Марафон, Суспільне, мережі кінотеатрів та нові телевізійні канали: огляд десяти ключових подій медіаіндустрії 2024 року.

Огляд десяти ключових подій медіаринку 2024-го за версією "Детектора медіа".

На завершення 2024 року ми підсумовуємо події, традиційно оглядаючи ключові моменти та тенденції в медіа-сфері. Щоб дізнатися, що було на порядку денному у 2022 році, звертайтеся до цього тегу, а узагальнюючі матеріали за 2023 рік ви знайдете за наступним тегом. Результати медіароку 2024 шукатимете під тегом #Підсумки року 2024. Раніше ми представили аналіз змін на ринку телереклами за 2024 рік у порівнянні з 2023 роком, а також розглянули основні наративи, які просувала російська пропаганда протягом 2024 року, і дослідили, як CTV та світові тренди трансформують рекламний ринок. Ознайомитися з волонтерськими підсумками року від Марії Берлінської можна за цим посиланням.

FAST-канали

Цього року в Україні активно розвиваються FAST-канали. Медіагрупи та виробники контенту запускають їх у великій кількості, щоб знайти нові способи монетизації своїх бібліотек. Наприклад, StarLightMedia представила свої канали "Супермама" та "ICTV серіал", в той час як "1+1", у партнерстві з "Київстар ТБ", запустила канали "Сімейні мелодрами+", "ЖВЛ+", "Загублений світ+" та "Опер за викликом+". "Інтер" також не залишився осторонь і відкрив канали "Орел і решка", "Стосується кожного" та "Речдок". Нещодавно "Плюси" модернізували свої цифрові канали, запустивши в загальнонаціональному форматі "Квартал TV", де транслюються повтори програм "кварталівців", а також канал з випусками тревел-шоу "Світ навиворіт" під назвою "Світ+".

FAST-канали в Україні мають свої унікальні характеристики. Їхня монетизація розпочиналася не лише на основі традиційної рекламної моделі, як у багатьох країнах, а за гібридним підходом. Це означає, що крім доходів від реклами, правовласники також отримували роялті за трансляцію своїх каналів. Деякі мовники продовжують використовувати цей метод і досі. Проте, значний підйом популярності FAST-каналів був зумовлений можливістю рекламної монетизації в цифровому середовищі. За розміщення реклами відповідають такі компанії, як Viadzon, Infinitas (Iplus) та Media International Service. Традиційна схема розподілу доходів від реклами для FAST-каналів виглядає наступним чином: 20% отримує рекламна агенція, а по 40% – платформа та правовласник каналу.

Згідно з даними Big Data, FAST-канали займають друге місце після загальнонаціональних каналів за обсягом переглядів.

Таким чином у час війни реєструються і виходять десятки нових каналів.

Вихід Суспільного з марафону

Телевізійний марафон "Єдині новини", який виник на початку повномасштабного вторгнення, фінансується державними коштами і, згідно з планами уряду, має продовжуватися до завершення війни. Цього року один з його виробників відійшов від проекту. Першим, хто залишив марафон, стало Суспільне, яке почало власне мовлення на Першому каналі. Згідно з угодою з іншими учасниками телемарафону, це подається як "розширення контенту в рамках цілодобового інформаційного марафону 'Єдині новини'". Всі виробники підписали відповідні зміни в Меморандумі про діяльність марафону. Це стало наслідком рішення Ради національної безпеки й оборони, яке від 18 березня 2022 року зобов'язало "всі загальнонаціональні телеканали, що переважно транслюють інформаційні та/або аналітичні програми, мовити на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації -- цілодобовому інформаційному марафоні 'Єдині новини #UАразом'". Перед цим були спроби інших виробників усунути Суспільне з вечірніх ефірів марафону.

У 2024 році деякі депутати говорили про те, що марафон не виправдовує вкладених у нього бюджетних коштів і потребує змін формату. Також Європейська комісія розкритикувала спільний телемарафон "Єдині новини" та пояснила, що Україна має працювати над відновленням плюралістичного медіаландшафту. У бюджеті на наступний рік не закладені кошти для виробництва марафону каналу "Рада", і чи вдасться знайти потрібне фінансування парламентському мовнику -- невідомо. Марафон також виробляють медіагрупи "1+1", SLM, "Інтер" та "Ми -- Україна".

