Чарівний SAF: чому бразильські клуби панують у Південній Америці.

30 листопада о 22:00 за київським часом на стадіоні "Монументаль" у столиці Аргентини Буенос-Айресі пролуне стартовий свисток фінального поєдинку Кубка Лібертадорес-2024. У боротьбі за трофей зійдуться два бразильські клуби: чинний лідер Серії А "Ботафого" та "Атлетіко Мінейро", що наразі займає десяте місце у національному чемпіонаті, але зумів дістатися фіналу одного з найпрестижніших футбольних турнірів Південної Америки.

Безсумнівно, що незалежно від того, як складуться події фіналу, титул переможця Кубка Лібертадорес-2024 отримають представники Бразилії. Ця країна домінує в турнірі, вигравши останні п'ять сезонів: "Фламенго" святкував перемогу в 2019 та 2022 роках, "Палмейрас" тріумфував у 2020 та 2021 роках, а "Флуміненсе" став володарем титулу в минулому році. З початку 2010 року бразильські клуби здобули перемогу в десяти з п'ятнадцяти проведених сезонів Кубка Лібертадорес.

Іншими словами, бразильські футбольні клуби в останні роки демонструють явне домінування в Південній Америці, а їхня Серія А стала беззаперечною лідеркою на континенті, подібно до того, як англійська Прем'єр-ліга займає провідні позиції в європейському футболі. Ключовим фактором цього успіху є значне покращення фінансового стану більшості клубів, що дозволяє їм залучати найталановитіших гравців з усієї Південної Америки, включно з Аргентиною. Це відбувається навіть попри те, що багато з цих талантів можуть бути раніше куплені європейськими командами.

Основною проблемою для інших країн Південної Америки, за винятком Бразилії, є те, що різниця в рівні футболу та його економічній привабливості щороку тільки зростає. Очевидно, ця тенденція продовжиться, принаймні, в найближчі кілька років.

Чому це відбувається? Причина криється у структурних змінах, які стали можливими в бразильських футбольних клубах завдяки нововведенням у законодавстві. Щоб краще усвідомити цей процес, варто повернутись до нещодавнього минулого. До 2021 року в Бразилії всі спортивні клуби класифікувалися виключно як некомерційні громадські організації, і лише в окремих випадках мова йшла про акціонерні товариства.

У 2021 році, під час президентства скандально відомого Жаїра Болсонару, був прийнятий закон 14193, що надав можливість створювати нові організаційні структури на основі спортивних об'єднань, включаючи футбольні клуби. Ці нововведення призвели до формування в бразильському футболі нової екосистеми, де з'явилися спеціалізовані механізми, які дозволяють клубам випускати свої цінні папери для залучення нових інвесторів на ринок.

Раніше футбольні клуби функціонували як некомерційні організації, що вимагали фінансових вливань, але не для накопичення прибутку. Однак, з новим законодавством бразильський футбол зазнав змін, які вже давно стали нормою в Європі — перетворення на справжній бізнес. Якщо спростити юридичні та економічні нюанси, можна стверджувати, що закон про SAF в Бразилії став каталізатором футбольної революції, що дозволила клубам перейти від статусу "народних команд" до справжньої капіталістичної моделі, в якій з'явилися власники, що прагнуть отримати прибуток.

Не дивно, що деякі клуби швидко скористалися новими можливостями, і на сьогодні найбільш яскравими прикладами є "Ботафого" та "Атлетіко Мінейро" — фіналісти цього розіграшу Кубка Лібертадорес.

"Ботафого", який востаннє до теперішнього часу ставав чемпіоном Бразилії аж у 1995 році, повернувся до когорти топ-клубів Серії А саме завдяки створенню SAF та отриманню грошей від американця Джона Текстора, котрий також має свої частки в європейських "Ліоні", "Крістал Пелас" та "Моленбеці". Інвестиції нового власника (Текстору належить 90% акцій "Ботафого") дозволили "Самотній зірці" (одне з прізвиськ команди з Ріо-де-Жанейро) створити конкурентоспроможну команду, яка ще у сезоні-2023 була близька до перемоги в Серії А, блискуче стартувавши під керівництвом екс-коуча "Шахтаря" Луїша Каштру, але після відходу останнього у саудівський "Аль-Наср", а також чехарди, що почалася на тренерському містку, вкрай невиразно фінішувавши лишень на п'ятій позиції.

