ПСЖ пробився до фіналу Ліги чемпіонів, здолавши Арсенал у напруженій зустрічі-відповіді.

Оптимальний склад Арсенала та суттєва втрата ПСЖ

У першій зустрічі лондонцям не міг допомогти дискваліфікований Парті, що потягнуло за собою структурні зміни в тактиці Арсенала. Райсу довелося стати ключовим опорником, а Меріно відійшов вглиб з позиції фальшивого форварда - як наслідок, команда втратила злагодженість в обороні, високий темп передач Томаса та ривки Деклана на чужу третину. Все завершилось мінімальною поразкою "канонірів".

У матчі-відповіді Парті знову був у строю, що дозволило сформувати оптимальний склад – той, який з легкістю обіграв Реал. Проте варто зазначити, що майже та ж сама "одинадцятка" вже провела повний матч проти Борнмута на вихідних, що викликало сумніви щодо фізичної підготовки команди. Адже в Парижі потрібно було багато бігати.

Луїс Енріке, в свою чергу, знову обрав основний склад, що складався з гравців, які брали участь у матчі на Емірейтс. Єдиним винятком стала відсутність Дембеле, який не встиг відновитися після травми і залишився на лавці. Це могло ускладнити ПСЖ реалізацію позиційних атак, але суттєвого впливу на загальну структуру команди ця втрата не зробила. Атакуюча лінія французької команди постійно змінює позиції, і кожен гравець здатен виконувати різні ролі.

Арсенал зосередився на пресингу та переходах у грі.

Вихід основи в зустрічі з Борнмутом виглядав ще більш незвично, коли стало очевидно, яку тактику обрали "каноніри" проти ПСЖ. Лондонська команда не прагнула затягувати свій білд-ап тривалими перепасовками в захисті — на перший план виходили так звані "прямі довгі" передачі, які здійснювалися Раєм або центрбеками.

Ця концепція була ретельно продумана. Зазвичай, атаки спрямовувались на правий фланг, куди зосереджувалися Тімбер, Едегор, Сака, а іноді й Меріно та Парті. Інші гравці також забезпечували щільність у зоні, де м'яч міг відскочити. Основна мета полягала в тому, щоб виграти підбирання або ж створити інтенсивний тиск на парижан, перешкоджаючи можливим контрвипадам ще на початковій стадії.

Проте Арсенал не обмежувався лише тактикою під час розіграшів від воріт. Аналогічним чином команда діяла і після аутів. В цілому, гості прагнули звести гру до боротьби за м'ячі, що залишились без господаря. Коли їм це вдавалося, підопічні Мікеля Артети організовували контрвипад. Основна увага "канонірів" була зосереджена на їхньому потужному правому фланзі.

Крім того, британські футболісти активно застосовували високий пресинг та енергійний контрпресинг. Особливо вражали в відбираннях Парті, Льюїс-Скеллі та Сака. Головна мета полягала в тому, щоб уникнути ситуації, коли доведеться атакувати оборону ПСЖ в статичному режимі, адже в таких умовах підопічні Мікеля Артети створюють занадто мало моментів. Англійці максимально пришвидшували темп гри.

Загалом стратегія виявилася дієвою, проте вже в першій половині матчу стала очевидною серйозна проблема - Арсеналу катастрофічно не вистачало гравців в завершальній стадії атак. У поєдинку проти Реала в зонах для завершення атак завжди перебували принаймні троє "канонірів", серед яких були й оборонці, тоді як позаду них знаходився ще один футболіст для підбору м'яча. Натомість на Парк де Пренс захисники з Парижа завжди мали чисельну перевагу.

Велика кількість контрвипадів Арсенала завершувалась кросами або фланговими вриваннями - але простріли / кроси гостей йшли в нікуди, а обігратись у штрафному було ні з ким! Причина такого футболу крилась у вбивчих контратаках ПСЖ. Лондонці боялись нехтувати балансом позаду. Тим паче, що команда Луїса Енріке дуже швидко продемонструвала, чому ризикувати зайвий раз не слід.

Арсенал розпочав зустріч з величезним запалом, але враз був здивований швидкими контратаками ПСЖ.

Команда Мікеля Артети активно розпочала матч, змусивши ПСЖ відчути тиск вже на старті зустрічі, створивши три небезпечні моменти за перші десять хвилин. Зокрема, на третій хвилині Сака відновив контроль над м'ячем після своєї ж помилки і подав його в штрафний майданчик, де Райс намагався замкнути подачу ударом головою, проте м'яч пролетів мимо стійки.

За мить Парті виконав аут на межі воротарського майданчика, але Маркіньйос не зумів вибити м'яч. Мартінеллі скористався ситуацією і, пробивши з близької відстані, змусив Доннарумму проявити свої навички, рятуючи ПСЖ!

На восьмій хвилині подія повторилася, але цього разу м'яч вийшов за межі поля на ногу Габріелю. Бразилець завдав потужного удару з відстані приблизно 12 метрів у правий нижній кут, однак Доннарумма знову виявився на висоті і зумів відбити м'яч! Удар був настільки сильним, що Джіджі знадобилася медична допомога.