Держава конфіскувала ще один приватний канал

У травні 2024 року Державне бюро розслідувань разом із Національною поліцією затримали підприємця Віталія Кропачова. Йому пред'явили звинувачення в завданні шкоди державі на суму 2 мільярди гривень через махінації в галузі вугілля, пов'язані з ТОВ "Краснолиманське", яке є частиною холдингу ТОВ "Укрдонінвест". Всі згадані компанії були піддані арешту, так само як і медіаактиви Віталія Кропачова. Як повідомила його донька Юлія Кропачова, 13 вересня Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) розпочало процедуру оцінки та передачі медіаактивів під зовнішнє управління. 4 листопада 2024 року канал Ukraine World News припинив своє супутникове мовлення. Менеджмент та колектив були звільнені, а власник залишився під арештом. Проте на YouTube під брендом Ukraine World News продовжують виходити кілька програм, зокрема, інтерв'ю журналістки Насті Рейн (іноді без відео) та Сергія Ягодзінського.

Більш детальну інформацію можна знайти в статті "Детектора медіа" під назвою "Від мрії до затримання: історія каналу Кропачова Ukraine World News".

Нагадаємо, що під час президентства Володимира Зеленського держава здійснила конфіскацію або накладення санкцій на дев'ять телевізійних каналів. Серед них, окрім медіа, пов'язаних із Кропачовим, є канали, що належать зраднику та колишньому народному депутату Віктору Медведчуку, які формально контролював його партнер Тарас Козак: 112, ZIK та NewsOne. Також у списку є канали депутата забороненої проросійської партії "ОПЗЖ" Нестора Шуфрича — Перший незалежний та UkrLive; канали екснардепа з забороненої партії "Наші" Євгена Мураєва — "Наш" і "Максі ТВ"; а також 4-й канал колаборанта Олексія Ковальова. Інформація про подальшу долю цього майна поки що залишається нез’ясованою. Як стало відомо "Детектору медіа", частина цього майна використовується "Армія ТБ" (канали Мураєва та Медведчука/Шуфрича) і "Ми — Україна" (4-й канал).

Зареєстровані органи саморегулювання.

Минулого року вступила в силу одна з новацій закону "Про медіа" — заснування органів співрегулювання. Цей закон передбачає формування п'яти таких органів у різних галузях. У 2024 році було зареєстровано чотири спілки.

7 та 10 червня відбудуться заходи в галузі аудіовізуальних та аудіальних медіа, 12 червня – в онлайн-медіа, а 4 грудня – в друкованих медіа. "Детектор медіа" став членом асоціації в сфері онлайн-медіа. Орган, відповідальний за співрегулювання аудіовізуальних медіа, затвердив річний розмір членських внесків у 100 тисяч гривень. Членами Спілки можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (повнолітні), які мають ліцензії та реєстрації в галузі аудіовізуальних медіасервісів, а також громадські організації та об'єднання підприємств, що працюють у цій сфері. Більше про органи співрегулювання читайте в статті "Детектора медіа".

Співрегулювання має об'єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Нацрада й далі буде медійним регулятором. Однак органи співрегулювання матимуть повноваження розробити кодекси (правила) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання. І вже оголосили про набір експертів.

Представники медіаспільноти покладають сподівання, що ці органи стануть втіленням механізму саморегулювання у співпраці з регулятором. Але наразі цей процес у деяких сферах перебуває у дещо замороженому стані, тривають пошуки керівника, експертів. Найбільш активними є аудіовізуальна сфера та друковані медіа, які за коротший час змогли зареєструвати спілку. А от представники онлайн-медіа, за інформацією "ДМ", не бачать роботу органу співрегулювання серед своїх пріоритетів.

Спортивні медіа та відродження великого футболу у безкоштовному цифровому форматі.

У 2024 році, крім створення FAST-каналів, було запущено й нові спортивні медіа. На початку року Українська футбольна премʼєр-ліга презентувала свій власний спортивний канал — "УПЛ ТВ", за дистрибуцію якого відповідає "1+1". Цей новий канал став основою для формування єдиного телепулу, досягти якого УПЛ не вдалося протягом останніх кількох років через відсутність угод з іншими телеканалами, такими як "Футбол" медіагрупи Ахметова та Setanta Sports. Наприкінці літа до цього телепулу приєдналися "Динамо" та "Зоря" — два клуби, чиї матчі раніше транслювалися на каналі "2+2" та ютуб-каналі FootballHub. Тепер усі матчі ліги можна переглянути на її власному каналі.

