Як "24 канал" використовує штучний інтелект для подачі новин та розвиває цифрові проекти: Денис Зеленов у подкасті "Медіуми".

Директор з цифрових технологій "24 каналу" розповідає про штучний інтелект, основні платформи каналу, заголовки, що привертають увагу, та російських опозиційних діячів.

"24 канал" став першим медіа в Україні, яке інтегрувало аудіоновини з використанням синтезу голосу, основаного на реальному ведучому. Як це функціонує? Чому редакція обирає довіряти штучному інтелекту, але не переходить на повну автоматизацію? Які причини спонукали ведучу Катерину Соляр надати свій голос для новин? На ці питання відповіли ведучі подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко та Вадим Міський у розмові з Денисом Зеленовим, диджитал-директором "24 каналу".

А також про російських "опозиціонерів" у ефірі, що насправді стоїть за клікбейтними заголовками та де проходить червона лінія редакційної етики. Як змінюється медіаполітика під час війни, чи готові глядачі до відповідального споживання інформації?

Підписатися на подкаст "Медіуми" можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

"Від концепції до реалізації штучного інтелекту для озвучення новин голосом ведучої пройшло вже понад рік."

04:23 "Google не надто позитивно оцінює контент, створений або відкоригований штучним інтелектом."

06:32 "Особа одночасно сприймає звукові повідомлення та переглядає новинний контент.";

07:31 "Слухачі оголошених новин не відрізняються від тих, хто приходить їх переглядати."

08:49 "У YouTube є амбіція стати лідером у домі, зокрема у вітальні.";

12:18 "До 2020 року ми сприймали YouTube як сховище телевізійного контенту."

14:02 Щодо клікбейту: "Коли ти заходиш на якусь платформу, ти змушений дотримуватись її умов гри."

17:45 Щодо російських "опозиціонерів": "Є Кац, який, здається, також покинув країну, але постійно проявляє свої імперські амбіції".

22:00 "В Україні радіо в ефірі користується великою популярністю. Рекламні кампанії на радіостанціях можуть мати значно ширше охоплення, ніж на телебаченні."

24:10 Щодо верифікації каналу в WhatsApp: "Це сприяє формуванню повідомлення, яке підкреслює надійність та безпеку цієї платформи в порівнянні з Telegram".

"Від ідеї до впровадження ШІ-озвучення новин голосом ведучої минуло більше рік"

Вадим Міський: "24 канал" оновив свій веб-сайт, додавши нову функцію аудіоновин, яка використовує технології штучного інтелекту для озвучення. Для цих аудіозаписів було обрано голос ведучої Катерини Соляр. Саме про запуск цієї інноваційної функції ми і хочемо поспілкуватися. Що спонукало вас до впровадження озвучення новин за допомогою штучного інтелекту?

Денис Зеленов: Не було жодного визначального моменту, коли ми вирішили почати використовувати штучний інтелект для озвучування. Це був тривалий процес накопичення знань, які ми отримували з медіаплатформ. Ми спостерігали, як розвивається ChatGPT і з'являються нові можливості. Одночасно в нашій компанії реалізується проект створення мобільного додатку, зосередженого на аудіоконтенті, такому як радіо та аудіокниги. Ми обговорювали це, і раптом виникла думка: чому б не озвучити новини, які ми готуємо. Адже в Україні це ще не було зроблено. Проте, варто зазначити, що сам процес втілення ідеї не був миттєвим. Якщо не помиляюся, від моменту появи концепції до реалізації новин з голосовим супроводом нашої ведучої пройшло більше року.

Наталя Соколенко: Чи була ведуча проти?

Денис Зеленов: Ні, я не заперечувала. Скоріше, це шанс взаємодіяти з аудиторією. Не можу розкривати деталі умов, але очевидно, що це її творчий актив, її унікальний голос.

Наталя Соколенко: Але ж голос буде озвучувати новини, які вона не писала. Тут є певний ризик. А якщо хтось напише якусь нісенітницю, а вона своїм прекрасним, упізнаваним голосом це читає?

Денис Зеленов: Я вважаю, що вона знайшла довіру до нашої редакції. Напевно, позитивне рішення було вплинуто й на те, що ми погодилися, що Катерина Соляр озвучуватиме певні категорії новин. У нас є матеріали про шоу-бізнес, домашні поради, а також інформація, як правильно садити картоплю навесні. Зрозуміло, що образ Каті не зовсім відповідає цим темам. Ми чітко визначили, що аудіоновини в таких категоріях, як термінові новини, економіка, війна та міжнародна політика, будуть озвучені її голосом.

