Фінал Ліги чемпіонів УЄФА для жінок у Лісабоні: коли футбол перетворюється на культурний феномен.
Гарячий репортаж із Піренеїв спеціально для "Футбол 24".
Нападниця Оболоні Софія Скворцова, що виступає на правах оренди за Колос, відвідала фінал Ліги чемпіонів серед жінок, який відбувся 24 травня в Лісабоні, столиці Португалії. В ексклюзивному інтерв'ю для Футбол 24 Софія поділилася своїми враженнями від цього видатного заходу та поспілкувалася з фанатами обох команд.
Лише шасі літака встигло торкнутися асфальту аеропорту Лісабона, як я опинилася в епіцентрі справжньої футбольної магії. За день до матчу аеропорт Портела був переповнений фанатами у синьо-гранатових кольорах. Тут можна було зустріти представників усіх поколінь: від маленьких дітей з рюкзачками до літніх чоловіків, які, безсумнівно, мали можливість бачити на власні очі гру таких легенд, як Христо Стоїчков і Йохан Кройф.
Колориту додавали і бабусі у сонцезахисних окулярах та клубних шаликах, просякнуті впевненістю у перемозі власних фавориток. І, відверто кажучи, для цього було відповідне підґрунтя. На шляху до фіналу каталонки виграли усі дев'ять поєдинків, а перемога над лондонським колективом оновила б рекорд переможної серії в рамках жіночої ЛЧ.
Навколо аеропорту розгортався синьо-гранатовий океан, в якому виблискували яскраві вкраплення фанатів Арсенала. Хоча їх було помітно менше і вони не створювали такого шуму, їхній колір не відставав у яскравості від "кулес". Червоні та білі відтінки їхнього одягу виділялися серед юрби, немов символ тихої впевненості. Здавалося, вони усвідомлювали: незважаючи на статус аутсайдерів, наступний вечір може принести їм славу.
Вранці наступного дня вирушила оглядати центр Лісабона і випадково натрапила на передматчеву фан-зону, яку організатори розмістили на легендарній Торговій площі, неподалік річки Тахо. Людно, гучно і все під акомпанемент пластикових келихів із хмільними напоями.
Усе це перепліталося з мелодіями, обіймами, яскравими щоками, розмальованими у клубні кольори, та футболками з іменами найвідоміших гравців обох команд. Все навколо голосно свідчило про те, що столиця Португалії жила цим матчем протягом усього тижня. І так, саме фінал у жіночому футболі, який дійсно здобув популярність на Піренейському півострові.
Першою під мій мікрофон потрапила жінка років 40-45, вболівальниця Барселони, яка прилетіла із рідного міста до Лісабона, щоб підтримати дівчат: "Я вболіваю за Барсу з 2016 року. У дитинстві не мала змоги грати у футбол, тому тепер хочу заохотити усіх навколо любити цю гру. Намагаюся відвідувати кожен матч Барси. Переконана, що чоловічий футбол цікавіший за жіночий".
Невдовзі я зустріла чоловіка, який був одягнений у футболку Арсенала. Як з'ясувалося, він походить з Італії, але наразі проживає в Лондоні та регулярно відвідує матчі жіночих команд. "Вважаю, що жіночий футбол має всі шанси стати наступним великим етапом у розвитку спорту. Я відвідав безліч ігор Арсенала і навіть мав абонемент на матчі Брайтона, а також на інші зустрічі жіночої Прем'єр-ліги. Хоча деякі досі сумніваються, чи варто чоловікам дивитися жіночий футбол, я впевнений, що після першої гри їхня думка кардинально зміниться. У жіночому футболі є справжня чесність і емоція, а також більше відкритості", - переконаний він.
Наступним об’єктом нашої уваги стала група юних дівчат, які були одягнені в кольори Барси: навіть шнурки їхніх кросівок сяяли в цих відтінках!
"Якщо ви любите чоловічий футбол - ви повинні любити і жіночий. А якщо їх порівнювати, то чоловічий поступається жіночому у красі", - пояснює одна із фанаток "блаугранас".
Що привернуло увагу під час перебування у фан-зоні - переважна більшість дівчат із піренейського регіону (Португалія, Іспанія) із м'ячем "на ти". Я ж футболістка, тому не доєднатися до кола, у якому всі перерепасовувалися "верхом", просто не могла. Була вражена технікою дівчат... Уявіть картинку: в одній руці пиво, у ногах м'яч - і вона виконує складні технічні елементи, не втрачаючи контролю!
Наступним пунктом моєї подорожі стала дорога до стадіону Жозе Альваладе — рідного дому Спортінга. Але перш ніж зануритися в атмосферу цього місця, хочу поділитися деякими деталями про команди, які зустрінуться у фіналі.
Перед початком матчу Барселона вважалася явним фаворитом. Лондонський Арсенал вперше з 2007 року досяг фіналу. Ця жіноча команда стала першою в історії єврокубків, яка, програвши перші матчі у чвертьфіналі та півфіналі, змогла дійти до фіналу. Команда, яка не відступає, і в її грі відчувається справжній англійський дух. Цікаво, що раніше Арсенал вигравав усі чотири своїх поєдинки з іспанськими суперницями в рамках плей-офф.
Не можна оминути і того факту, що у недалекому минулому (2023 рік) жіночий Кривбас грав в одній групі ЛЧ саме з Арсеналом. Тоді обидва колективи не зуміли пробитися у плей-офф.
Отже, мені прийшло в голову зв'язатися з особою, яка безпосередньо пов'язана з цією історією - віце-президентом криворізького клубу Артемом Гагаріним.
