Будущее украинского футбола: от банкротства и исчезновения клубов по перестроения структуры

Проблеми "Карпат", туманне майбутнє "Волині", перспективи "Динамо", "Шахтаря" і "Дніпра", складнощі "Металіста" і можливе зникнення з футбольної карти "Іллічівця" - все це чемпіонат України 2014/2015, який проходить у воєнний час

Футбольний сезон 2014-2015 року взяв зимову паузу. Прийшов час хоч поверхово проаналізувати стан нашого футболу, підвести проміжні підсумки та подумати, що можливо на нас чекає у майбутньому.

Рік тому мною була висловлена думка, що існуюча модельіснування українських футбольних клубів є хиткою та, перш за все, економічно залежною, як правило, від гаманця та бажання однієї заможної людини – президента клубу. А в нашій країні всі заможні люди напряму залежать від політики. За минулий рік відбулося багато як політичних, так і спортивних подій, які напряму зачепили більшість наших футбольних клубів, їхніх президентів та вболівальників.

Аналіз ситуації та майбутнє українських клубів

"Динамо" Київ

"Динамо" - це, на наш превеликий жаль, єдина команда з усієї української Прем’єр-ліги, яка впродовж останнього часу не мала відчутних проблем зі стадіоном, фінансами, вболівальниками або футболістами. Стабільність у клубі, а також майстерність тренерського штабу та гравців, велике бажання довести всім, і собі у першу чергу, що команда може нарешті виграти чемпіонат, призвела до поки проміжного, але досить впевненого результату. Кияни, за виключенням гри у Данії, легко пройшли групу Ліги Європи, у чемпіонаті відрив від "Шахтаря" сягає комфортних 5 пунктів. Але, насамперед, непогана якість гри і відносна стабільність та якість складу дозволяє говорити про те, що "Динамо" є найголовнішим претендентом на "золото". Наскільки команда здолала кризу і невпевненість у власних силах останніх років – покаже тільки час. З моєї точки зору, поки неможливо повністю об’єктивно судити, наскільки позитивні зрушення і наскільки вони будуть сталі. Безперечно, кияни на вірному шляху. Але не слід забувати, що поки нинішня ситуація у країні та пов’язані з цим проблеми одвічних суперників, особливо команд зі Сходу, є своєрідною "форою" для "Динамо". Тож, вся боротьба ще попереду.

"Шахтар" Донецьк

Виступи команди цього сезону справляють неоднозначне враження. Клуб зіштовхнувся з серйозними проблемами, як і всі клуби зі Сходу. Але "Шахтар" єдиний з наших клубів брав участь у Лізі Чемпіонів, також необхідно було знайти місце розташування та стадіон для юніорів у такому ж турнірі та перевезти численні дитячі та юнацькі команди. Всі проблеми були більш-менш вдало розв’язані і вирішені, що напевно можна зарахувати у актив менеджерам клубу. Головна команда навесні буде грати у Лізі Чемпіонів далі, юніори також. "Шахтар" перебрався у Львів, але, попри рекламну та іміджеву кампанії, "своїм" там не став. Поки що зі стану гірників не чути про якісь фінансові негаразди, але клуб, за великим рахунком, залишився без рідного стадіону та більшості вболівальників. Думаю, це основна причина не досить впевненої і виразної, як для "Шахтаря", гри у внутрішній першості. Та й і у Лізі Чемпіонів, якщо не брати до уваги прохідні ігри з "БАТЕ", гірники виглядали, як на мене, не дуже впевнено. На тлі чуток, що Луческу працює останній сезон, думаю, більшість донецьких іноземців теж подумки вже налаштовуються на можливий від’їзд. Тож майбутнє клубу поки у тумані і буде щонайперше залежати від політичної ситуації у країні. Але найголовніше завдання – під час перерви знайти хоч тимчасовий, але більш близький, ніж Львів, дім для команди та стадіон для вболівальників.

"Дніпро" Дніпропетровськ

На тлі вчорашнього локального успіху у Лізі Європи можна сказати, що виступи дніпрян у першій половині сезону були більш-менш вдалими. Але задекларовані на початку сезону амбіції щодо чемпіонства так амбіціями і залишились, причому розвіялись вони досить швидко ще під час відбору до Ліги Чемпіонів. Подальші досить успішні ігри у першості все ж не вселяють футбольної впевненості у майбутнє команди. Зміна головного тренера, травми провідних гравців, невизначенність з основним складом, не завжди виразна гра – все це наклало свій видбиток на виступи та результати команди. Не думаю, що задекларована головним тренером та, за його словами, узгоджена з президентом можлива "кадрова революція" у зимовій перерві та "ігрова перебудова під своє бачення" щось глобально змінять і зрушать "Дніпро" з тупцювання на місці. По-перше, президент клубу навряд чи виділить значні кошти на підсилення. По-друге – можливо проблеми не тільки у площині професійної підготовки футболістів. По-третє – не думаю, що хтось з серйозних гравців піде на свідомий ризик і поїде до Дніпропетровська, навіть за значні кошти, у сьогоднішній ситуації. А посилитися українцями у дніпрян не вийде за браком необхідних виконавців. Тож навесні на "Дніпро" чекають ті ж проблеми майже з тими ж футболістати, можливо з незначними змінами.

