Протягом трьох місяців Роман Зорій, нацгвардієць, здобув 14 медалей. Він демонструє, як спорт сприяє відновленню і поверненню до активного життя (ВІДЕО).

Роман Зорій, якому 58 років, є військовослужбовцем 50 полку Нацгвардії України. Після серйозного поранення в Серебрянському лісі йому присвоїли третю групу інвалідності, і ще рік тому він міг би звільнитися зі служби. Проте Роман вирішив залишитися в лавах військових. Нещодавно він відкрив для себе світ адаптивного спорту та надихає молодших товаришів по службі.

Протягом трьох місяців у різних змаганнях для ветеранів Зорій здобув 14 медалей у індивідуальному заліку, а також дві медалі в командних змаганнях, повідомляє Репортер.

Коли розпочалося вторгнення, Роман Зорій перебував в Іспанії, де працював водієм вантажівки. Разом із своїм напарником вони одразу ухвалили рішення повернутися в Україну. Проте спочатку їм потрібно було доставити вантажі до Італії та Франції. Він пригадує, що в усіх країнах їх пропускали без затримок, адже водії пояснювали: "У нас війна, ми поспішаємо додому".

З 3 березня 2022 року Роман Зорій вступив до 50 полку НГУ. Перші його бої були взимку 2023 року - у Кремінній, в Серебрянському лісі.

О, ті, хто там побував, знають, - зазначає Зорій. - Втрати були значні. Я отримав поранення на третій день. Я був старшим у групі. Позиція була вкрай невигідною - кутова. Ніхто про неї не висловлювався позитивно. Ми протрималися три дні, і тоді стався обстріл. Фосфорна міна.

Зорію вразило по правій руці. Він зазначає, що саме завдяки тому, що рана загоїлася, вдалося уникнути серйозної кровотечі, адже евакуація відбулася лише через 3,5 години.

Наступний етап тривав цілий рік, протягом якого Роман Зорій проходив лікування та реабілітацію. У червні минулого року він успішно пройшов військово-лікарську комісію та отримав третю групу інвалідності. Проте, незважаючи на це, Роман вирішив продовжувати службу, хоча ще рік тому мав можливість піти на пенсію. Він також провів чотири місяці на території Курщини.

Перед тим, як вирушити до Кремінної, я проводив час із родиною і сказав синові: "Ти тепер старший у нашій сім'ї. У тебе є дружина, син, мама, дідусь і бабуся, з обох сторін," - згадує Роман Зорій. - Він фактично не був зобов'язаний йти на фронт, адже служив у спецпідрозділі "Тор". Я відправився, а через день отримую дзвінок від дружини, яка повідомила, що син написав рапорт ще тиждень тому. Він уже третій рік служить у "Люті" - полку "Сафарі". Я пишаюсь своїм сином. Як будь-який батько, я переживаю, але це неминуче. Поки мій син на війні, я продовжую служити.

До ветеранського спорту Зорій долучився три місяці тому. Найперші змагання були в Калуші. Туди його записали від частини. Розказує, що серед 50 людей у дартсі зайняв перше місце, а з тяги гирі - третє.

Гирею я займався ще колись в армії, - розказує Роман Зорій. - І пішов на 16-ку (16-кілограмову гирю) і зайняв третє місце. А на першому та другому місці стояли хлопці, які вже їхали на змагання в Канаду. А я третій коло них! Вони якраз були з організації "Полюби долю", у тих чорних майках з цим написом. Тепер і я заслужив ту майку і бути побратимом разом з ними. Нас в організації вже десь 80 людей.

Читайте також: Після поранення. Сергій Тарнавський з Долини рятується спортом і побратимів підтягує

Разом із "Полюби долю" Зорій намагається відвідати всі змагання і з кожного міста повертається з новими нагородами. Він змагається в категорії R1, яка призначена для учасників з ампутацією або серйозними травмами однієї з рук.

Виставляє на показ всі свої нагороди. Чотири новенькі медалі отримані на нещодавніх обласних змаганнях "Воля до життя", які проходили в Надвірній.

Знаю, за що кожна медаль, - коментує Роман Зорій. - Це, наприклад, аеробайк - перше місце. Тут друге - гиря. Це гантеля - 20 кг лежачи вгору 50 раз підняв. А ці дві мої любимі з Франківська - з обласних змагань "Нескорених". Їх організовують по всій Україні Василь Вірастюк і Сергій Конюшок. Ці медалі особливі для мене, бо я вперше веслував на станку і зайняв друге місце серед 12 учасників. Також вперше виступав на аеробайку і зайняв друге місце серед десяти учасників. Я їх заслужив своєю силою.

Читайте також: Вода усе вирівнює. У Коломиї мама військового Олена Федосюк працює з ветеранами (ФОТО, ВІДЕО)

Ще показує три медалі з Ірпеня - перше, друге та третє місця з гирі, аеробайку та веслування. Ще дві медалі з третім місцем зі "Звитяги Нескорених" у Луцьку. З оберемка витягує медаль за третє місце з кросфіту, яку виборов у Здолбунові, на Рівненщині. У листопаді поїде на всеукраїнські змагання до столиці з цього виду спорту. Також мріє поїхати змагатися за кордон.

Роман Зорій відкрито говорить про те, що йому приємно знаходитися серед молодших і надавати їм перевагу.

Наприклад, у моїй команді є десять чоловіків, серед яких молоді хлопці віком 27 і 37 років, а мені вже 58, - ділиться військовий. - Ми змагаємося і розподіляємо медалі, і це надзвичайно мотивує. Це показує, що ти все ще здатен на досягнення, що є чим пишатися. Це також стимул для молодших. Їх багато, і важливо, щоб вони обирали спорт. Щоб активно займалися, не замикалися в собі і не залишалися на самоті. Щоб алкоголь не ставав для них святом. Нехай вони звертаються до спорту, а ми підберемо для кожного з них найкращий вид активності.

Згідно з висловлюваннями Зорія, займатися спортом не обов'язково лише через гирі. Існує безліч альтернатив, таких як кіберспорт, теніс, плавання, літні лижі, стрільба з лука, футбол на милицях, баскетбол для людей у колясках та сидячий волейбол. Наприклад, на вересень він вже зареєструвався для участі у змаганнях з регбі на інвалідних візках. Він зазначає, що на кожному турнірі отримує нові знання та прагне спробувати щось нове.

"Я спробував стрільбу з лука, і це мені дуже сподобалося," - розповідає військовий. - "Куди б не проходили змагання, я обов'язково запишуся. Навіть якщо не виграю, це важливо для мене. Це надихає жити далі. Мої рідні також радіють за мене і активно вболівають. Вони дивляться ці змагання по телевізору. Мій батько, якому в грудні виповниться 87 років, навіть розбирає мої помилки."

Улюблений вид спорту Зорія - гиря. Каже, зараз він рекордсмен, бо піднімає 24-кілограмову гирю 33 рази за хвилину.

Саме спорт серед своїх - серед військових допомагає повернутися до життя та до суспільства.

Ознайомтеся з темою: Спробуйте і закохайтеся. Як адаптивний спорт відновлює впевненість ветеранів у їхньому новому житті (ФОТО)