Чому Шахтар прийняв рішення про продаж Зубкова, який вважався ключовою фігурою команди?

Олексій Сливченко переконаний, що, подібно до ситуації з Сіканом, вибір "гірників" є вірним, хоча й прийшов з затримкою.

Нарешті головна "санта-барбара" зимового трансферного вікна в українській Прем'єр-лізі дійшла до свого логічного завершення - вінгер "Шахтаря" Олександр Зубков перейшов до турецького "Трабзонспора". Торги сторін тривали більше місяця і за цей період, якщо довіряти чуткам та інформації інсайдерів, "гірникам" вдалося підняти суму угоди більш ніж удвічі, адже "бордово-сині" починали з того, що були готові заплатити за футболіста лишень близько 3 мільйонів євро, а зараз йдеться про 7-7,5 мільйонів, нехай і з урахуванням бонусів.

Покупка Зубкова була ключовим проханням до керівництва клубу з боку головного тренера "Трабзонспора" Шенола Гюнеша. Авторитетний 72-річний фахівець, під керівництвом якого збірна Туреччини у 2002 році на чемпіонаті світу сенсаційно здобула "бронзу", саме Зубкова називав пріоритетним кандидатом серед решти для підсилення складу команди у зимове трансферне вікно. Й загалом зрозуміти Гюнеша можна: у його команді на правому фланзі атаки було тільки дві номінальні опції - 34-річний боснієць Едін Вишча та 20-річний турок з бельгійським корінням Джихан Чанак. На рахунку першого до його років "накопичилося" усього 5 матчів у Лізі чемпіонів, другий же на такому високому рівні поки не виступав й зовсім. Тому Зубков із його 25 поєдинками в основній сітці Ліги чемпіонів бачився для "Трабзонспора" зіркою першої величини, і турки дуже хотіли скористатися можливістю його підписання.

У "Трабзонспорі" цієї зими ретельно пропрацювали український футбольний ринок та контактували із багатьма гравцями щодо потенційної співпраці. Турки припустили, що через війну деякі футболісти високого рівня точно побажають змінити обстановку, і за такий шанс варто спробувати вхопитися, особливо якщо йтиметься про виконавців на проблемні позиції.

Хоча мотивація турецького клубу виглядає зрозумілою, багато вболівальників "помаранчево-чорних" залишаються в подиві щодо причин, які спонукали "Шахтар" до ведення торгів і в підсумку до продажу Зубкова. Логіка в цьому випадку також є досить простою: з початку сезону 2022/23 Зубков став одним з ключових гравців оновленого складу "Шахтаря", який після старту повномасштабної війни втратив майже всіх своїх іноземних футболістів.

Протягом останніх трьох сезонів, включаючи поточний, Зубков демонструє стабільну результативність, регулярно забиваючи по 5 голів в УПЛ, а також забезпечуючи своїм партнерам чимало гольових передач. Багато хто вважає, що його гра надає атакам "гірників" елемент несподіванки, гостроти та оригінальності. Зубков постійно прагне створювати загрозу для воріт суперників, активно діючи як на фланзі, так і переходячи ближче до центральної частини поля.

З іншого боку, Зубков ніколи не відзначався високою ефективністю в атакуючих діях. Після повернення до УПЛ цей гравець постійно входив до числа лідерів за кількістю ударів по воротах суперника, але його показники влучності залишалися досить низькими, не кажучи вже про реалізацію голів. Його прагнення бити по воротах часто призводило до того, що Олександр ставив під загрозу командну взаємодію, намагаючись взяти гру на себе. До певного моменту це влаштовувало керівництво "Шахтаря", але коли клуб знову вирішив зробити акцент на легіонерах, стало очевидно, що Зубков не вписується в нову стратегію команди.

Зубков найкраще почувався в колективі, де було найбільше українських гравців. Юхим Конопля активно працював у захисті на правому фланзі, що давало можливість Олександру зосередитися на атаках. Тим часом Бондаренко, Судаков і Криськів забезпечували вінгера передачами та іноді змінювали позиції, коли Зубков втілював свій улюблений прийом — зміщувався в напівфланг для чергового удару по воротах. У підсумку, Зубков швидко став того, кого вболівальники та деякі експерти почали називати лідером "Шахтаря". Проте, в певний момент Олександр перестав розвиватися, почав проявляти надмірну самовпевненість, що негативно позначалося на інтересах команди.

Коли "Шахтар" зміг повернути Вінісіуса Тобіаса, а ще важливіше — Педріньо, стало зрозуміло, що позиції Зубкова незабаром можуть опинитися під загрозою. Схоже, що й сам український футболіст не намагався приховати від керівництва клубу своє бажання спробувати свої сили за межами країни, оскільки вже втомився від умов військових сезонів в УПЛ.

