувається ще гостріше. У сезоні показали непогані результати: Орсоліні, Кастро, Одгор, Роу, Камб'ягі, Фройлер, Фергюсон, Міранда, Лукумі.

Ще одна команда, яка більше страждала, ніж грала -- творіння Мауріціо Саррі в особі "Лаціо". Статистика 41:40 і це останній клуб із позитивним балансом із забитих-пропущених. Були непогані матчі, але здебільшого грали нудно, нічим не здивували і власне завершили не так, як хотіли. Могли сезон трохи й витягти, проте програли дуель "Інтеру" та не змогли виграти Кубок Італії. У будь-якому випадку, нинішній склад ще здатний багато на що, особливо якщо воротарі повернуться з лазарета. Запитань теж вистачає, але куди ж без них.

Центр таблиці: якось зовсім нецікаво, шановні!

Далі, на жаль, особливо нема про що розповідати, адже статус команди як середняків є цілком підтвердженим. Для "Удінезе" та "Торіно" все проходить за відомим сценарієм. "Сассуоло" заслуговує на похвалу за впевнений повернення з Серії В, хоча іноді команда виглядала не зовсім стабільно і підводила, особливо без Доменіко Берарді. "Парма" зуміла взяти контроль над своєю ситуацією, і, незважаючи на брак результативності в атаці, змогла відірватися від зони вильоту, завершивши сезон без зайвого напруження. "Кальярі" перебуває в схожій ситуації, хоча все ж провели декілька матчів, що вразили всіх, зокрема, перемога над "Ювентусом" без жодного удару в створ воріт! І таких незвичайних поєдинків було декілька, з перемогами над сильними опонентами.

Хотілося б відзначити "Дженоа", але, як і інші команди, вона не радувала стабільністю. Похвалити "грифонів" можна лише за деякі матчі та за голи Малиновського. Щодо Руслана, вирішили не продовжувати контракт, але попрощалися на позитивній ноті, адже команду потрібно зміцнювати, хоча й обережно. "Фіорентина", у свою чергу, боролася більше з самою собою, і її сезон можна умовно поділити на три етапи: невдалий початок, прийнятна середина та успішний виступ у Лізі Конференцій, а також вражаюча друга половина чемпіонату. Команда змогла зібрати хороший склад, але незрозуміло, чому вона так довго перебувала в зоні вильоту. Важливо проаналізувати цей період, щоб уникнути подібних помилок у майбутньому.

Аутсайдери італійської Серії А + "Лечче"

Розпочнемо, звісно, з "Лечче", який лише в останньому турі зумів утриматися в Серії А. Вони не заслуговують на особливу увагу у попередньому заголовку, адже їхня гра більше нагадувала знущання над вболівальниками. Якби не вдалий розклад матчів, команда могла б давно залишити італійський чемпіонат. Статистика 28:50 та лише 3 перемоги з 10 в останніх п'яти поєдинках свідчать про відсутність будь-яких позитивних змін — ані в грі, ані в особистостях футболістів, і тренер не проявив особливих новацій. Еусебіо Ді Франческо вдруге очолив "Лечче", і його заслуга полягає лише в збереженні прописки в Серії А, але цього явно недостатньо. Склад команди знаходиться на середньому або навіть нижчому рівні, тому без підсилення в наступному сезоні варто сподіватися на диво, помилки суперників та вдалий календар. Однак, відомо, що два рази удача на одні й ті ж двері не стукає. Тому буде цікаво спостерігати за "Лечче" у наступному сезоні, якщо вони зможуть продемонструвати бодай якийсь рівень гри.

А ось невдачі в трьох, але на честь поваги до хлопців з Кремони, які борються до останнього, нехай буде два.

* "Верона". Передостання команда чемпіонату, яка розпадалася протягом сезону, стартувавши з трьох нічиїх, поразки та вильоту з Кубка Італії у другому раунді. Взагалі могли і в першому ще програти, але "Аудачі Черіньола" пенальті б'є гірше. Перша перемога, а потім друга відбулися 6 і 14 грудня. Далі знову темрява та похмура гра, а останній виграш припав на 8 березня. Більше "мастіффи" не знали смаку перемог, тому й вилетіли цілком справедливо.

