Александр Рябоконь: «В Севастополе о таком мог только мечтать…»

Александр Рябоконь

«Десна» — єдина професіональна команда України, яка восени не зазнала жодної поразки.

— У літньо-осінньому напівсезоні «Десна» набрала аж 80 відсотків можливих очок. Які фактори, що сприяли цьому, можна виокремити в першу чергу?

— По-перше, в команді панувала робоча й доброзичлива атмосфера, яку створили й підтримували співробітники клубу, самі гравці, серед яких були свої лідери. Під час міжсезоння в «Десну» повернувся Андрій Федоренко, прийшов Вадим Мельник, котрому, до речі, була довірена капітанська пов’язка. Ще раніше, взимку, наші лави поповнив Ярема Каваців, а до цього — Петро Кондратюк. Словом, переконливо унаочнювалася формула: сильні лідери — сильна команда.

Важливо також, що поряд з лідерами були досить кваліфіковані гравці. Зокрема, регулярно з’являлися в стартовому складі Євген Чепурненко, Вадим Жук, Денис Анеліков, Роман Луценко, Вадим Бовтрук, Руслан Черненко… Водночас, на користь справі була й здорова конкуренція на окремі позиції. Скажімо, в другому колі на роль опорника претендували Богдан Кобець і Олександр Стеценко. На різних місцях в обороні надійно діяв Володимир Чуланов. На вістрі частіше з’являвся Дмитро Бровкін. Але більше м’ячів усе ж забив Юрій Фурта. Треба сподіватися, що себе ще проявить Єгор Картушов, котрий прийшов до нас уже під кінець осінньої частини турніру.

— «Десна» нині досягла успіху за всіма статтями. Та чи є підстави стверджувати, що команда була на голову вище суперників у ігровому плані?

— Очки давалися нам нелегко. Невипадково ж у восьми з чотирнадцяти переможних поєдинків зафіксована перевага в один м’яч. А найбільше довелося похвилюватися під час домашнього протистояння зі «Славутичем». Були й інші зустрічі, коли три очки буквально «виривали» перед самісіньким фінальним свистком. Зокрема, такою виявилася розв’язка двох завершальних поєдинків — із «Єдністю» та зі «Скалою».

— А що, в підсумку, зумовило значне відставання найближчих переслідувачів?

— Головним нашим козирем була стабільність. До жовтня конкуренцію складав хіба «Славутич». Але, поступившись у розіграші Кубка України «Волині», черкащани потрапили до психологічної ями, з якої вибралися не скоро. Зате наздоганяти лідера кинулося галицьке тріо — обидві тернопільські команди та стрийська «Скала». У другому колі ми повторили свій здобуток першого — 24 очки. А ось вищезгадана трійця з різних причин зазнала чималих утрат у першому колі.

— Перед початком першості ви заявляли, що мета «Десни» — підвищитися в класі й повернути вболівальників на стадіон. Щодо другого, то тут прогресу не спостерігається…

— Доводиться констатувати: попри те, що команда демонструвала результативний футбол, ажіотажу в Чернігові це, м’яко кажучи, не викликало. Утратити глядачів, на жаль, легше, ніж їх повернути. А клуб у цьому питанні сьогодні явно недопрацьовує. Принагідно не можу не зазначити, що, поставивши завдання вибороти першолігову путівку, керівництво «Десни» (президент Олексій Чеботарьов та фінансовий директор Ігор Ушарук) дбають і про відповідні тили. А я, як головний тренер, маю повну свободу дій у роботі з командою. У Севастополі, наприклад, де працював перед цим, про таке міг тільки мріяти. Президент тамтешнього ФК Олександр Красильников полюбляв говорити, що ми перебуваємо в одному човні. Але при цьому з усіх сил гріб у протилежному напрямі…

— Нині команда у відпустці. А коли зберетеся знову?

— Відпустка триватиме до середини січня. Відтак візьмемо участь у традиційному Меморіалі Макарова. Особливістю ж наших приготувань цієї зими стане те, що не маємо потреби активно працювати на трансферному ринку.

— Якою бачите весну?

— Підмічено: восени наш футбол значно чистіший, ніж навесні, коли настає час «забезпечувати результат» і виникають «різні варіанти». Сподіваюся, все буде гаразд.