Захисник національної команди України висловився: "Фінансові питання мають вирішальне значення. Якщо футболістам не забезпечать виплати..."

Ексклюзивне інтерв'ю Іллі Тиртишника для Sport.ua

GGBET є титульним спонсором Федерації баскетболу України та чоловічої національної збірної України. Кожен матч національної збірної -- це подія, яку разом переживають мільйони українських уболівальників. Букмекерський бренд GGBET створений для тих, хто цінує реальні емоції та цінує унікальний ігровий досвід. Підтримуй збірну України разом із GGBET!

Захисник збірної України з баскетболу Ілля Тиртишник поспілкувався з журналістом Sport.ua напередодні матчу проти Іспанії в кваліфікації до чемпіонату світу 2027.

У рамках унікального інтерв'ю Ілля поділився своїми враженнями щодо атмосфери в національній команді перед важливим матчем, обговорив майбутнє українського баскетболу та розповів про свій досвід гри в Італії.

- Ви влітку змінили команду, якщо глянути на соціальні мережі, то люди оцінили негативно такий перехід. Багато хто там писав: "регрес" "це наш рівень баскетболу". Чому така реакція спалахнула? І чому ви обрали саме цей клуб для переходу?

- Ну, я розумію українських людей, бо якщо дивитися на баскетбол в Україні - навіть, там, Вища ліга, я вже не кажу про Першу лігу, - це достатньо низький рівень. Ну, не занадто, а достатньо низький. В Європі, в більшості країн, особливо в країнах, в яких Перша ліга дуже сильна - це Іспанія, Італія, Німеччина, Франція, - там друга, третя, четверта ліги достатньо конкурентноздатні. І я в цьому плані розумію наших людей, які незадоволені, коли наші гравці підписуються в лігу понижче.

Звичайно, моя думка може звучати не зовсім об'єктивно, оскільки я сам залучений до цього процесу. Минулого року я виступав у Третій лізі, де одним із моїх партнерів був баскетболіст, який більшу частину своєї кар'єри провів в "Олімпіакосі". Хоча йому вже перевалило за тридцять п’ять, він вирішив спробувати свої сили в Третій лізі Італії, і варто зазначити, що він двічі ставав чемпіоном Євроліги.

Велика кількість італійських футболістів з віком вирішує перейти до нижчих ліг, оскільки це більш зручно — близько до дому або ж пропонують вищі зарплати, враховуючи, що рівень доходів значно зріс. Це стало причиною для приїзду більш сильних гравців. Також, три-чотири роки тому змінили формат ліги: кількість команд у Другій лізі була значною, але багато з них не відповідали високим стандартам. Тепер команд стало вдвічі менше, а всі, хто раніше виступав у Другій лізі, опинилися в Третій. Аналогічне скорочення відбулося і в Третій лізі.

Завдяки цій трансформації формату всі ліги здобули велику силу: гравців стало значно більше, але команд — менше. Тепер багато спортсменів переходять у нижчі ліги в пошуках кращих фінансових умов, що сприяє підвищенню загального рівня гри. Таким чином, якість змагань залишається на досить високому рівні.

У Третій лізі спостерігається досить високий рівень конкуренції. Наразі я опинився в Четвертій лізі, проте команди, які прагнуть піднятися до Третьої, формують склади з гравців, які ще два роки тому виступали на значно вищому рівні. Наприклад, в одній з команд грав спортсмен, що разом зі збірною Литви здобув бронзову медаль на чемпіонаті світу. Він виступав у цій команді в Першій лізі, але через фінансові труднощі клубу повернувся в свою попередню команду після п’яти років. Лауріонас Зіпкаус, гравець національної збірної Литви, також вирішив спробувати свої сили в Четвертій лізі.

У багатьох командах є чимало молодих спортсменів, але фінансово забезпечені клуби активно підписують досвідчених баскетболістів і інвестують значні суми - навіть в рамках Третьої та Четвертої ліг. Наприклад, бюджет у півмільйона євро вже не викликає подиву; це звичайна сума для команд Четвертої ліги, які прагнуть піднятися до Третьої. А в Третій лізі бюджети можуть досягати навіть мільйона.

- А не було якихось там інших пропозицій? Можливо з Азії?

- Ні, ну в мене особисто не було таких пропозицій. У мене агент працює саме по Італії. Плюс, ну, зараз теж дуже важлива ситуація з документами, бо нам, українцям, кожен рік змінювати документи - це не дуже легка справа.

Тобто я впевнений: всі хлопці в збірній, якщо є якась можливість залишитись в одній і тій самій країні на декілька років і потім не паритись з документами наступні роки - це дуже великий плюс.

