Леонид БУРЯК: "В те времена на поле выступали настоящие атлеты - кони, а не просто люди."

Известный игрок футбольного клуба Динамо дал интервью в честь 98-летия команды.

Відомий гравець київського "Динамо" Леонід Буряк дав обширне інтерв'ю, присвячене 98-річчю футбольного клубу "Динамо" Київ (інтерв'ю опубліковано українською мовою).

Якщо розглядати історію, то "Динамо" має надзвичайно багатий спадок. Цей клуб може похвалитися численними перемогами, трофеями та титулами, а також безліччю відомих імен. Якби ми взялися описувати цю велику футбольну історію, що б з цього вийшло?

Ну, я вважаю, що варто звернути увагу на роки з 1961 по 1986. Це була справжня епоха, насичена талантами, де зібралася ціла плеяда видатних футболістів, які представляли свої національні команди. Напевно, в жодній країні світу немає трьох володарів "Золотого м'яча", як у нас: Блохін, Беланов і Шевченко. "Динамо" в той час стало справжнім символом і еталоном для багатьох. Зокрема, 50% складу юніорських та національних збірних складали українські гравці, зокрема з київського "Динамо".

Сьогодні, у цьому році, "Динамо" має можливість здобути своє 30-те чемпіонство в історії клубу. Якщо говорити про період незалежності, це буде вже 17-й титул, а за часів Радянського Союзу клуб виграв 13 чемпіонств. "Динамо" може похвалитися безліччю трофеїв: 13 Кубків України, 9 Суперкубків та 9 Кубків СРСР. Це вражаюча кількість досягнень. Особливо варто відзначити, що "Динамо" славиться своїми власними вихованцями. Яка ж основна сила клубу в цьому аспекті?

Ну, це досить унікально. За часів Лобановського і Маслова існував чіткий стиль та тактика гри. І, чесно кажучи, те, що ви озвучили: якщо ми, і я сподіваюсь, що це справді станеться, отримаємо ще одну зірку на формі кожного гравця. Це покоління гравців, яке прийшло в часи, коли результату ще не було, і ми не усвідомлювали, що... Я вважаю, що ваше покоління має завершити справу, щоб здобути третю зірку. Бо інакше нічого не вийде. А ті вислови Лобановського - "гра забувається, а результати залишаються" - це його знакові думки, які стали частиною історії київського "Динамо".

Ви абсолютно праві - я з величезною пошаною ставлюсь до Ахметова та до клубу "Шахтар". Коли "Динамо" не грає, я підтримую "Шахтар". Але наша команда - це чисто український колектив. Якщо подивитися на суперників, з якими ми змагаємось, це справжня збірна світу. Грає Англія - кожен клуб представляє світовий рівень. В Італії також зосереджені найкращі гравці з усього світу. І досягти успіху на такому високому рівні, без залучення іноземних футболістів, вкрай складно. Я можу навести вам яскравий приклад - "Шахтар" Донецьк, який інвестував величезні кошти, але наразі займає лише третє місце.

В даний момент ситуація така, що легіонери не дуже прагнуть переїжджати в Україну. Нещодавно клуб підписав колумбійця на ім'я Ангель Торрес. І хоча офіційне оголошення ще не відбулося, він вже встиг зробити фото біля пам'ятника Валерію Васильовичу Лобановському.

- Ну, це завдяки селекційній групі - його дуже довго вели, цього футболіста. Я думаю, що, я знаю, я бачив його, і ролики бачив - я думаю, що це футболіст, який нам допоможе. І ніхто не зупиняється - нам потрібно два-три футболісти, щоб ми гідно виглядали в єврокубках. Я шкодую про те, що це покоління людей не бачило ні Каневського, ні Хмельницького, ні Пузача, Блохіна, ні Веремєєва, Конькова. Це були люди, які вміли на полі все.

- Дуже багато тренерів кажуть, що це вже не те покоління, що вони там прив'язані до телефонів, до різних таких речей, що на них все впливає - от все, що відбувається навколо. От порівняти це покоління...

- І це нормально. Я зараз не уявляю без телефона, без комп'ютера. Хоча я знаю, що це зло, зле таке. Але вони дуже талановиті хлопці у нас. І там, в "Шахтарі", є дуже талановиті хлопці. І я - туди ж: і Мудрика, і Судакова... Ну, треба час цим людям. Якщо не буде поруч таких футболістів, які можуть своєю грою, своєю професійною віддачею, своїм прикладом - вони швидше будуть ставати на ноги і будуть приносити користь.

Що є найістотнішим у футболістах? Ви згадали про талант і старання. Які ще характеристики, на вашу думку, мають значення?

Отже, я вважаю, що існує три основні елементи: по-перше, це природний талант; по-друге, фізичне здоров'я, яке може бути закладене генетично; і, нарешті, людина повинна мати неймовірну відданість футболу.

Обговорюючи футбол 60-х, 70-х та 80-х років, не можна не помітити, що тоді акцент робився на фізичну витривалість. Гравці мали неймовірну здатність витримувати численні матчі без відпочинку. Сьогодні ж, як зазначав Пірло, футбол став іншим: хоча ноги залишаються основним інструментом, важливо використовувати розум для прийняття правильних рішень під час гри. Це свідчить про еволюцію гри. Футбол постійно вдосконалюється і трансформується.

