Безпринципність Класичного: які футболісти мали вибір між Динамо та Шахтарем і обрали обидва клуби.

Що таке Українське Класичне? Принципове протистояння між київським Динамо та донецьким Шахтарем, яке налічує вже майже 200 матчів. Вболівальники одного клубу в більшості випадків ненавидять інший. Таке ж сприйняття команд зазвичай мають і футболісти, вони з малого віку вже відчувають цей нерв, і що більше часу гравець проводить в одній з команд, то більше не любить суперника.

Ми вже неодноразово чули, як гравці клянуться, що ніколи не перейдуть в той чи інший клуб. З нещодавнього, в Динамо так сказав Микола Шапаренко, з Шахтаря - на той момент вже ексгравець Віктор Коваленко.

Звичайно, не всі футболісти мають такі жорсткі принципи. Наприклад, Олександр Піхальонок, вихованець "Шахтаря", вже близько року захищає кольори "Динамо". Однак перед тим, як перейти до принципового суперника, він провів чимало сезонів у різних клубах, тому цілком зрозуміло, що його ставлення до цього питання змінилося.

Про представників нашого списку цього не скажеш. Тут з'являться футболісти, які безпосередньо переходили з "Шахтаря" до "Динамо" та навпаки. Трохи історії: за весь час відбулося 74 (!) таких трансфери, включаючи переходи між академіями. За період Незалежності – вже 22, але лише 6 з них між основними командами. Саме про цих гравців ми й будемо говорити.

Перший футболіст в історії незалежної України, який виступав за обидва клуби. Його кар'єра розпочалася в київському Динамо, а вже влітку 1990 року він перейшов до Шахтаря. У складі "гірників" він провів два сезони, зігравши 48 матчів, з яких 17 завершилися без пропущених голів. Після цього воротар повернувся до Києва, спочатку до другої команди. З часом його почали залучати й до основного складу, але йому так і не вдалося подолати конкуренцію на позиції воротаря.

У складі київського Динамо Ковтун провів три сезони, проте на футбольному полі з'являвся лише 30 разів. Цікаво, що за цей час він також відзначився 17 матчами, в яких не пропустив жодного гола, а загалом пропустив лише 15 м'ячів. Це досить вражаюча статистика. Загалом Ковтун займає місце у топ-15 воротарів за кількістю матчів на нуль у чемпіонаті України, накопичивши 75 таких ігор за свою кар'єру.

У 2002 році Ковтун вирішив завершити кар'єру гравця, повісивши бутси на цвях. Проте цей період тривав недовго — всього через чотири роки він повернувся на поле, граючи за клуб Княжа (Щасливе), що виступав у другій лізі. Наступного сезону Ковтун представляв ФК Ірпінь у аматорському Кубку України. Після завершення ігрової кар'єри він на деякий час очолив київський ЦСКА та рівненський Верес. З 2011 до 2022 року працював тренером воротарів у клубі Олександрія, а в даний момент виконує обов'язки тренера воротарів у другій команді Руха.

Досягнення команди Динамо:

Один із найвідоміших футболістів у історії Динамо, несподівано, розпочав свою кар'єру в донецькому Шахтарі. Однак у складі "гірників" він провів лише один сезон — 1991/92 в Українській Прем'єр-лізі. Як молодий нападник, він за 25 матчів відзначився 11 голами та зробив 2 результативні передачі. Один із його голів був забитий саме у поєдинку проти киян, що, напевно, остаточно переконало керівництво клубу підписати цього перспективного нападника. Безсумнівно, це стало одним із найуспішніших рішень в історії Динамо.

Дует Сергія Реброва та Андрія Шевченка викликав страх у всіх своїх суперників, включаючи такі гранди, як Реал та Барселона. Сергій залишався в Динамо дещо довше, ніж Шевченко, повернувшись до команди після свого європейського досвіду, а потім раніше завершив кар'єру, ставши справжньою іконою киян та українського футболу. Його 123 голи в УПЛ є другим найкращим результатом в історії цього турніру.

