Топ-5 видатних українських атлетів 2024 року: від Магучих до команди з футзалу.
Ярослава Магучіх
2024 рік справді став знаковим для Ярослави Магучіх. Вона здобула всі можливі титули цього року: виграла всі етапи Діамантової ліги, в яких брала участь, чемпіонат Європи та Олімпійські ігри. Серед її головних досягнень – своєрідний тріумф: перемога у фіналі Діамантової ліги, «золото» Олімпіади в Парижі та новий світовий рекорд у стрибках у висоту.
Изображение: Ульф Шиллер/athletix.ch Ярослава Магучіх.
Ярослава представляє Україну на світовій арені як амбасадор. Її досягнення були визнані Національним олімпійським Комітетом, який назвав її найвидатнішою спортсменкою року в Україні.
Фото: x.com/diamond_league Ярослава Магучіх з України позує біля позначки про новий світовий рекорд зі стрибків у висоту серед жінок
Визнання Магучіх прийшло й за кордоном. Спочатку українка стала найкращою легкоатлеткою року Європи, випередивши бігунок Кіллі Годжкінсон та Фемке Бол, якій поступалася премією у двох попередніх сезонах поспіль. А вже у грудні Ярослава тріумфувала на церемонії нагородження World Athletics Awards, де її визнали найкращою легкоатлеткою 2024 року у світі. У боротьбі за перемогу українка випередила олімпійську чемпіонку з метання диска Валері Оллман, олімпійську чемпіонку й чемпіонку світу в приміщенні зі стрибків у довжину, американку Тару Девіс-Вудхолл, олімпійську чемпіонку й переможницю Діамантової ліги, австралійську стрибунку з жердиною Ніну Кеннеді, а також олімпійську чемпіонку з семиборства, бельгійку Нафіссату Тіам.
Зображення: EPA/UPG Ярослава Магучіх змагається у стрибках у висоту на фінальному етапі Світової легкоатлетичної Діамантової ліги, що відбувається 13 вересня 2024 року.
Окрім численних перемог, варто відзначити і щедрість Ярослави. Протягом року українська спортсменка постійно підтримувала нашу країну. Вона пожертвувала один мільйон гривень із своїх призових на допомогу тваринам, перерахувавши ці кошти п'яти організаціям, серед яких UAnimals. Крім того, 500 тисяч гривень Магучіх направила на підтримку "Янголів Азову", які піклуються про поранених та загиблих захисників. Ці кошти були використані для лікування військових з серйозними нейро- та черепно-мозковими травмами. Ще один мільйон гривень Ярослава передала на спільну ініціативу Ігоря Лаченкова та благодійного фонду "Україна. Допоможемо", з метою фінансування придбання автомобілів для підрозділів Сил оборони України.
Їй всього 23 роки, тому важко уявити, скільки ще досягнень чекає на Ярославу та Україну попереду.
Олександр Хижняк може бути перефразовано як "Олександр, відомий під прізвищем Хижняк".
Рік випробувань і перемог. Шлях українського боксера у цьому році був одним із найскладніших у його житті, але всі ці "пригоди" привели його до здійснення головної мрії. За декілька місяців до Олімпійських ігор Олександр Хижняк може бути перефразовано як "Олександр, відомий під прізвищем Хижняк". отримав травму, переніс операцію на руці та відновлювався. Варто зауважити, що в цей період відбувається активна частина підготовки до Олімпійських ігор.
Зображення: EPA/UPG Еберто Соуза з Бразилії (праворуч) веде бій проти Олександра Хижняка з України (ліворуч) у фінальному поєдинку з боксу серед чоловіків вагою 69-75 кг на Олімпійських іграх, що проходили в Токіо у 2021 році.
Завдяки травмі та тривалому процесу реабілітації Олександр не встиг провести жоден бій перед Олімпіадою 2024 року, що, безумовно, викликало чимало сумнівів щодо його фізичної форми.
Однак, жага до перемоги, сила та велика мрія рухали його вперед. На Іграх у Парижі Хижняк був як ніколи зосередженим, тому крок за кроком, поєдинок за поєдинком перемагав і дійшов до головного бою свого життя - протистояння за "золото" Олімпійських ігор.
Фото: EPA/UPG Українець Олександр Хижняк може бути перефразовано як "Олександр, відомий під прізвищем Хижняк". із золотою медаллю Олімпіади-2024.
