Організований хаос, бразильський карнавальний настрій, вісім команд у плейоф: найцікавіші моменти 22-го туру Екстраліги.

П'ятьма матчами, які відбулися в суботу та неділю, добігла свого завершення перша частина чемпіонату України з футзалу. В Екстралізі в повному обсязі зіграний регулярний чемпіонат, і на найголовніше його питання, які ж вісім команд в матчах плейоф будуть боротися за найвищі місця, відповідь була отримана лише в останньому матчі, який відбувся в Луцьку між Любартом і Фурнітурою. І з цим матчем є проблема.

Як відомо, вже давно впроваджено практику, що в будь-якому чемпіонаті матчі останнього туру, а в деяких - матчі навіть останніх двох турів, мають проводитися в один день і один час. Це абсолютно логічно, щоб всі команди знаходилися в рівних умовах, а найголовніше - щоб визначальним фактором був спортивний принцип. Інакше виникають підстави для закулісних ігор, і навіть за їхньої відсутності завжди комусь доведеться доводити, що ти не верблюд, і на майданчику з першої до останньої секунди все було чесно. Але та практика, про яку йде мова, не про футзальну Екстралігу, якою керує Асоціація футзалу України.

Ще кілька років тому в регламенті Екстраліги був чітко прописаний пункт, що всі матчі останніх двох турів мають розпочинатися одночасно. Втім, коли цей пункт Регламенту з року в рік не виконувався, було знайдено геніальне рішення. Зараз в Регламенті маємо таке: "Якщо матчі двох останніх турів першого етапу впливають на остаточний розподіл місць, вони, за рішенням Комітету, можуть відбуватися в один день та час відповідно.

Дату і час початку таких матчів призначає Комітет. Ключове слово - можуть. А якщо лише "можуть", а не "повинні", то це повністю розв'язує руки свавіллю, яке було в двадцять другому турі. За тур до завершення регулярного чемпіонату на два вакантні місця претендували три команди, і всі вони грали в різний час! Більше того, одна з ігор в Луцьку - взагалі в інший день!

Першою з трьох команд, що борються за плейоф, стала Суха Балка, яка вийшла на матч за місце в топ-вісімці. Її суперник, Авалон, двома тижнями раніше залишився поза плейоф через кілька спірних рішень арбітрів, проте це не знизило значущості поєдинку для броварчан. Жовтоводці, переживаючи напружений сезон, так само напружено підійшли до заключної гри регулярного чемпіонату. Завдяки неймовірним зусиллям їм вдалося досягти нічиєї 3:3, що стали вкрай важливими для Сухої Балки - одне набране очко гарантувало їй місце в плейоф, і зрештою з'ясувалося, що це сьома позиція.

Ця ситуація почала формуватися під час матчу в Івано-Франківську, де команда Ураган зустрілася з Tyre Expert. Одесити, щоб не покладатися на підсумок гри в Луцьку, були зобов'язані досягти перемоги, але змогли продемонструвати високий рівень гри лише в першій половині першого тайму. Вони навіть відкрили рахунок, проте в результаті програли з рахунком 2:5.

Ця перемога відправила Ураган в плейоф на другий рік поспіль протистояння з Соколом. Уникнути його франківці могли в разі перемоги в Рівному Кардинала-Авангард над SkyUp Futsal, але недавні фіналісти Кубку України повністю провалили гру і після поразки 3:8 змушені готуватися до поїздки в наступний вікенд до Дніпра, де на рівнян очікує Athletic Futsal.

Єдина суботня гра, що не мала жодного значення для турнірної таблиці, відбулася в Хмельницькому, де змагалися Сокіл та ХІТ. Сокіл - одна з небагатьох команд в Екстралізі, яка не прагне грати в "окопний футзал" проти чемпіонів України. Більше того, на рідному майданчику під керівництвом Романа Ковальчика команда завжди намагається вести гру з ХІТом, демонструючи свою силу. І цього разу ситуація не стала винятком, особливо враховуючи, що кияни приїхали на матч з обмеженим складом.