Однак, після цього відрізку у грі почали проявлятися згадані раніше проблеми Арсенала. Париж виявився надто потужним у відкритому просторі. Перші три вдалі контратаки могли призвести до серйозних наслідків для лондонців. Вже на 17-й хвилині Хвіча отримав передачу у прорив, зіграв у дуеті з Дуе і пробив з лівого флангу штрафного майданчика - Рая не зміг врятувати ситуацію, але "канонірів" вберегла стійка!

На 23-й хвилині Барколя перехопив передачу Саліба та ініціював контратаку 2 на 1. Бредлі віддав пас у штрафний майданчик на Дуе, який пробив по землі. Це виявилося занадто легко для воротаря.

Лише через чотири хвилини Кварацхелія активізувався на лівому фланзі, втікши від Райса. Деклан здійснив підкат і збив Хвічу, отримавши жовту картку, а ПСЖ виграв штрафний удар. Цей момент виявився вирішальним для команди з північного Лондона. Парті виконав навіс зі стандартного положення, але Фабіан Руїс виявився на підбиранні, майстерно обробивши м'яч корпусом і усунувши Томаса з дороги. Потім іспанець вистрілив у праву дев'ятку. 1:0!

Тепер Арсеналу потрібно було забити два голи. Через хвилину Париж міг поставити крапку в матчі – Хвіча віддав пас Барколю в штрафний майданчик, і той, обігравши Льюїса-Скеллі, вийшов на зустріч із Раєю. Але знову гостей урятував невдалий удар.

Зрозуміло, що після такого потрясіння Арсенал значно скоротив кількість футболістів у фінальній зоні. Загалом, стратегія виявилася ефективною: ПСЖ постійно втратив м'яч під тиском та контрпресингом "гармашів". Проте, гості не змогли перетворити цей успіх у результативні моменти.

Арсенал справді влаштував неймовірну драму в півфінальному матчі.

Після перерви команда Мікеля Артети намагалася проявити більше відваги. Хоча це не суттєво ускладнило життя ПСЖ, у перші 20 хвилин матчі парижани майже не змогли здійснити контратаки, що могли б завершитися успішно. Натомість Арсенал зумів створити півтора обнадійливих моменти.

За повернення у Парижі відповідав Сака. На 58-й хвилині Букайо ледь не реалізував момент, влучивши у поперечину з кутового удару. Доннарумма був на місці.

На 63-й хвилині Сака перемістився на правий край штрафного майданчика та спробував обвести м'яч у дальній кут. Втім, Доннарумма знову продемонстрував блискучий рефлекс, зробивши неймовірний сейв! Здавалося, що Арсенал незабаром зможе повернути інтригу в матч.

На 65-й же хвилині Сака впав у штрафному, а ПСЖ миттєво првовів контратаку. В її фіналі Хакімі вистрілив з лівого краю карного майданчика, однак Льюїс-Скеллі заблокував. Після цього увімкнувся VAR - усі подумали про пенальті на користь Арсенала, але відеоповтор повмітив руку Льюїса-Скеллі при пострілі Ашрафа.

Арбітру нічого не залишилось, окрім призначення пенальті. Вітінья взявся його виконувати, по-піжонські тупцюючи до м'яча - і пробивши у правий нижній. І не забивши! Рая врятував лондонців.

Проте радість Арсенала виявилася короткочасною. На 72-й хвилині Хвіча швидко проклав шлях лівим флангом і віддав пас у зону перед штрафним майданчиком, де Парті не встиг накрити Хакімі. Ашраф, майстерно підкоригувавши м'яч під праву ногу, потужно пробив у лівий верхній кут. 2:0! Таким чином, за підсумками двох матчів ПСЖ вийшов вперед з рахунком 3:0.

Але Арсенал не здався, швидко відігравшись. Свіжий Троссар на 76-й хвилині отримав закидання лівим флангом, протиснув Маркіньйоса й виконав крос у штрафний. Там був один Сака, якого добре прикривали - втім, вдалий рикошет від Пачо спрямував м'яч у ноги Букайо. Той протиснув Мендеша, обіграв Доннарумму й забив у порожні

На 79-й хвилині Сака мав можливість зменшити відставання, замикаючи подачу від Троссара. Він опинився віч-на-віч з порожніми воротами, але, на жаль, не зміг влучити – м'яч пролетів над перекладиною!

Віра англійців у можливий камбек надала шанс, яким міг скористатися ПСЖ. На 81-й хвилині Фабіан Руїс підготував м'яч для удару свіжому Дембеле, який з меж штрафного майданчика вистрілив під поперечку - голкіпер Рая зумів відбити удар. Після цього кутовий завершився дальнім ударом Вітіньї, але м'яч пролетів повз дальню стійку.

Врешті-решт, фінальний свисток підтвердив перемогу ПСЖ. Арсенал проявив себе на полі, показавши якісний футбол і відмінну тактичну готовність проти французької команди. Однак, Париж має трохи кращий склад, а їхні сильні сторони в грі на просторі істотно ускладнюють життя будь-якому супернику. Саме з цієї причини команда Луїса Енріке пробилася до фіналу Ліги чемпіонів.