Бойцан: «Заяев для нас — тоже, что и Лобановский для Киева»

Олександр Бойцан

Генеральний директор СК «Таврія» — про все потрошку

— Олександре Володимировичу, на початку нашого інтерв’ю мушу згадати… інше, дане вами офіційному клубному сайту: я там не все зрозумів.
— Цікаво, чому б це? Ніби ж російською написано… Чи то у вас, «західняків», проблеми з «великим та могутнім»?

— Ні, йдеться про проблеми не мовні, а семантичні… Навесні у кримчан бачимо нову форму, нового титульного спонсора, проте причини появи всього цього, після прочитання тексту на вашому сайті, зосталися для мене загадкою.
— Усе дуже просто: закінчився термін нашого контракту з компанією Umbro, ми почали розглядати три варіанти: з тими ж британцями, а також — із фірмами Adidas та Puma. Зупинилися на останньому варіанті, бо нам, по-перше, запропонували найкрасивіший дизайн обох (домашньої та гостьової) форм, по-друге, фінансовий бік угоди також сподобався керівникам СК. Кожен клуб шукає таку форму, яка би насамперед подобалася… Тепер про спонсора: концерн «Титан», який розташований у місті Армянську, став нашим генеральним спонсором; сподіваюся, співпрацюватимемо довго.

— Запитання по суті: це справа ваших рук?
— Ну, не моїх особисто, а підконтрольної мені команди.

— Знаєте, чисто візуально це наразі найперші плоди вашої роботи в Криму.
— Я вважаю, що по-справжньому першим результатом стане такий проект: біля нашого стадіону «Локомотив» завжди був великий пустир, пісочник, а тепер ми потроху будуємо там поле зі штучним покриттям, призначене спеціально для дітлахів. Ось так.

— Добре, що ви згадали про стадіон: тут певні кола висунули пропозицію присвоїти йому ім’я покійного Анатолія Миколайовича Заяєва.
— Та ми тільки за! Адже Заяєв для нас — те саме, що для Києва Лобановський! Він же зліпив першу чемпіонську команду, він був у «Таврії» довше, ніж будь-хто… Однак усе, що нам до снаги, — внести пропозицію на розгляд кримської влади, на балансі котрої перебуває арена, де ми виступаємо. А вже потім — як там вирішать.

— Вам доводиться вести роботу в багатьох напрямках, зокрема питання знаття очок… Чи, може, це вже байдуже, бо всі завдання на сезон вирішені?
— Нам не байдуже, бо це наші зароблені очки… Так, робота ведеться: ми у встановлений час (тобто впродовж десяти днів опісля винесення вироку) надіслали апеляцію, наразі вона розглядається в Апеляційному комітеті ФФУ. Ще одне: жодних розмов про «виконання завдання на чемпіонат» у нашому клубі не ведеться: на мою думку, маємо пристойні шанси на шосте місце, тобто на єврокубки, тому останні чотири матчі сезону важливі для нас.

— Скільки його там розглядатимуть, оте оскарження?
— Достеменно не знаю, проте гадаю, рішення дочекаємося після травневих свят. До речі, чекаю його з нетерпінням, бо ми застосували дуже серйозні аргументи. У нас сильна позиція!

— Давайте, власне, про гру: склалося враження, що, порівняно з початком березня, «Таврія» здійснила хороший прогрес.
— Погоджуся, проте й надалі далеко не все в нас виходить. Річ у тім, що нам дуже бракує часу на тактичну та фізичну підготовку, адже просто взяти й готуватися не можемо — у нас же матчі щовихідних. Мусимо чергувати ці моменти.

— Наступна гра — з «Ворсклою», яка минулого туру показала дуже хороший футбол у Маріуполі.
— Ха! У нас сьогодні в прем’єр-лізі всі команди хороші, бо укомплектовані сильними виконавцями! Ось, візьмемо «Карпати»: в матчі, коли «Арсеналу» 1:4 програли, хіба вони виглядали слабеньким колективом? Вважаю, ні. Полтавці не виняток. Але мусимо привозити очки звідти.