Я розумію ваше запитання. Дозвольте навести приклад: у ті часи футбол був зовсім іншим, не таким швидким, як зараз. А хто, крім Блохіна, міг змагатися в Україні? Я не хочу заглиблюватися в професійні тести... Ті, хто займався витривалістю, більше нагадували коней, ніж футболістів. Сьогодні футбол - це справжня професія, яка вимагає від спортсменів генетичних переваг у здоров'ї. У світі є близько двадцяти футболістів, на яких люди звертають увагу. Вони не тільки талановиті, але й мають міцне фізичне здоров'я і проходять інтенсивні тренування, що робить їх зірками. Тоді ж, згадуючи такі події, як Суперкубок, Кубок Кубків та матч "Баварія" - "Динамо" Київ, можна згадати, що вперше на стадіоні зібралося 102 тисячі глядачів, а кількість заявок на гру сягнула 1,2 мільйона.

- Що має статись зараз, щоб десь таке схоже було?

Ну, я не можу точно стверджувати. Мені здається, що для цього потрібен час... А також успіх і достатньо сильна команда. Адже, наприклад, вчора ми спостерігали за "Реалом" – у них зовсім інша культура. У будь-якій грі на Заході, будь то Бундесліга чи Серія А, відчувається ця культура, як і в Америці. В США, коли команда з України приїжджає, будь то баскетбольна чи футбольна, стадіон завжди буде заповнений. Це все про якість, гру та перемоги, які стоять на першому місці. Звісно, важливо також мати хорошу рекламу, щоб привернути увагу людей. Іноді ми, на жаль, недооцінюємо наших футболістів – вони мають рівень, адже грають проти суперників, які коштують чималих грошей. Тож, я вважаю, що нам потрібно трохи почекати. Хоча ви праві, і ваше запитання заставляє задуматися – іноді я, їдучи в автомобілі, міркую: коли ж настане той момент, коли ми зберемо повний стадіон? Грати перед напівпорожніми трибунами і перед 102 тисячами глядачів – це абсолютно різні відчуття.

98 років "Динамо". Це схоже на трофей, який Українська асоціація футболу вручила на честь 80-річчя клубу. Ви зазначили, що потрібно отримати привітання від УЄФА. Можливо, залишилися якісь спогади? Найяскравіші моменти – це ті, хто з яких країн надсилав подарунки або вітав "Динамо" з нагоди його річниці.

Нам ніколи не дарують. Я пам’ятаю, як святкували наш перший Кубок Кубків — той банкет, який залишився в пам’яті. Там був президент, італійський... Боже, як же швидко летить час... Всі ці зустрічі, емоції... Я завжди згадую, як колись, коли я подорожував, літак кружляв над Борисполем і знизу видно було багато людей, які зустрічали... Це відчуття ніколи не зітреться з пам’яті.

На горизонті - столітній ювілей. У 2027 році наш клуб відзначить своє 100-річчя. Які кроки слід вжити для підготовки до цього важливого святкування?

Це питання не до мене, а до керівництва футбольного клубу "Динамо" Київ. Сподіваюся, що до того часу війна закінчиться. Було б добре запросити якусь відому команду. Коли все було в порядку, я спілкувався з представниками "Баварії". Я часто відвідую їх, і добре знав покійного Бекенбауера. Я пропонував зіграти матч на честь 1975 року — "Динамо" Київ проти "Баварії", ветерани. Але, на жаль, ані в них, ані в нас вже немає тих легенд. І кому це буде цікаво? Глядачі прагнуть бачити тих, хто ще може показати клас і динаміку. Адже збиратися просто так, щоб згадувати минулі досягнення, — це не те. Я вважаю, що потрібно організувати щось справді особливе. Згадаймо, як на 80-річчя "Динамо" до нас завітав "Мілан", і це було справжнє свято.

Ви очолюєте музей "Динамо". Яким чином можна залучити молодь до вивчення історії клубу?

Поступово розпочали процес відновлення музею, оскільки у нас є безліч нагород. Як ви можете бачити, ми їх очистили та розмістили. Проте необхідно запросити дизайнера, щоб оформлення було професійним. Я відвідав Німеччину, де бачив програму, що дозволяє встановити невеликий екран розміром приблизно 2х2. Просто натискаєш кнопку, і можна переглядати інформацію про роки 1975, 1986, 1976, 1961. Це все варто реалізувати.

Є ще одна захоплююча ідея. Моя донька проживає в Німеччині, і одного разу ми вирушили до магазину "Баварії". Вона раптом запитала: "Люшка, а можна мені зробити фото з Гьотце та Мюллером?" Там є унікальна програма - фотомонтаж. Вона заплатила 7 євро, і їй виготовили три фотографії в рамці, упаковані в конверт. На знімках ніби гравці обіймають її. Було б чудово, якби ми змогли реалізувати щось подібне у нас!

Я також висловив цю думку президенту: коли все закінчиться, важливо забезпечити можливість для людей, які мають квитки, відвідати музей у день матчу. Тут є чим захопитися — два Кубки Кубків, Суперкубок. Гості можуть прогулятися, зробити фотографії, а також буде фахівець, який розповість про експонати. Можливість підійти до трофеїв і сфотографуватися — це все потрібно реалізувати. Але, знову ж таки, необхідно, щоб війна завершилася.