Сенсаційний провінційний клуб та новий потенціал гранда. Основні відкриття старту сезону УПЛ-2024/25.

Українська Прем'єр-ліга вирушила на заплановані канікули. До кінця лютого футбол за участю провідних команд країни (за винятком єврокубків) зупиняється, принаймні в контексті офіційних матчів. Проте це не означає, що немає тем для обговорення стосовно нашої ліги. Навпаки, зараз саме час порушити важливі питання, які заслуговують на увагу після завершення частини змагань.

Чемпіон продовжує підбивати підсумки першої частини сезону в найкращому національному чемпіонаті. На черзі - ті, хто став приємною несподіванкою відрізку від початку серпня до середини грудня.

З огляду на сучасну ситуацію в українському футболі, можливості та ресурси клубів, а також їхнє становище в таблиці, можна стверджувати, що з точки зору співвідношення "ціна-якість" в УПЛ, одним клубом, який явно вирізняється, є команда Руслана Ротаня з Кіровоградщини.

Клуб з Олександрії, який носить таку ж назву, нещодавно завершив вражаючу серію без поразок. Хоча останні три тури не принесли їм значних турнірних досягнень, "агрономи" залишаються взірцем для інших команд ліги, за винятком двох великих клубів, серед яких і більш фінансово забезпечене Полісся. Рівень гри багатьох футболістів з команди Ротаня беззаперечний. Якщо ж другій команді в таблиці вдасться зберегти ключових гравців під час зимової перерви, а тренер Ротань внесе необхідні корективи для зміцнення складу, "агрономи" цілком здатні утримати свої позиції.

Важко не погодитися з думками Олександра Піхальонка. Перша половина сезону, яку демонструє Динамо, залишає змішане враження. Хоча в українській Прем'єр-лізі команда виступила, м'яко кажучи, на хорошому рівні, то в єврокубках ситуація виглядає зовсім інакше — хочеться лише висловити обурення, зітхнути і забути про це. Проте, незважаючи на такі результати, у складі киян все ж є позитивний персонаж, який можна вважати відкриттям першої частини сезону.

У 19 років важко підтримувати стабільний рівень гри у футболі. Тому, коли Тарас Михавко допускував серйозні помилки як в національних змаганнях, так і на міжнародній арені, це не стало несподіванкою і, безумовно, не могло шокувати. Проте хлопцеві не можна відмовити в прагненні до навчання. Наразі Михавко, без сумніву, є "сирим матеріалом" у плані позиційної гри та розуміння дій суперника — іноді його легко обходять нападники, немов ніж через масло. Але вже сьогодні перед нами гравець, який чудово відчуває гру, вміє ініціювати атаки, і, що найважливіше, з кожним матчем прогресує. Саме тому серед молодих футболістів "біло-синіх" Михавко виглядає як той, хто може закрити принаймні одну з проблемних позицій у складі київської команди в найближчому майбутньому.

Косовський легіонер ЛНЗ не зовсім досягнув рівня нашої символічної збірної, проте став одним із небагатьох футболістів без українського паспорта, які слугують взірцем для місцевих гравців. Черкаський клуб переживає важкі часи з початку вересня, коли команда почала демонструвати низку безвиграшних матчів. Проте Яшарі залишався незмінним лідером колективу, а його підтримка партнера в останньому матчі, після ще однієї результативної дії косовара, підтвердила його високий авторитет у команді та поклала край чуткам про напруженість між "варягами" та українськими футболістами.

Враховуючи, що першу частину сезону Яшарі закінчив із показниками 4+5 за системою "гол+пас", не дивно, що нині чуток про вірогідну зміну Мухарремом команди вистачає. На горизонті є австрійський ЛАСК, не варто дивуватися, якщо з'являться й інші претенденти. Такому розвитку подій може не завадити й призначення амбітного Романа Григорчука, однак в накладі ЛНЗ не залишиться - з такими цифрами на Яшарі можна зробити гарний бізнес. Якщо вірити неофіційній інформації, попередній клуб Мухаррема Дріта від ЛНЗ за 26-річного футболіста отримав зовсім скромні 50 тисяч євро.

Трикутник луганської Зорі в центрі поля заслуговує уваги як одне з найпродуктивніших утворень першої частини розіграшу-2024/25. Яков Башич у ролі опорного, а також Олександр Яцик і герой цього пункту з сербським паспортом - вище, ближче до єдиного нападника. Петар Мічин випередив усіх партнерів по команді за показником забитих м'ячів не випадково. Це балканець зробив завдяки голу в останньому перед паузою турі у ворота Чорноморця, проте кращим у складі "чорно-білих" у цілому теж був саме він.

Мічина не назвеш кудесником м'яча - на полі він частіше обирає простий, та, що найголовніше - здебільшого найвигідніший для його команди розвиток подій. Без 5+1 за системою "гол+пас" у виконанні серба луганці опинилися б ближче до зони вильоту. Враховуючи, що в Мічина є досвід перебування в структурі італійського Удінезе, можна не сумніватися, що його амбіції сягають набагато далі перебування в складі Зорі. А значить, від такого бажання футболіста луганці та весь український футбол лише виграють.

12 місце в таблиці, депресивна кінцівка першої частини сезону, сіра гра, що відповідає стану газону домашнього стадіону, украй посередні показники футболістів команди та непочатий край роботи для призначеного ще в кінці жовтня нового тренерського штабу. Такими є невтішні проміжні підсумки для Ворскли. Втім, є в складі полтавців і одна світла пляма.