Нова зірка Ліги чемпіонів - футболіст, який виступав разом з українцем, відзначився голами проти Реалу та Атлетіко, розчарував Моурінью і перевершив досягнення Азара.

Ольга Любушкіна ділиться враженнями про Джонатана Девіда, форварда Лілля та збірної Канади, який разом зі своєю командою вразив усіх у Лізі чемпіонів.

Французькі клуби трішки наробили галасу у найпрестижнішому турнірі Європи. Якщо до Бреста було прикуто багато уваги, оскільки клуб вперше в історії виступав тут, то Лілль став тихою сенсацією. "Доги" не грали в плей-офф, а зуміли потрапити одразу у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів з дуже величними суперниками.

Лілль утримався в Дортмунді - молодший Мбаппе вперше вийшов у стартовому складі на матч Ліги чемпіонів.

Opta прогнозувала всього 22% ймовірності того, що французький клуб зможе пройти до наступного етапу. Проте, передбачення суперкомп'ютера виявилося хибним. І в цьому йому завадив Джонатан Девід. Канадський футболіст є справжнім лідером команди Лілль, в складі якої виступає вже п’ятий рік.

Переїзд за океан, перші невдачі і важкий старт у Франції

Девід мав шанс представляти збірну США, адже він з'явився на світ у Брукліні та провів там свої перші кілька місяців. Пізніше його батьки вирушили назад на Гаїті, а потім, в пошуках кращих умов життя, оселилися в Оттаві. Джонатану було важко адаптуватися до холодної погоди і снігових умов, а також йому довелося вчити англійську мову.

Батьки Девіда завжди прагнули, щоб їх син був добре фізично розвинений, тому він активно займався кількома видами спорту, такими як хокей, американський футбол та баскетбол. Проте, однієї розмови з матір'ю було достатньо, щоб змінити його життєві плани. Хлопець поділився своїм бажанням стати футболістом, і батьки без вагань почали підтримувати його мрію. Коли йому виповнилося 11 років, мама привела його до клубу Глостер Хорнест. У їхній сім'ї панувала атмосфера відкритості та довіри. На жаль, через вісім років мама пішла з життя.

"Втрата мами стала для мене справжнім випробуванням, але, на щастя, багато людей підтримали мене в цю складну годину. Я завжди гратиму в пам'ять про неї. Заради неї, заради своєї родини та всіх, хто мене оточує любов'ю," - ділився Джонатан.

В одному з своїх виступів у 2021 році він вшанував пам'ять матері на ім'я Роуз, піднявши квітку над головою в її честь.

Джонатан захоплювався переглядом матчів Барселони та Арсеналу під керівництвом Арсена Венгера, особливо вражений грою Тьєррі Анрі. Він мріяв про те, що колись зможе досягти такого ж рівня, як цей видатний французький нападник. Тож не дивно, що, вирішивши присвятити своє життя футболу, канадець спакував валізи та відправився до Європи.

Зовсім маленький хлопець вперше зіткнувся з жорстокими реаліями життя, коли почав свій шлях. Джонатан зважився постукати у двері РБ Зальцбург, але його спроба закінчилася невдачею.

"Процес тривав три тижні. Це було важко, адже я не знав мови, і мені доводилося покладатися на жести. Було кілька дружніх зустрічей, але нічого не вийшло. Я змушений був чекати до 18 років. Потім я подався до Штутгарта, але вони відмовили мені", - ділився своїми переживаннями нападник.

Здавалося, що мрія Девіда стати професійним гравцем розпадається на частини, але він не з тих, хто уникає випробувань. Його характер відзначається незламною рішучістю боротися до останнього. Двічі він намагався потрапити в Гент, і нарешті почув омріяне "так". Як тільки Девід закінчив школу, він вирушив до Бельгії. Там його шлях перетнувся з Романом Яремчуком, і цей дует почав вселяти страх у серця суперників.

Протягом двох сезонів у Генті молодий гравець відзначився 30 забитими голами, що привернуло увагу Лілля, який вже тоді планував перебудову команди під керівництвом Луїша Кампуша (тепер він працює в ПСЖ). В той час Джонатан отримав пропозицію від Борусії М, але обрав продовжити свою кар'єру у франкомовному середовищі для подальшого розвитку.

"Важливу роль у моєму виборі відіграв Луїш Кампуш. Він поділився деталями про проєкт і змусив мене зацікавитися. Молодий колектив з величезними амбіціями. Ліга 1 виглядала як відмінний шанс, і мені залишалося лише повірити у власні сили," - поділився канадець.

Лілль яскраво продемонстрував всі таланти Джонатана.

У перший свій сезон у Франції Девіду було важко адаптуватися. За нього віддали 27 мільйонів євро. Для скромного Лілля на той час - величезна сума, тиск на гравця був неймовірний. Перше коло він провалив, але Крістоф Гальтьє і вся команда підтримували Джонатана від перших до останніх хвилин. За сезон він оформив 13 голів і три результативні передачі.

"У нього дар забивати. Ми хотіли використати його для підтримки Бурака Їлмаза і виграли час, оскільки бельгійці дуже добре розвинули його в цьому тактичному підході. Вечеряли разом два або три рази. Він хотів досягти успіху. Девід - хороша людина, дуже освічена, і його не можна залишати без нагляду. Він відкритий для невидимої роботи, наприклад, гімнастики, дієти. Він був сповнений рішучості, бо розумів, що може щось виграти. Так думають тільки великі гравці", - пригадує Кампуш.

