"Зіткнувся з обставинами, коли в мене відібрали футбол": новачок Кудрівки мріяв про Дніпро, грав проти МЮ, але Олександрія не оцінила - Футбол24

Олександр Бєляєв разом із улюбленою / Instagram

- Академія Дніпра свого часу виховала цілі покоління талановитих гравців. Чого вона навчила тебе не лише у футбольному плані, а й у формуванні характеру?

Академія Дніпра сформувала в мені дух переможця. З малих років я не терпів поразок, а символіка Дніпра говорила сама за себе — тут панувала лише перемога. І, звісно ж, це неймовірна пристрасть до футболу. Тренування завжди проходили цікаво, і я безмежно вдячний нашим дитячим тренерам за це. Я завжди з нетерпінням і задоволенням вирушав на заняття.

Ти не просто випускник академії Дніпра, а й маєш корені в цьому місті. Яке значення має для тебе Дніпро?

Для мене Дніпро - це найулюбленіше й найдорожче місто у світі. Саме тут я вперше ступив на футбольне поле, дебютував в УПЛ на рідному стадіоні, куди ходив ще малим, вболіваючи за команду, і де подавав м'ячі гравцям. Я завжди мріяв зіграти на цьому стадіоні - і ця мрія здійснилася. Тому Дніпро має для мене особливе значення, адже тут я став професійним футболістом.

- Наскільки боляче сьогодні усвідомлювати, що в рідному місті фактично немає великої команди, за яку можна було б грати на професійному рівні?

Дуже прикро, що наше місто позбулося професійної команди. Проте я впевнений, що незабаром у нас знову буде команда, яка змагатиметься в УПЛ. Мені б хотілося ще провести кілька сезонів на стадіоні, який для мене рідний.

Чи виникає в тебе думка: "Якби Дніпро залишився, моя кар'єра могла б скластися зовсім інакше"?

- Таких думок не було. Я намагаюся не думати про те, що якби щось було інакше, то, можливо, й моя кар'єра склалася б по-іншому. Я радий кожному етапу своєї кар'єри.

Які моменти з дитинства, пов'язані з футболом у Дніпрі, залишили в тобі найбільший слід?

Згадаю, як ми вирушили на турнір до Іспанії, коли нам було всього 11-12 років. Нам вдалося вийти з групи та зустрітися з Манчестер Юнайтед. Це були незабутні емоції — одні з найяскравіших моментів нашого дитинства.

Переміщення до Олександрії виглядало як раціональний та обґрунтований крок у твоїй кар'єрі. Які сподівання ти покладав на цей етап?

В той час існувало декілька можливостей, але щойно я дізнався про зацікавленість Олександрії, одразу зрозумів, що хочу перейти саме туди. У команді працювали Руслан Петрович та Сергій Сергійович (Ротань і Кравченко, - Футбол 24). Раніше я приходив на стадіон, щоб підтримувати їх, а з Сергієм Сергійовичем навіть мав можливість пограти. Коли ж з'явився шанс виступати в їхній команді під їхнім керівництвом, я не вагався. Я був впевнений, що зможу розвиватися, адже спостерігав за тим, який футбол демонструвала молодіжна збірна під їхнім керівництвом. Це був важливий крок у моїй кар'єрі, і я щасливий, що мав можливість працювати з цим тренерським дуетом.

- Коли вперше відчув, що ситуація в клубі складається не так, як ти уявляв на старті?

Перш за все, зміни почалися після відходу тренерського штабу. Вже тоді стало очевидно, що команда зазнає значних трансформацій. І справді, це підтвердилося. Звичайно, хотілося б ще пограти з тим тренерським колективом, який запросив мене до команди, але футбол — це динамічна гра, де все стрімко змінюється.

У минулому сезоні Олександрія здобула срібні медалі, а тепер веде боротьбу за збереження місця в лізі. Як ти можеш прокоментувати цей різкий контраст?

- Минулого сезону Олександрія зробила щось нереальне - це найкращий результат в історії клубу. На жаль, в українській лізі таке трапляється часто: коли команда в топі, а наступний сезон уже не такий. Дуже складно тримати стабільний рівень, як це роками роблять Динамо і Шахтар. Що зараз відбувається всередині команди - я не знаю і не можу про це говорити, бо вже не перебуваю в клубі.

Чи був для тебе несподіваним той момент, коли тобі повідомили, що на тебе не покладають сподівань?

- У мене була розмова з тренером. Він сказав, що не розраховує на мене. Ми потиснули руки й розійшлися - в принципі, більше додати нічого.

- Після цієї розмови ти фактично залишився без прямого контакту з керівництвом. Що було найважчим?

Після бесіди з тренером, керівництво клубу тривалий час не виходило зі мною на зв'язок. Ніхто не надавав жодних пояснень. Я залишався на зв'язку зі своїм агентом, ми шукали нову команду, проте всі клуби вже завершили формування складу.

Як важливо для футболіста, в якому стилі та настрої з ним спілкуються в такі критичні моменти?

Це має велике значення. Необхідно, щоб інформація передавалася чітко - у спокійній дискусії, з адекватним інтонаційним тоном, по-людськи. Найголовніше - говорити правду, відкрито дивлячись в очі.

Чи виникло у вас відчуття незавершеності після цього етапу?

Ні, ми з клубом досягли домовленостей у дружній атмосфері, не виникло жодних непорозумінь, і відчуття незавершеності також відсутнє.

Чому ти став вільним агентом лише у вересні?

Агент працював над пошуком клубу до закриття трансферного вікна, адже мені було важливо зберегти фізичну форму, мати доступ до тренажерного залу, футбольного поля, а також можливість проходити реабілітацію та різні процедури. Ми чекали до останнього моменту, але коли час почав спливати, ми вирішили розірвати контракт, щоб я міг перейти до нового клубу у статусі вільного агента, не чекаючи зимової паузи.

Що виявилося більш важким у ролі вільного агента: фізичний період без активності чи психологічні виклики?

- Фізично я підтримував себе щодня: працював у залі, виконував бігову роботу. Найважче було психологічно - я вперше опинився в ситуації, коли в мене, можна сказати, забрали футбол, мою найулюбленішу справу.

- Чим для тебе є Кудрівка на цьому етапі кар'єри?

Найважливіше - це відчувати підтримку команди і довіру головного тренера. На даному етапі моєї кар'єри я знайшов таку команду в Кудрівці. Я щасливий бути частиною цього колективу та докладу максимум зусиль, щоб допомогти команді досягти успіху.

Які фактори відіграли ключову роль у виборі клубу?

Головне — це знайти команду, яка буде вірити в тебе так само, як і тренери. Я впевнений, що на даному етапі моєї кар'єри я прийняв правильне рішення і відчуваю, що в Кудрівці мені надають довіру. Відтепер усе залежить тільки від моїх зусиль.