Це вже було у 2021 році, на Іграх у Токіо, коли Хижняк теж був у фіналі, втім через власну необережність побував у нокауті. Хижняк подорослішав, став впевненішим та не повторив минулої помилки. На Олімпіаді в Парижі Олександр посів перше місце. У фіналі українець переміг представника Казахстану Нурбека Оралбая.
Наприкінці року Олександр активно стимулює інтерес до своєї особи. Це відбувається на фоні важливого вибору: продовжити участь в олімпійському циклі і спробувати здобути ще одну медаль, або ж розпочати новий етап у кар'єрі та випробувати свої сили в професійному боксі. Ймовірно, що в наступному році ми побачимо Хижняка в новій ролі або знову станемо свідками його виступів в олімпійському боксі.
Фото: EPA/UPG Олександр Хижняк може бути перефразовано як "Олександр, відомий під прізвищем Хижняк". із золотою медаллю після перемоги в фіналі Олімпійських ігор-2024.
Як би там не було, сподіваємось, що Олександр знайде оптимальний шлях для розвитку своєї кар'єри.
Олександр Усик - це український боксер, який здобув світову популярність завдяки своїм вражаючим успіхам на рингу.
Непереможений чемпіон світу Олександр Усик - це український боксер, який здобув світову популярність завдяки своїм вражаючим успіхам на рингу.. Цьогоріч йому вдалось неймовірне. Українець двічі переміг британського супертяжа Тайсона Ф'юрі. Кожен бій був особливим.
Фото: Queensberry Promotions/Leigh Dawney, Riyadh Season Олександр Усик - це український боксер, який здобув світову популярність завдяки своїм вражаючим успіхам на рингу. після перемоги над Тайсоном Ф'юрі
Травень 2024 року. Бій за титул абсолютного чемпіона світу став історичним моментом, який залишив слід у серцях українців. У той час не мало значення, чи ви захоплюєтеся боксом, чи знайомі з особистістю Олександра Усика. Вся нація об’єдналася, підтримуючи і вірячи в успіх нашого героя. Коли в дев’ятому раунді ми всі підстрибнули, рахуючи разом із арбітром нокдаун Ф'юрі, а згодом, з напруженими серцями, чекали на фінальні раунди, це було незабутньо. Усик проявив неймовірну витримку і майстерність, долаючи перешкоду, яка здавалася непереможною. В результаті, український боксер здобув титул абсолютного чемпіона світу у надважкій категорії.
Фото: EPA/UPG Олександр Усик - це український боксер, який здобув світову популярність завдяки своїм вражаючим успіхам на рингу. під час першого бою з Тайсоном Ф'юрі.
У той момент Усик учергове вписав своє ім'я в історію світового боксу, проте були ті, хто ставив під сумнів його перемогу, і не вірив, що він зможе зробити це ще раз.
Грудень 2024 року. Бій-реванш між Усиком та Ф'юрі. Олександр випромінював впевненість. Його рішучість була очевидною в кожному русі та ударі. Він чітко дотримувався стратегії своєї команди, не залишаючи супернику жодної можливості для маневру. Всі судді, включаючи штучний інтелект, одноголосно віддали перемогу українському боксеру з значним відривом.
Зображення: Queensberry Promotions/Leigh Dawney, Ріядський сезон Усик завдає удару в бою з Ф'юрі.
Усик утримує позицію лідера, він - володар цього дивізіону. Тепер лише українець має право вибору щодо своїх подальших кроків.
Як би не склалась ситуація, Усик вже став іконою боксу. Більше того, він виконує важливу роль, яку має виконувати кожен спортсмен – популяризує Україну на міжнародній арені. Згадайте цей бій: на всіх медіаподіях лунали українські пісні у виконанні Артема Пивоварова, а Усик виходив на зважування із особливим прапором, нагадуючи світові про те, що в Україні триває війна. Після поєдинку українець продемонстрував шаблю Івана Мазепи, підкресливши, що конфлікт між Україною та Росією почався набагато раніше 2014 року. Варто відзначити позитивну трансформацію Усика. Сподіваємось, що це лише початок.
Ольга Харлан
Ще одна видатна постать українського спорту - це Ольга Харлан.
Фото: EPA/UPG
Варто почати з 2023-го. Чемпіонат світу з фехтування, до якого допустили так званих "нейтральних" атлетів. Майстриня шаблі Ольга Харлан виходить на бій проти росіянки Анни Смірнової та перемагає її. Найцікавіше розпочалось після бою: українка відмовилася тиснути руку опонентці й натомість простягнула до неї шаблю, втім Смірнова не погодилася на таке закінчення бою й подала скаргу на те, що українка порушила правила. Ображена росіянка сіла посеред доріжки в очікуванні на рішення організаторів і просиділа так майже годину. Смірнова таки досягла свого: Харлан отримала покарання у вигляді "чорної картки" і дискваліфікацію з чемпіонату світу та заборону на участь у змаганнях на 60 днів.
