Бєлік знову завдає собі шкоди. Хоча в його висловлюваннях є частка істини.

Головний тренер юнацької команди "Шахтар" U-19 виявив свої амбіції, проте зробив це занадто відверто.

Літньої пори цього року "Шахтар" отримав нового головного тренера. Після відставки Маріно Пушича деякі українські фахівці вперше за тривалий час висловили думку, що "гірникам" варто звернути увагу на українського наставника, а не на іноземців. Серед можливих кандидатів навіть згадувалися конкретні імена, зокрема Олексій Бєлік, який раніше очолював команду "Шахтар" U-19.

Проте Рінат Ахметов, Сергій Палкін та Даріо Срна зупинили свій вибір на ще одному іноземному кандидатові - цього разу турецькому футболісту Арді Турані. А Бєлік... Бєлік залишився на своїй попередній посаді і продовжив "керувати" молодими талантами донецького клубу. Серед них особливо вирізняється, хоч це й може звучати несподівано, зовсім не українець, а представник екзотичної Гамбії Мохамаду Канте.

Очевидно, що у свої 44 роки Бєлік, який є корінним донеччанином і в минулому має низку заслуг перед "Шахтарем" (саме Олексій став автором гола у ворота "Закарпаття", який у 2002 році приніс "гірникам" перемогу над цим суперником, а разом із нею - перше історичне чемпіонство), розраховував після провалу Пушича отримати запрошення від керівництва попрацювати із першою командою. Але менеджмент вирішив довіритися черговому іноземцю, причому Арда Туран ще й молодший за Бєліка на шість років, через що вести мову про те, що Олексія не обрали через його недосвідченість та молодість аж ніяк не доводиться.

Збоку здавалося, що Бєлік продовжив працювати у "Шахтарі" U-19 як ні в чому не бувало, але... Зовсім нещодавно стало ясно, що це не так. Побувавши на інтерв'ю у екс-голкіпера збірної України, а наразі досить успішного блогера Дениса Бойка, Бєлік видав заяву, яка миттєво стала резонансною. Принаймні у турецькій пресі ці слова коуча юнацької команди "гірників" розцінили ледве не як персональний виклик для їхнього співвітчизника Арди Турана.

Відповідаючи на запитання Бойка про можливість того, що українець стане головним тренером "Шахтаря", Бєлік з легким усмішкою зазначив: "Це питання пов'язане з комплексом меншовартості. Я ніколи не стверджував у своїх інтерв'ю, що я кращий, ніж, скажімо, Фонсека, Де Дзербі, Пушич або Туран. Але й не вважаю себе гіршим. У чому ж перевага, скажімо, Пушича чи Турана над Бєліком? Я розумію, чому Луческу чи Скала отримали свої шанси. Коли ти тренував такі клуби, як "Інтер" чи "Боруссія" Дортмунд, це, звичайно, вагомий досвід. Але коли на позицію тренера приходить Пушич, який десять років працював у Нідерландах під керівництвом Слота... Я не кажу, що він поганий тренер. Але якщо б у нього з'явилася можливість працювати в "Херенвені", "Гронінгені" або "Віллем II", тоді у нього дійсно була б перевага, адже він знає менталітет та особливості місцевого чемпіонату, суддівство, мову. Але я не бачу, в чому саме Пушич [у "Шахтарі"] кращий за мене. Те ж саме стосується і теперішнього тренера "Шахтаря" Арди Турана. Він був видатним гравцем, але як тренер я не вважаю себе гіршим. Єдина перевага Турана, яку я помічаю, - це його велика кількість підписників в Instagram. В іншому ж я вважаю, що принаймні не поступаюсь. Я краще орієнтуюсь у українському чемпіонаті, знаю футболістів та українську мову, а також працюю з молоддю вже п'ять років. На сьогоднішній день я вважаю, що "Шахтар" не має кращого варіанту, ніж я".

Ці слова викликали значний резонанс у турецьких ЗМІ. Більше того, вони привернули увагу й до нас, адже головного тренера "Шахтаря" Арду Турана запитали про його думку щодо коментарів його колеги з молодіжної команди після нещодавнього матчу УПЛ з "Кривбасом" (2:2). Турецький спеціаліст відповів вкрай дипломатично, заявивши: "У молодіжній команді "Шахтаря" є надзвичайний тренер. Я дійсно ціную те, що він робить, і повністю підтримую його в усіх його ініціативах. Можливо, йому справді вдалося б тренувати "Шахтар" краще, ніж це роблю я".