* "Піза". Найгірша команда Серії А минулого сезону, причому догралися до того, що пропустили найбільше: 71 гол. Забили на 1 більше, ніж найгірша за цим показником "Верона": 26. З відривом на 1 місці знизу за балансом -- -45 і це на 9 голів більше, ніж у передостанніх. Повний провал, причому почали погано, так і продовжили. Тільки відрізок з 18 жовтня до 24 грудня запам'ятається фанатам, адже тоді команда 6 матчів поспіль не програвала. Далі морок, постійні поразки та на 100% виправданий виліт. Багато гравців навряд чи залишаться, чимало вже повернулися своїми клубами з оренди -- роботи у нового тренера буде дуже багато. А хто керуватиме "Пізою"? Питання відкрите, тому що Хільємарка звільнили: не впорався із завданням "не вилетіти". Ви йому взагалі допомагали, керівництво? Там би і Гвардіола не впорався, але це неточно.

Особливо варто звернути увагу на "Кремонезе" – команда докладала зусиль, але, на жаль, не змогла уникнути невдачі. Джеймі Варді вдруге опинився поза елітою, і це знову виглядає несправедливо, адже без нього клуб втрачає багато очок, а з його присутністю на полі гра прямо змінюється. Від "Лечче" команда відстала на 4 очки, а статистичні дані 32:57 виглядають не так вже й погано, проте це все ще третє місце знизу, що чітко відображається у турнірній таблиці. Марко Джампаоло поки залишається головним тренером, проте немає впевненості, що очікує команду в міжсезоння і які зміни можуть відбутися.

Найкращі воротарі сезону: Свілар найкращий!

У Серії А завжди можна було знайти безліч видатних воротарів, які демонструють свою майстерність на високому рівні. У минулому сезоні їхня кількість не зменшилася, і вражаючих сейвів було вдосталь. Найкращим воротарем визнали Міле Свілара, який підтвердив свій статус вже вдруге поспіль. Цілком заслужено, адже його продуктивність говорить сама за себе: у сезоні 2024/25 він провів 16 матчів без пропущених голів при показнику 77,1%, а в попередньому сезоні їх було 18 з 78,8%. Хоча за деякими критеріями Свілар не став абсолютним лідером, його виступи суттєво допомогли "Ромі" кваліфікуватися до Ліги чемпіонів, не забуваючи про внесок Маленда.

Кого ще слід згадати серед голкіперів (перелік гравців не упорядкований за принципом найкращих, а представлений випадковим чином, з акцентом на їх статистичні успіхи):

* Жан Бюте "Комо". Французький воротар вражав своїм рівнем гри протягом усієї кар'єри, особливо коли отримував можливість показати свої навички. У "Антерпені" він здобув 20 "сухих" матчів за 40 ігор, а тепер, граючи за "Комо", досягнув 19 "сухарів" за 38 зустрічей! Хоча раніше його виступи не завжди вражали, в порівнянні з багатьма іншими голкіперами Бюте безумовно є одним з найкращих!

* Іван Проведель "Лаціо". Куди без представника тотального захисного футболу Мауріціо Саррі? Воротар провів найменше матчів з топ-5 списку найкращих голкіперів: 27, у яких пропустив 27 голів. Начебто і забагато в середньому 1 за гру -- менше з топ-10 лише у Ді Грегоріо, але Проведель має відсоток сейвів 76.9%, а у Мікеле 70.9%. За запобіганими голами Іван на четвертому місці: 5.9 за матч. Тому попадання Проведеля до списку найкращих цілком виправдане.

Марко Карнесеккі з "Аталанти" та Майк Маньян з "Мілана" мають дуже схожі показники, що пояснює їх спільне місце в обговоренні кращих воротарів. Обидва гравці пропустили по 35 голів, з показником сейвів 76.7% у Карнесеккі та 75.5% у Маньяна. Однак у запобіганні голам Маньян має невелику перевагу з 10.5 проти 7.1 у Карнесеккі. В обох воротарів однакова кількість матчів — по 37, оскільки тренери вирішили дати їм відпочити в останньому турі.