13 червня ТОВ "ФМ Меді груп" отримало частоту 92,8 МГц у Києві для свого спортивного радіо "Чемпіон" в рамках конкурсу, організованого Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Як стало відомо з інформації "Детектора медіа", компанія-власник радіостанції "Чемпіон" також займається діяльністю в сфері азартних ігор. Радіо розпочало ефір на початку осені.

Але це ще не все. 8 серпня у конкурсі на вільні канали в державному мультиплексі МХ-7 перемогу здобув канал "Megogo Спорт", що належить OTT-сервісу Megogo. Це стало знаковою подією, адже протягом останнього десятиліття провідні спортивні трансляції стали доступні лише за плату. Ліга чемпіонів, матчі інших європейських кубків, а також деякі зустрічі внутрішніх та міжнародних чемпіонатів більше не можна знайти в загальному доступі. Саме Megogo, отримавши права на трансляцію Ліги чемпіонів, змогло привернути увагу глядачів до платного OTT-сегмента. Це стало прецедентом, коли один з найзначніших спортивних турнірів став доступний не через телебачення, а лише за передплатою в цифровому форматі.

Чи транслюватиме "Megogo Спорт" Лігу чемпіонів у T2? Відповідаючи на запитання члена Національної ради під час конкурсу, представник сервісу згадав інші турніри та зазначив, що компанія планує враховувати ринкову ситуацію.

Наприкінці року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала два нові спортивні телеканали та ОТТ-платформу компанії ТОВ "Мейнкаст". Ця юридична особа є частиною кіберспортивної компанії Maincast, заснованої у 2018 році коментатором Віталієм Волочаєм та Андрієм Григор'євим для організації і трансляції кіберспортивних змагань. Минулого року бенефіціаром Maincast став Максим Кріппа. Канал Maincas орієнтуватиметься на кіберспорт, тоді як Maincast Sport планує пропонувати різноманітний спортивний контент.

Ринок розглядає можливість створення спільної платформи для цифрових технологій.

Деякі представники сейлзхаузів і рекламних агентств висловлювали думку, що ринок потребує єдиних стандартів вимірювання, які б охоплювали перегляд контенту на різних пристроях і платформах. "Необхідно запровадити єдину систему вимірювання", -- зазначив Андрій Партика, президент Ocean Media. Впровадження такої інтегрованої панелі могло б суттєво збільшити обсяги рекламного ринку та забезпечити прозорість для рекламодавців. "Ми прагнемо отримати загальну картину, але це процес, що вимагає значних зусиль та витрат", -- підкреслив Енвер Кікава, CEO Publicis Group.

Агенції також готові інвестувати в цю панель, повідомила Оксана Журовіч, генеральний директор OMD Optimum Media.

"1+1 медіа" активно працює над новим рішенням. "У 2026 році ми запровадимо інструмент, який дозволить оцінювати наш контент на всіх платформах," – зазначив комерційний директор компанії Валерій Варениця.

Аудиторія телевізійних програм визначається за допомогою піплметрів — спеціальних пристроїв, що підключаються до телевізорів і постійно реєструють, які канали дивляться члени родини. Проте в останні роки все більше популярності набирають ОТТ-сервіси. У світі диджитал не існує єдиної системи вимірювання. Замість цього дані збираються за допомогою Big Data та окремими платформами. Як уже згадувалося, реклама інтегрується в контент платформ, що стало основою для розвитку FAST-каналів.

Провайдери розкрили свої бази

Згідно з законом "Про медіа", усі провайдери (кабельні, OTT, супутникові тощо) зобов'язані надавати Національній раді з питань телебачення та радіомовлення звіти про кількість своїх телевізійних абонентів. Раніше компанії зазвичай не розголошували дані про своїх користувачів, і ця інформація на ринку залишалася приблизною. Проте на початку року, у відповідь на запит "Детектора медіа", Нацрада надала інформацію стосовно звітів.

Згідно зі звітами, за перше півріччя 2024 року Megogo має 703 тисячі 703 користувачі, "Київстар ТБ" (юридична особа "ПлюсТБ") -- 308 150 користувачів, Volia -- 278 тисяч 428 користувачів, "Тріолан" -- 245 943 користувачі, ТОВ "ОТТ Україна", яка є юридичною особою трьох ОТТ-сервісів Sweet.tv, Vodafone TV і Trinity-TV, подала звіт про 202 508 користувачів.