Безперечно, Туран намагався своїми висловлюваннями максимально пом'якшити обстановку, але навряд чи хтось сумнівається, що його слова все ж зачепили самолюбство тренера з Туреччини. У спорті, особливо у футболі, таке просто неможливо обійти: кожен прагне бути кращим, досягати успіхів і демонструвати свою силу. Це елемент змагання, і будь-які висловлювання, що торкаються твоєї репутації, сприймаються як виклик і частина конкурентної боротьби.

Проте залишимо Турана в спокої. Він вдало вирішив ситуацію, продемонструвавши свою мудрість, чого Арді, відверто кажучи, часто бракує під час матчів. Інакше б він не отримував "гірчичники" один за одним через свої емоції.

Повернемося до Олексія Бєліка. З одного боку, його слова в інтерв'ю Денису Бойку не містять нічого негативного. Тренер "Шахтаря" U-19 висловив свою точку зору, підкресливши, що абсолютно підтримує відомий вислів про те, що поганий солдат - це той, хто не прагне стати генералом. Здорові амбіції дійсно сприяють розвитку професіонала та його просуванню вперед. Проте варто звернути увагу на те, яким чином ці амбіції проявляються. І тут, здається, Бєлік зайшов занадто далеко, наводячи конкретні приклади та імена, що, можливо, в майбутньому може йому вартувати певних неприємностей...

Не можна не згадати про подібний інцидент у футбольній кар'єрі Олексія, коли його необережні висловлювання обернулися проти нього. У 2007 році керівництво клубу вирішило провести незвичайний захід для своїх гравців — спуск у шахту, щоб дати можливість футболістам ознайомитися з умовами праці тих, хто працює під землею. Це здавалося б звичайною екскурсією, яка навряд чи могла б викликати особливий резонанс у медіа, але... У певний момент на камеру потрапив Олексій Бєлік, який згодом став відомим завдяки своїй зухвалій фразі: "Якщо чесно, то краще бути бездомним, ніж шахтарем".

За це Бєлік майже одразу ж був розкритикований фанатами "гірників". Ті сприйняли слова форварда команди як особисту образу, і невдовзі на одному з матчів вивісили банер, який образив тепер вже самого Олексія: "Краще бути бомжем, аніж Бєліком". Активні шанувальники "Шахтаря" не могли зрозуміти, як людина, батько якої був шахтарем, могла так принизливо висловитися про професію, яка є вкрай важливою, а часто й містоутворюючою, для робочого регіону на сході України.

Згодом Бєліку неодноразово доводилось виправдовуватись за свої висловлювання. Олексій наголошував, що його слова були вирвані з контексту, пояснюючи, що насправді він мав на увазі зовсім інше: "Коли ми спустились до шахти, кілька разів я відчував страх. Вперше, коли нас опускали у клітці, і вдруге, коли їхали вагонетками. Це жахливо усвідомлювати, що над тобою величезна кількість землі, яка може обвалитися в будь-який момент. Я звернувся до камери: 'Тату, як ти можеш сюди спускатися?' Я мав на увазі, що мій батько та інші шахтарі - справжні герої. На мій погляд, було б значно спокійніше та менш небезпечно працювати прибиральником на вулиці за менші гроші, ніж ризикувати своїм життям у шахті. Мої слова містили лише цей зміст. Якби хтось сказав, що Бєлік поганий футболіст, я б, напевно, це сприйняв. Але таким плакатом образили не лише мене, а й всю мою родину".

У словах Бєліка дійсно містилася частка правди. Праця шахтарів є надзвичайно важкою та небезпечною. Проте Олексій уникав згадки про набагато важливіший соціальний аспект – різницю в зарплатах між шахтарями та футболістами. Як професійний спортсмен, Бєлік, який мав можливість жити в комфорті, був вражений тим, що інші люди щодня ризикують своїм життям за гроші, які, з його точки зору, були мізерними. Саме цю думку він, напевно, намагався передати у своїх емоціях, але не наважився підняти це питання з належною серйозністю, оскільки це могло негативно вплинути на його кар'єру.

Таким чином, Олексій Бєлік частково став жертвою свого "досить відвертого характеру". Через півроку його відправили в оренду до "Бохума", після чого у "Шахтарі" його перспективи значно зменшилися. Літнього сезону 2008 року Олексія продали до "Дніпра", а згодом він виступав за запорізький "Металург". Завершив свою кар'єру в футболі у команді "Десна" з Погребів, де рівень гри, на жаль, не привертав уваги більшості українських фанатів.

