Годвин: «Не хочу быть тренером»

Самсон Годвин, fckarpaty.lviv.ua

Нігерійський півзахисник «Карпат» зіграв за львівську команду більше двохсот матчів. Наразі це абсолютний рекорд серед усіх легіонерів «зелено-білих» за всю історію. Нещодавнє рішення Самсона Годвіна завершити кар’єру футболіста здивувало вболівальників не лише у Львові.

– Самсоне, як так сталося, що ти вирішив закінчити кар’єру футболіста?
– Це рішення було дуже складним. Я так довго грав у професійний футбол і зараз було дуже нелегко сказати собі: «Все, я закінчую». Є відчуття, що це час зупинитися. Колись футбол для мене був цікавим. Тепер ситуація змінилася. Я знаю, це погано, але зараз вже не маю тих відчуттів – коли ти виходиш на поле, граєш, ідеш у підкати. Як я був молодим, все було по-інакшому. Був зовсім інший дух. Зараз на зорі кар’єри я би міг поїхати в якусь іншу країну, щоб догравати свій футбольний вік, але все ж разом із сім’єю вирішив залишитися у Львові, у «Карпатах».

– Як Олександр Севідов відреагував на цю новину?
– У понеділок я був на базі. Генеральний директор зібрав усіх гравців, тренерський штаб та персонал і сказав, що я закінчую кар’єру. Я і раніше вже казав про це хлопцям. Всі мені подякували за все, що зробив для цього клубу. Але це ще не кінець. Я все одно приходитиму на тренування до хлопців. (Посміхається.)

– 30 років – доволі юний вік для футболіста, щоб закінчувати кар’єру...
– 30 років? Так. Це досить юний вік… Просто я дуже рано почав грати у футбол. Фізично себе добре почуваю і можу й далі продовжувати кар’єру, але щось не так... Не цікаво більше.

– Що ж тоді для тебе зараз цікаво?
– «Карпати» дали мені шанс попрацювати у структурі клубу. Мені ще є чого повчитися. Тренером мені не бути. Принаймні зараз. Адже я дуже вибуховий, емоції часто беруть верх наді мною. А тренер мусить бути дипломатом. На мою думку, кар’єру коуча слід розпочинати з Академії, з підготовки дітей. А оскільки, мені важко себе контролювати, то у процесі навчання можу ненароком сказати «погані слова». Ну, а це ж діти... (Посміхається.)

– То чим ти займатимешся у «Карпатах»?
– Я хочу займатися менеджментом, бути агентом гравців, посередником між ними і клубом. Хочете – називайте мене скаутом.

– Яким регіоном ти займатимешся? Де шукатимеш талантів?
– Будь-де. Головне, щоб це були талановиті і якісні гравці. Немає значення, звідки він. З Китаю – добре, з Африки – прекрасно! Я займатимуся гравцями різних національностей. Головний критерій – їхні вміння.

– Дружина погодилася із твоїм рішенням про закінчення кар’єри?
– Я взагалі не приймаю жодних рішень без згоди дружини! Коли я переїздив у Білорусію – я з нею також радився. Потім вона мені казала: «Продовжуй далі грати у футбол». І я опинився у «Карпатах». Тепер настав час припинити, і вона зі мною погодилася.

– А коли саме ти вирішив «повісити бутси на цвях»?
– Ще в грудні. Перед Новим роком. Сказав дружині: «Все, я закінчую». А вона відповіла: «Ок!»