Багаті також переживають свої труднощі. Швейцарія, відома своїми золотими запасами, сирами та годинниками, страждає від мит, введених Трампом.

Швейцарія несподівано для багатьох отримала від Дональда Трампа найвищі в Європі митні тарифи. Що відбувається?

У квітні Дональд Трамп шокував світ, анонсувавши "драконівські" мита проти головних торговельних партнерів США. Згодом він відклав їх до липня, а потім оголосив, що точно введе нові тарифи з 1 серпня. До того часу американський президент укладав торговельні угоди: під тиском Вашингтона про нові умови домовилися Велика Британія, ЄС та Японія.

7 серпня вступили в силу митні тарифи, оголошені Трампом. Найвища ставка, що становить 39%, несподівано для багатьох країн була накладена на Швейцарію, яка славиться своїм нейтралітетом. Білий дім планував вжити заходів проти Швейцарії через торговий дефіцит ще в квітні, коли обговорювали ставку в 31%. У травні ця країна взяла на себе роль посередника в торгівельних переговорах між США та Китаєм і почала вести перемовини про власну угоду.

Проте в останній момент Трампу не сподобався "моралізаторський" тон президентки Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, тому тариф зріс до 39%. Це шокувало країну в день національного свята.

Хоча під нові обмеження поки не потрапив критично важливий для Берна фармацевтичний сектор, усе, чим славиться Швейцарія - елітні годинники, золото, сири і шоколад, - ризикує постраждати і втратити американських покупців.

Чому Сполучені Штати вирішили ввести настільки значні тарифні ставки проти Швейцарії? Яким чином це вплине на економічну ситуацію в країні, і чому зовнішня політика Трампа змусила деяких швейцарців переосмислити своє ставлення до нейтрального статусу?

39% - це найвища ставка мит, яку США запровадили для будь-якої країни у Європі, і п'ята найвища у світі. Швейцарія поступається лише Бразилії (50%), Сирії (41%), Лаосу та М'янмі (по 40%).

Рішення, ухвалене Білим домом, стало несподіваним ударом для країни. Місцеві ЗМІ охарактеризували нові тарифи як "сценарій, який перевищує всі найгірші прогнози", а 1 серпня оголосили "чорним днем". Одна з провідних газет Blick назвала це рішення США "найзначнішою поразкою" для Швейцарії з моменту перемоги Франції в битві під Мариньяно у 1515 році.

"Швейцарія підтримує зв'язок з відповідними державними структурами США. Ми будемо й надалі працювати над досягненням переговорного рішення, яке відповідатиме як швейцарським законам, так і міжнародним правовим зобов'язанням," - заявили в уряді.

За кілька місяців до цього уряд демонстрував більше впевненості. У травні в Женеві відбулися результативні торгові переговори між США та Китаєм, внаслідок яких Вашингтон вирішив відкласти підвищення тарифів на китайські товари. Тоді президентка Швейцарії Карін Келлер-Зуттер з обережним оптимізмом оголосила, що Берн стане другим після Лондона, хто підпише торгову угоду з Вашингтоном. Вона також зазначила, що мито в 10% є більш вигідною пропозицією, ніж 31%, яким Трамп погрожував у квітні.

1 серпня, всього за кілька годин до публікації свого указу про введення мит на товари зі Швейцарії, Трамп здійснив телефонний дзвінок до Келлер-Зуттер, який не приніс жодних позитивних результатів. Швейцарське видання NZZ повідомило, що Трамп вважав президента "надто прискіпливою та моралізаторською".

Термінова поїздка Келлер-Зуттер до Сполучених Штатів не дала бажаних результатів. З 7 серпня почали діяти нові мита. Тепер уряд критикує президента за її наївність, адже вона не підготувала альтернативний план на випадок, якщо переговори проваляться.

5 серпня Дональд Трамп висловив критику на адресу президента Швейцарії, зазначивши, що під час їхньої телефонної бесіди вона, за його словами, "не бажала вислухати" його побоювання щодо торговельного дефіциту. Він пояснив введення 39-відсоткових мит рішенням Швейцарії не скасовувати торговельні бар'єри. "Швейцарія, одна з найбагатших країн світу з високим рівнем доходу, не може розраховувати на те, що США будуть погоджуватися на односторонні торговельні умови", - підкреслили в Білому домі.

Згідно з інформацією, наданою Офісом торгового представника США, у 2024 році дефіцит у торгівлі товарами між США та Швейцарією досяг 38,3 мільярда доларів, тоді як у сфері послуг він склав 29,7 мільярда доларів. Професор бізнес-школи IMD у Лозанні, Саймон Евенетт, зазначив, що в цьому році дефіцит зріс на 56%.