Минуло вісімнадцять років, і Олексій Бєлік знову висловив думки, які, хоч і містять частку істини, стали дуже резонансними та наразі викликають питання щодо їхнього впливу на його майбутнє в "Шахтарі". Деякі можуть запитати, де ж Бєлік помиляється, порівнюючи себе з Маріно Пушичем. Боснійський тренер дійсно виглядав досить незвично на посаді головного тренера "Шахтаря", а єдиною його перевагою було те, що він працював асистентом Арне Слота у "Феєнорді" - команді, яка насправді завдала нищівної поразки "гірникам" Ігоря Йовічевіча у матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги Європи 2022/23 з рахунком 7:1. Зрозуміло, що підписати Слота "Шахтар" не міг, тому клуб обрав обмежитися його найближчим соратником. Це дало позитивний ефект спочатку, але виявилося недовговічним, і влітку 2025 року Маріно було звільнено.

З іншого боку, варто зрозуміти, що Бєлік, коментуючи цю ситуацію, насправді не намагається вирішити проблему нестачі довіри з боку керівництва "Шахтаря" до українських тренерів. Ні, він чітко акцентує на своїй особистій значущості і беззаперечно переконує, що саме він є найкращим кандидатом для клубу на сьогодні. Отже, Олексій, як і раніше, не цікавиться всім спектром проблеми — його увагу привертають лише конкретні випадки. Раніше він заявляв, що краще б підмітав вулиці, аніж ризикував своїм життям у шахті за ті гроші, які там пропонували. Нині ж він виглядає ображеним на керівництво клубу через те, що вони не оцінили його заслуг, віддавши перевагу Арді Турану, який навіть молодший за Бєліка.

Але будь-яка ситуація, як відомо, має як мінімум дві сторони правди. Позицію Бєліка ми більш-менш прояснили, і тепер варто поговорити про те, чому боси "Шахтаря" все ж таки довірилися Турану, головна перевага якого перед Бєліком, на думку коуча команди U-19, полягає лишень у шаленій кількості підписників на Instagram.

Насправді Туран має більше переваг у порівнянні з Бєліком, ніж може здатися Олексію. По-перше, кар'єра Арди виявилася значно більш насиченою й успішною. Він здобув визнання не тільки у своїй країні, але й в Іспанії, де став важливою частиною команди "Атлетіко" та навіть встиг пограти за "Барселону". На фоні цього, варто зазначити, що Бєлік має лише один невдалий досвід гри за кордоном у "Бохумі", і навряд чи це варто обговорювати далі.

Якщо розглядати виключно досягнення Арди Турана на тренерській ниві, то до його приходу в "Шахтар" їх можна назвати досить скромними. Його найбільшим успіхом стало виграш з командою "Еюпспор" у другому дивізіоні Туреччини та підняття цієї невеличкої команди до Суперліги. Вже в дебютному сезоні в елітному дивізіоні "Еюпспор" була на межі виходу до єврокубків, але, на жаль, не змогла втримати позиції на фініші, коли почали з’являтися чутки про можливі переговори Турана з "Шахтарем".

Але що ж може запропонувати Бєлік? На момент досягнення 44-річчя Олексій ще жодного разу не працював із дорослими командами. Більше того, навіть під його керівництвом "Шахтар" U-19 не досягнув значних успіхів і не здобув юнацький чемпіонат.

Очевидно, що Бєліку слід було продемонструвати більше терпіння і зосередитися на активній роботі на своєму поточному рівні, прагнучи не лише покращити позицію в турнірній таблиці, а й забезпечити успішний перехід своїх підопічних до основної команди. За це спеціалісти безсумнівно відзначили б тренера "Шахтаря" U-19. Проте, після його відкритих коментарів на адресу Турана, виникає ризик, що Арда може не захотіти "піднімати" когось з юніорів до першої команди, щоб не дати Бєліку зайвих аргументів у майбутніх суперечках. Це може вже відбуватися, адже Мохамаду Канте, наприклад, абсолютно заслужив можливість зіграти хоча б кілька хвилин на дорослому рівні, але поки що залишається в U-19, іноді тренуючись з головною командою клубу.

Важко передбачити, як розвиватимуться події надалі. Єдине, що можна констатувати - Олексій Бєлік, схоже, знову вистрілив собі у ногу. Через вісімнадцять років після першої майже аналогічної "спроби". Тоді все завершилося для нього у "Шахтарі" не так вже й добре, а що буде зараз... Поживемо-побачимо. Одне можна сказати із упевненістю: якщо доведеться обирати між Ардою Тураном та Олексієм Беліком, то Даріо Срна, незважаючи на те, що із другим колись разом виходив на поле та був партнером по команді, з дуже високою часткою ймовірності опиниться на боці першого. І зовсім не через кількість підписників у Турана в Instagram, ясна річ...