Чому Пенсійний фонд не виплачує повну пенсію українцям - На пенсії
Пенсіонерам потрібно самостійно відстоювати свої права на стаж та пенсійні виплати.
Нібито було так задумано, що Пенсійний фонд - це державна установа, яка має захищати нас на старості. Але факти говорять про інше. І історій таких - безліч.
Наша редакція отримала три листи з реальними історіями людей, які просто не укладаються в голові.
Ми звернулися до незалежного фахівця з питань пенсій, Віктора Богданова, з проханням провести їхній аналіз.
І, на його думку - це докази того, як чиновники свідомо занижують пенсії, маніпулюють пенсійними показниками та знущаються з людей, відмовляючи їм у перерахунках пенсії.
З моменту впровадження у 2021 році так званого "екстериторіального принципу" — коли вашу пенсійну справу обробляють в іншому регіоні —, за словами пенсійного експерта, розпочався справжній психологічний тиск.
Ми вже ділилися інформацією про те, чому не всім зарахують радянський стаж і які наслідки це матиме для пенсійних виплат.
Перша розповідь стосується Тетяни Василівни з Запоріжжя. У квітні 2024 року їй було призначено пенсію у розмірі 3746 гривень. Проте, під час обчислень, працівники Пенсійного фонду чомусь не поінформували її про можливість врахування заробітної плати до 2000 року.
Вона сама виявила цю можливість, звернулася до пенсійного консультанта та, дотримуючись його рекомендацій, зібрала необхідні документи за 90-ті роки. Як з'ясувалося, це дозволило б їй підвищити свою пенсію на 456 гривень кожного місяця!
Пані Тетяна радісно подала заяву на перерахунок у Запоріжжі. А далі почався справжній цирк "екстериторіальності".
Запоріжжя передає справу ... до Київського регіону. Однак Київська область відмовляється, і ви уявляєте, чому?
Оскільки не було надано первинних документів, які б підтверджували інформацію про заробітну плату.
Які ключові моменти? Запорізька філія ПФУ повинна була надіслати первинні документи до Київського офісу. Проте з незрозумілих причин цього не сталося! Інспектор у Києві, не отримавши потрібних документів від своїх запорізьких колег, просто відмовляє у запиті.
Це, здавалося б, невелика сума, але вона становить більше 12 відсотків від пенсії — це вже суттєво. Найголовніше, що за цей період Тетяна Василівна не отримала 8 664 гривні. І ця втрата триває далі, оскільки система грає з нею, немов у футбол.
Другий лист отримано від Олени Михайлівни. У цій ситуації можна виявити три суттєві помилки, які допущені працівником Пенсійного фонду України. Жінка, яка народилася у 1961 році, вирішила вийти на пенсію лише у 63 роки, оскільки їй не вистачало деякого часу стажу. Станом на липень 2007 року вона мала 55 повних місяців стажу та 5 неповних.
І ось, нарешті, у вересні 2024 року, вона з нетерпінням дочекалась моменту і подала документи на отримання пенсії. А що, на вашу думку, в цей час робить Пенсійний фонд України?
Їй, звичайно, не відмовили, але для розрахунку коефіцієнта зарплати неповні місяці були зараховані як "нульові".
Звісно, відзначимо, що за підсумками проведених розрахунків, розмір пенсії виявився всього 770 гривень. Так, ви не помилилися — це справді лише 770 гривень на місяць. Безумовно, це є лише розрахункова сума, і її в будь-якому випадку доведуть до мінімального рівня прожиткового стандарту.
Проте експерт підкреслює, що співробітник Пенсійного фонду, який ознайомився з пенсійною справою Олени Михайлівни, мав обов'язок запропонувати їй оптимальний варіант. Оптимальний - саме для неї, адже це має велике значення! Однак, з якихось причин, він знову ж таки не висловився!
Отже, що ж залишив у таємниці інспектор?
А він повинен був висловити лише три думки:
У цій оповіді закладено простий урок: мовчання чиновника, покликаного надавати допомогу, призводить до того, що людина щомісяця втрачає кошти. Це не випадковість, а звичайна байдужість, яка, врешті-решт, обходиться нам роками життя, витраченими нервами та втраченими фінансами.
І наостанок третя історія - коротка, але це просто "вишенька на торті". Пенсіонер Валерій Іванович подав скан трудової книжки через портал Пенсійного фонду. І йому не зарахували цілих 10 років стажу. А, тому що титульна сторінка трудової книжки була заповнена різними чорнилами.
Ви тільки уявіть собі - виходить так, що 30 років тому кадровик змінив ручку, бо в ній закінчилася паста. І через це сьогодні у людини реально крадуть 10 років стажу та право на пенсію! Хіба це не абсурд? На жаль, це реальність багатьох українських пенсіонерів.
У коментарях під нашими відео ви часто запитуєте: чому це відбувається? Чому такі дії здійснюються? Адже у законі ясно зазначено, що Пенсійний фонд відповідає за недостатнє надання послуг!
Проте після впровадження "екстериторіальності" ситуація змінилася: тепер вашу справу веде незнайомий інспектор з іншого регіону, і це призвело до втрати персональної відповідальності.
Отже, умовний перевіряючий у Києві не помічає погляду бабусі зі Запоріжжя. І нерідко йому простіше послатися на "бракування документації" і відмовити, ніж вникати в ситуацію.
У такій ситуації залишається лише один варіант — подавати скарги або звертатися до суду. Це не легке завдання, навіть для тих, хто рішуче налаштований захищати свої права. Проте, лише рішучість недостатня; необхідно також мати можливості. На жаль, не всі літні люди можуть собі це дозволити, особливо в умовах війни.
І найстрашніше - навіть коли пенсіонери виграють суди, Пенсійний фонд дозволяє собі ігнорувати рішення. Навіть Верховного Суду - найвищої юридичної інстанції України!
Їхня звичайна реакція в суді звучить так: "Просимо відмовити в задоволенні позову". Іноді навіть усвідомлюючи свою неправоту. На жаль, це так.
Ці три листи підтверджують, що замість "сервісу" ми стали жертвами безперервного процесу принижень.
Але що ж тоді робити? - запитаєте ви.
Отже, не опускайте руки, продовжуйте вимагати справедливості! Важливо цінувати закон та тих, хто все своє життя присвятив служінню цій державі.
Детальніше - в нашому свіжому відео.