БОНДАР: "Воротар допустив помилку, і я скористався моментом, вразивши ворота коліном. Ми чітко розуміємо, куди хто рухається."

Захисник донецького "Шахтаря" Валерій Бондар, який забив вирішальний гол у поєдинку проти "Полісся" (1:0), в інтерв'ю на каналі "Футбол 360" висловив свої думки про матч 24-го туру УПЛ.

Вітаємо з успіхом! Нам цікаво дізнатися більше про цей гол: як він був забитий?

- Був кутовий, і ми, у принципі, маємо награні стандарти, тож знаємо, хто куди біжить. Послідувала чудова передача, Волинець помилився, і я коліном забив. Була дуже хороша подача, і вдалося відзначитися.

Цього сезону ви вже зуміли відзначитися четвертим голом, що є вашим особистим рекордом. Хіба що пам’ятаємо, що в юнацькій кар'єрі вам також вдавалося досягти такого ж показника. Що стало причиною вашого успіху цього сезону і що вас надихає?

- Ви дуже добре знаєте мою футбольну історію ще з юнацького віку, тож дякую за це. Напевно, мотивує те, що зараз у нас із дружиною особливий етап у житті - вона вагітна, і це додає подвійної мотивації та відповідальності, коли виходжу на поле. Ми довго про це не розповідали, але після того, як поділилися новиною, я ніяк не міг забити. Домовилися, що, коли заб'ю, обов'язково покладу м'яч під футболку, і це була моя мрія. Дякувати Богу, усе вдалося: я забив і приніс дуже важливі три очки команді, тому дуже щасливий.

Що сталося напередодні гри, через що Марлон Гомес не зміг вийти на поле?

Після розігріву він відчув неприємні відчуття в м'язі. Марлон заявив, що має повну довіру до Бондаренка і підкреслив, що не бажає підводити свою команду. Виникла несподівана обставина.

- Спостерігаючи за першим таймом, ми дивувалися, що в "Шахтаря" не було ударів. Очевидно, не все виходило в атаці. Чому?

- Усі знають, що команда Руслана Петровича Ротаня дуже добре організована та передусім дисциплінована в обороні, тому було важко знайти свій момент. Десь ми не зовсім правильно використовували наші найкращі якості. У принципі, розуміли, що це матч, можливо, до одного забитого м'яча. Знали, що потрібно мати терпіння і тиснути на суперника. Гадаю, якщо брати гру загалом, ми повністю заслуговували на перемогу й рахунок міг бути більшим.

Терпіння — це одне, а фізичні сили — зовсім інше. Зараз у вас четвертий матч у цій насиченій серії, яка лише розпочинається, адже попереду чекають Київ, Рівне, Краків, знову Київ і, врешті-решт, Лондон. Ви чули від Даріо Срни про ротацію, і команда готова до викликів. Чи вистачає вам особисто часу для відновлення та проведення хоча б кількох тренувань?

Якщо говорити відверто, то за ці 20 днів нашого тренування я добре пам'ятаю, як виходиш на поле: відбувається лише передматчеве заняття, а потім – день-два на відновлення. Коли ігри проходять кожні два-три дні, для мене це набагато краще з фізичної точки зору, ніж грати раз на тиждень. Проте, ми знаємо, що в нашій країні не просто з переїздами, і відновлення в автобусі не дуже сприятливо впливає на організм. Стараємося дотримуватися всіх рекомендацій лікарів, усвідомлюючи, що зараз дуже складний період. Коли тренер проявляє довіру, відчуваєш відповідальність не підвести ні команду, ні його.