Перші кроки в тренерстві Ребров робив у Динамо. Більшість фанатів вважають той період чи не найкращим за останні 20 років. Київ повернув додому чемпіонства, клуб виходив у чвертьфінал Ліги Європи та плейоф Ліги чемпіонів. Та і за часів Реброва розкрилося одразу декілька талантів, як от Циганков, чи Буяльський.

"Коли я здійснював трансфер з Шахтаря до Динамо, суперництво між командами ще не було таким запеклим, як сьогодні. У ті часи Динамо займало перше місце, тоді як Шахтар, хоч і прагнув до успіху, все ж залишався на іншому рівні", - поділився своїми спогадами Ребров.

Кар'єра Матвєєва в Українській Прем'єр-лізі стартувала в клубі "Динамо". Він приєднався до команди ще за часів Радянського Союзу, але також встиг виступити в незалежній Україні. У сезоні 1992 року Олег провів 15 матчів, забивши один гол і віддавши дві гольові передачі.

Після цього відбувся обмін гравцями між Динамо та Шахтарем. Кияни отримали в свої ряди майбутню зірку Сергія Реброва, в той час як "гірники" підписали Матвєєва. Він швидко адаптувався до нового колективу, ставши його лідером. За час своєї кар'єри в клубі він провів 172 матчі, забив 77 голів та зробив 21 асист. Це вражаюча статистика за вісім сезонів, враховуючи, що в останні три роки його участь була обмеженою. За кількістю забитих м'ячів Матвєєв досі входить до топ-10 бомбардирів в історії Шахтаря.

"Мій перехід з Динамо до Шахтаря став частиною неформальної угоди щодо Сергія Реброва. Це дійсно так. Згодом я зрозумів, що так і було. Для мене не мало великого значення, на яких умовах відбувався мій трансфер до Шахтаря і які фінансові аспекти були залучені."

Чув, що за Реброва була якась компенсація. Але його хотіло Динамо, а мене хотів Шахтар. Мені так здавалося, що Ребров був потрібнішим за Динамо. Тож факт такого обміну підтверджую", - зізнався Матвєєв у інтерв'ю Fanday.

Цей трансфер між Динамо та Шахтарем виявився одним із найменш помітних. Ковалюк фактично не отримав шансів на гру в основному складі київського клубу, зігравши лише три матчі. Щодо "гірників", то його виступи також були обмеженими: лише шість матчів за основну команду та чотири – за резерв.

Протягом своєї кар'єри захисник зазнав труднощів у встановленні стабільного місця в одній команді. Він змінив 15 клубів, включаючи резервні команди великих клубів, і в більшості з них не зіграв навіть 50 матчів. Серед небагатьох винятків можна відзначити івано-франківський Спартак, де він провів 146 ігор, луцьку Волинь з 120 матчами, російський Уралан з Елісти, де він зіграв 62 рази, та Скалу зі Стрия з 58 поєдинками.

В даний момент Ковалюк керує командою другого дивізіону Пробій з Городенки. Його команда впевнено займає перше місце в групі A і має всі шанси на підвищення до Першої ліги України.

Моєму супернику в "Динамо" був Віталій Косовський, який демонстрував вражаючу гру. Важливо також зазначити, що Лобановський не любив експерименти. Якщо гравець показує хорошу гру, то він, як правило, не змінюється. Тому, сидячи на лавці, я змушений був чекати своєї можливості. Проте мені не хотілося витрачати час. Я підійшов до Лобановського і висловив своє бажання грати. На це він коротко відповів: "Чекай, можливість буде".

Проте я надавав перевагу переходу в Шахтар на умовах оренди. Зрозумів, що поспішив, коли дізнався про травму Косовського. Але такою є футбольна доля. Час, проведений у Донецьку, теж став важливою частиною моєї кар'єри. Хоча, звичайно, Шахтар тоді не був таким сильним, як зараз. Можливо, варто було залишитися, щоб мати можливість довше працювати під керівництвом Лобановського", - поділився спогадами Ковалюк.

Досягнення команди Динамо:

Легендарний український футболіст має деякі спільні риси зі Златаном Ібрагімовичем: Гладкий, як ніхто інший, володіє неабиякими навичками подорожі. Він єдиний гравець в українській футбольній історії, який представляв такі клуби, як Шахтар, Динамо, Дніпро та Металіст. Однак, на відміну від Златана, Олександр не завжди демонстрував високий рівень гри.

