Підсумки півріччя

Football.ua аналізує літньо-осінню частину сезону 2012/2013 у першій національній лізі. Продовжуємо огляд «з низин до вершин»: 16 місце, білоцерківський «Арсенал».
Народна мудрість, підтверджена життєвим досвідом, каже: якщо одна з команд раптово починає стрімко втрачати позиції, «грішити» потрібно тільки на одну річ - фінанси. Білоцерківський «Арсенал» завершив сезон 2011/2012 на рекордно високому 4 місці. Влітку команда втратила парочку важливих гравців, але, разом з тим, запросила достатньо кваліфікованих виконавців у кожну з ліній. В ігровому плані колектив влітку не просто не втратив, а навіть вийшов у плюс. Але з перших турів все у «канонірів» пішло догори ногами. Спочатку нервовий, неприємний матч в Молодіжному, який білоцерківці догравали вдев'ятьох. Потім проблиск надії у вигляді перемоги над «Севастополем» - і чотириматчева чорна серія поразок, перервана вимученими трьома очками в Армянську, які змінили наступні чотири «бублика».

Те, про що говорили в кулуарах, вилізло назовні вже пізньої осені. Як виявилося, керівництво, яке заснувало і спонсорувало клуб всі ці роки, далі має намір підтримувати тільки клубну академію.

Стабільний білоцерківський клуб одним махом опинився в списку проблемних. Ось тут слід відзначити один важливий момент окремою ремаркою. Київська область традиційно рясніла професійними клубами. Грали на непоганому рівні Бородянка, Бровари, Ірпінь, Миронівка, Славутич - список можна продовжувати. Бориспільський «Борисфен» колись добирався і до вищої ліги, де за пару сезонів встиг попити крові навіть київському «Динамо». Та ось тепер білоцерківський «Арсенал», що комплектувався практично повністю футболістами з не столичного регіону, довго грав за межами свого міста по стадіонах інших райцентрів - раптово виявився останнім представником Київщини в професійних турнірах. Регіон «Борисфена» і «Системи-Борекс», «Росі» та «Нафкома» взявся шукати варіанти порятунку «Арсеналу».

Першим було розглянуто варіант із «Колосом» з Ковалівки. Чемпіон Васильківського району в дебютному сезоні на обласному рівні виграв чемпіонат Київщини. У складі команди - суцільно відомі імена, включаючи людей з досвідом виступів в еліті, а також легіонерів. Президент Ковалівського клубу Андрій Засуха відрядив до тренерського штабу «Арсеналу» своїх тренерів, у такому форматі білоцерківці відіграли кілька матчів. Потім в якості тренера-консультанта рятувати становище запросили Олега Федорчука. Здобувши слави в якості наставника «Нафкома», Олег Вікторович не став відмовляти землякам. Хоча труднощів було хоч відбавляй, «Арсенал» все ж дограв осінні матчі, що залишилися. В умовах, коли «Миколаїв» і «Оболонь» вдавалися навіть до невиходу на поле, ризик достроково позбутися команди був великим. Лише завдяки грамотній роботі штабу і сумлінності футболістів, які залишилися, білоцерківський клуб дограв сезон без неявок, хоча бували кризові моменти - як перед матчем з «Динамо-2», коли футболісти з'явилися на полі лише після хвилин 15 розмов в роздягальні, або напередодні останнього в році виїзду, коли травми і масові відзаявки гравців призвели до того, що і стартовий склад на «Олімпік» важко було зібрати.

Тим не менш, дограли - відмучилися. Шкода тільки, що колишнього «Арсеналу», який створювався не один рік, більше немає. Ще посередині півсезону подав у відставку Артимович - тренер серйозний, який збирав по крихтах свій колектив. По ходу чемпіонату й до його завершення команду залишили ряд гравців (Лебединець, Малий, Степанчук, Гонщик, Леонов - суцільно гравці важливі та серйозні), численні травми і дискваліфікації робили справжньою головоломкою підбір стартового складу на кожен матч. Навіть з воротарською позицією, яка раніше викликала заздрість у конкурентів «Арсеналу», під кінець сезону були проблеми, тому замість досвідчених Суслова та Марущака ряд матчів у найважчі часи провів юний Сімаков. Розпався центр оборони Лебединець - Малий. З флангових захисників постійно випадав хтось, спасибі Романюку - гравцеві універсальному і досить кваліфікованому, щоб закрити практично будь-який оборонний пролом. У півзахисті під кінець сезону команда позбулася свого мозкового центру та кращого бомбардира Леонова. Не було у команди й бомбардира - досвідчений Постолатьєв завершив влітку кар'єру, а ні Алексанов, ні Шептицький, ні Товкацький, ні Степанков, ні Ординський не змогли взяти на себе роль забивали по сукупності причин.