Наразі ми уклали угоду з іншою ведучою з однієї з радіо станцій, котра дозволила використовувати свій голос для озвучення ще однієї категорії новин. Завдяки цьому, ми прагнемо забезпечити 100% нашого контенту голосами справжніх людей.

Вадим Міський: Отже, концепція полягає в створенні аудіоверсії для кожної новини, що публікується на сайті "24 каналу"?

Денис Зеленов: Не зовсім. Це дуже утопічно і просто нереально. У нас за день виходить понад 300 новин на всі теми.

Вадим Міський, Наталка Соколенко і Денис Зеленов записували подкаст "Медіуми" в студії "Детектор медіа".

Google не проявляє великого ентузіазму щодо контенту, що був створений або змінений за допомогою штучного інтелекту.

Наталя Соколенко: Частина з них також була створена за допомогою штучного інтелекту, чи не так?

Денис Зеленов: Ні, абсолютно ні.

Наталя Соколенко: Щодо теми дозвілля, виглядає так...

Денис Зеленов: Ми намагалися, але зрештою вирішили відмовитися від цього.

Наталя Соколенко: Яка причина?

Денис Зеленов: Існує непідтверджена інформація, що Google не надто позитивно оцінює контент, створений чи редагований штучним інтелектом з мінімальним залученням людей. Це для них є чимось на зразок табу, і такі сайти можуть зазнати негативного впливу. Ми стикалися з подібними ситуаціями, коли розробляли психологічні тести. Це стало певним "бінго": тест, вигаданий штучним інтелектом для справжніх користувачів. Однак наш SEO-експерт зауважив: "Прибирайте цей контент негайно". Тож ми вирішили зробити паузу.

Щодо абсолютної точності новин, слід зазначити, що це не є можливим з багатьох причин. Обсяг інформації надзвичайно великий. Можливо, просто немає потреби висвітлювати кожну деталь новин.

Вадим Міський: У вашому випадку цей процес все ж таки включає участь людини. Він не є абсолютно автоматизованим, це не просто API, яке взаємодіє з генератором?

Денис Зеленов: Яка структура процесу? Коли ви прослухаєте аудіоновину, створену на основі текстового матеріалу, ви помітите, що інформація, яку озвучує штучний інтелект, не завжди збігається з текстом новини. Спочатку обидва формати були ідентичні, адже концепція була досить простою: беремо текст новини, озвучуємо його і викладаємо у вигляді плеєра. Однак з часом ми усвідомили, що сприйняття контенту змінюється в залежності від того, чи людина читає, чи слухає.

Вадим Міський: Це, наприклад, уривки з текстів?

Денис Зеленов: Це не просто цитати. Іноді в тексті з'являються так звані "беки": "Нагадаємо, що...". Далі йде SEO-секція, де потрібно кілька разів згадати ключовий запит, наприклад, "події в Курській області". Коли радіоведуча оголошує новину про події в Курській області, вона не повторюватиме цю фразу без упину, оскільки це звучатиме неприродно. Тому наша команда вирішила застосувати інший підхід із використанням штучного інтелекту, який дозволяє узагальнити текст.

Вадим Міський: Тобто деоптимізує.

Денис Зеленов: Отже, він значно зменшує обсяг тексту та формує структуру, що більш відповідна для аудіоформатів.

"Особа одночасно сприймає звукові повідомлення та переглядає новинний контент."

Вадим Міський: А є відгуки слухачів? Вони розрізняють штучний голос? Як загалом сприймають цей контент?

Денис Зеленов: Нещодавно ми запустили на нашому сайті опитування за допомогою сервісу, який дозволяє збирати відгуки. Це опитування ми орієнтували на відвідувачів, які прослухали аудіоновини щонайменше чотири рази, тобто на тих, хто вже має досвід користування. Ми прагнемо дізнатися, що вам подобається, а що ні в наших аудіоновинах.

Це початковий етап налагодження комунікації та збору зворотного зв'язку, адже до цього ми мали лише власні міркування — позиції окремих членів редакції. Відповідно до отриманих даних, підтвердилася наша гіпотеза: людина одночасно сприймає різні новини. Наприклад, вона може слухати одну новину, в той час як прокручує текст до наступної.