У складі "гірників" Олександр виступав двічі, зігравши загалом 185 матчів, в яких відзначився 63 голами та зробив 32 асисти. Літнього періоду 2016 року він переїхав до Києва. Однак це рішення виявилося зовсім невдалим. Гладкий обрав собі номер 7 і висловлював великі амбіції, але за 11 матчів у формі біло-синіх не зміг забити жодного гола. Внаслідок цього він залишив команду, ставши ще одним невдалим придбанням киян.

"Сергій Ребров був ініціатором мого переходу до Динамо. Можна сказати, що це був найбільш невдалий період у моїй кар'єрі, і цього я не приховую. У мене взагалі нічого не виходило. Як і кілька років тому, я знову пішов в оренду до Карпат.

Чому не вдалося? Не зміг звикнути до стилю гри команди. Футбол Шахтаря та навіть Карпат був іншим. Я багато працював, але не вийшло і нічого додати. Я в жодному разі нікого не звинувачую. Причина була лише в мені", - казав Гладкий.

Успіхи в команді Шахтаря:

Якби ми складали рейтинг найгучніших трансферів, бразилець безперечно зайняв би перше місце. Нападник приєднався до Динамо в 2015 році, ставши постійним гравцем основи та улюбленцем вболівальників. Здавалося, що він має стати майбутнім "серцем Динамо". Він був тим легіонером, який на власному досвіді відчув напругу протистоянь між Шахтарем та Динамо. Хто ж забуде про славнозвісну бійку Мораєса у українському "Класичному"?

Ніхто не міг передбачити події літа 2018 року. Мораєс, чий контракт із Динамо щойно закінчився, несподівано підписав угоду з Шахтарем. Хоча чутки про цей перехід ходили ще за півроку до його реалізації, сам футболіст постійно заперечував їх. Але факт є фактом – це сталося. Бразильський гравець став ворогом номер один у очах київських уболівальників, а гравці Динамо не тільки не вітали його, але й грубо грали проти нього в матчах.

Варто зазначити, що цей перехід виявився надзвичайно вдалим. Загалом Мораєс продемонстрував відмінні результати в обох командах. У складі "Динамо" він забив 34 голи в 85 матчах, тоді як у "Шахтарі" за 106 ігор відзначився 62 рази. Крім того, у донецькому клубі Жуніор отримав українське громадянство і почав викликатися до національної збірної, за яку провів 11 матчів і забив один гол.

Насправді, я давно мав бажання висловити свої думки, але утримувався, усвідомлюючи можливі наслідки. Мій час у Динамо був неймовірним, і я з гордістю згадую про гру за цей клуб. Проте, між мною та президентом виникли певні непорозуміння. Обговорення продовження мого контракту відбувалося в неприязній та неетичній манері. Тому я ухвалив рішення не подовжувати угоду з Динамо.

І тут з'явився інтерес Шахтаря. Було дуже складно ухвалити це рішення. Все-таки перейти в стан головного суперника... Але моя сім'я вже дуже добре адаптувалася в Україні, і я звик до УПЛ. Шахтар для моїх цілей був ідеальним клубом, щоб зробити крок вперед і розвиватися. Сьогодні я можу сказати, що це був правильний вибір, і я щасливий. Радий, що зміг пограти за обох українських грандів. Це привілей не для всіх", - розповів Мораєс в інтерв'ю Вацку.

Є ще троє знаменитих футболістів, які стали відомими серед фанатів завдяки своїм переходам між заклятими суперниками. Це Андрій Тотовицький, Богдан В'юнник та Сергій Чоботенко. Усі їхні трансфери відбувалися ще на стадії академій. Проте жодному з них так і не вдалося закріпитися в одному з великих клубів.

Тотовицький здобув популярність в українському футболі, виступаючи за команду Зоря. Чоботенко нині є ключовою фігурою житомирського Полісся, а В'юнник грає в Польщі, де займає провідні позиції у Лехії та регулярно отримує виклики до молодіжної збірної.