"Олімпік" Донецьк

Команда-дебютант розташувалася на незвично високому місці. Перш за все у цьому заслуга самих футболістів, тренерського складу та, насамперед, граючого президента клубу. Команда спромоглася виграти у "Зорі" та "Чорноморця", зіграти внічию з "Динамо", "Металістом", вдало зіграти з іншими прямими конкурентами. Досить непоганий склад у сукупності з більш-менш стабільним фінансуванням дозволили клубу впевнено почуватися у дебютному сезоні в Прем’єр-лізі. Але, на мою думку, далі буде важче. Адже у подальшому до "Олімпіка" суперники будуть ставитись більш серйозно. Також клубу треба вирішувати схожі проблеми відносно зміни розташування. Можливо, для "Олімпіка" переїзд, скажімо, до іншого міста буде менш болісним, позаяк клуб відносно молодий та поки не має великої кількості сталих вболівальників. Адже, щоб не казали, футбол без глядачів – це нонсенс. Якщо брати суто футбольні проблеми, то команда повинна стабілізувати гру в обороні, невиправдана розкіш - пропускати майже 2 м’ячі за гру, це дуже багато. Кінцевий результат поки не страждає від цього, але рано чи пізно така кількість пропущених голів дасться взнаки. Також думаю, що про вже оголошену мету команди поборотись за місце в єврокубках говорити дуже зарано, адже для "Олімпіка" залишитись на такому високому місці буде вкрай важко.

"Зоря" Луганськ

Луганська "Зоря" першу половину сезону провела у Запоріжжі. Якщо брати суто спортивні досягнення, то футболісти і тренерський штаб на чолі з Юрієм Вернидубом попрацювали дуже успішно та якісно. Осінні виступи у Європі, яскраві ігри з "Шахтарем" та "Динамо" та досить стабільна гра дозволяють команді впевнено займати високе місце у турнірній таблиці. Але майбутнє у команди досить невизначене. Набір проблем стандартний: фінансова нестабільність та заборгованість перед футболістами та тренерами, відсутність можливості грати вдома, пошуки стадіону, тренувальної бази та залучення глядачів. У першій половині сезону луганчани грали у Запоріжжі, але, що не дивно, так і не стали там своїми. Наразі керівництво клубу вивчає можливості переїзду у інше місто, де немає своєї команди майстрів та будуть створені хоч мінімально належні умови для розташування команди такого рівня. Так, називались Житомир, Вінниця, Хмельницький. Але у цих містах футбольна інфраструктура знаходиться у жахливому стані. Менш можливий варіант, коли луганський клуб буде вкладати гроші у модернізацію місцевого стадіону у згаданих містах та спорудження бази, але за цих умов конче необхідно залучення місцевих інвесторів. Але виникає питання – чи захочуть місцеві чиновники та можливі інвестори вкладати гроші у "чужу" команду, коли за багато років вони не можуть або не хочуть відродити «свій» регіональний професійний футбол? Можна і надалі грати у Запоріжжі, але існування поряд з місцевою командою ні до чого доброго не призведе, як і в ситуації щодо "Шахтаря"у Львові. Тож, ситуація важка і невизначена.

"Волинь" Луцьк

Говорячи про лучан, ми маємо на увазі Віталія Кварцяного. Схоже, навіть і він сам не знає, що буде з клубом завтра. Наразі, лучани проводять один з найуспішніших сезонів у Прем’єр-лізі, але майбутнє команди у тумані. Останній матч у цьому році закінчився скандалом. На мою думку, це лише вершина айсберга проблем, які лучани та Кварцяний намагаються вирішити тим чи іншим чином. Щодо суто футболу, то переламною грою прешого кола стала перемога над "Зорею" після досить провального старту. Бачу дві основні причини вдалої гри команди у першому колі – лучани не втрачали темпу там, де не повинні були цього робити та відносна стабільність складу. До того ж, Бікфалві, схоже, проводить кращий сезон у кар’єрі. Якщо після зими лучани не зможуть втримати декількох провідних футболістів як то Бікфалві, Федорчука, Мемешева, Кобахідзе та зазнають серйозних іміджевих та слідом за цим і фінансових втрат – майбутнє у клубу також невизначене. Не думаю, що останні погрози зняти команду з турніру мають якесь реальне підгрунтя, але відсутність інтересу для спонсорів дасться взнаки і призведе до кризи. Тим більше, що традиційно лучани у другому колі грають набагато слабше та особливо не напружуються.

