Колишній воротар національної команди України: "Це були неймовірні бонуси!"
Ігор Левченко згадує про юнацьке Євро 2009 та свій виступ у Швеції.
В 2009 році збірна України, основним воротарем якої був Ігор Левченко, в Донецьку була поза конкуренцією на юнацькому чемпіонаті Європи, перемігши в фіналі англійців - 2:0.
Однак цей голкіпер запам'ятався нам своїм виступом у 2019 році, коли він грав за шведську команду "Ескільстуна". У розмові з кореспондентом Sport.ua він поділився своїми думками щодо шансів національних збірних України та Швеції в півфіналі плей-оф кваліфікації до ЧС-2026, що пройде в березні.
У 2018 році я виступав за фінський клуб "Марієгамн", і коли мені запропонували перейти до "Ескільстуни", я миттєво погодився. Це не було через те, що я мандрую з команди в команду, збираючи досвід. Я просто був впевнений, що це новий виклик для мене, адже шведська ліга має вищий рівень, ніж фінська.
Не помилилися, адже за підсумками сезону "Ескільстнуна" була змушена залишити елітний дивізіон.
Жалитися – це гріх. Чемпіонат Швеції виявився надзвичайно захоплюючим, особливо через відсутність домінування одного чи двох клубів. Можна з упевненістю стверджувати, що чотири команди реально боролися за місця на п'єдесталі, тоді як п'ять учасників вели запеклу боротьбу за збереження місця в елітному дивізіоні.
Який характерний стиль відзначав учасників чемпіонату Швеції?
Не можу стверджувати, що англійський футбол порівняно з клубами Фінляндії чи Ісландії. Практично всі команди грали з акцентом на наступальні дії, виставляючи трьох нападників на передову. Це приносило задоволення багатьом фанатам, адже гравці не шкодували зусиль у боротьбі один з одним.
Цікаво, що національна команда Швеції, у складі якої здебільшого легіонери, також прагне грати комбінаційний футбол, активно використовуючи фланги. Тому важливо ускладнити скандинавцям контроль над м'ячем та ефективно діяти в обороні, інакше можуть виникнути серйозні проблеми.
Чи може стати в пригоді те, що українська команда виступатиме в статусі номінальних господарів?
- Складно сказати, бо шведські вболівальники з задоволенням супроводжують свою збірну за кордон й дуже активні.
Яким чином підопічні Сергія Реброва можуть вплинути на шведів і змусити їх зійти з дистанції?
- Я думаю, що можуть допомогти бійцівські якості. Ще коли виступав за "Ескільстуну", то звернув увагу на те, що коли тодішнім лідерам "Юргордену", "Мальме", Хаммарбью, ФК АІК ті ж аутсайдери чинили впертий опір, то вони далеко не завжди добивалися зламу.
Ось чому, коли наші хлопці в березні продемонструють характер, бажання перемагати в кожному ігровому епізоді, то все може закінчитися добре. До речі, в 1/8 фіналу чемпіонату Європи в Глазго в 2021 році також багато фахівців віддавали перевагу шведам, проте це не перешкодило українцям в компенсований час схилити шальки терезів на свій бік. То чому б не повторити? Хоча зі шведами треба бути насторожі, в їх лавах є дуже сильні виконавці: Дьокереш, Ісак, Ліндельоф, Кулушевскі.
- В Швеції ти затримався тільки на рік. Чому?
Несмотря на вихід з елітного дивізіону та акцент на молодих місцевих талантах, мені запропонували три роки нового контракту. Проте я обрав продовжити свою кар'єру в батумському "Динамо" в Грузії, і, можливо, це рішення виявилося невдалим.
- Свого часу ти подавав неабиякі надії, але не можеш похвалитися постійною ігровою практикою. На перешкоді були травми?
Ні, лише в своїй останній команді - першоліговому "Хусті" - я зіткнувся з проблемами зі спиною. Можливо, я так і не зміг знайти свого тренера чи команду, а також не мав агента, який би допоміг мені з працевлаштуванням. Мабуть, є й моя частка провини... Як видно, всього потроху.
Можливо, те видатне тріумфування на юнацькому чемпіонаті Європи досі яскраво постає в пам'яті?
Ви абсолютно праві. Перед фінальним поєдинком більшість аналітиків ставили на англійську команду, в складі якої виділялися такі гравці, як Тріппьє, Вокер, Велбек і Дрінквотер — справжні майбутні зірки. Однак наш тренер Юрій Калітвінцев проявив себе не лише як вправний tactician, а й як чудовий мотиватор. Я пригадую, як він наголошував, що хоча англійська команда дійсно має багато талановитих гравців, ми граємо вдома, за Україну, і цей історичний момент підкорити вершину не можна втратити.
Це важко уявити, але вже в першій половині матчу після влучних ударів Гармаша та Коркішка ми фактично усунули питання про чемпіонство з обговорення.
Чи є щось ще, що нагадує тобі про той успішний момент у Донецьку, окрім золотої медалі?
- Ще були преміальні: 500 тисяч доларів на команду. Для нас, 18-річних хлопців це були фантастичні гроші, щось неймовірне.