Залишив останнє бажання бути похованим у рідному селі, де минули його дитячі роки: на Хмельниччині віддали шану сержанту, що загинув у липні на Донеччині.

Горе і пекучий біль знову прийшли у Шепетівську громаду. На "щиті" повернувся ще один мужній воїн -- Віталій Жила. 17 жовтня йому мало виповнитись 37 років, повідомляє міська рада.

Віталій виріс у живописному селі Синютки, де з раннього дитинства проводив час з друзями, захоплюючись грою у футбол. Завжди сповнений енергії, оптимізму та дружелюбності, він був душею компанії. Проте в 2004 році його життя зазнало важкого удару – батько трагічно загинув. Ця подія кардинально змінила Віталієве існування: в такому молодому віці йому довелося взяти на себе всі обов’язки по господарству. Саме в цей період у ньому сформувалися відповідальність, витривалість і внутрішня сила. Він став надійною опорою для матері та сестри, навчився цінувати працю і розуміти значення сімейного затишку.

Після закінчення школи він вступив до Козятинського міжрегіонального професійного училища залізничного транспорту, де здобув спеціальність чергового по станції. Саме в цей час йому пощастило зустріти Тетяну — дівчину, яка згодом стала його дружиною. Оба вирішили пов'язати своє життя з залізничною галуззю. Віталій отримав роботу в вагонному депо станції Шепетівка, де працював слюсарем з ремонту рухомого складу. У 2011 році в їхній родині з'явилася донечка Ангеліна, яка стала найбільшим щастям для батька, як повідомляється.

Коли в лютому 2022 року Росія розпочала масштабну агресію, Віталій, не роздумуючи, приєднався до лав захисників у складі 224-го автомобільного батальйону, що діяв на Запорізькому напрямку. У 2023 році він пройшов навчання у Великій Британії, після чого знову вирушив на передову. У січні 2025 року його перевели до 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила, де він обійняв посаду водія. Віталій брав участь у бойових діях неподалік населеного пункту Часів Яр у Донецькій області.

Протягом своєї служби Віталій отримав безліч нагород і грамот. Серед них можна виділити нагрудний знак "За відмінність у військовій службі", звання "Ветеран війни" та статус "Учасник бойових дій".

"Останній раз Віталій зв'язався з родичами 19 липня 2025 року. Щоб заспокоїти близьких, він коротко повідомив: 'Все добре'. Проте в той же день, коли разом із товаришами виконували бойове завдання, їх вразив ворожий обстріл. Від 20 липня Віталія визнали зниклим безвісти. На жаль, дива не сталося... 20 липня 2025 року, під час переміщення автомобілем для зміни розрахунку в Донецькій області, його життя трагічно обірвалося внаслідок атаки ворожих FPV дронів", — зазначають його земляки.

Воїн заповів, щоб після загибелі його поховали в рідному селі Синютки. Саме там, де промайнуло його дитинство.

Раніше "ФАКТИ" повідомляли про трагічну загибель сміливого оператора дронів з позивним "Лютий" у Донеччині.