5 відомих гравців футболу, які виступали в Англійській Прем'єр-лізі, а тепер сяють у Греції.

Грецька Суперліга представляє собою досить привабливий турнір для футболістів, які колись мали зірковий статус.

Так вже повелося, що більшість європейських футбольних уболівальників пильніше стежать за перипетіями у домашньому чемпіонаті, а також в найкращих лігах Старого континенту. До топ-5 відносяться вищі дивізіони Англії, Італії, Іспанії, Німеччини та Франції. Інші ліги є свого роду "факультативними", стежити за якими вдається тільки найбільш наполегливим та уважним фанатам.

Грецька Суперліга - чемпіонат із досить серйозним потенціалом, який наразі посідає 11-те місце у таблиці коефіцієнтів УЄФА. Починаючи із 2018 року в цій лізі, окрім непоганого фінансування, ще й загострилася інтрига у боротьбі за чемпіонство, а Олімпіакос та Панатінаїкос вже не мають статусу гегемонів.

Не дивно, що останнім часом все більше футболістів обирають Грецію для продовження своєї кар'єри. Це пов'язано не тільки з привабливими зарплатами, але й з комфортним кліматом, який створює ідеальні умови для гри у футбол — незалежно від того, що можуть говорити інші. Серед таких футболістів, які раніше змагалися у престижній англійській Прем'єр-лізі, ми виокремлюємо п’ятьох, що нині викликають захоплення у шанувальників грецької Суперліги.

Для молодих шанувальників АПЛ ім'я Федеріко Македи, можливо, нічого й не скаже, проте їхні більш досвідчені колеги одразу ж згадають, що йдеться про італійського вундеркінда Манчестер Юнайтед часів легендарного Алекса Фергюсона. Саме за шотландця Македа у віці 17 років 7 місяців та 4 днів дебютував у Прем'єр-лізі, а всього провів за "червоних дияволів" 36 офіційних матчів, відзначившись 5 голами та 5 асистами.

Проте в певний момент кар'єра Македи пішла зовсім іншим шляхом, ніж очікувалося на початку. Він втратив здатність відповідати на великі сподівання, спершу залишив Манчестер Юнайтед, а потім виявився поза межами елітного футболу. До 2016 року Федеріко продовжував виступати в Англії за клуби нижчих ліг, а потім вирушив до Італії. У 2018 році його шлях привів до Греції, де він підписав контракт із Панатінаїкосом. Саме там Македа зміг проявити свій потенціал і відчути себе на піку. У складі "конюшинних" він провів 116 матчів, забив 40 голів і зробив 10 асистів, здобув Кубок Греції, але через чотири роки вирішив перейти до Туреччини за більш вигідними умовами.

Втім, в Анкарагюджю справи у Македи не пішли. Вже за півроку він на правах оренди відбув на Кіпр, а у вересні 2024-го повернувся до Греції. На правах вільного агента екс-вундеркінда з Італії підписав Астерас, й наразі у цьому клубі Македа виглядає одним із найкращих, забивши 6 м'ячів та віддавши 2 гольові передачі у 18 поєдинках Суперліги. Безумовно, на топовий рівень Федеріко вже не повернеться, але у Греції він здатний якісно провести ще один чи два сезони.

Чи може бути, що Абдулу Рахману Бабі всього лише 30 років? Саме так можуть вражено вигукнути деякі фанати АПЛ, які пам'ятають, як у серпні 2015 року Челсі виклав Аугсбургу 26 мільйонів євро за цього гравця з Африки. Тоді Баба розглядався керівництвом "синіх" як чудова альтернатива на позицію лівого захисника, проте в лондонському клубі йому вдалося провести лише 15 матчів у Прем'єр-лізі під час свого дебютного сезону.

Літнім періодом 2016 року Челсі вирішив відпустити Бабу в оренду до Шальке, після чого кар'єра цього африканського футболіста стала схожою на безкінечні поневіряння. Він не зміг проявити себе настільки, щоб клуби прагнули його купити, а підступні травми стали ще однією перешкодою - через проблеми з коліном його ігровий час протягом чотирьох або навіть п'яти років був обмеженим. Це, зрештою, призвело до того, що Баба поступово випав з поля зору багатьох, і сьогодні багатьом може здаватися, що цей фулбек був у Челсі так давно, що йому просто не може бути всього тридцять років.

Остаточно залишити Челсі Баба зміг влітку 2023 року, коли закінчився його контракт з клубом. Після цього захисник, ставши вільним агентом, підписав угоду з ПАОКом, де вже мав досвід гри на правах оренди в другій половині сезону 2020/21. У Суперлізі Баба, на щастя, вдало пристосувався до темпу та фізичних вимог змагань, а його здоров'я дозволяє йому брати участь у 20-30 матчах чемпіонату протягом сезону.

Зараз Абдул Рахман Баба є ключовою постаттю на лівому фланзі ПАОКа. У його активі 5 голів і 2 асисти в 21 матчі національної ліги, що минулого року сприяло тріумфу "чорно-білих" - лише вдруге за 98-річну історію клубу.

Ще один гравець ПАОК, який залишив помітний слід в англійській Прем'єр-лізі, - це 35-річний хорватський захисник Деян Ловрен. На відміну від Баба, Ловрен встиг зіграти в значно більшій кількості матчів в АПЛ - 162, більшість з яких він провів у складі Ліверпуля, хоча також виступав за Саутгемптон. Саме "святі" привезли його до Англії. У 2013 році Саутгемптон витратив 10 мільйонів євро, щоб придбати Ловрена у Ліона, а вже наступного року продав його Ліверпулю за 25 мільйонів, що вдвічі перевищувало початкову вартість.