Наталія Соколенко: Це моя історія.

Денис Зеленов: Ми усвідомлювали, що це може відбутися — і справді, так і сталося.

Аудиторія озвучених новин є такою ж, як і ті, хто їх читає.

Вадим Міський: Ви виступаєте в ролі новатора в медіа-середовищі, і ваш досвід здатен стати джерелом натхнення для інших редакцій, які прагнуть впроваджувати нові підходи. Яку аудиторію, на вашу думку, охоплюють новини на вашому сайті? Які характеристики цієї групи? Чи це переважно молоді люди, літні, жінки чи чоловіки? А можливо, це особи з обмеженими можливостями зору? Як би ви окреслили профіль своїх читачів текстових новин?

Денис Зеленов: На сьогоднішній день у нас немає точних даних, тому я можу лише висловити свої думки. Вважаю, що ця аудиторія не сильно відрізняється від тих, хто зазвичай заходить читати новини. Якщо говорити про людей, які свідомо відвідують сайт для отримання новин, то це вже досить обмежене коло, в порівнянні з тими, хто споживає інформацію через телеграм, ютуб чи твіттер. Ми просто запропонували цим людям ще один, трохи інший формат.

Наталя Соколенко: Ви зазначаєте, що це "обмежена аудиторія". Це означає, що значно менше людей відвідують саме цей сайт?

Денис Зеленов: Отже, мова йде про тих користувачів, які навмисно переходять саме на цей сайт. Вони не потрапляють сюди через Google Discover чи Ukr.net, а точно усвідомлюють, що довіряють, скажімо, першому, другому або третьому ресурсу.

Наталія Соколенко: Головна сторінка "24 каналу".

Денис Зеленов під час запису подкасту "Медіуми" в студії "Детектора медіа"

"У YouTube є амбіція стати лідером у домі, зокрема у вітальні."

Наталя Соколенко: Гаразд, переходимо до того, як загалом організований диджитал-напрямок на "24 каналі". Ви зможете зараз по пам'яті перерахувати всі платформи, на яких розміщується контент "24 каналу"?

Денис Зеленов: Я впевнений, що зможу це зробити. Принаймні, так надіюся. Основою всього є веб-простір, адже саме з нього все почалося — з сайту. Зараз найбільша частина нашої команди працює над його контентом. А далі йдуть соціальні мережі: Facebook, X (Twitter), Instagram та Threads.

Наталя Соколенко: О, ви вже приєдналися до Threads? Які у вас там результати?

Денис Зеленов: Як зазначив наш керівник відділу SMM, "в останній час справи йдуть досить добре".

Наталя Соколенко: А что насчет Телеграма?

Денис Зеленов: Телеграм у нас теж є. Звісно, ми не можемо порівнятися за кількістю підписників із "Реальним Києвом" чи "Трухою". Але якщо говорити про медіа, то 216 тисяч підписників -- це досить непогано. Є "ТСН" та "УНІАН", у яких приблизно 700 -- 800 тисяч підписників. У нас менше, але це все одно хороша цифра.

Наталя Соколенко: TikTok?

Денис Зеленов: Нещодавно ми досягли 400 тисяч підписників у TikTok - це дійсно вагома цифра. Наше ведення аккаунту почалося на початку війни, але спочатку це було досить важко. Ми не знали, який контент користується попитом на цій платформі. Більше року тому ми запросили до команди талановиту дівчину, яка чудово розбирається в особливостях TikTok.

Наталя Соколенко: Сьогодні існує великий попит на таких професіоналів і професіоналок. Наприклад, одна правозахисна організація вирішила використовувати TikTok для поширення своїх ідей. Здається, що між платформою для коротких відео і правозахистом немає нічого спільного, адже TikTok належить китайській компанії, а в Китаї права людини часто порушуються. Тим не менш, ця організація вважає, що саме через TikTok вони можуть залучити широку аудиторію. Вони знайшли талановиту дівчину з іншого міста, і її роботою вони дуже задоволені! Вона вміло адаптує серйозний контент на теми правозахисту, і результати вражають: їхній контент отримує велику кількість переглядів, які не вдається досягти на інших платформах.

