Карпаты втаптывают в газон Кривбасс
Фото - ФК КарпатыКоманда Николая Костова сверхуверенно разобралась с Кривбассом.
Набравши у семи попередніх іграх Прем’єр-ліги лише два залікових пункти, «Карпати» сьогодні, в рамках 14-го туру національного чемпіонату, на полі рідної «України» не просто перервали свою безвиграшну серію, обігравши «Кривбас», а розтрощили гостей з Кривого Рогу з рахунком 6:0 – рекордна перемога «левів» в історії клубу за час їхніх виступів у чемпіонатах України!
Минулої середи «Карпати» в матчі 1/8 фіналу Кубка України приймали харківський «Металіст», який, як і рік тому, приїхав до Львова без кількох провідних гравців. Мирон Маркевич, знову ж таки, як і рік тому, подібне рішення мотивував тим, що розіграш національного Кубка не є пріорітетним турніром для його команди, а попереду у слобожанців південноамериканського посолу надважлива гра у Дніпропетровську в Прем’єр-лізі, в якій вони сподіваються нарешті вибороти «срібло» і тим самим здобути путівку у Лігу чемпіонів. Тож Мирон Богданович вирішив поберегти своїх лідерів.
Цікаво, що чимало схожих думок напередодні кубкового матчу можна було почути і у Львові. І серед фахівців, і серед вболівальників було чимало таких, хто вважав, що краще поберегти сили на «Кривбас», який «Карпатам» необхідно було обігрувати за будь-яких обставин. Між іншим, криворіжці припинили боротьбу за Кубок ще на стадії 1/16 фіналу і відповідно на підготовку до сьогоднішнього матчу мали на три дні більше, ніж «зелено-білі».
Що і як мислив Ніколай Костов, ми можемо тільки гадати, але факт залишається фактом: у грі з «Металістом» карпатівці, вийшовши на поле в оптимальному складі, викладалися так, що любо-дорого на них було дивитися і в підсумку вони отримали вольову перемогу в додаткові 30 хвилин. При цьому проявили нарешті знаменитий карпатівський характер, зрівнявши рахунок в той момент, коли мали на полі на одного гравця менше. Після тої гри можна було знову почути голоси песимістів, які говорили про те, що ця перемога аукнеться в грі з «Кривбасом». А коли у четвер стало відомо, що в чвертьфіналі граємо з «Шахтарем», то так звані розумники заднім числом взагалі почали єхидно ставити питання: «І воно треба було вигравати в «Металіста»?..»
Як воно складеться в квітні у грі з «Шахтарем», ми ще побачимо – до гри на «Донбас-Арені» майже півроку і за цей час мало що може змінитися. А на сьогодні маємо від перемоги над харків’янами одні бонуси...
На гру проти «Кривбаса» у стартовому складі керманич «Карпат» Ніколай Костов, коли порівнювати з попереднім матчем, зробив дві заміни, причому одна з них була вимушена. Михайло Кополовець не міг грати через дискваліфікацію, тож його замінив джокер у кубковій грі Леван Кенія. Окрім того на позиції правого захисника замість Ігоря Озарківа вийшов Павло Ксьонз. Нагадаємо, саме він на ній закінчував гру в середу, коли Озарківа вилучили з поля за два гірчичника.
З перших не те що хвилин, а миттєвостей було помітно, що «Карпати» вийшли на гру заряджені на максимальний результат. Кидалося у вічі й те, що команда прагне забити швидкий гол. Все ж в середу сил віддали чимало, а тому необхідно було якомога швидше відкрити рахунок, щоб далі вже контролювати гру. На щастя, задумане «левам» вдалося втілити в життя.
Вирішальним фактором у першому голі став командний пресинг, який команда застосовувала по всьому полю.
Щойно карпатівці втратили м’яча поблизу штрафного майданчика гостей, Гладкий не виключився з гри, а накрив захисника, відібрав круглого на куті карного, віддав п’ятою на вільну зону назад, де м’яч підхопив Лукас. Іспанець протягнув круглого кілька кроків і тут в центрі м’яча підхопив Кенія. Грузин змістився ближче до воріт і з лінії воротарського сильно, без будь-яких шансів для Реви, пробив по воротах. 1:0 – рахунок відкрито.
Гол додав «левам» впевненості і вони почали «возити» гостей так, що в це важко було повірити і тому виникали думки, а чи не сон ми бачимо часом. Такий футбол можна було дивитися вічно – контроль м’яча, вишукана техніка, постійна наявність кількох варіантів продовження розвитку атаки і гостра кінцівка. Практично кожна атака «зелено-білих» закінчувалася тим, що градус напруги у володіннях Реви постійно зростав. За такої гри другий гол не міг себе змусити довго чекати. Так зрештою і сталося.
Худоб’як вдало зіграв на підборі і метрів з 20-и потужно пробив – Рева з ударом впорався, але з величезними труднощами і відбив м’яча перед собою. Боротьба на підборі закінчується тим, що м’яча підхоплює Штіліч, обігрує кіпера, зміщується на край карного і зряче навішує точно на голову Гладкому, якому залишається скерувати круглого у ворота за відсутності в них їхнього господаря, що він успішно і робить.