"Я хочу сказати, що, насправді, вже тоді Арсенал мене вразив, - зізнався пан Гагарін. - Тому що це така, я не знаю, це випадковість, не випадковість, чи що... Був неймовірний матч у них тоді, я був на цій грі, коли вони грали за вихід. Відверто мене вразили... Наприклад, у них просто в стафі людей було більше, ніж у мене футболісток у команді. І, звичайно, вони можуть більше витрачати, вони не обмежені ні у чому. Ні в плані глядачів, маркетингу, різних таких моментів. Це класно, що вони розвиваються. Дай Боже, щоб в Україні колись був такий рівень. Але, щоб до нього дотягнутися, потрібно починати не з формування головних команд, а працювати саме з молоддю".
Що стосується Барселони, то в Лісабон каталонці приїхали не тільки за трофеєм, а й щоб додати нову сторінку до своєї історії. Протягом останніх семи років іспанська команда шість разів виходила до фіналу, і в трьох випадках святкувала перемогу. Успіх над Арсеналом міг би принести "кулес" третій поспіль трофей Ліги чемпіонів. У складі каталонок є жива легенда — Алексія Путельяс, дворазова володарка "Золотого м'яча" (2021, 2022), капітанка, а також розум і душа цього колективу.
Популярність Алексії вражаюче демонструє її аудиторія в Instagram, яка налічує 3,2 мільйони фоловерів. Хоча ці цифри не зрівняються з показниками голлівудських знаменитостей або відомих гравців чоловічого футболу середнього рівня, все ж це вражаючий результат.
Алексія, до речі, приєдналася до елітної групи зірок, які протестували ексклюзивні бутси Hypervenom Phantom. 29 травня компанія Nike здійснила повторний випуск легендарної моделі у знаковому чорно-помаранчевому кольорі. Оригінальна версія 2013 року стала справжнім хітом. Тоді для її презентації було обрано молодого бразильського таланта Неймара, який нещодавно перейшов до Барселони. У "фантомах" змагалися проти суперників такі величини, як Торрес, Руні, Ібрагімовіч і Левандовскі. Цьогорічний реліз було розпродано менш ніж за дві години після запуску продажів.
Алексія приміряла реінкарновану версію взуття і на фінал у Лісабоні. Я відразу помітила яскраві "фантоми" під час передматчевої розминки. Щоправда, наявність зіркових бутс не допомогла відзначитися у воротах "канонірок".
Ще одна зірка Барси - Айтана Бонматі, королева сучасного європейського футболу, яка протягом останніх двох років забирає до рук найвизначнішу індивідуальну нагороду футбольного світу - "Золотий м'яч". Айтана - елегантна і витончена диригентка каталонського оркестру. Забігаючи наперед, зазначу: наявність у складі "кулес" світових зірок не зробила різниці.
На шляху до стадіону я був вражений численною армією вболівальників. У метро не було жодного вільного місця. Так само, як і в аеропорту та фан-зоні. У підземці переважали синьо-гранатові відтінки, але я також помітив і представників червоно-білої команди.
Після майже 40 хвилин очікування в черзі, я нарешті потрапила на стадіон Жозе Альваладе, збудований для проведення Євро-2004. Перші кроки по сходах забирали подих. Важко описати ці відчуття словами. Щоб стати свідком історичної події, на лісабонський стадіон, що вміщує 60 тисяч глядачів, зібралося приблизно 38 тисяч фанатів. На мій погляд, трибуни виглядали практично заповненими до краю. Можливо, це було пов’язано з тим, що порожні місця були закриті банерами та прапорами в кольорах команди.
Якщо лаконічно описати те, що відбувалося на Альваладе (рекомендую переглянути у записі або бодай увімкнути огляд на YouTube), то Арсенал зі старту зробив ставку на агресію. Барселоні було складно вийти з-під пресингу. Згодом команда Пере Ромеу (наставника Барси), зуміла перехопити контроль, з'явився тиск, а далі - найголовніше для атакувальної манери каталонок - посипались моменти. Щоправда, красивий, технічний, швидкий футбол так і не зумів конвертуватися у фінальний продукт. Навіть більше - Арсеналу вдалося забити до перерви першим (взяття воріт скасували через офсайд).
Арсенал сенсаційно здолав Барселону у фіналі жіночої ЛЧ - кінець трьох років гегемонії каталонок
Після короткої перерви англійським футболісткам вдалося протистояти Барселоні без порушень. Шведська гравчиня Емма Блакстеніус, яка з'явилася на полі замість іншої, через сім хвилин після виходу скористалася відмінним пасом та вивела свою команду вперед. Це сталося на 74-й хвилині зустрічі. До фінального свистка каталонські футболістки мали кілька можливостей зрівняти рахунок, але не змогли їх реалізувати. У підсумку, з рахунком 1:0, Арсенал Фемені здобуває сенсаційну перемогу. "Канонірки" вдруге у своїй історії стають володарками Ліги чемпіонів, повторивши свій успіх 2007 року.
Щойно з динаміків стадіону почула знамениту пісню Мерк'юрі "We are the champions", мене охопили емоції, і сльози самі з'явилися на очах. Після повернення в Україну намагалася зрозуміти причини своїх почуттів, але так і не з'ясувала, чи це були сльози радості від того, що змогла потрапити на фінал Ліги Чемпіонів, чи, можливо, від смутку, адже я - вірна фанатка Барселони.
Софія Скворцова, створено для Футбол 24.
Залучення до азартних ігор може призвести до розвитку ігрової залежності. Будьте уважні і дотримуйтеся принципів відповідальної гри.
GGBET веде свою діяльність на підставі ліцензій, отриманих 23 серпня 2023 року, відповідно до рішень КРАІЛ №128 та №129, ухвалених 8 серпня 2023 року.