"Металіст" Харків

Доля харківського клубу цього сезону дуже схожа на долю одеситів. Фінансові проблеми, нестабільність складу, невизначеність у майбутньому – схоже, на команду чекають надважкі часи. У цій ситуації навіть ігри у Лізі Європи сприймались як мука та важкий і сумний обов’язок. Можливо, це і зумовило такий результат, найгірший в історії турніру. Виправдання, що неможливо було грати ігри євротурніру у Харкові, сприймаються скептично. У внутрішній першості харків’яни грали також нерівно. Після більш-менш прийнятного початку була провальна гра з "Дніпром", натужна нічия у Львові. Але треба віддати належне команді і тренерському штабу – у цій важкій ситуації вдалося більш-менш стабілізувати гру і склад, перш за все, в обороні, що дозволило набрати достатньо балів, щоб спокійно піти на прерву. Скоріш за все, "Металіст" опиниться на 4-5 місці після дисциплінарного вироку щодо гри у Луцьку. Але майбутнє клубу викликає занепокоєння. Фінансова та політична скрута напряму впливає та буде впливати на команду і невідомо, чим все закінчиться. Важливо буде зберегти склад, особливо лідерів-іноземців.

"Ворскла" Полтава

"Ворскла" пройшла першу половину сезону досить стабільно і впевнено. Мені імпонує робота Василя Сачка, який зумів поставити команді непогану гру. Полтавська команда – це яскравий представник так званого «середнього класу», коли колектив за наявності має можливість і бажання поборотися за більш високі турнірні місця. Полтавчани втратили кілька "необов’язкових" балів, але провели всі ігри приблизно на одному рівні. На мою думку, "Ворскла" найбільш стабільна команда першої половини сезону. Можливо, команді не вистачає більш агресивної гри в атаці. Головним завданням на прерву для клубу буде збереження та підсилювання складу. Впевнений, що полтавчани ще позмагаються за місце у єврокубках.

"Чорноморець" Одеса

Одесити, мабуть, є одним з найбільших розчарувань цього чемпіонату. Всім вже відомо, що клуб переживає нелегкі часи у зв’язку з політичними та фінансовими проблемами президента клубу. Але, на мою думку, як і у випадку з "Говерлою" або "Металістом" це не може слугувати виправданням такої невиразної гри і посереднього результату. Думаю, до цього призвели комплексні причини. Крім, безумовно, фінансової нестабільності, це і суто футбольні прорахунки в організації гри. Команда налічує багато футболістів, здатних вирішувати будь-які завдання на полі як то Назаренко, Безотосний, Гай, Бобко, Діденко, Фомін. Можливо, клуб вже готується до внутрішньої реорганізації, коли його можуть покинути і тренерський штаб, і провідні та арендовані футболісти. У будь-якому разі нинішній "Чорноморець" - це яскравий приклад того, що утримання футбольного клубу однією фінансовою структурою у нашій країні є вкрай ризиковано.

"Металург" Донецьк

Команда, як і інші клуби зі Сходу, потрапила у дуже важку ситуацію, пов’язану з відомими подіями. "Металург" базувався поблизу Києва у непоганих умовах, але, зрозуміло, футболістам було важко морально всі ігри грати практично на виїзді. Треба віддати належне, команда намагалася демонструвати якісний футбол, але не було стабільності. Так, дончани вперше в історії перемогли земляків-гірників, а вже в наступному турі програли ужгородцям, зіграли внічію з "Металістом", "Зорею", "Чорноморцем" та "Дніпром", але поступилися "Олімпіку", "Волині" та "Ворсклі". Тож, взимку Володимиру П’ятенку є над чим працювати. Думаю, головною причиною такої "рваної" ходи команди є нестабільна захисна ланка, яка допускає багато невимушених помилок. Також, можливо, молодість Соболя, Нойка, Прийми дається взнаки. Сподіваюсь, якщо клуб не зазнає фінансової скрути (була інформація, що власник клубу збирається почати фінансувати "Анжі" з Росії), то у другій половині сезону "Металург" здобуде більше балів і поліпшить своє становище у турнірній таблиці. Адже за ігровим та тренерським потенціалом це досить міцний колектив.