Угода між "Датагруп-Volia" та lifecell

У вересні компанія NJJ Holding, яка належить французькому мільярдеру Ксавʼє Ньєлю офіційно стала власницею компаній "Датагруп-Volia" та lifecell. Очолив об'єднаний холдинг Михайло Шелемба.

Консорціум NJJ, Horizon Capital, американська приватна інвестиційна компанія, під керівництвом Олени Кошарної, разом із Михайлом Шелембою об'єднають "Датагруп-Volia" та lifecell для створення конвергентної телекомунікаційної платформи.

"Ця знакова угода стала першою важливою інвестицією нового гравця на ринку та стратегічного інвестора після початку повномасштабного вторгнення, що сприяє розвитку та оновленню телекомунікаційної інфраструктури України", -- зазначено в прес-релізі компанії. Заплановано інвестувати 435 мільйонів доларів США.

Державний мультиплекс, з якого виходили телеканали та модифікували свої формати.

Державний мультиплекс запустили у січні 2024 року. Він мав стати альтернативою приватним мультиплексам, його запуск планували ще на 2022 рік, однак на заваді стало повномасштабне вторгнення Росії. Конкурс серед мовників, які бажають мовити у мультиплексі, вдалося повести лише восени 2023 року. Однак набрати необхідну кількість популярних каналів МХ-7 тоді не вдалося. Вільних місць у мультиплексі було 12. У конкурсі перемогли сім каналів: "Сонце", "Рада", "Ми -- Україна", "Світло" "Уніан-2", "Віжн-2" та "Віжн-3" (останні три канали, які позиціюють як приватний бізнес очільника групи "1+1" Ярослава Пахольчука, ще в ефір не вийшли). Також на підставі тимчасового дозволу мовить "Армія ТБ".

Виявилося, що глядачі не поспішають підключатися до державного мультиплексу. Як зазначив власник каналу "Світло" Сергій Созановський, мовники починають "втікати" з цього мультиплексу на "Зеонбуд". Генеральна директорка каналу "Сонце" Крістіна Хлапоніна повідомила: "При переході до МХ-7 ми втратили як глядачів, так і доходи". У результаті, мовник виграв конкурс на отримання місць у мультиплексі "Зеонбуд" і вирішив перейти туди, залишивши у МХ-7 новий канал "Сонце+".

Група "1+1" також оновила свої канали в державному мультиплексі. Замість каналів "Віжн-3" та "Віжн-2", які раніше належали медіагрупі, тепер транслюватимуться "Квартал TV" та новий FAST-канал "Світ+". Юридичні особи компаній вже внесли відповідні зміни до реєстру та оновили ліцензії.

"МХ-7 має гарне покриття, але проблема в інформованості населення", -- сказав Олег Черниш під час засідання Нацради, коли проходив конкурс. Він звертав увагу, що у Концерну РРТ нема грошей на піар-кампанію і закликав мовників посприяти їй. Але, зі слів Сергія Созановського, проблема в тому, що мовники хочуть за реалізацію промокампанії державного мультиплекса отримати для себе вигоду -- знижку на послуги доставлення сигналу. І схоже, саме це є причиною того, що з початку року, коли МХ-7 запрацював у повноцінному режимі, немає його промокампанії ні на партнерських каналах, ні в марафоні "Єдині новини".

Однак восени державний мультиплекс значно зміцнив свої позиції, адже розпочав показ каналу "Megogo Спорт", який ліцензію отримав під час конкурсу Національної ради влітку.

Реєстраційний список

На початку цього року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вирішила ввести в дослідну експлуатацію Державну автоматизовану інформаційно-комунікаційну систему "TERES-Реєстраційний список суб'єктів у сфері медіа". Реєстраційний список створювали коштом міжнародних донорів.

На даний момент реєстр доступний на веб-сайті регулятора у форматі таблиці Excel, яка оновлюється щомісячно. Проте, вже у наступному році, завдяки фінансуванню донорів, планується трансформація реєстру в більш зручний формат, а також буде створено електронний кабінет. Водночас, інформація з реєстру вже сьогодні є відкритою та доступною для всіх користувачів. Станом на 1 листопада, у реєстрі нараховується 8494 реєстранти, серед яких українські медіа та провайдери, а також 44 іноземні медійні організації.