Проте на цьому події не завершилися. Українська сторона вирішила оскаржити рішення, а Міжнародний олімпійський комітет (МОК) ухвалив безпрецедентне рішення: надав українським спортсменам автоматичну ліцензію на участь в Олімпійських іграх, що дозволяло їм змагатися, навіть якщо вони не змогли б кваліфікуватися самостійно. Незабаром після цього Міжнародна федерація фехтування також змінила свою позицію, дозволивши Ользі брати участь у командних змаганнях на чемпіонаті світу (особисті змагання вже відбулися).
Зображення: EPA/UPG Українська фехтувальниця Ольга Харлан (ліворуч) виступає проти корейської спортсменки Джієон Кім (праворуч) у чвертьфінальному поєдинку жіночої командної шаблі на Олімпійських іграх 2016 року, що проходять у Carioca Arena 3 Олімпійського парку в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 13 серпня 2016 року.
Змагання в Парижі стали своєрідним тестом для Харлан, адже вона виходила на арену з думками про свій "бекграунд" – спогади про Токіо, де Ольга вибула вже на старті. Проте цього разу ми стали свідками зовсім іншої спортсменки.
Харлан стала першовідкривачкою України на Олімпіаді в Парижі - саме її "бронза" стала дебютною для національної команди. Пізніше було історичне "золото" у команді з Аліною Комащук, Оленою Кравацькою та Юлією Бакастовою. У фіналі українки здолали збірну Південної Кореї. Вирішальні уколи завдала саме Харлан.
Зображення: EPA/UPG Золоті призерки Аліна Комащук, Олена Кравацька, Ольга Харлан та Юлія Бакастова під час урочистої церемонії нагородження учасників.
Поки всі гадали, чи продовжить Харлан свою кар'єру у спорті та чи намагатиметься вона пройти ще один олімпійський цикл, Ольга зробила заяву про своє повернення до улюбленої діяльності після відпустки.
Національна команда України з футзалу
Якимось чином цьому виду спорту в нашій країні надається зовсім мало уваги... Тим часом хлопці постійно генерують позитивні теми для обговорення.
Ба більше, у 2024 році збірна України з футзалу змусила не тільки говорити про себе, а й стала своєрідним символом боротьби. На чемпіонаті світу українці здобули історичну "бронзу". У матчі за третє місце наша команда знищила потужну збірну Франції - 7:1. Ця нагорода стала для України першою медаллю на рівні чемпіонатів світу в командних видах спорту за часи незалежності.
Зображення: FIFA Український футзаліст Ігор Чернявський виконує акробатичний трюк після забитого голу на Чемпіонаті світу.
До речі, на тому змаганні українська команда зазнала лише двох поразок. Ці невдачі сталися в іграх проти фіналістів чемпіонату світу — Аргентини та Бразилії.
Даниїл Абакшин здобув срібну бутсу на чемпіонаті світу з футзалу. Під час турніру український гравець вразив ворота суперників 7 разів і віддав шість результативних передач, що дозволило йому зайняти друге місце серед найкращих бомбардирів.
Фото: fifa.com Національна команда України з футзалу.
Наймолодший учасник національної команди, 21-річний Ростислав Семенченко, отримав бронзовий м'яч і титул третього найкращого гравця на світовому чемпіонаті. Український футболіст був визнаний найкращим гравцем у матчі між Україною та Францією, а також у зустрічі з Венесуелою.
Зображення: FIFA Ігор Чернявський в грі проти Бразилії на півфінальному етапі Чемпіонату світу з футзалу.
Цього року збірна України вступила на новий шлях: під керівництвом Олександра Косенка команда прагне забезпечити собі участь у Євро-2026. Українці розпочали кваліфікаційний етап з впевнених перемог, розгромивши Кіпр з рахунком 7:0 та здолавши Румунію 2:0. Після двох проведених матчів Україна займає першу позицію у своїй групі.
Команда продовжить свої виступи в кваліфікації лише у 2025 році. 31 січня та 4 лютого під керівництвом Олександра Косенка вона зустрінеться з Німеччиною в двох матчах.
Ми впевнені, що в наступному році українські атлети продовжать набирати обертів і ще раз продемонструють світу, що Україна існує, бореться та досягає перемог.