Зокрема, Швейцарія відправила до США золото на суму 11,5 мільярдів доларів. У загальному ж обсязі експорт альпійської нації до Сполучених Штатів досягнув 60,9 мільярдів доларів. Першочергова ініціатива адміністрації Трампа щодо введення мита на рівні 31% для Швейцарії ґрунтувалася на значно нижчих даних за 2023 рік.

Уряд Швейцарії визнав, що основною перешкодою у переговорах з Дональдом Трампом став дисбаланс у торгівлі. Щоб вирівняти ситуацію, Берн ухвалив рішення знизити митні ставки на промислові товари з США до нуля. Крім того, великі компанії, такі як Nestle та фармацевтичний гігант Novartis, зобов'язалися інвестувати мільярди доларів у свої виробництва в Америці. Проте, навіть ці заходи виявилися недостатніми для досягнення рівноваги у торгових відносинах між двома країнами.

"Швейцарія має населення всього 9 мільйонів людей, і, чесно кажучи, багато місцевих жителів не прагнуть купувати продукцію з США. Автомобілі, що споживають значну кількість пального, вважаються занадто громіздкими для гірських доріг, а американські сири та шоколад не завжди відповідають уподобанням швейцарців", - підсумовує BBC.

Раптове запровадження мит вплине на ключові галузі швейцарської економіки, зокрема на виробників ювелірних виробів, ліків та верстатів. Очікується, що ціни на швейцарські годинники, шоколад і сир у США різко зростуть. Асоціація Interprofession du Gruyère, яка представляє 1 600 ферм-виробників сиру, бʼє на сполох: третина експорту цього продукту припадала на Штати.

Виробники в галузі машинобудування та електротехніки України висловлюють серйозне занепокоєння. "Тарифи США абсолютно не мають логічного підґрунтя і виглядають довільно. Це завдасть значного удару по нашій промисловості, особливо враховуючи, що наші конкуренти з Європи, Великої Британії та Японії користуються значно нижчими митними ставками", - зазначають представники асоціації Swissmem.

Негативний вплив відчують швейцарські годинникові бренди Swatch, Rolex, Patek Philippe, IWC та Breitling, продукція яких навіть без мит може коштувати тисячі євро. Водночас виробник годинників Armin Strom планує перенаправити частину своїх товарів до інших держав, очікуючи, що американці купуватимуть їх там.

Ассоціація виробників шоколаду Швейцарії, Chocosuisse, висловила своє здивування. Директор організації, Роджер Верлі, зазначив, що Швейцарія експортує 7% свого шоколаду до Сполучених Штатів. У зв'язку із зростанням витрат через високі митні збори, ціна на продукцію, ймовірно, зросте, що, на думку Верлі, призведе до зменшення кількості клієнтів у США та суттєвого падіння обсягів продажів.

Мита, що накладаються Сполученими Штатами, торкаються 10% швейцарського експорту, що може призвести до суттєвих наслідків. Однак загальний ефект на економіку залишається відносно помірним, оскільки наразі існують винятки для фармацевтичних товарів.

"Діючий митний тариф у 39% з особливими умовами для фармацевтичних товарів може викликати зменшення валового внутрішнього продукту приблизно на 0,6% у середньостроковій перспективі. Хоча це суттєва цифра, вона не є критичною, оскільки відповідає лише трьом місяцям економічного підйому", - зазначили в Capital Economics.

Велика фармацевтична промисловість Швейцарії експортує близько 60% своєї продукції в США. Місцеві галузеві гіганти Novartis та Roche недавно пообіцяли інвестувати в США мільярди доларів, проте їхня "дочка" в США Genentech отримала від Трампа листа з вимогою знизити ціни на ліки.

Президент Сполучених Штатів висловив занепокоєння, що імпортні тарифи на всі медикаменти можуть збільшитися до 250% у найближчі півтора року. "Наша мета - забезпечити виробництво ліків на території нашої країни", - підкреслив він.

"Фармацевтичний сектор є ключовою експортною індустрією для Швейцарії. Його переваги обумовлені високою залежністю США від швейцарських фармацевтичних продуктів, однак уряду Швейцарії слід бути надзвичайно обережним. Будь-який невірний крок чи необачне висловлювання можуть призвести до введення жорстких тарифів на цю важливу галузь", - зазначають фахівці компанії Kepler Cheuvreux.

