Віддамо шану. Захисник аеропорту в Донецьку загинув у віці 20 років.

11 років тому пішов з життя прихильник "Динамо" Дмитро Колесніков.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять тих, кого забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Дмитра Колеснікова, фаната київського "Динамо", який з 2014 року захищав Україну. Він був "кіборгом" у Донецькому аеропорту і віддав своє життя за Батьківщину 22 лютого 2015 року, залишившись назавжди 20-річним.

Дмитро Колесніков з'явився на світ 12 січня 1995 року у Володимирі-Волинському (тепер відомому просто як Володимир) на Волині. У своєму рідному місті він отримав освіту в школі №3, а згодом відвідував місцевий агротехнічний коледж. Після завершення коледжу Дмитро вирішив продовжити навчання в Луцькій філії Університету сучасних знань, де вибрав спеціальність "Правознавство". З раннього дитинства він проявляв пристрасть до футболу, насолоджуючись іграми з друзями на полі, а також у віртуальному світі. Дмитро чудово знав склади багатьох українських та закордонних футбольних клубів і збирав різноманітні предмети, пов'язані з улюбленим київським "Динамо", матчі якого з ранніх років дивився разом із батьком.

Юнацька пристрасть до футболу та захоплення грою "Динамо" спонукали Дмитра активно підтримувати столичний клуб. Разом із друзями він відвідував матчі в Луцьку, Львові та Києві. З приятелем Андрієм Колесніковим вони часто сиділи в секторах 43-45 на НСК "Олімпійський", де зазвичай зібралися фанати. Однак найбільше йому до вподоби було на стадіоні, названому на честь Валерія Лобановського. Тут, на компактному стадіоні, що оточений зеленню дерев на київських схилах, він відчував себе комфортніше, адже атмосфера підтримки з боку фанатів була значно інтенсивнішою. У фанатському колі Дмитро здобув прізвисько Правий і був активним учасником угруповань "White Boys Club" та "Volodymyr Ultras".

Друзі пригадують столичне дербі 2013 року, коли "Динамо" змагалося з "Арсеналом". Це сталося буквально напередодні початку Революції Гідності. Тоді Дмитро зі своїми товаришами вперше стали свідками вражаючого пірошоу на трибунах. Їм було неймовірно приємно бути частиною цього океану вогнів. У ті дні ультрас особливо відчували потребу в свободі, а піротехніка стала символом цього прагнення. Крім того, Дмитро і його компанія активно долучалися до акцій на підтримку "Волі Павліченкам".

З початком революційних подій 2014 року Дмитро зібрався до Києва. Батьки вмовляли сина не їхати, і тоді їм вдалося повернути 18-річного юнака на півдорозі. Та згодом він все ж поїхав до Львова, а звідти з місцевими автомайданівцями вирушив до столиці, де приєдналися до учасників подій в КМДА. В ті дні він брав активну участь в протистоянні злочинній владі на столичному Майдані.

Родичі Дмитра пригадують ще один інцидент, що стався вже після завершення Майдану. У 2014 році, перед єврокубковим поєдинком "Динамо" з португальським "Ріу Аве", відбулася акція протесту проти концерту проросійської співачки в Палаці "Україна". Внаслідок цього сталися сутички з уже перейменованим "Беркутом", і багато фанатів не змогли потрапити на матч того вечора. Дмитру вдалося дістатися стадіону, проте він не затримався там надовго і вирушив на допомогу своїм товаришам по команді.

Після повернення додому, Колесніков приєднався до осередку "Правого сектору" у Володимирі-Волинському, а з грудня 2014 року став бійцем Добровольчого українського корпусу. Незважаючи на наполегливі прохання матері, яка не бажала відпускати свого єдиного сина на війну, він пройшов підготовку в навчальному центрі "Десна" і відправився на фронт. З 28 листопада 2014 року він перебував у зоні бойових дій, служачи в 1-ій штурмовій роті 5-го окремого батальйону ДУК, і брав активну участь в обороні Донецького аеропорту. Його командиром був Дмитро "Да Вінчі" Коцюбайло, Герой України, який на той момент був всього лише 19-річним юнаком.

Дмитро Колесніков загинув 22 лютого 2015 року під час бойових дій неподалік селища Піски в Ясинуватському районі Донецької області. Його життя обірвалося через пряме попадання танкового снаряду в приміщення, де перебували бійці Добровольчого українського корпусу (ДУК).

Воїна поховали на Федорівському кладовищі в його рідному місті.

У 2021 році Дмитро Колесніков був посмертно удостоєний ордена "За мужність" III ступеня та нагрудного знаку "За оборону Донецького аеропорту". На його честь у Володимирі була перейменована одна з вулиць. Крім того, у 2016-2017 та 2022 роках у цьому місті проходили футзальні турніри, присвячені пам'яті Дмитра Колеснікова.