Як ви гадаєте, на яких платформах спостерігається швидкий розвиток? Це допоможе нам з'ясувати, як зазначав футбольний коментатор Коте Махарадзе, "в якому напрямку ми рухаємося".

Денис Зеленов: Я ще не торкнувся теми YouTube, хоча це абсолютно окрема відеоплатформа. На мою думку, YouTube демонструє одні з найшвидших темпів зростання як в Україні, так і у світі. Так само, як і TikTok. Це платформи, що зосереджені на відеоконтенті, в першу чергу коротких форматах. Проте існують і довгі формати, які також мають свою аудиторію. YouTube, наприклад, має амбіційний план на найближчі роки – стати лідером у вітальнях. Раніше ви могли дивитися аналогове телебачення, а тепер YouTube прагне зайняти цю нішу. Вони концентруються як на довгих, так і на коротких відео, подібно до рілз у Facebook та Instagram. Я переконаний, що короткі формати залишаться на піку популярності принаймні ще протягом наступних п’яти років.

Наталя Соколенко: Тобто люди хочуть бачити, дивитися, а не читати.

Денис Зеленов: І водночас – миттєво.

"До 2020 року YouTube слугував нам як сховище телевізійного контенту."

Вадим Міський: Ви також є телевізійною компанією. У вас є лінійне телебачення, яке постійно генерує певний обсяг контенту. Яка частка цього контенту переходить на YouTube? Чи залишається цей контент основним елементом вашого ютуб-каналу, чи, можливо, він вже існує окремо, а те, що ви отримуєте з телевізійної програми, є лише додатковим елементом, а не основою?

Денис Зеленов: Хоча він ще не веде повноцінного самостійного життя, його роль вже сформувалася, і тепер він не просто місце для зберігання телевізійного контенту. До 2020 року ми переважно завантажували відео, використовуючи YouTube як архів для телебачення, без чіткої стратегії. Починаючи з 2021 року, ми розпочали експерименти, організовуючи спеціальні прямі трансляції на різні теми. Наразі весь контент, створений для телевізійного ефіру, також потрапляє на YouTube. Додатково, ми виробляємо значну кількість матеріалів виключно для цієї платформи. Таким чином, наш YouTube-канал працює в двох напрямках: телевізійний і YouTube-орієнтований.

Проте наш генеральний директор чітко позиціює це так: ми не виробляємо контент для телебачення чи для YouTube, ми виготовляємо його для глядача. А де йому зручно дивитися -- там він і дивиться.

Вадим Міський: Цікаво, ви поширюєте свій відеоконтент на ОТТ-платформах у форматі on-demand, а не через традиційний лінійний телеканал?

Денис Зеленов: Наскільки мені відомо, у нас вже є певний досвід у цій сфері, і ми активно займаємося цим. Не можу стверджувати, що досягли значних успіхів, однак контент все ж таки регулярно публікується.

Щодо клікбейту: "Коли ти заходиш на конкретну платформу, ти змушений підлаштовуватися під її умови."

Наталя Соколенко: Денисе, давай обговоримо питання клікбейтних заголовків на YouTube. Чесно кажучи, це трохи відштовхнуло мене від вашого каналу. Я стала меншою прихильницею його контенту, адже ці заголовки мене просто дратують. Проте я неодноразово натрапляла на обговорення цієї теми серед менеджерів, зокрема на сторінках "Детектора медіа", де йдеться про те, що уникнути цього явища неможливо. Ви, хто читає статті та бере участь у дискусіях на "Детекторі медіа", маєте свою точку зору, але масовий глядач YouTube має інші запити і потреби в клікбейті. Як ви вважаєте, чи не є це врешті-решт безвихіддю?

Вадим Міський та Наталка Соколенко в процесі запису подкасту "Медіуми" в студії "Детектор медіа".

Денис Зеленов: Я цілком поділяю вашу думку щодо негативних аспектів клікбейту. Можливо, ми не в змозі точно оцінити, наскільки великі ці наслідки зараз і як вони можуть проявитися в майбутньому. Проте, ви абсолютно праві, і мої колеги це також відзначають: існує певне середовище, в якому необхідно змагатися. Коли ти заходиш на конкретну платформу, мусиш дотримуватися її правил гри.