Також можна відзначити Ді Грегоріо (хоча він уже був вказаний раніше), а також непогано проявили себе: Судзукі, Мілінкович-Савич і, звичайно ж, Ян Зоммер. Швейцарця до збірної не взяли, нагородами особливо теж обділили в сезоні, але йому швидше за все все одно, адже чемпіонство і Кубок Італії кращі за всякі похвали.

Найкращі захисники сезону: статистично та у справі!

Якщо говорити про захисників в італійській Серії А, відразу згадуються: Паоло Мальдіні, Алессандро Неста, Паоло Каннаваро та інші метри, які чудово обороняють свою штрафну та воротаря. Зараз від дефендерів потрібно більше універсалізму: вони і в атаку бігають, голи забивають, персонально захищаються і постійно змінюються, тому навіть прив'язка до певної позиції зникла.

Найкращим захисником минулого сезону став Марко Палестра! Так-так, не Федеріко Дімарко (він більше у півзахисті грав), не Томорі Фікайо, не Калюлю та інші. Ці хлопці, правда, більше універсали, ніж справжні захисники. Метри оборони в плані справді оборонної роботи: Нельсон, Габріель, Канестреллі, Н'Діка. Якщо загалом, то так, а ось найкращі з найкращих, списком:

* Марко Палестра "Кальярі". Перспективний 21-річний захисник "борознив" фланг з особливим полюванням та бажанням, продемонструвавши відмінну швидкість (27.96 км/год максимальна спринтерська швидкість та нагорода Frecciarossa Speed Award, як найшвидшому спринтеру). Також Палестра топ-1 з дриблінгу, причому не лише в Італії, а й серед захисників топ-5 ліг загалом. Марко забив гол і віддав 4 асисти -- на нього чекає велика кар'єра і якщо вірити різним інсайдерам, то дуже хочеться придбати італійця "Манчестер Сіті" та особисто Енцо Маресці, а також не бажає упускати такий діамант і "Інтеру". Втім, а кому ж не потрібне настільки потужне посилення захисту?

* Бремер, Андреа Камбіассо "Ювентус". Туринці традиційно славляться якісним захистом, проте останнім часом він не на 100% безгрішний. Бремер оформив 4+3, а у Камбіассо 3+4 -- гідна парочка, яких доповнювали: Калюлю, Гатті та навіть Келлі.

* Остігард "Дженоа", Уеслі "Рома". Обидва у списку, бо відзначилися забитими голами: у кожного по 5. Остігард у топ-10 за діями у захисті та в трійці за середньою кількістю виносів, а решта захисту не сильно думали.

Ще один захисник "Дженоа", Аарон Мартін, зробив 5 асистів. Калюлю має 4, а якби не Локателлі, П'єр міг би стати лідером за кількістю передач: 2309 від представника захисту – вражаючий результат! Також можна скласти символічний список лідерів за різними показниками, але ця інформація буде надана в загальному статистичному розділі, тому немає потреби повторюватися.

Топові півзахисники: "Майстер Асистів" в справі!

На піку півзахисту безперечно перебуває Федеріко Дімарко! Він впевнено здобув титул найкращого асистента та MVP сезону в цілому. Федеріко встановив новий рекорд з гольових передач, досягнувши вражаючих 18, а також додав до свого рахунку 7 голів — це його найкращий результат у кар'єрі! Ніхто не зміг перевершити Дімарко за ключовими пасами (85), створеними гольовими моментами (33) та успішними кросами (101). Окрім Дімарко, варто також відзначити:

* Скотт Мактоміней "Наполі". Справжній лідер для неаполітанців, який може грати будь-де і цим підкорив Антоніо Конте. Скотт забив 10 голів і віддав 3 асисти, посів третє місце за ударами (97) і друге за ударами у ворота (32). І це в команді, де атакувати та бити є кому, причому надміру.

Вся лінія півзахисту "Інтера" безсумнівно заслуговує на похвалу! Це справжній "двигун" команди, який постійно демонстрував стабільність та забезпечував впевненість як в обороні, так і в атаці. Барелла, Зелінський, Фраттезі, Чалханоглу та навіть Сучич з Мхітаряном показали себе на найвищому рівні.