Що стосується "Атлетіко Мінейро", то 75% акцій "півників" за моделлю SAF наразі належать Galo Holding -- фонду бразильських інвесторів, який узяв під свій контроль клуб в обмін на 175 мільйонів євро.

Навіть "Крузейро", який нещодавно перебував під управлінням легенди бразильського футболу Роналдо, зазнав змін. Як ми вже згадували в окремій статті минулого року, клуб перейшов у власність місцевого підприємця Педро Лоуренсо. Цей крок суттєво покращив ситуацію, і після ганебного вильоту до Серії Б, команда швидко повернулася в елітний дивізіон бразильського футболу. Наразі "Крузейро" займає цілком поважне сьоме місце, що майже гарантує їй участь у Південноамериканському кубку наступного сезону.

Зміна власника "Крузейро" принесла позитивні зміни для клубу, адже в цьому сезоні "лисиці" змогли досягти фіналу Південноамериканського кубку, який є аналогом Ліги Європи - другим за важливістю клубним змаганням на континенті. Проте в фіналі вони зазнали поразки від аргентинського "Расінга" з міста Авельянеда з рахунком 1:3.

Окрім вже згадуваних трьох клубів ("Ботафого", "Атлетіко Мінейро" та "Крузейро"), ще вісім бразильських команд з еліти та другого дивізіону мають статус SAF. Серед них "Куяба", "Ботафого" (Сан-Паулу), "Америка Мінейро", "Корітіба", "Васко да Гама", "Греміо Новорізонтіно", а також "Баїя" і "Форталеза". Останні два клуби викликають особливий інтерес і заслуговують на окрему увагу. "Баїя" є частиною City Football Group, яку очолює англійський "Манчестер Сіті", тоді як "Форталеза" обрала німецький шлях, орієнтуючись на модель мюнхенської "Баварії". Для залучення нових інвесторів клуб виставив на продаж 50% мінус одну акцію, щоб формально зберегти зв’язок з власними шанувальниками.

Практично немає сумнівів, що успішні виступи "Ботафого", "Атлетіко Мінейро" та "Крузейро" вже найближчим часом можуть призвести до того, що й інші бразильські клуби змінять свою внутрішню структуру на користь SAF. Остання допомагає клубам бути значно конкурентнішими навіть на трансферному ринку. В поточному році, наприклад, "Ботафого" зумів залучити до своїх лав трьох новачків на загальну суму 37,5 мільйонів євро, принагідно ще й оновивши клубний рекорд за найдорожчою покупкою за всю історію - такою відтепер є 23-річний атакувальний півзахисник з Аргентини Тьяго Альмада, за якого американській "Атланті" було заплачено 19,5 мільйонів євро. Та й "Крузейро" не відставав, підписавши одразу вісьмох новобранців на загальну суму в 38 із "хвостиком" мільйонів євро, зокрема Кайо Жорже з "Ювентуса".

Погодьтеся, навіть для європейських топ-чемпіонатів подібні суми витрат на ринку виглядають цілком вартими уваги.

Здавалося, що цей крок може призвести до зникнення традиційних бразильських клубів, але натомість ми спостерігаємо зовсім іншу картину. Команди, які раніше втратили популярність, знову стали предметом уваги, завдяки значному притоку інвестицій як з місцевого, так і з міжнародного ринку. Очікується, що кількість SAF серед клубів зросте, починаючи з наступного року", - коментує ситуацію Хосе Франсіско Манссур, юрист, який активно підтримував ухвалення закону 14193 у Бразилії.

Якщо Манссур має рацію, то невдовзі футбольна конкуренція в Південній Америці може звестися лише до внутрішніх конфліктів між бразильськими клубами, які не матимуть собі рівних за фінансовими можливостями, кадровими ресурсами та в усіх інших аспектах футбольної діяльності. Щоб уникнути такого розвитку подій, іншим країнам континенту необхідно терміново знайти ефективні рішення та вжити адекватних заходів проти SAF.