Якщо ти прагнеш досягти значного охоплення та залучити велику кількість переглядів, ти повинен врахувати певні умови гри. Можна заперечувати: "Ні, ми не підтримуємо клікбейт, це не відповідає нашій редакційній стратегії", але в такому випадку слід бути готовим до того, що кількість переглядів може істотно зменшитися.

У цьому контексті кожен медіа-власник та редакція повинні чітко окреслити межі своєї діяльності, які не підлягають порушенню. Питання полягає в тому, чи варто перебільшувати, прикрашати інформацію для залучення уваги, чи створювати інтригу, при цьому дотримуючись правди, не спотворюючи факти і точно відтворюючи те, що міститься у відео.

Зовсім інша ситуація, коли ти пишеш щось на кшталт "Армія РФ отступаєт, войнє конєц". Це заголовок, який, на мою думку, абсолютно однозначно не можна сприймати нормально.

Після отримання відгуків від нашої аудиторії та медіа-спільноти, ми вирішили переглянути нашу політику. Це був той момент, коли ми усвідомили, що деякі речі зайшли занадто далеко. Тому ми ухвалили рішення більше так не діяти.

Вадим Міський: Як ви прийшли до рішення утриматися від дій? Яка межа стала для вас тією червоною лінією?

Наталя Соколенко: Якщо чесно, я зазвичай пропускаю відео, в яких є вирази на кшталт "шок" або "сенсація".

Вадим Міський: Це ти, Наталко, саме ти.

Наталя Соколенко: Я про це й кажу. Одна річ -- коли говорять медіаексперти, це одне, а пересічні глядачі... Просто я думаю і про медіаграмотність, яка теж має якось зростати в нашій країні. Щоб люди відмовлялися від такого контенту, голосували, по суті, тим, що не дивляться.

Мене ще більше виводять із себе ці клікбейтні заголовки, коли вони не відповідають змісту. Це не стосується "24 каналу", але наведу приклад іншого телевізійного каналу. Назвемо його умовно "опозиційним", не тим, що в телемарафоні. У них кілька разів було таке, що в заголовку щось пишуть, а зміст зовсім інший. Наприклад, у заголовку подається факт зі словами "шок", "сенсація", а в самому відео цього факту немає навіть близько. Мені здається, було б добре, якби медіаграмотність наших глядачів зростала, і вони таким чином впливали. Але до цього ми ще дуже далеко.

Щодо російських "опозиціонерів": "Є Кац, який, здавалося б, залишив країну, але безперервно виявляє свої імперські прагнення."

Наталя Соколенко: До речі, згадала про Росію. Який у вас погляд на інтерв'ю з російськими "опозиціонерами"? Це все ж таки російська мова. Чи надходять вам відгуки від глядачів, які пропонують відмовитися від такого формату? А, можливо, навпаки, людям цікаво це слухати?

Денис Зеленов: Ми не запрошуємо до ефіру будь-якого з "опозиціонерів". У нас є чіткі критерії для відбору гостей та їхніх думок. Існує державна програма, телеканал "FreeДом" та кілька інших медіа, які мають достатнє фінансування. Їхня мета полягає в тому, щоб донести до росіян по всьому світові, зокрема, в самій Росії, правдиву інформацію про те, хто на кого напав і чому це відбувається. На ці цілі щороку виділяються значні кошти.

Наша мета залишається незмінною, але ми не отримуємо фінансування від державних структур. Ми також не вважаємо, що всі росіяни – це "бездумні вівці, які нічого не усвідомлюють", і що з ними слід припинити будь-яке спілкування. Існує надія, що певній частині людей можна донести важливу інформацію, і в майбутньому це може принести позитивні результати. Тому ми продовжуємо спілкуватися з російськими опозиціонерами, які часто вже не проживають на території Росії. Вони можуть знаходитися в Німеччині, США чи Польщі.

Вадим Міський: Ви перепаковуєте контент каналу "FreeДом" чи це винятково ваш власний контент із цієї російської опозиції?

Денис Зеленов: Ми не займаємося перепакуванням інформації. Це наші партнери, які є фахівцями у своїх сферах. Протягом трьох років ми активно обговорюємо з ними різні теми — і все це фінансуємо самостійно. Ми спілкуємось, записуємо програми, іноді проводимо окремі прямі ефіри, іноді здійснюємо включення на телебаченні, в залежності від обраної теми. Наша мета не просто поговорити з ними через якусь квоту, а донести до росіян важливі питання, які, на нашу думку, мають значення.