Повернення Педріньо стало вирішальним фактором, який спонукав керівництво "Шахтаря" дати згоду на трансфер Зубкова до "Трабзонспору". 26-річний бразилець, якого клуб придбав за 18 мільйонів євро влітку 2021 року, після початку повномасштабної війни провів два роки в оренді в "Атлетіко Мінейро". Там його гра була неоднозначною — він або виступав, або переживав важкі часи. Цей період у Бразилії суттєво вплинув на ринкову вартість Педріньо, і зараз він оцінюється на Transfermarkt всього в 5 мільйонів євро, що на три мільйони менше, ніж вартість Зубкова.

Прагнення керівництва "Шахтаря" врятувати інвестиції у Педріньо проявилося у тому, що вінгеру було запропоновано підписати новий контракт, а тепер, коли бразилець пройшов нетривалий процес реадаптації, йому потрібно надавати значно більшу кількість ігрової практики. Причому найбільш безболісно робити це можна саме на правому фланзі атаки, де й виступав Зубков, оскільки в центрі "Шахтаря" є такі активи як Судаков, Марлон Гомес та Бондаренко, котрих надовго залишати на лаві запасних - дуже нерозумно.

Безумовно, на рішення керівництва "Шахтаря" щодо Зубкова вплинув і скандал, пов'язаний із його подружньою невірністю. Дружина футболіста вирішила подати на розлучення, що викликало значний резонанс у ЗМІ. Клуб завжди прагне уникати подібних ситуацій, оскільки вони можуть негативно позначитися на репутації "гірників" і створити небажаний шум навколо команди.

Крім того, в кулуарах ходять чутки, що "Шахтар" активно досліджує трансферний ринок і незабаром має намір підписати щонайменше одного, а можливо, й двох молодих бразильських футболістів, здатних грати як на правому фланзі, так і в центрі атаки. Тут важливо врахувати роль Зубкова, якому цього року виповниться 29, оскільки його присутність може стати певного роду "перешкодою". Клубу доведеться вирішувати: або залишити на лавці гравця, який раніше був основним, що може викликати його невдоволення та порушити гармонію в команді, або ж не використовувати у грі потенційних новачків, які можуть коштувати мільйони. І не забуваймо про Педріньо та Мар'яна Шведа, яким також необхідна ігрова практика.

Врешті-решт, Зубков, на відміну від Судакова та Матвієнка, не став ключовим футболістом для "Шахтаря". Навіть його вражаючі результати в цьому сезоні (13 результативних дій за 21 матч, включаючи 2 голи та 1 асист у 8 поєдинках Ліги чемпіонів) не змінили ситуацію. Важливим показником є також те, які клуби проявляли інтерес до Зубкова на початку 2025 року. Окрім "Трабзонспора", за гравцем активно стежив новачок північноамериканської MLS "Сан-Дієго", і на цьому все закінчується. Якщо Матвієнка сватали до "Арсеналу", а Судакова — до "Наполі", "Челсі" та інших європейських грандів, то за Зубковим вишикувалися лише клуби з другорядних ліг, які хоч і кращі за нинішню УПЛ, але не досягають рівня топ-5. Це є суттєвим сигналом, який, безперечно, вплинув на рішення керівництва "Шахтаря", яке врешті-решт погодилося відпустити гравця за нижчу суму, ніж його номінальна вартість на Transfermarkt.

На завершення не можна не згадати і про період кар'єри Зубкова в "Шахтарі" за керівництва командою Патріком ван Леувеном. Так, той відрізок видався невдалим для багатьох виконавців "гірників", але топовий футболіст, котрий претендує на роль лідера атак команди, все ж таки повинен мати значно кращі показники результативності, аніж 1 забитий м'яч та 2 результативні передачі у 12 матчах, правда?

Таким чином, як і в випадку з Данилом Сіканом, недавнє рішення "Шахтаря" продати Олександра Зубкова, з можливістю значно укріпити фінансову базу клубу, виглядає цілком обґрунтованим і розумним, хоча, ймовірно, й дещо запізнілим. На певному етапі кар'єри Зубков демонстрував здатність істотно підтримувати "гірників" у їхньому прагненні уникнути провалу, проте тягнути команду до європейських висот, як це колись вдавалося таким гравцям, як Дуглас Коста чи Марлос, Олександру просто не під силу. У найближчому майбутньому йому доведеться допомагати "Трабзонспору" підніматися із середини турнірної таблиці турецької Суперліги до зони єврокубків, в той час як "Шахтарю" доведеться відновлювати свої чемпіонські амбіції в УПЛ і шукати шляхи, щоб не залишитися поза Лігою чемпіонів — турніром, де можна дійсно просунути своїх "проектних лідерів" для подальшого продажу у провідні клуби.