Спеціальні мита на золоті злитки вагою 1 кг завдали серйозного удару по Швейцарії, яка є провідним світовим центром переробки дорогоцінних металів. На фоні митної політики адміністрації Трампа та геополітичної нестабільності ф'ючерси на золото постійно встановлюють нові рекорди. Кілограмові злитки стали найпопулярнішою формою торгівлі на ключовій біржі Comex і є важливою складовою швейцарського експорту до США.

На фоні зростання попиту на дорогоцінний метал, адміністрація Трампа врахувала обсяги його торгівлі при визначенні нових митних ставок. У той же час, в Швейцарії вважають, що включати торгівлю золотом у ці розрахунки є некоректним, оскільки в країні цей метал не видобувається, а лише обробляється і експортується назад.

Не лише митні бар'єри завдають шкоди швейцарським експортерам. Аналітики вказують на зміцнення швейцарського франка, який слугує "тихою гаванню" для інвестицій у період геополітичної нестабільності. Від початку 2025 року національна валюта підвищилася на 11% стосовно долара, що ставить під загрозу конкурентоспроможність швейцарського експорту на міжнародних ринках.

У Kepler Cheuvreux зазначають, що на даний момент швейцарські експортери піддаються "трикратному тиску": завищеним митним ставкам, зміцненню національної валюти та конкурентним перевагам сусідніх країн Євросоюзу, що користуються 15% митним тарифом на товари зі США.

Попри надії швейцарського уряду на досягнення компромісу через переговори, країна не має реальних пропозицій для адміністрації Трампа, окрім відповідних санкцій. Швейцарія може відмовитися від своїх інвестиційних пропозицій, запровадити взаємні мита, а в крайніх випадках навіть скасувати замовлення на американські винищувачі F-35.

"Багато швейцарців відчувають: їх карають за те, що вони живуть в одній з найбільш конкурентоспроможних та інноваційних країн світу. Інші кажуть, що країна вже пережила економічні потрясіння раніше і зможе використати ці інновації, щоб пережити і це", - пише BBC.

Серед можливих дій Швейцарії можна виділити подачу скарги до Світової організації торгівлі, розширення асортименту експорту, пропозиції щодо закупівлі американського скрапленого газу, а також ідею про переміщення штаб-квартири FIFA (Міжнародної федерації футболу) з Цюриха до Маямі.

"Швейцарія може запропонувати знижки на медикаменти, цифровий податок та угоди в оборонному секторі для відновлення переговорів, але це може передбачати складні компроміси," - зазначає аналітик Kepler Cheuvreux Торстен Заутер.

Швейцарський уряд відзначає позитивний настрій завдяки висловленню державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив: "Сполучені Штати високо цінують свої надійні та стабільні зв'язки з Швейцарією".

Раптові мита Трампа змусили швейцарців задуматися, чи відповідає нейтральний статус країни вимогам сучасного світу. Цей статус зарекомендував Швейцарію як важливого дипломатичного гравця. Напередодні президент Франції Еммануель Макрон навіть запропонував Женеву як потенційне місце зустрічі Володимира Зеленського з лідером Кремля Путіним. Проте в умовах сучасного світу, де домінують великі силові блоки, така модель може стати для Швейцарії тягарем.

"Швейцарський успіх зумовлений ефективністю нашої системи в умовах традиційних правил. Проте тепер ми стикаємося з новими політичними реаліями, де ці правила більше не діють. Ми занадто малі, щоб змагатися з великими гравцями. У цій ситуації нейтралітет не має значення", - зазначив генеральний директор компанії Thermoplan, що виготовляє кавомашини, Адріан Штайнер.

Швейцарія знову відмовилася від своєї традиційної нейтральності. Після фінансової кризи 2008 року Сполучені Штати внесли зміни у свої банківські регуляції, що суттєво вплинуло на багаторічну швейцарську банківську таємницю. Ще одним важливим викликом для нейтралітету країни стала війна Росії проти України: під натиском адміністрації Джо Байдена Швейцарія вирішила підтримати санкції Євросоюзу проти Москви.

На фоні цих подій у державі зростає активність вимог щодо більш глибокої інтеграції з Європейським Союзом, який досяг домовленостей зі Сполученими Штатами про вигідніші умови. У 2026 році на референдум можуть бути винесені угоди, що забезпечать країні розширений доступ до єдиного ринку. Аналітики вважають, що тарифна криза може зміцнити позиції тих, хто підтримує євроінтеграційні процеси.