Незважаючи на те, що склад Сокола не був найкращим, господарі протягом більшої частини матчу контролювали м'яч і активно атакували. В результаті вони забили чотири голи, але, на жаль, це не принесло жодного очка. ХІТ, в свою чергу, відзначився на один гол більше, три з яких були практично ідентичними, реалізованими після близьких стандартних положень. Це й стало запорукою їхньої перемоги з рахунком 5:4.

Останнім матчем регулярного чемпіонату стала зустріч у Луцьку, яка повинна була поставити всі крапки над "і". Схоже, що в українському спортивному менталітеті існує певний злам, який отримав нове підтвердження в цій грі. Коли змагаються команди, одна з яких не має жодних шансів на успіх, а інша терміново потребує перемоги, ми чомусь вважаємо, що друга команда просто зобов'язана виграти. Навіть якщо перша грає на домашньому полі, серед власних уболівальників, серед яких можуть бути друзі, батьки, дружини та діти гравців. Але, виявляється, це не переборює факт, що в таблиці їм нічого не потрібно. А що з задоволенням від виконаного завдання, репутацією, преміями за перемогу? На жаль, це все дивним чином не стає джерелом натхнення та мотивації, і команда Любарта не стала винятком.

Те, що Фурнітурі була потрібна перемога, не означало, що коломияни одразу понесуться забивати. Навпаки, активніше розпочав Любарт, і вже на другій хвилині Максим Гайдучик ускладнив завдання гостей щодо здобуття перемоги. Команда Максима Павленка поступово оговталася, змогла заробити пенальті, який реалізував Ернест Романчук.

В другому таймі на майданчику відбувалося те, що і мало відбуватися і про що скаже будь-яка футбольна людина. Ініціатива повністю була під контролем коломиян, і Данило Степанов ударом з дуги вразив ближній кут воріт - Горнік не зміг виручити свою команду. М'яч чомусь перестав триматися у господарів, і навіть перехід на половину суперника давався з величезним трудом. Далі була фантастика - Романчук ударом зі штрафного майже з центрального кола змусив Горніка капітулювати втретє.

Любарт виглядав приреченим, і поки він перебував в такому стані, воротар гостей Роман Кітор залишався без роботи. Навіть тоді, коли Михайло Запорожець вийшов з ним сам на сам, м'яч все одно полетів повз ворота. На 32-й хвилині Станіслав Шклярук розім'яв Кітора дальнім ударом, з яким Роман впевнено впорався. Лише за три хвилини до завершення гри головний тренер лучан Назар Бугайчук перейшов на гру з п'ятим, і вона пішла такою, що Фурнітура була ближчою до четвертого голу, ніж Любарт до другого.

Фурнітура наближається до чвертьфіналу, де її зустріне ХІТ, якому коломияни програли двічі в регулярному чемпіонаті з загальним рахунком 0:16. Тим часом, Любарт не зміг скористатися шансом порадувати своїх вболівальників у заключному матчі сезону, завершивши його без бажаного результату.

У завершальному етапі регулярного чемпіонату SkyUp Futsal, бразильці, які стали його справжніми зірками, продемонстрували вражаючу гру. У двадцятому турі "авіатори" без особливих зусиль розгромили команду Суха Балка з рахунком 5:0. Натомість, команда Кардинал-Авангард зазнала нелегкої долі. У першому колі рівняни отримали нищівну поразку від команди Тараса Шпички з рахунком 1:7. Цей результат вимагав реваншу, але реальність для "кардиналівців" виявилася досить гіркою - вони програли вдома 3:8. У підсумку, за дві гри показник 4:15 - це дійсно жорстоко.

SkyUp Futsal з сімома (!) бразильцями в складі за справу взявся одразу, і після голів Мар'яна Масевича, Шаропіньо і Келвіна вже на шостій хвилині рахунок став 0:3. Зазначимо, що гру у рівнян розпочав не Дмитро Дяченко, а Макар Левченко, який свою команду не виручав. По перерві у воротах рівнян таки з'явився Дяченко, але і він виглядав не краще.