Це один із важливих аспектів. Моя мама працює в Швейцарії, в Лугано, що знаходиться неподалік від Італії – це також має значення. Крім того, Італія сама по собі є досить комфортною країною для проживання, і моя зарплата є достатньою, тому я навіть не замислювався над іншими можливостями.

Скажіть, ви згадав, що в італійській лізі конкуренція значно вища і там грати складніше. У вас також є досвід виступів в Україні. Було б цікаво дізнатися, чого саме не вистачає нашій лізі, щоб наблизитися до рівня італійської, хоча б намагатися йти в ногу з нею. Які зміни, на вашу думку, необхідні?

Ні, ну, до початку війни наша ліга була на рівні з провідними європейськими лігами. Якщо говорити про команди, які займають верхні позиції в таблиці, адже нижчі команди не можна порівнювати з аутсайдерами Іспанії, Туреччини чи Німеччини. Так, дійсно, в Україні є певний провал у другій лізі, якщо порівняти з другими та третіми лігами Європи. Але, зрештою, все це зводиться до фінансів і кількості гравців.

Ось я беру приклад з Італії: там у першій лізі двадцять команд, у другій лізі - двадцять команд, у третій лізі - сорок команд, у четвертій лізі - майже сто команд. Тобто дуже багато гравців, дуже багато гравців високого рівня і дуже багато людей, які цікавляться баскетболом і хочуть вкладати гроші в баскетбол.

Тобто, як би це не звучало банально, але в цьому варіанті гроші дуже багато вирішують. І якщо гравцям не платити, то гравці не будуть хотіти грати в країні. Я розумію, у нас така ситуація, тому зараз я не бачу, як можна це виправити на сьогоднішній день. Але як це було до війни - і сподіваюся, так само буде після - коли буде якийсь потік грошей у баскетбол, то і кількість гравців збільшиться, і на цьому буде розвиток баскетболу - як ліги, так і збірної.

- У нашій країні частіше бізнесмени починають вкладати гроші в футбол, а баскетбол оминають стороною. Чому, на вашу думку, така низька цікавість до баскетболу? Чому цим не займаються?

Ну, до речі, це цікаво, я сьогодні якраз переглядав. У мене є знайомий баскетболіст, з яким ми разом відвідували Jordan Camp. Він родом з Лондона, Великої Британії. І він говорив про ситуацію з баскетболом у своїй країні. Каже, що якщо запитати всіх британських гравців, які виступають за кордоном, вони одностайно відповідають: "Так, ми хочемо грати на батьківщині". Але, на жаль, чемпіонат у Великій Британії не дуже сильний, та й фінансів там обмаль.

Я це усвідомлюю: у них дійсно багатий футбольний спадок. У Лондоні, наскільки мені відомо, є приблизно п'ять клубів у Прем'єр-лізі, а також безліч команд у Чемпіоншипі. Це означає, що тут існує величезний інтерес до футболу, і, можливо, саме тому баскетболу не вистачає популярності. У нашій країні футбол не настільки розвинутий, як у Великобританії, тому для мене це залишається певною загадкою.

Отже, у нашому випадку важливо акцентувати увагу на масовості. Чим більше дітей залучено до занять, тим вищі шанси, що серед них з’явиться талановитий баскетболіст. Наприклад, я сам родом з Києва, і мене завжди гнітить, що в нашому місті немає стабільного баскетбольного клубу. "БК Київ" вже давно розпався, згодом з'явився "Київ Баскет", але "Будівельник" ніколи не приділяв уваги дитячому спорту.

Тобто немає постійності з незалежної України. З 1991 року не було одного клубу, який завжди виступав і завжди займався дитячим баскетболом. У Києві всі займаються в дитячих школах. Я був в Авангарді, там Войнолович був на Лівому березі. Тобто всі займаються просто по своїх школах, і потім, якщо ти досягаєш якогось рівня, тебе кличуть в іншу команду.

Я був в "БК Києві", хтось їде в "Хімік", як Войнолович, хтось їде в "Дніпро". Тобто для Києва це велика проблема: таке велике місто, і, на жаль, немає постійності у розвитку дитини, бо дитині дуже важко з одного клубу переходити в інший.

І продовжити розвиватися, як це в інших містах України. Тому, по-перше, спершу треба зробити якісь спортивні школи або команди, які з першого класу і до дванадцятого займаються постійним розвитком баскетболістів. І це не коштує таких великих грошей, як мати спортивні клуби з амбіціями.

Букмекерські контори вважають Іспанію головними претендентами на перемогу і висловлюють впевненість у їхньому тріумфі. Але яка ж особливість української збірної, яка залишається поза увагою або є незвичною для експертів? Які чинники можуть допомогти Україні перевершити прогнози?