Протягом усіх наступних сезонів Девід жодного разу не мав менших досягнень, ніж у свій перший рік у Ліллі, постійно прагнучи підвищити свої показники. Разом із "догами" він здобув титул чемпіона Франції та виграв Суперкубок. Канадець легко завойовував довіру своїх тренерів. Гальтьє, Гурвеннек, Фонсека та Женезіо завжди покладалися на Девіда, адже він ніколи не створював труднощів для команди і завжди віддавався грі заради перемоги.

"Джонатан - один із найрозумніших гравців у Ліллі. В атаці він домігся прогресу в глибині. Він і раніше був гравцем, який умів знаходити простір у прогалинах. Але нам також потрібен був гравець, який міг би знаходити вільні місця в глибині поля. Йому це вдається, до того ж у потрібний момент, тому що він поліпшив своє сприйняття моментів матчу. Він більш небезпечний, створює більше моментів", - аналізував Фонсека.

Девід під час гри долає приблизно 12 кілометрів. Він дуже старанний на тренуваннях, і тренерам іноді доводиться його зупиняти, адже він прагне постійно вдосконалюватися.

"Його пристрасть до футболу виявилася настільки сильною, що одного разу ми змушені були забрати його з тренування для тих, хто не брав участі в матчі. Я пояснив йому, що буде краще, якщо він продовжить займатися за спеціальною програмою з тренерами, аби зберегти свою витривалість на два дні пізніше," - згадує Жослен Гурвеннек.

Девід уважно стежить за своїм здоров'ям і не порушує режим дня. Крім того, Джонатану доводиться літати на матчі збірної. І у нього є власний ритуал, щоб якомога легше переносити тривалі подорожі. Намагється обмежувати потрапляння світла на обличчя, довго спить під час польоту, обов'язково є маска для сну і компресійна білизна. Перед посадкою п'є міцний чай або каву, проводить легку розминку.

Девід заблищав у цій Лізі 1 і увійшов в історію Лілля

"Доги" розпочали свій шлях у Лізі чемпіонів з етапу кваліфікації, де їм випав непростий суперник під керівництвом Жозе Моурінью. У першій грі Фенербахче зазнав поразки, а Девід не зміг відзначитися, проте в другому матчі канадський футболіст подарував Ліллю можливість продовжити боротьбу за трофей. Джонатан вразив ворота в компенсований час, встановивши підсумковий рахунок 3:2 на користь французької команди. Наступним викликом для Лілля стала гра зі Спартою, яку вони успішно подолали.

Джонатан Девід / зображення: S.Boué, L'Equipe

Жереб основного етапу Ліги чемпіонів звів "догів" зі Спортінгом, Реалом, Атлетіко, Ювентусом, Болоньєю, Штурмом, Ліверпулем і Фейєнордом. За вісім матчів Девід забив шість голів і оформив дві результативних передачі. Він зумів засмутити всіх топових суперників - Реал, Ювентус, Ліверпуль та Атлетіко. У ворота останніх оформив дубль. Канадець входить у топ-10 бомбардирів Ліги чемпіонів. Попереду такі особистості, як Мбаппе, Холанд, Лєвандовскі, Вінісіус, Альварес. Непогана компанія для 25-річного форварда.

У грудні Джонатан досяг важливої віхи, забивши свій 100-й гол за Лілль, що дозволило йому стати найрезультативнішим гравцем клубу у XXI столітті, випередивши легендарного Едена Азара. Якщо він ще відзначиться шістьма голами, то перевершить рекорд Андре Страппа, який провів час у "догах" і забив 112 м'ячів.

Одна з його ключових переваг - уміння знаходити оптимальну позицію у штрафному майданчику для ефективного удара. Звісно, необхідно також точно реалізувати передачу на Девіда, але саме його вміння позиціюватися відкриває нові можливості для створення голевих моментів. Він використовує різноманітні стратегії для відкриття: рухається у вільні зони за спини захисників, готовий приймати м'яч на ближній стійці, активно реагує на скидання після навісів на дальню стійку, а також чекає на пас для швидкого завершення атаки. У Лізі 1 він забив 14 голів, маючи показник xG 13,65. Це свідчить про те, що канадець реалізовує майже всі створені для нього можливості. Він також непогано грає в повітрі і демонструє точність при виконанні пенальті.

Ще один важливий аспект: ефективність пресингу. Девід активно тисне на суперника, зберігаючи організацію середнього блоку та виконуючи різкі спринти. Він майстерно аналізує гру. Як тільки партнер починає рухатися флангом, Джонатан вже знає, де йому слід бути, щоб отримати м'яч. Більш того, форвард часто діє з глибини, що дозволяє розганяти атаки, а також активно допомагає в захисті.

Девід здатен виступати на обох флангах, проте найзручніше відчуває себе на позиції центрфорварда. Під керівництвом Фонсеки Джонатан значно удосконалив своє вміння рухатися без м'яча, що суттєво вплинуло на загальну ефективність гри Лілля. Він усвідомлює, що його переміщення змушує захисників слідувати за ним, створюючи більше простору для його партнерів на полі.

Девід здатен стати цінним активом для будь-якої команди. Навіть якщо ситуація розвиватиметься не так, як очікувалося, він не зупиниться на досягнутому, продовжить розвиватися та доводити свою цінність. Контракт Джонатана спливає влітку, і існує велика ймовірність, що він залишить клуб, якому віддав п'ять років своєї кар'єри. Декілька італійських та англійських команд вже почали активно цікавитися його переходом.