Збірна України може втратити перспективного воротаря - ситуація з Луніним нічого не змінила.

Сергій Тищенко розбирає історію Владислава Крапивцова і передбачає невеселі перспективи.

Минулого літа футбольний клуб Дніпро-1 завершив своє існування, що зробило Владислава Крапивцова вільним агентом. Він намагався знайти своє місце в кількох англійських командах, але без успіху. Спостереження з боку Челсі, Арсеналу та Халл Сіті не призвели до підписання контракту. Можливо, це й на краще, адже конкурувати за місце в складі таких команд, як Арсенал чи Челсі, надзвичайно складно. Крапивцов розглядався лише як потенційний гравець юнацьких команд. Бути якимось резервним воротарем у системі великого клубу чи третім номером у Чемпіоншипі не є найкращим варіантом, коли тобі ще немає двадцяти, а ти вже здобув визнання на міжнародному рівні.

Отже, взимку Крапивцов уклав довгострокову угоду з іспанською командою Жирона. Владислав вже встиг дебютувати за каталонський клуб у рамках Кубка Каталонії.

"Він має стати резервним воротарем Жирони": Крапивцова похвалили після його дебюту та обговорили його можливості в команді.

Але я зовсім не в захваті від тієї ситуації, яка складається зараз у Крапивцова. Національна збірна України реально ризикує втратити одного із головних своїх талантів серед голкіперів. Молодіжна збірна може мати суттєву проблему вже у наступному скликанні.

Владиславу наприкінці червня виповниться 20 років, і за свою кар'єру на дорослому рівні він провів всього одну гру. У складі СК Дніпро-1 він грав виключно за юнацьку команду. Протягом шести місяців він залишався без клубу. Наразі він дебютував за Жирону в Кубку, змагаючись проти команди з нижчого дивізіону.

Для досягнення успіху футболісту необхідно мати регулярну ігрову практику. Це безсумнівно. У випадку з польовими гравцями ситуація більш гнучка: можна вдаватися до ротації, виходити на заміну на 10-15 хвилин для здобуття необхідного досвіду. Проте у воротарів все набагато складніше. Тут або ти на полі, або залишаєшся на лавці.

Тренер Жирони Мічел повністю покладається на аргентинського голкіпера Пауло Гассанігу. Коли Гассаніга перебуває у хорошій фізичній формі, він завжди виходить на поле. Аргентинець нещодавно відсвяткував своє 33-річчя, а його контракт із клубом діє до літа 2027 року. Це досвідчений воротар, який має досвід виступів у англійській Прем'єр-лізі. Конкуренція для Крапивцова буде дуже складною, адже без належного досвіду йому важко буде змагатися з таким гравцем. Гассаніга має потенціал грати на високому рівні ще 2-3 сезони. Звісно, можна сподіватися на можливі травми Пауло, але за останні роки проблеми зі здоров'ям його обійшли стороною.

Жирона — це невеликий футбольний клуб, який пережив надзвичайно вдалий минулий сезон і показав непогані результати в позаминулому. Однак у нинішньому чемпіонаті команда опинилася в зоні ризику. У поєдинку проти Мальорки їй вдалося нарешті перервати довгу серію без перемог, що стало важливим кроком до збереження місця в Ла Лізі на наступний сезон.

Жирона здобула перемогу над Мальоркою, віддалившись від небезпечної зони вильоту. Циганков сприяв капітану, який наблизився до досягнень Рівалдо та Ігуаїна.

Іспанський футбол відзначається великою непередбачуваністю. Є гранди, як-от Барселона, Реал та Атлетіко, але за ними немає жодної стабільності. Команди, які сьогодні змагаються за Лігу чемпіонів, в наступному сезоні можуть опинитися на межі вильоту. Деякі клуби раптово демонструють злет, а потім швидко втрачають позиції. Це стосується і Жирони: вони досягли значних висот, але не мали міцних підстав для тривалого утримання такого рівня. Їх падіння стало цілком прогнозованим. Якщо їм вдасться уникнути вильоту цього сезону, наступного року боротьба за виживання виглядає цілком ймовірною. Влітку їм знадобиться серйозно підсилити команду.