Протягом чотирьох сезонів у статусі "червоних" Ловрен залишався безсумнівно важливим футболістом основного складу, а ще два роки провів у ролі гравця, що завжди був на заміні. У 2019 році Деян разом з Ліверпулем здобув перемогу в Лізі чемпіонів, а вже наступного року команда нарешті завоювала чемпіонство в АПЛ, до якого клуб йшов цілих тридцять років.

Однак влітку 2020 року шляхи Деяна і Ліверпуля розійшлися. Англійський клуб вирішив отримати кругленьку суму в 12 мільйонів євро, відпустивши досвідченого захисника до країни, де футбол традиційно поступався популярністю горілці та матрьошкам. Ловрен продовжував свою кар'єру там до січня 2023 року, ніяк не реагуючи на повномасштабне вторгнення окупаційних військ цієї країни в Україну, хоча багато інших легіонерів скористалися можливістю виїзду за Annexe 7 ФІФА.

З початку 2023 року і до літа 2024 року Ловрен повернувся до Франції, де виступав за Ліон. У вересні минулого року він підписав контракт з ПАОК на правах вільного агента, де швидко став ключовим гравцем. Проте згодом його кар'єру зупинили проблеми з дискваліфікаціями та здоров'ям. Незважаючи на це, угода Деяна з "чорно-білими" діє до завершення наступного сезону, тому хорват ще матиме шанс довести, що його можливості не вичерпані.

На Еріка Ламелу в Тоттенхемі покладали великі сподівання. Не випадково, що керівництво клубу, яке славиться своєю обережністю у витратах, влітку 2013 року вирішило викласти за аргентинця Ромі цілих 30 мільйонів євро. У Італії Ламела дійсно продемонстрував вражаючий сезон 2012/13, забивши 15 голів і зробивши 5 асистів у 33 матчах Серії А, але переїзд до Англії не приніс йому жодних позитивних результатів у кар'єрі та розвитку можливостей.

Ламела перманентно опинявся на лікарняному, через що в якийсь момент на нього просто перестали розраховувати як на гравця основи. І хоча в Лондоні Ерік провів аж вісім сезонів, награвши 257 офіційних матчів за Тоттенхем (37 голів, 44 асисти), останніми роками він виглядав усе більш й більш чужорідним елементом у ігрових конструкціях "шпор", які постійно тільки й роблять, що перебудовуються наново.

Улітку 2021 року Ламела став вільним агентом і перейшов до Севільї, де протягом трьох сезонів намагався знайти свою гру, хоча часто звертався до лікарів через численні травми. У 2023 році йому вдалося здобути свій перший трофей у кар'єрі з "нервіонцями" - кубок Ліги Європи. В цьому турнірі аргентинець зіграв 8 матчів, в яких відзначився 4 результативними діями: 2 голи і 2 асисти.

Але минулого літа боси Севільї вирішили відпустити Ламелу, не продовжуючи із ним контракт. В результаті Ерік опинився у стані АЕКа, де йому запропонували трирічну трудову угоду. І поки співпраця з "жовто-чорними" складається у вінгера досить успішно: він пропустив лише близько місяця через проблеми зі здоров'ям, натомість зіграв вже 16 матчів у Суперлізі, забивши 3 м'ячі та виконавши 3 результативні передачі. А головне - АЕК продовжує активно конкурувати із Олімпіакосом за титул чемпіона, і, можливо, вже за підсумками поточного сезону Ламела нарешті приміряє довгоочікувану чемпіонську медаль, хоча років 12 тому практично будь-який фахівець сказав би, що "золотих" нагород у кар'єрі цього вундеркінда буде ще повно, але...

В середині минулого десятиліття Антоні Марсьяля називали одним із найяскравіших та найталановитіших молодих футболістів європейського та світового футболу. Форварду вдалося непогано зарекомендувати себе в Монако, через що Манчестер Юнайтед не пошкодував у вересні 2016-го аж 60 мільйонів євро на придбання француза.

Проте Марсьяль не зміг стати новим Т'єррі Анрі в АПЛ. Йому постійно заважали різні чинники: травми, проблеми у стосунках з тренерами, конфлікти з товаришами по команді, а також відсутність впевненості в собі. До того ж, він потрапив в Манчестер Юнайтед у той період, коли клуб вже переживав важкі часи, і його статус гранда ліги залишався лише формальним.

Після серйозної травми зв'язок коліна, отриманої в сезоні 2020/21, Марсьяль не зміг повернутися до основного складу команди. Француз став здебільшого запасним гравцем, і незабаром "червоні дияволи" відправили його в оренду до Севільї. Повертаючись з Іспанії, ситуація для Марсьяля на Олд Траффорд не покращилася, і він продовжував залишатися гравцем ротації. В кінці сезону 2023/24 він покинув МЮ у статусі вільного агента, коли закінчився його контракт.

Протягом кількох місяців колишній вундеркінд французького футболу шукав нову команду, але без успіху. Провідні клуби не поспішали запросити Антоні, що врешті-решт призвело до підписання ним контракту з АЕКом у вересні 2024 року. Грецька команда запропонувала форварду угоду на три роки та можливість частіше виходити на поле. Варто зазначити, що на такому рівні Антоні все ще може бути корисним – в його активі вже 7 голів і 1 асист у 15 матчах Суперліги, що сприяє "жовто-чорним" у боротьбі за титул з Олімпіакосом.