Найприкріше, що, загалом і в цілому, на 16-му місці залишив «Арсенал» зимувати все той же склад, який ще навесні був 4-м у лізі. Що не кажіть, гроші у футболі, як і в житті, відіграють головну роль. Так що залишається сподіватися на те, що проект під назвою «обласний футбольний клуб» все ж таки відбудеться, і Київська область збереже свою останню професійну футбольну команду.

Цікаві факти:

жоден гравець не провів усі матчі першої частини сезону;
практично всі свої перемоги «Арсенал» добув у матчах з суперниками, які пішли на зимівлю на вищих місцях;
команда показала старанне виконання 11-метрових, правда, і сама врятуватися від чужих пенальті не змогла;
штрафний кондуїт білоцерківців величезний - 46 жовтих карток і 4 червоних.

Хіт-парад:

Лідер - Олександр Лебединець. Досвідчений захисник був ватажком команди, справжньої Бриль в обороні і досить небезпечною зброєю біля чужих воріт - особливо при підключеннях на стандарти. У важкий момент, коли клуб опинився у прірві, забив обнадійливий переможний м'яч у ворота «Динамо-2».
Посилення - не було. На жаль, якщо судити з формалістичного боку результату, команда стала жертвою самого стрімкого падіння - з 4 місця в зону потенційного вильоту. Звичайно, в такій ситуації ні про яке посилення говорити не доводиться. Відзначимо, що заграв в основі Дячук-Ставицький, без якого пролом в центрі півзахисту був би гіршим.
Надія - новий інвестор. Все ще в стадії вирішення питання щодо організації та функціонуванні команди. Федерація футболу Київщини вже оголосила конкурс для вболівальників на нову назву обласного клубу. Багато чого буде залежати від прийняття нового кошторису, призначення нових людей у керівництві клубу.
Зимівля: «Арсенал» і раніше зиму проводив удома, граючи в традиційних турнірах обласної федерації, а також проводячи спаринги з сусідніми професійними клубами.

Довідка оглядача Football.ua

Арсенал (Біла Церква) заснований в 2006 році.

Чемпіон і володар кубка Київської області 2006 року. З 2007 року - у Групі А другої ліги. Віце-чемпіон Групи А 2009 року, тоді ж у плей-офф переміг ФК «Полтава» та вийшов у першу лігу.

У першій лізі - четвертий сезон.

Краще досягнення - 4 місце (2011/2012).

Статистика команди в поточному чемпіонаті:

Тренери: 2 (Ігор Артимович - 1-12, в. о. Олег Сокирко - 13-21).
Гравці: 25 (19 матчів - Алексанов; 18 матчів - Малий, Проневич, Романюк; 17 матчів - Дячук-Ставицький, Лебединець, Леонов, Рибковський; 16 матчів - Гонщик, Степанчук; 15 матчів - Антонюк; 14 матчів - Черномаз; 13 матчів - Товкацький; 12 матчів - Кікоть; 11 матчів - Коваленко, М. Стоян, Шептицький; 10 матчів - Ординський, Степанков; 9 матчів - Суслов; 7 матчів - Марущак; 6 матчів - Сімаков; 3 матчі - Ковельський, Мирослін; 2 матчі - Штика).
Середній вік - 26 років (5 місце в лізі).
Бомбардири: 8 (6 голів - Леонов, 2 голи - Алексанов; 1 гол - Дячук-Ставицький, Лебединець, Малий, Проневич, Рибковський, Шептицький).
Воротарі: Суслов - 18 пропущених м'ячів (в 9 матчах), Сімаков - 10 пропущених м'ячів (у 6 матчах), Марущак - 8 пропущених м'ячів (у 7 матчах).
Хет-трики: 0.
Дублі: 0.

Автоголи: 1 (Антонюк - для «Кримтеплиці»).

Пенальті:

Вони били: 2, 2 реалізували, 100% реалізації (Леонов – «Полтаві» та «Миколаєву»).
Їм били: 2, 2 реалізували, 100% реалізації (Малюк, «Авангард», і Скепський, «Полтава»).

Середня відвідуваність:

загальна - 1446 (11 місце в лізі),
вдома - 1050 (10 місце в лізі),
на виїзді - 1807 (10 місце в лізі).

Попередження: 46 (4 - Леонов, Проневич, Рибковський, Степанков; 3 - Алексанов, Гонщик, Дячук-Ставицький, Лебединець, Малий, Романюк; 2 - Марущак, Чорномаз; 1 - Антонюк, Кікоть, Коваленко, Сімаков, Степанчук, Суслов, Товкацький, Штика).

Вилучення: 4 (1 - Малий, Романюк, Рибковський, Шептицький).

Середній коефіцієнт чесної гри: 7, 2464 (14 місце в лізі).

Артур Валерко, Football.ua