Боротьба за лідерство не є основною метою Жирони. Цей клуб слугує своєрідною проміжною станцією для гравців, які перебувають в оренді або мають невелику ціну. Ті, хто демонструє свої найкращі якості, повертаються до своїх основних команд або переходять до нових клубів. Довбик, Савіньйо, Кастельянос, Алейш Гарсія та Ян Коу — яскраві приклади цього процесу. Молодим талантам надається можливість рости завдяки підтримці більш досвідчених футболістів, таких як Гассаніга, Блінд чи Стуані.

Дуже схоже, що Мічел вичерпав себе на посаді головного тренера Жирони. Він не може кожного сезону ліпити нову успішну команду. Тренеру потрібні нові виклики. Більш стабільний склад, а не формування нової команди кожного року. Для мене Жирона - це суто тренерська команда. Що буде із новим наставником - прогнозувати дуже важко. Далеко не факт, що знову трапиться підйом. Я б не дав жодних гарантій, що Жирона у найближчі три сезони гратиме в Ла Лізі.

У чемпіонаті Іспанії не довіряють молодим воротарям. Майже всі основні голкіпери вже досвідчені. Одним із наймолодших є 24-річний Георгій Мамардашвілі. У іспанців є свій погляд на це ремесло. Він протилежний до того, щоб довіряти молодим. Крапивцову потрібно грати. Без цього жодного розвитку не буде.

Шовковський виховує Бражка, або Чому Суркіс "дав у штангу"

На мою думку, ситуація складається так, що Жирона виграє, тоді як Крапивцов опиняється в невигідному становищі. Це нагадує справу Андрія Луніна та Реала, коли мадридському клубу потрібен був недорогий запасний воротар, на якого ніхто не планував робити великі ставки. Як показала практика, Лунін може демонструвати свої здібності лише тоді, коли основний воротар Куртуа не доступний. Якщо минулий сезон відкрив йому більше можливостей через серйозну травму бельгійського голкіпера, то в нинішньому все повернулося на круги своя. Лунін знову став резервістом.

Для Жирони немає сенсу інвестувати в другого воротаря. У першій половині сезону цю функцію виконував досвідчений Пау Лопес, але клуб вирішив відмовитися від нього на користь Гассаніги. Який сенс утримувати двох сильних голкіперів, якщо головний тренер повністю покладається на основного воротаря? Тому оренду Лопеса з Марселя завершили достроково, і він вирушив до Мексики. Для ролі резервного голкіпера підійде молодий безкоштовний воротар, чия зарплата буде помірною.

Лунін міг би зараз реально боротися за позицію основного воротаря Реала або стабільно виступати в провідних лігах, якби після переходу до Мадрида одразу вирушив на оренду. У перший сезон йому слід було б грати не в Ла Лізі, а в Сегунді, а потім, адаптувавшись і вивчивши мову, почати претендувати на ігровий час у вищому дивізіоні. Постійна ігрова практика була б необхідною для його розвитку.

Для Крапивцова важливо мати ігрову практику. На відміну від Луніна, він ніколи не виступав в УПЛ і не має досвіду гри на професійному рівні. Найбільш розумним рішенням було б відправити його в оренду до Сегунди або навіть до Сегунди Б, щоб повернутись до Жирони влітку з бодай якимось ігровим ритмом. Натомість, він ризикує провести цілий сезон, зігравши лише один матч, що абсолютно недостатньо для будь-якого розвитку. Воротарям необхідна впевненість, яку можна отримати тільки через активну гру. Згадаємо Луніна: він допускав помилки в окремих матчах, але коли отримав шанс проявити себе через травму Куртуа, продемонстрував високий рівень гри.

Історія із 2-3 номером Крапивцова у Жироні (не забуваймо про 37-річного класичного другого номера Хуана Карлоса) у новому сезоні може мати ще негативніші наслідки для розвитку. Є великий ризик знову просидіти без ігрової практики. А восени 2025 року відбувається молодіжний чемпіонат світу, стартує кваліфікація на Євро...

Інші воротарі продовжують вдосконалювати свої навички. Герета зміг обійти Ледвія в конкуренції за місце в складі Русі. Поєдинки проти Чорноморця та Кривбасу беззаперечно можна зарахувати до успіхів Юрія-Володимира. Справжнім відкриттям другого етапу сезону в УПЛ став голкіпер Оболоні Денис Марченко. Цей вісімнадцятирічний воротар стабільно демонструє високий рівень гри в УПЛ. Принаймні, Герета та Марченко мають значну перевагу над Крапивцовим у питаннях ігрової практики та досвіду на дорослому рівні.