Матч, який визначив майбутнє обох команд: яким чином відбувся поєдинок між Динамо та Чорноморцем.

Вітаємо всіх жителів Києва! Тепер ваше серце буде наповнене теплом ще однієї зірки. Чи буде вона яскравою? Не зовсім. Чи варта вона цього? Безумовно.

Символічно, що ключовий поєдинок Динамо відбувався проти Чорноморця. У цьому матчі зійшлися всі важливі обставини: Динамо мало можливість гарантувати собі титул чемпіона, тоді як Чорноморець ризикував позбутися шансів на збереження місця в елітному дивізіоні. Крім того, одесити вперше з 2022 року отримали можливість відвідати домашню гру.

Щодо цього питання, відчувається певне незадоволення, і причина цьому полягає в кількох аспектах.

1. Жодних ознак гри. Я прибув до Одеси всього за кілька годин до початку матчу, і першим ділом вирушив до стадіону... Але навколо не було жодних вказівок на те, що незабаром тут відбудеться вирішальна битва для обох команд.

Перші ознаки УПЛ з'явилися вже на шляху до готелю. Поряд з однією з будівель я помітив автобус команди Динамо. Інший автобус "динамівців" стояв біля парку, недалеко від мене. І це все. Таким чином, в Одесі єдине, що свідчило про матч — це автомобілі Динамо. Чи дійсно для Чорноморця це вважається домашньою грою?

2. Фанати відчували ностальгію за футболом, проте й адаптувалися до його відсутності. Лише кілька вигуків можна було почути з трибун під час першого тайму. Хоча людей було чимало, їхня активність залишала бажати кращого. Лише окремі вболівальники намагалися підняти настрій на стадіоні, але їхні крики губилися в загальному мовчанні.

Це змінилося у другому таймі, а саме після голу Олексія Хобленка. Все, весь стадіон завівся та ні на секунду не стихав. Наче і приємно, але була одна серйозна проблема: ВСІ кричалки - російською. Серйозно, лише Гімн та "Одеса вперед" ще в дебюті гри були українською. За 90 хвилин зустрічі...

Як і більшість матчів Динамо в цьому сезоні, цей поєдинок виявився досить нудним. Безперечно, третя зірка на логотипі команди заслуговує на увагу (адже вона не зазнала жодної поразки в сезоні), але враження залишилося не надто яскравим. Динамо демонструє прагматичний підхід, акцентуючи увагу на економії сил. Саме таким воно було й сьогодні.

Кияни практично не дали суперникам можливості для атак. Єдиним виключенням став гол, а також дальній удар Хобленка. Водночас і напад Динамо не вражав. Хоча моментів було помітно більше, їх потрібно вміти реалізовувати.

У цьому контексті особливо вирізнявся Андрій Ярмоленко. Він знову продемонстрував вражаючі навички контролю м'яча та створення загрозливих ситуацій для суперника. Як результат, Ярмоленко відзначився двома забитими голами, однак один з них не був зарахований.

"Перш за все, хочу висловити вітання нашим вірним фанатам з нагоди цього заслуженого тріумфу. Також хочу привітати президента, всю команду, кожного гравця та наш персонал. Протягом року ми наполегливо працювали, і сьогодні нарешті чемпіонський титул знову повернувся до Києва," - зазначив Ярмоленко.

Микола Шапаренко залишив неоднозначне враження. Більшість його передач були спрямовані назад або вбік. Коли ж він намагався грати вертикально, це зазвичай не приносило успіху. Хоча хлопець дуже старанний і колись мав великий потенціал, останнім часом його виступи запам'ятовуються переважно емоційними моментами та жовтими картками, як, наприклад, сьогодні.

У Чорноморці всі активно пересувалися по полю, але справжня користь цього була лише в обороні. Незважаючи на те, що команда намагалася тиснути на явно вразливий захист Динамо, кияни без зусиль переходили в атакуючі дії. Проте варто відзначити деяких гравців: Хобленко став справжньою зіркою матчу, а його гол вселив надію у вболівальників. Але...

Незважаючи на всі зусилля Хобленка та його товаришів по команді, їм не вдалося здобути жодної нічиєї, необхідної для збереження місця в українській футбольній еліті. Ворскла, яка зіграла внічию з ЛНЗ, та Лівий берег, що здобув перемогу над Рухом, також зробили свій внесок. Для "моряків" єдиним виходом залишаються лише математичні розрахунки, але шансів на порятунок, на жаль, немає.

Сумно бачити, як зникає такий клуб, що має багатий спадок, величезну історію, вражаючий стадіон і відданих фанатів, які безумовно підтримували б Чорноморець у вищому дивізіоні. Але така реальність є наслідком неякісного управління.

Знаєте, останні 20 хвилин гри весь стадіон засвистував будь-які дії футболістів Динамо. Тому яким було моє здивування, коли автобус киян оточила десь сотня людей. І всі вони хотіли автограф та селфі.

Гравці Динамо, які зовсім трохи посвяткували одразу після фінального свистка, були в гарному настрої, тому погоджувалися на величезну кількість прохань від юних і не тільки фанатів.

Але як же це довго тривало. Кожен футболіст проходив три метри до автобуса кілька хвилин. А в якийсь момент весь цей натовп зімкнувся, і пройти крізь нього можна було хіба силою.

Одеса відчувала тугу без УПЛ, а тепер сама УПЛ буде відчувати цю тугу без Одеси.