Невиправний Ребров і футболісти, які просили вибачення: 5 висновків з поєдинку Албанія - Україна.

Збірна України здобула важливу виїзну перемогу в шостому турі Ліги націй, обігравши команду Албанії. Під керівництвом Сергія Реброва українці відзначились двома швидкими голами, які стали вирішальними у цій зустрічі.

Чемпіон підбиває підсумки непростого для національної збірною виїзду на Балкани. На що варто звернути увагу перед тим, як вкотре критикувати головну команду за непослідовну гру, та чому тренерський штаб також є за що похвалити? Про це та інше - в нашому матеріалі.

Як відомо, демократи об'єднуються перед розстрілом. У випадку зі збірною України максимальна концентрація зусиль відбулася в грі, яка могла стати для "синьо-жовтих" останньою в дивізіоні Б.

Зважаючи на неоднозначні рішення Реброва протягом чи не усією каденції на чолі збірної, не могло не викликати побоювання й бажання гравців битися за свого тренера тоді, коли той у випадку невдачі після матчу чи перед початком кваліфікації ЧС-2026 міг бути звільнений. Однак практика показала, що воля, характер та вміння зціпити зуби у вирішальний момент в команди Реброва таки є.

На відміну від гри з Грузією, Ребров вніс чотири зміни до складу. І в кожному випадку, коли він освіжив стартовий склад, тренер точно вгадав з вибором футболістів.

Як ми й очікували, зміни торкнулися опорної зони, правого центрального півзахисника, правого флангу атаки та позиції центрового форварда. Іван Калюжний не лише провів матч, який можна вважати майже ідеальним, але й виявився надзвичайно удачливим — його друга поява в стартовому складі принесла команді другу перемогу. Олексій Гуцуляк активно підтримував Юхима Коноплю на своїй половині поля, а також ефективно допомагав в атаці.

Хавбек лондонського Арсенала та нападник грецького Олімпіакоса переживають нелегкі часи. Вже цієї зими їм, можливо, доведеться змінити клуби, адже, схоже, їхні тренери в Лондоні та Піреї не планують на них покладатися. Проте в складі збірної обидва продемонстрували футбол найвищого рівня саме тоді, коли обставини були найскладнішими.

І Зінченко, і Яремчук належать до футболістів тих позицій, на яких у національній команді склалася шалена конкуренція. Вже в наступних іграх тренерський штаб може надати перевагу іншим виконавцям, однак зараз надзвичайно успішний виступ у Тирані для обох має величезне значення ще й у контексті продовження кар'єри на клубному рівні.

Цього разу нападаючий італійської Роми розпочав гру на лаві запасних і вийшов на поле лише на 76-й хвилині. За той час, який йому було відведено для внесення свого вкладу в гру, ексгравець Дніпра-1 продемонстрував свої навички у "найкращих" традиціях під керівництвом Реброва.

Довбик знову намагався чіплятися за м'яч, скидав круглого на партнерів, і навіть встиг потривожити голкіпера суперника. Однак вкотре виглядав на полі ледь не інородним тілом та футболістом, який не знає/не розуміє своєї ролі. Починаючи з фінальної частини першості Європи, Україна провела 9 матчів, з яких на рахунку Довбика 7 появ у футболці головної команди країни (6 виходів у стартовому складі). У цих іграх центрфорвард відзначився 1 забитим м'ячем, проведеним у поєдинку з Чехією з пенальті. Нерозуміння головним тренером, як використовувати достоїнства одного з кращих нападників Серії А, а гравцем - задумок та вимог наставника, давно стало для "синьо-жовтих" серйозною неприємністю, яка з часом може перерости у справжню ігрову біду.

З Сергієм Ребровим збірна України вперто вигадує велосипед, прагнучи вигравати матчі у стилі "граємо, скільки та коли хочемо". Нюанс в тому, що такий підхід собі можуть дозволити хіба що команди, здатні забезпечити собі необхідну перевагу над суперником протягом обмеженого періоду часу, тоді як решту поєдинку догравати на "мінімалках". Очевидно, нинішні "синьо-жовті" таким колективом аж ніяк не є.