Весь півзахист "Комо" заслуговує на увагу. Як і в попередньому випадку, Фабрегас створив вражаючу команду, де ключову роль відіграє саме півзахист: Батуріна, Да Кунья, Родрігес, Какере, Перроне, а також Пас, який іноді виходить на поле в атаці або під нападниками. Наявність таких талановитих гравців – це справжнє щастя, і поки що ніхто не намагається розпорошити цей склад. Є чутки про можливий повернення Паса до "Реала", хоча наразі це лише спекуляції.

Сезон виявився вдалим для Ніколи Влашича, Роландо Мандрагора, Вестона МакКенні, Адрієна Рабіо, Чезаре Казадеї та Артура Атти. Мануель Локателлі та Браян Крістанте повернулися до своєї колишньої форми, а про вічного молодця Модріча вже сказано безліч слів, тому повторюватися не варто. 30-річний Рамадані став лідером за дистанцією, пробігши 421.58 кілометра, що є найкращим показником на своїй позиції.

Кращі нападники минулого сезону: уявіть, як би виглядала гра, якби Мален почав виступи з самого початку сезону?

У бомбардирських перегонах особливого напруження і пристрастей не було, причому це Лаутаро далеко не всі матчі відіграв, перебуваючи в лазареті. Інша сторона медалі: лише взимку до "Роми" приєднався Доньєлл Мален, який шедеврально увійшов у сезон і якби перейшов на його початку, то хто знає, був би Мартінес найкращим бомбардиром! Однак переможців не судять і обидва гравці видали гідну гру. Власне, про них у зручному форматі:

Лаутаро Мартінес, гравець "Інтера", став найкращим бомбардиром сезону, отримавши заслужену нагороду. Хоча він забив лише 17 голів через тривалу травму, його внесок у команду не обмежується тільки цими голами — аргентинець також віддав 6 асистів, допомагаючи "нерадзуррі" в атаці. Зараз Лаутаро посідає третє місце серед бомбардирів в історії "Інтера" з 175 забитими м'ячами.

Доньєлл Мален, який виступає за "Рому", став важливим елементом атаки, завдяки вдалим рішенням Джан П'єро Гасперіні. Хоча тренер спочатку сподівався на футболіста іншого стилю, він все ж зміг максимально використати потенціал Маленя, який продемонстрував свої бомбардирські здібності. У нинішньому сезоні Доньєлл вразив своїм результатом, забивши 14 голів у 18 матчах — це його найкращий показник за останні шість років, з часу виступів у ПСВ, де він забив 19 м’ячів. Також варто відзначити, що 14 голів стали другим найкращим досягненням у його кар'єрі: раніше він забивав 13 разів у складі "Борусії" Дортмунд, а також у "Йонг ПСВ", якщо враховувати той період.

Анастасіос Дувікас та Ніко Пас з "Комо". Атака, яку курує Сеск Фабрегас, вразила всіх, хоча найбільше виділялися саме ці двоє гравців, а також Батурін, Какере та Родрігес. Дувікас і Пас, незважаючи на певну нестабільність, продемонстрували вражаючі результати: 14 голів і 1 асист для одного, 12 голів і 6 асистів для іншого. Аргентинець блищав у першій частині сезону, тоді як грек проявив себе у другій половині: 10 м'ячів, забитих у 2026 році, безумовно, сприяли успіху "Комо" і, безумовно, радує, що в наступному сезоні команда зможе змагатися в Лізі чемпіонів.

Особливу роль у цьому сезоні відіграє Маркус Тюрам, який не опинився в одному ряду з Лаутаро лише через те, що Мартінес заслуговує на окремі відзнаки. Француз здобув 13 голів та 6 асистів і, якби не дядько Дімарко, міг би стати другим найкращим гравцем команди "Інтер". Також варто відзначити гідні сезони Хойлунда, Сімеоне, Йилдиза, Крстовича та Пеллегріно. А от розчаруванням стали виступи Скамакки, Леау, Пулішича та Девіда. Травми не дали змоги Варді, Кіну та Влаховичу показати свій найвищий потенціал.

Символічна команда сезону: Маньян - Палестра, Бремер, Мартін, Уеслі - Локателлі, Пас, Мактоміней - Лаутаро, Мален, Дувікас.