"Металург" Запоріжжя

Самобутню запорізьку команду вже впродовж тривалого часу лихоманить. На мою думку, "Металург" у першій половині сезону набрав достатньо балів, щоб спокійно перевести подих і планувати своє майбутнє. Запоріжжя – унікальне футбольне місто, яке завдяки своїм талановитим вихованцям та чудовій дитячій спортивній школі весь час підживлює інші провідні українські клуби. Але у самому Запоріжжі вже давно немає сильної та стабільної команди. Доля і проблеми запорізького клубу в чомусь схожі с проблемами львівських "Карпат". Керівництво клубу шукає винних довкола, не дуже глибоко аналізуючи стан справ у клубі. В цьому сезоні жертвою такого відношення став Олег Таран. Звільнення тренера нічого не змінило. Думаю, клубу треба зосередитись на внутрішніх проблемах, адже склад команди досить досвідчений: Боровик, Лисицький, Пашаєв, Платон, Рудика, Гавриш. Є також молоді та перспективні Юсов, Жураховський. Отже, головними питаннями міжсезоння для запоріжців будуть пошуки головного тренера та стабілізація у керівництві клубу.

"Говерла" Ужгород

Думаю, цю частину сезону клуб не може занести собі в актив. Головний тренер В’ячеслав Грозний весь час говорить про те, що у команди серйозні фінансові проблеми. Це зрозуміло, адже власник клубу наразі не може фінансувати команду на рівні навіть минулого року. Але, на мою думку, це не може служити виправданням невиразної гри впродовж цього сезону, за малим виключенням. Коваль, Шацьких, Каверін, Хомин, Бурдужан, Трухін, Герасимюк – футболісти, яким до снаги вирішувати складні турнірні завдання. Також є ще молоді Мякушко, Ягодінскіс, Люлька. Крім фінансової, головною проблемою клубу є те, що колектив складається з великої кількості арендованих футболістів, які, швидше за все, відчувають себе в Ужгороді тимчасовими гравцями. Але це було очевидно ще на початку формування команди і тренер повинен був бути готовим до такого стану речей. Тож, на мою думку, керівництву треба зосередитить на двох напрямках – це забезпечення стабільного фінансування та скорочення кількості арендованих гравців. Як це вийде на практиці – покаже час.

"Карпати" Львів

Один з найвідоміших та своєрідних клубів України вже вкотре балансує на межі виживання. На мою думку, львів'яни стали заручниками своїх не дуже розумних та егоїстичних власників та навколофутбольних політичних ігор. До чого це призведе – покаже час, але треба розуміти, що футбольний клуб з такою історією – це не предмет для політичних авантюр. Що стосується суто футбольних речей, то головному тренеру Йовічевічу вдалося створити досить міцнуінепоступливу команду, здатну відібрати залікові бали у будь-кого з лідерів. Якби не штрафні санкції у вигляді 9-ти знятих пунктів, то «Карпати» б займали 11-те місце. Тренер довіряє молоді, приємно, що у складі львів'ян так не дуже помітно, але вже стабільно грає багато молодих місцевих футболістів як то Мисак, Костевич, Мірошніченко, Страшкевич. Думаю, якщо клуб вирішить свої навколофутбольні та фінансові проблеми, то "Карпати" більш-менш стабільно та впевнено можуть дивитись у майбутнє.

"Іллічівець" Маріуполь

Як і всі футбольні клуби зі сходу України, маріупольці були вимушені шукати футбольний притулок поза межами рідного міста. Вкупі з серйозними фінансовими проблемами, які призвели до великих кадрових втрат впродовж останніх шести місяців, колись досить грізна та самобутня команда перетворилася на свою бліду тінь. На початку сезону Микола Павлов вголос говорив, що в Маріуполі спокійно, але це не допомогло клубу зіграти на рідному стадіоні. Існування клубу, це вже давно не секрет, майже напряму залежить від спонсорської допомоги з Донецька, але в цьому році на маріупольців, схоже, махнули рукою. Єдине, що можна при великому бажанні записати в актив команди і тренера – це аж занадто молодіжний склад з українських гравців. Але жалюгідний фінансовий стан, неможливість грати вдома та, схоже, непотрібність команди для будь-кого призводить до того, що навіть молоді перспективні гравці на кшталт Бутка, Мішньова, Тотовицького прогресують вкрай повільно. На мою думку, існує велика вірогідність, що клуб може просто припинити своє існування .

Прогнози

На український футбол, як і на країну у цілому, чекають дуже важкі часи. За невеликим виключенням, майже всі колективи відчувають значні проблеми. Думаю, декілька команд найближчим часом припинять існувати або за власним бажанням покинуть Прем’єр-лігу. Ті, що залишаться, змушені будуть повністю перебудовувати свою структуру згідно останніх наших реалій, щонайперше, суттєво скоротити видатки та зарплатні відомості. Командам зі Сходу треба буде шукати новий дім, нові стадіони, нових вболівальників. Адже навіть за умови вирішення військового конфлікту футбол на знівечені землі прийде нескоро. Але навіть за умови успішного вирішення цієї першочергової проблеми з часом неодмінно виникне наступне нагальне питання: що то будуть за клуби і як вони будуть розвиватися далі?

Еспресо