2:0 в середині першого тайму – це дуже серйозна заявка на перемогу і здавалося, карпатівцям саме час взяти паузу, аби збити темп та перевести подих. Але куди там? «Леви» продовжують нестися так, що аж дух захоплює. В українській мові є такий вислів про красу дівчини: така гарна, що аж страшно! Так от, спостерігаючи за грою «Карпат», також інколи трішечки ставало страшно – настільки красиво, а моментами вишукано грала наша команда.
Навіть два забитих м’ячі не заспокоїли підопічних Ніколая Костова і вони продовжували грати. Саме грати і перегравати суперника. Здавалося, що голи не надто хвилювали карпатівців – головним для них було отримувати задоволення від самого процесу гри. А забити м’яч – це ніби як природній наслідок їхніх дій на полі. Схоже, що подібної гри від суперника явно не очікували футболісти «Кривбаса». Своїми комбінаціями «зелено-білі» їх деморалізували психологічно і в них нічого не виходило. Саме не виходило, бо не можна сказати, що криворіжці відбували номер на полі і не намагалися чинити опір господарям. Але що поробиш, коли суперник в кожному епізоді не лише виконує все на мить швидше, а й ще діє настільки творчо, що інколи здається, ніби він і сам не знає, яким буде його наступний крок.
Саме в такому стилі й були забиті третій і четвертий м’ячі. Спочатку Лукас, отримавши скидку від Гладкого, пройшов по центру оборону гостей так, ніби її там і не було. Бідний Рева намагався відбити м’яча, але куди там – 3:0. А наприкінці тайму, забиваючи четвертий м’яч, карпатівці вже просто куражилися. Це Кенія класно підключився до атаки на лівому крилі, увійшов в карний і скинув під удар Худоб’яку. Той поцілив у стійку, але це ще не кінець атаки. Круглий потрапляє до Штіліча і боснієць, не забувши продемонструвати майстерну роботу з м’ячем, спокійно поклав його у кут воріт. Перший тайм – 4:0!
Другий тайм видався менш багатим на події. Воно й не дивно – обидві команди чудово розуміли, що долю зустрічі вже вирішено. Втім, здавалося, що «Кривбас» прагнутиме зробити все, щоб принаймні зберегти свою честь і гідність. Та все ж, як виявилося, у криворіжців на похвалу в цій грі заслужили хіба фанати команди. Їх прибуло небагато – півтора десятка, але вони спромоглися організувати непогане перегукування з фанатами «Карпат», за що отримали солідну порцію оплесків від трибун «України».
Що ж до гри у другій 45-хвилинці, то на ній не могло не позначитися вилучення Льопи на 48-ій хвилині. Червона картка була стовідсоткова – відверта гра прямою ногою проти Даушвілі. Втім, господарі не кинулися добивати суперника, але ще два м’ячі таки забили. Причому знову ж таки вони стали наслідком дій без надзусиль. Коли суддя фіксував чергове взяття воріт, було відчуття, що по-іншому й бути не могло. Обидва м’ячі забив Лукас, оформивши в такий спосіб у другому таймі «дубль», який в сумі з голом у першому склав «хет-трик».
Перший гол по перерві і п’ятий загалом у грі вийшов ну просто таки... Навіть важко підібрати слово, яке б відповідало тому, що зробив Лукас. Зазвичай, коли «Карпати» подають кутовий з правого флангу атаки, то це робить саме Лукас, адже іспанець шульга. А от сьогодні на 55-ій хвилині він вирішив зайняти позицію на дальньому куті карного майданчика, за його межами. Подача з корнера пішла прямо на нього і Лукас зльоту, немов з пращі, вклав всю силу в удар – м’яч влетів у ближній кут – 5:0.
Останній у грі гол, який дозволив «Карпатам» встановити нове клубне досягнення («леви» ще ніколи не вигравали в чемпіонатах України з перевагою у шість м’ячів), було забито за хвилину до фінального свистка. І знову все було елегантно і невимушено. Ощипко пройшов лівим флангом, увірвався в карний майданчик і пробив. Рева на удар в дальній кут зреагував своєчасно і відбив круглого. Але той полетів прямо на Лукаса, який щодуху нісся паралельним курсом і іспанцю залишалося тільки підставити голову, щоб переправити його у сітку. 6:0 – тенісна баранка, як полюбляв говорити в ситуації, коли саме ці цифри з’являлися на табло, легендарний коментатор Ніколай Озєров.
На останок не можна не згадати про те, що співали на останніх хвилинах фанати «Карпат». А саме хіт Степана Гіги «Той сон, той сон, мені щоночі сниться», а також «То було сильно! То було сильно! То було сильно – йо-майо!».
І справді, йо-майо, то було навіть дуже сильно! І головне, що це не сон!
Карпаты - Кривбасс 6:0: Кения, 6, Гладкий, 23, Лукас, 29, 55, 89, Штилич, 40
Карпаты: Богатинов, Ксенз, Милошевич (Жовтюк, 59), Пластун, Ощипко, Даушвили (Озаркив, 83) Худобяк, Штилич, Кения, Лукас, Гладкий (Загидулин, 73)
Кривбасс: Рева, Пашаев, Лисицкий, Петров (Дедечко, 33), Сердюк (Балич, 35), Лобжанидзе, Матич, Лепа, Приемов, Бартулович, Антонов (Еслинек, 63)
Предупреждения: Пластун, Жовтюк
Удаление: Лепа, 48
Інші публікації
Популярне
У тренді