Отже, команда SkyUp Futsal здобула свою другу розгромну перемогу поспіль, що стала вже третьою для "авіаторів" в цьому сезоні. Команда Кардинал-Авангард зазнала третьої поразки з великим рахунком, і чому рівняни показали таку гру, головний тренер Павло Дармовіс у післяматчевих коментарях не розкрив. Він лише зазначив, що існують "об'єктивні причини", про які не бажає говорити. Востаннє клуб з Рівного пропустив вісім голів на своєму полі в грудні 2020 року, коли поступився Урагану з рахунком 2:8. Чотири роки тому, у листопаді 2016 року, рівняни також програли львівській Енергії, отримавши вісім м'ячів, але рахунок виявився більш пристойним - 5:8.

Якби Екстралізі існував приз "Відкриття року", то одним із головних претендентів на нього був гравець Сокола Вадим Данилюк. Після минулорічного трансфера Владислава Первєєва до ХІТа команда Романа Ковальчика не залишилася без лідера, і ним є 22-річний Вадим Данилюк. В попередні два сезони Вадиму розкритися в повній мірі не дозволяли травми. Зараз же він в такій формі, що його запрошення до збірної України справа найближчого часу.

Заключний тур "регулярки" видався рясним на голи - в середньому 7,4 м'ячі за гру, і найкращим з них варто визначити гол, який на 19-й хвилині гри у ворота ХІТа забив Вадим Данилюк. За цей сезон Данилюк всім дав зрозуміти, яка в нього чарівна ліва нога, хоча й з правої він, наприклад, в попередньому турі в Одесі забив приголомшливий гол.

Коли Сокіл отримав штрафний удар на відстані приблизно п'ятнадцяти метрів від воріт, і всього в метрі від бокової лінії, в усьому спорткомплексі навряд чи знайшовся б хоч один, хто сумнівався б у тому, що удар виконуватиме Данилюк. Голкіпер ХІТа, Олександр Кравець, здавався готовим до все, що завгодно, проте у цій ситуації справжня майстерність полягає в тому, що для гравця, який б'є, немає перешкод — і Данилюк це підтвердив. Його товариші по команді ефектно створили рухи, які розбили стінку захисту, і Вадим влучно направив м'яч у той кут, де стояв воротар, так, що Кравець зміг зреагувати лише тоді, коли м'яч вже опинився в сітці.

Після завершення вісімнадцятого туру, в якому Денис Сніцаренко (Авалон) та Дмитро Дяченко (Кардинал-Авангард) відзначилися голами з пенальті, знову виникла нагода обговорити реалізацію штрафних ударів. Цього разу в центрі уваги опинився Дмитро Дяченко, воротар команди Кардинал-Авангард. Голкіпер з Рівного впевнено відчуває себе на позиції штатного виконавця пенальті і у матчі проти SkyUp Futsal забив свій другий пенальті в рамках чемпіонату. Якщо врахувати також його результативний удар у Кубку України, це вже третій гол з позначки.

Втім, в нас мова йде виключно про чемпіонат, і в ньому "кардиналівці" пенальті пробивали втретє. Після того, як в тринадцятому турі Дмитро Скибчик не забив пенальті, справу до своїх рук взяв Дмитро Дяченко і поки що не має наміру її віддавати. Шестиметровий у ворота SkyUp Futsal був призначений на 36-й хвилині за рахунку 2:7 за очевидну гру рукою в штрафному майданчику. Перед ударом Дмитра Дяченка другий воротар "авіаторів" Ілля Бакінський щось підказав своєму юному колезі Арсенію Нікітіну, який захищав ворота киян в другому таймі, але за гарматного удару Дяченка в дев'ятку це було марним. У ворота SkyUp Futsal пенальті призначалися тричі, з яких реалізовані два.

