»Привет из Бобруйска» от Дениса Васина

Це історія про те, яка смугаста та непередбачувана гра футбол. 2011 рік – Денис Васін найкращий форвард «Чорноморця» з яким виходить у Прем’єр лігу. 2013 рік – Денис Васін підписує контракт з білоруською «Белшину» та відправляється у Бобруйськ.

Інтерв’ю з найсуворішим з українських легіонерів, який поміняв Одесу на Бобруйськ для того щоб грати футбол. А не сидіти на лавці.

- Денис, правда, що у Бобруйську при вітанні говорять: «Прєвєд!»?

- Не чув (сміється). Про всі ці інтернет-приколи читав. Але ніколи не думав, що кар’єра занесе до Білорусі.

- Яка погода зараз у Бобруйську?

- Я спочатку у Мінськ прилетів і вже тоді почалась хуртовина. 140 кілометрів на машині до Бобруйська через погоду ледь подолали. Приїхав в першій ночі, а в 9 вже підписали контракт.

- Що стосується умов, ви сильно втратили у порівнянні з контрактом з «Чорноморцем»?

- Я розумів , що їду у Білорусь на менші гроші. Дуже сильно хочеться грати і вже матеріальний бік відходить на другий план. У мене були варіанти поїхати в Азейбарджан та Казахстан і там отримувати набагато більше, однак я розумію, що з Білорусі легше повернутись до України.

- Зірка російського футболу – Дмитро Сичов приїхав до мінського «Динамо». Що про нього говорять у Білорусі?

- В Бобруйску про нього ніхто нічого не говорить. Тут всі розмови про «Белшину» (сміється). Та про завод гуми. Насправді це все жарти. Місто достатньо затишне. Зрозуміло, що з Одесою не можна порівнювати. Але мені тут подобається. Хоча ще не все роздивився через цю хуртовину. Приїхав у середу, а через погоду ми навіть не тренувались. А в суботу вже вийшов на кубкову гру з «Торпедо» Жодино. Грали у манежі. Окрема тема як ми діставалися до Мінська. Через погоду у бік столиці була 40-кілометрова пробка і нас довезли до залізної дороги, а там вже сіли на електричку. В Мінську нас зустрічав автобус «Нафтану», який і завіз у манеж.

- Як виник варіант з «Белшиною»? Чому ви там опинились?

Спочатку я їздив на перегляд в російську «Томь», однак там не склалось через брак часу. На перегляді був кілька днів, а потрібно було вже давати заявку на чемпіонат. Тренер та керівники так і пояснили, що я запізно приїхав на збори.

- Чому так пізно опинився у російському колективі?

- У мене були варіанти в Україні, однак не склалось. Коли йшов з «Чорноморця», то думав що маю 100 відсотковий варіант в Прем’єр-лізі, але склалось по-іншому. Говорити яка це команда зараз сенсу не бачу. Після «Томі» тренувався у Одесі з командою «Чорноморця» U-19, яку тренують гарно мені знайомі Олександр Бабич на Геннадій Нижегородов. Хочу подякувати Сергію Степановичу Керницькому, який протягнув руку допомоги та дозволив тренуватись. Також тренувався з ФК «Одеса», тренер якого(Анатолію Пархоменко – прим. Автора) дуже допоміг готуватись до сезону. Вже у березні мене запросили до «Белшини». Був варіант з ще одним українським колективом, але чекати з моря погоди я вже не хотів. З боку білоруського колективу побачив зацікавленість у моїх послугах і це було головне для мене.

- В «Чорноморці» в першій лізі Ви були найкращим форвардом. Однак за сезон Ви опинились поза основним складом….

- Я не можу сказати, що я не потрібний «Чорноморцю», тому що зі мною ніхто контракт не розривав. Мене ніхто не виганяв з клубу.

- Але і не продовжили контракт?

- Не хотілося б вдаватися у подробиці. Не те, що сміття не виносити з дому. Сварок ніяких не було, просто прийшов момент і я зрозумів, що мені треба перейти в іншу команду щоб мати ігрову практику. Через травму я пропустив рік і важко одразу набрати форму. «Чорноморець» прийшли нові, дуже сильні виконавці, з ним конкурувати після травми дуже важко. Я це гарно розумів і ні на кого у «Чорноморці» не тримаю зла. З моєю рідною командою розійшлись дуже гарно. Продовжую підтримувати зв’язок і з генеральним директором, і з тренерським штабом.

- Розкажіть про травму, яка постійно заважала грати…

- У мене була пахова грижа. Мені зробили операцію в Ізраїлі. І через місяць я вже грав. Почав відчувати біль в області паха. Проте продовжував грати, фактично на уколах. Коли мені зробили серйозне обстеження, то поставили діагноз «симфізит». Це дуже неприємна хвороба, яка мене на довго вибила. Бувало вже наберу кондиції, вже маю у стартовому складі виходити і перед грою знову ламаюсь. Я прийняв рішення зробити крок назад, щоб потім зробити два кроки вперед.

- Вас дивує сьогоднішнє місце «Чорноморця» у турнірній таблиці?

- Ніякого дива!.. Я був у цій команді і знав, на що «Чорноморець» здатен. Я знав, що підхід Григорчука неодмінно має дати результат. Він дуже вимогливий наставник. У нього своє, сучасне бачення футболу. До того ж підібрані гарні виконавці. Дивився усі матчі «Чорноморця», виглядають дуже пристойно.

- Яке завдання «Белшини» на сезон?

- Потрапити у шістку. «Белшина» середняк білоруської ліги.

- За рахунок кого живе клуб?

- Керує клубом мер міста. Команда належить міській раді. Саме мер визначив завдання на сезон зайняти місце не нижче шостого. До речі з ним нещодавно була зустріч. Всі гравці могли поставити запитання.

- Що Вас цікавило?

- Мені головне грати. У мене питань не було. Там є кому питання ставити. Головне робити свою роботу.

- «Белшина» планує потрапити в шістку, скільки м’ячів плануєте забити?

- Мінімум в кожній грі. А там буде видно.

Від автора: до речі, забивати Денис вже почав.