Вадим Міський: Коли мова йде про контент на YouTube, пов'язаний із російськими "опозиціонерами", хто ж є його аудиторією? Чи ведете ви якусь специфічну статистику? Наприклад, чи це переважно глядачі з Росії, російськомовні жителі Європи, чи, можливо, російськомовні українці? Хто становить основну групу споживачів цього контенту?

Денис Зеленов: Вважаю, що це приблизно 50 на 50 — Україна та Росія, якщо говорити загалом. Тобто, є дві ключові аудиторії.

Наталя Соколенко: Чи справді Росія так активно спостерігає?

Денис Зеленов: Так, опозиційні голоси завжди викликають інтерес. Причому, слід зазначити, що опозиціонери бувають дуже різні. Є ті, хто абсолютно неадекватний, а є й більш помірковані, які залишили Росію ще в 2014 році, або навіть раніше, але все ж підтримують певні зв'язки з нею. А є, наприклад, умовний Кац, який, хоча й живе за кордоном, постійно виявляє свої імперські амбіції. Росіянам це цікаво слухати. Значна частина аудиторії – це росіяни, які оселилися за межами країни. Їм цікаво дізнаватися, що відбувається на батьківщині. Я не можу сказати, коли саме вони переїхали до США чи Німеччини, але їх інтерес залишається високим.

Якщо розглядати наш канал в цілому, то Росія становить приблизно 20% нашої аудиторії. Україна займає левову частку — від 50 до 55%, а на третьому місці розташована Німеччина.

Щодо мовної політики, то відповідно до закону про медіа, російськомовний контент у нас відсутній. Раніше існували певні "опозиціонери", але нині їх можна знайти лише на платформі YouTube. В цілому, обсяг російськомовного контенту суттєво зменшився.

Вадим Міський, Наталка Соколенко і Денис Зеленов записували подкаст "Медіуми" в студії "Детектор медіа".

"В Україні ефірне радіо слухають дуже багато. І охоплення рекламних кампаній на радіостанціях можуть бути масштабнішими, ніж на телебаченні"

Вадим Міський: Денисе, ви згадали про те, що у вас готується аудіозастосунок в компанії. Це зараз теж тренд. Багато радіомовників створює аудіозастосунки -- це розширення ефіру, бібліотека стає зручнішою в доступі. Особливо це актуально для розмовних радіостанцій, для тих, хто експериментує з жанрами. Тому що плейлист можна собі увімкнути на Spotify, а коли є розмови -- їх можна послухати on-demand в такому застосунку. Застосунок для цього -- зручна форма поряд із подкастами, наприклад. Кого ви бачите своїми конкурентами на цьому полі, на яку аудиторію ви орієнтуєтеся?

Денис Зеленов: Коли мова йде про аудиторію, важливо зрозуміти потенційний масштаб ідеї з самого початку. На це питання відповідають як самі слухачі, так і обсяги. Багато людей в Україні дивуються тому, що ефірне радіо залишається популярним, і насправді рекламні кампанії на радіостанціях можуть досягати більшого охоплення, ніж на телебаченні. Проте існує тенденція, що слухачі поступово переключаються з традиційних радіоприймачів на онлайн-радіо. Вони слухають його через свої смартфони, за допомогою мобільних додатків або веб-сайтів. Якщо ви заглянете в Google Trends і введете запит "онлайн-радіо", то побачите, як за останні п’ять років ця тенденція стрімко зростає. Це чіткий сигнал: варто зосередитися на цьому напрямку.

Обговорюючи конкурентів, варто зазначити, що їх досить багато. Наприклад, компанія Megogo, хоча й не настільки активно, але постійно працює в сфері аудіоконтенту. У їхньому застосунку можна знайти каталог радіостанцій, а також вони наразі займаються озвучуванням книг. Також варто згадати про наших суперників у сегменті радіостанцій — "Тавр медіа". Вони мають велику кількість популярних радіостанцій і успішний додаток під назвою RadioPlayer.

Хочу підкреслити, що ті результати, які ми спостерігаємо, не є надзвичайно високими, проте це все ж привертає увагу комерційної аудиторії. Вважаю, що щонайменше ці дві компанії стануть нашими конкурентами в майбутньому.