Гол, який Ернест Романчук забив у ворота Любарта з шестиметрової відстані, поклав початок вражаючому камбеку, що дозволив Фурнітурі пробитися до плейоф. Гравець коломиян вразив воротаря Станіслава Горніка потужним ударом, у якого не було жодної можливості врятувати свою команду.

Любарт підсумував сезон з двома призначеними пенальті у свої ворота, причому обидва були успішно реалізовані. Суперник отримав можливість виконати другий пенальті, але вперше скористався шансом забити.

В цілому, рівень продажів шестиметрових становить понад 50%. З 23 одиниць цього типу вдалося реалізувати 13, що складає 56,5%.

Голи, які Дмитро Дяченко нещодавно забиває з шестиметрової позначки, привертають увагу до його результативності. На дорослому рівні голкіпер Кардинала-Авангарду розпочав свій шлях до голів тільки цього сезону, і наразі має в своєму активі чотири забиті м'ячі: три в чемпіонаті та один в кубку. Хоча це не надто багато, цього вистачило, щоб Дмитро піднявся на чотирнадцяту позицію в рейтингу воротарів-голеадорів, яку він ділить з Олександром Кравцем (ХІТ) та Андрієм Остріковим (тепер в Авалоні). Проте, варто зазначити, що Дяченку лише місяць тому виповнилося 22 роки, тому попереду в нього ще безліч можливостей.

Щодо ефективності воротарів у цьому сезоні, Дмитро Дяченко займає перше місце серед дев'яти голкіперів, які відзначилися забитими м'ячами, з трьома голами. Таким чином, він очолює рейтинг воротарів-голеадорів. В цілому, "чарівна дев'ятка" воротарів спільно зафіксувала тринадцять голів.

У матчі в Дніпрі між командами Суха Балка та Авалон, за рахунку 2:2, господарі отримали можливість вийти вперед. І вони не змарнували цей шанс – удар Андрія Теряєва змінив рахунок на 3:2. Однак, цей гол включає в себе дві ключові складові. Перша з них пов'язана з ударом Артема Шеремета з десятиметрової позначки. Дабл-пенальті було призначено через гру Арсенія Гурєєва рукою, що сталося випадково – гравець, лежачи на підлозі, не помітив м'яча і торкнувся його рукою. На спробу Шеремета відреагував голкіпер Авалона Дмитро Зікратий, який зумів відбити удар. Але далі відбулася друга частина епізоду, яка принесла результат – добивання від Андрія Теряєва.

Для "Авалона" сезон завершений, і Дмитро Зікратий поки що кращий серед голкіперів за сейвами після ударів з дабл-пенальті. Дмитро чотири рази рятував свою команду і лише двічі не зміг їй допомогти. Це було в четвертому і п'ятнадцятому турах, в іграх з Любартом, де Богдан Гладун обидва рази переграв Зікратого. Загалом же у ворота Авалона "десятки" пробивалися сім разів.

Суха Балка двічі виконувала удари з 10-метрової позначки, і, крім Шеремета, у пасиві Анатолія Мілінького залишився один нереалізований дабл-пенальті. У загальному рахунку, під час регулярного чемпіонату було виконано 41 дабл-пенальті, з яких лише чотирнадцять виявилися результативними, що складає 34 відсотки.

Цей показник можна порівняти з минулорічним. Рік тому в регулярному чемпіонаті дабл-пенальті призначалися 37 разів, забиті 12, відсоток реалізації 32,43%. Але потрібно зробити поправку на те, що минулого сезону в Екстралізі було дванадцять команд, відповідно, регулярний чемпіонат складався з 132 ігор. Зараз же в "регулярці" лише 110 ігор, тобто можна казати, що команди стали грати брудніше і порушення правил фіксуються частіше.

Наступні вихідні в Екстралізі обіцяють зовсім інший рівень змагань, де компромісів не буде, а кожна гра завершиться визначеним результатом. У плейофі команди змагатимуться до трьох перемог, а максимальна кількість ігор у серії може становити п’ять. Чвертьфінальні пари виглядають так (в дужках - результати матчів у регулярному чемпіонаті, спочатку вдома, потім на виїзді).