По-перше, букмекери не ставили на нас під час виїзного матчу проти Грузії. Проте я не можу стверджувати, що наша команда продемонструвала гру найвищого рівня. Більшу частину зустрічі ми поступалися, але врешті-решт зуміли здійснити ривок, переломити хід гри на свою користь і здобути перемогу.

Отже, у нас є висококласні гравці, які виступають у провідних клубах, проте наша справжня сила, на мою думку, полягає в єдності команди. Ми ніколи не здаємося. Ми готові боротися до останньої хвилини матчу, навіть якщо він затягнеться в овертайм. Для нас важливо намагатися дістатися до кожного м'яча і докладати максимум зусиль.

Крім того, коли м'яч опиняється у стані нічийності, важливо активно підходити до нього, намагатися підбирати і діяти розумно. Якщо ми зможемо зменшити свої втрати та контролювати кидки суперника після підбору в атаці, це вже стане внеском у наш рахунок. Тобто, перш за все, потрібно зосередитися на цьому, адже для цього не потрібні особливі технічні навички – лише бажання. І те ж саме стосується захисту.

І потім, якщо у нас це вийде, то шанс на перемогу буде більший. Тобто задача - не робити якісь банальні помилки. Вони будуть, звісно, але треба їх як можна більше лімітувати і користуватися помилками, які роблять іспанці.

Було чимало матчів, особливо під час відборів, коли не всі гравці змогли приїхати. І ось команда, що вважається фаворитом, зазнає поразки або ледве уникає її від більш потужних суперників. Наприклад, Сербія - вони незадовільно розпочали відбірковий етап. У обох поєдинках їм вдалося вирватися з ситуації лише в останні моменти.

Отже, ми будемо докладати максимум зусиль на полі, а вже результат покаже, хто з нас сильніший. Не звертаємо уваги на прогнози букмекерів щодо того, з яким рахунком Іспанія повинна перемогти. Гра розпочинається в центрі поля, триває сорок хвилин, і для нас суперник рівний нам.

Отже, ви згадали, що команди прибувають не в повному складі. Іспанці, наскільки мені відомо, також привезли не найсильніших гравців. До того ж, капітан отримав травму перед матчем. Чи є у вас гравці з їхнього складу, на яких варто звернути пильну увагу?

В будь-якому випадку, навіть не найпотужніші гравці з цих команд виступають у першій лізі Іспанії. Це означає, що тут немає слабких учасників. Так, можливо, немає яскравої зірки на кшталт Ернангомезів або Санті Алдама, які грають в НБА, або інших спортсменів з Євроліги — адже з них можна було б сформувати цілу команду.

Однак нам варто зосередитися на тому, як будемо діяти самі, а не лише на Іспанії. Звичайно, ми аналізуємо їхню гру — кожного футболіста, їхні сильні та слабкі сторони, командні стратегії в атаці та захисті. Проте, головна увага повинна бути на нашій власній грі.

Збірна України опинилася без двох важливих гравців: Санон і Кличко не змогли приєднатися до команди. Було б цікаво почути вашу думку про те, наскільки серйозною є ця втрата для нашої команди, а також що саме вони могли б принести у матч проти Іспанії, якби були присутні.

- Ну, Санон, звісно, дуже допоміг би, бо він влітку був, якщо я не помиляюся, топ-скорером збірної. Можу помилятися, але він забивав більшість очок команди. Тобто його відсутність, звісно, буде відчуватися. Але його не було у листопаді - ми виграли обидва матчі без нього.

Отже, звісно, грати було б простіше, якби він був з нами, але його вже немає, і він не вийде на майданчик. Тому нам потрібно шукати інших гравців, які зможуть компенсувати його внесок у гру. Це може бути справа не однієї особи, а результатом спільних зусиль. Однак важливо не зациклюватися на його відсутності і не думати, як нам грати без нього, а зосередитися на тому, як ми можемо відшукати альтернативи для його очок та захисних дій.

Про Макса - він ще не такий гравець основної ротації, як Санон, тобто не можна їх порівнювати, але все одно, він великий. Він би міг нам допомогти габаритами під кільцем, зняти декілька підбирань, захиститися, зробити декілька блокшотів.

Проте, на щастя, у нас залишилися Пустовий та Скапінцев. Крім того, Бобров здатний виступати на позиції п'ятого номера. Таким чином, відсутність Максима не буде так помітною, як відсутність Санона, але все ж важливо менше зосереджуватись на цьому і грати з тими гравцями, які є в нашій команді.

Certainly! Here’s a unique variation: "Age 21 and over."

РЕКЛАМА

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

GGBET здійснює діяльність відповідно до ліцензій від 23.08.2023 року, виданих відповідно до рішень КРАІЛ №128 та №129 від 08.08.2023.