Про верифікацію каналу в WhatsApp: "Цей процес сприяє формуванню повідомлення, яке підкреслює, що WhatsApp є безпечною та надійною платформою в порівнянні з Telegram."

Наталя Соколенко: "24 канал" став першим верифікованим українським онлайн-медіа у вотсапі. Ви почали розвивати цю сторінку восени 2023 року, одразу після того, як у WhatsApp зʼявилася можливість створювати власні канали. Розкажіть, як ви стали верифікованими, як це вийшло? Я сподіваюся, що ваша відповідь заохотить інші медіа активніше переходити на інші платформи, заводити ці канали й поступово, в перспективі, всім нам відійти від Telegram.

Денис Зеленов: Я щиро сподіваюся, що в майбутньому Telegram в Україні перестане існувати. Проте виникає важливе питання: де можна стежити за переміщенням "шахедів" і ракет? Не впевнений, наскільки точно інформацію надає канал "ППО", але, на жаль, Telegram поки що виконує цю функцію.

Як ми почали використовувати WhatsApp? Насправді, це вже понад рік, як ми створили наш канал. Якщо чесно, ми не сподівалися на великий успіх. Коли ми його запускали, у нас була думка, що над ним працюватимуть SMM-редактори лише у вільний час. Основну увагу ми приділяли Telegram, а якщо у когось випадала година-дві, вони також ділилися новинами у WhatsApp, щоб підтримувати активність каналу.

Декілька разів ми вже думали припинити цю роботу, але вирішили: ні, все ж таки продовжимо.

Незабаром з'явилася ініціатива від нашого Міністерства цифрової трансформації, яке запропонувало провести верифікацію нашого каналу. Вони підтримали нас у цьому процесі, проте вирішення питання затяглося на цілий рік. Ми постійно запитували: "Коли ж це буде?", і ось, нарешті, лише місяць тому це питання було вирішене. Я не знаю, як саме це вдалося організувати, але хочу висловити їм величезну подяку. Ця верифікація справді стала для нас великим благом, адже кількість підписників значно зросла.

Вадим Міський: Зазначаю, що на момент виходу новини про верифікацію у вас було сім тисяч підписників, а тепер їх уже десять тисяч. І все це відбулося всього за кілька тижнів.

Денис Зеленов: Ми також розпочали активну кампанію в соціальних мережах та через інші медіа. Процес верифікації став підтвердженням нашого офіційного статусу та надійності. Це дозволяє нам формувати повідомлення, яке контрастує з інформацією з Telegram, підкреслюючи, що наша платформа є безпечною та надійною.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту "Медіуми" говорили з Анною-Веронікою Краснопольською про підлітковий проєкт, що об'єднав гейміфікацію, науку й реальну боротьбу з фейками, Мариною Кафтан про те, чому критичне мислення -- головна зброя проти інформаційних атак, Лідією Смолою про те, як алгоритми соцмереж підштовхують до емоційних рішень і що робить нас легкою мішенню для інформаційних атак, Ольгою Кравченко про конференцію "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", Наталією Романишин про те, які техніки маніпуляції використовують різні телеграм-канали, Дмитром Литвином про "Укрінформ", "УП", телемарафон та "офреки" для журналістів, Тетяною Лебедєвою про залаштунки журналістського конкурсу "Честь професії" та роботу Комісії з журналістської етики, Крістіною Гаврилюк із Мінцифри про те, чи здатні DMA і DSA змінити правила гри на європейському ринку цифрових послуг, Олександром Педаном про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість "УніверCheck" та інші ідеї Pedan buro, Катериною Котвіцькою з Megogo Audio про аналіз поточної ситуації та трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, Філом Пухарєвим про феномен фільму "Яремчук. Незрівнянний світ краси", Кирилом Передрієм про те, як наймолодший журналіст України готується до інтервʼю з провідними політиками країни, Галою Котовою з Viber про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення, Дмитром Хоркіним про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні.

Ми також радимо вам звернути увагу на наш подкаст "Детектор медіа говорить". У ньому ми представляємо найцікавіші статті та огляди, що публікуються на веб-сайті нашої медіа-групи. Якщо у вас обмаль часу для читання, ви можете зручно слухати аудіоверсію. Підписуйтеся на наш подкаст, щоб мати можливість насолоджуватися найцікавішими матеріалами "Детектора медіа" у зручному для вас форматі.