Статистичний розділ

Про статистику лише коротко, адже в анонсах до чемпіонату майже в кожному матеріалі були списки найкращих, бо лише про найголовніше і у справі. Сезон під номером 124 вийшов досить цікавим, хоч і не таким гольовим, як хотілося б. Найбільшою домашньою перемогою стали 6:0 -- "Комо" могло і більше забити "Торіно", але й так гідно. У гостях сильно круто виступив "Інтер", який розніс "Сассуоло" 5:0. Чемпіон же взяв участь у матчі з найбільшою кількістю голів: 6:2 розбили "Пізу", програючи під час зустрічі 0:2. Той же "Інтер" спорудив 8-матчеву переможну серію і вдаліше не виступав ніхто, а найдовша серія без поразок вдалася "Мілану" -- завершили на 5-му місці, але 24 матчі поспіль жодного разу не програвали. "Піза" найбільше не вигравала -- 17 матчів до ряду не знали смаку виграшу.

Ще трохи цікавих цифр та фактів:

* "Інтер" здобув 21-е чемпіонство і вже на 2 титули відірвався від "Мілана" -- місто явно чорно-синє, але Серію А все ж таки тримає "Ювентус" з 36 Скудетто. Той же П'ємонт "кермує" і за загальною кількістю трофеїв: 52 проти 40 у Ломбардії. Поступається Мілан і кубками команд за 1 місто -- 40 проти 43 у Туріна.

* Ніхто не зміг перевершити Сільвіо Піолу, чий рекорд у 274 голи залишається непорушним з 1954 року. Серед активних футболістів найближче до цього показника перебуває Чіро Іммобіле, який на рахунку має 201 гол, але навряд чи йому вдасться забити ще 73 рази. Натомість, варто звернути увагу на Лаутаро Мартінеса: у нього вже 132 голи, і він демонструє відмінну результативність у останніх сезонах.

Ніхто не зміг встановити жоден історичний рекорд, і це викликає певну тривогу. Чи дійсно Серія А минулих років була на порядок цікавішою за сучасну? Адже тоді домінував захисний футбол, іноді навіть з елементами надзахисту! Хоча Дімарко дійсно зумів перевершити рекорд за кількістю асистів, це виглядає досить скромно на фоні сучасних можливостей та мільйонних контрактів.

Джеймі Варді став єдиним футболістом з команди, яка не входить до топ-5, що отримав звання найкращого гравця місяця. Під час його відсутності "Кремонезе" демонстрував погані результати, що, зрештою, призвело до їхнього виліту. Цікаво, що з тієї ж команди "Кремонезе" найкращим тренером було визнано Давіде Ніколу, а більше нікого з команд, що займають нижчі позиції за п'яту, не потрапило до числа кращих. Продовжуючи список цікавих фактів, варто згадати, що Федеріко Бонаццолі забив найкращий гол місяця, також представляючи "Кремонезе". Семих Киличсой і Руслан Малиновський внесли свій вклад у успіхи середняків, виступаючи за "Кальярі" та "Дженоа" відповідно, хоч ці нагороди залишаються індивідуальними.

Лише чотири гравці взяли участь у всіх матчах від початку до завершення, серед яких і всі воротарі: Капріле, Бюте, Свілар і Фальконе. Щодо польових гравців, Віктор Нельссон зіграв у 38 матчах, але його замінювали, і в підсумку він провів на полі 3315 хвилин, хоча максимальний час складав 3420 хвилин.

* Жовтих карток більше 12 ніхто не отримував: Понграчич в останніх турах обійшов усіх, а по червоних лише 2 максимум: у Тройло та Візлі. Навіть тут нудно і це Серія А, де жорсткість, сила і непоступливість були завжди №1!

* У Мілані, де вболівальники віддані футболу, середня відвідуваність складає 73 373 для "Мілана" та 73 020 для "Інтера". Мілан залишається на висоті, тоді як Рим та Турин вже давно позаду!

В усіх інших аспектах все трансформувалося, великих успіхів не спостерігалося, а цифри свідчили про те, що "Інтер" став лідером, тоді як інші команди мріяли про місце в еліті.