Героїчний момент: МОК ухвалив рішення про дискваліфікацію Гераскевича за участь у Шоломі Пам'яті.

Сірий шолом Владислава Гераскевича, українського скелетоніста та прапороносця нашої команди на зимовій Олімпіаді-2026, сьогодні перетворюється на справжній артефакт світової історії.

Нагадуємо, що на шоломі зображені видатні особистості спорту: Дмитро Шарпар – фігурист, який здобув срібну медаль на чемпіонаті України та брав участь у Юнацьких Олімпійських іграх 2016 року (загинув у боях під Бахмутом у січні 2023 року); Павло Іщенко – чотириразовий чемпіон України з богатирського багатоборства, а також чемпіон світу та Європи з паверліфтингу (загинув під час виконання бойового завдання у 2025 році); Максим Галінічев – боксер, призер Юнацьких Олімпійських ігор та чемпіон Європи серед юнаків (загинув у березні 2023 року на Луганщині); Євген Малишев – 19-річний біатлоніст, учасник Юнацьких Олімпійських ігор 2020 року (загинув у боях за Харків у березні 2022 року); Андрій Куценко – багаторазовий чемпіон України з велоспорту та доброволець ЗСУ (загинув у липні 2024 року); Олексій Логінов – хокеїст, воротар команди Білого Барса (загинув у Луганській області у 2023 році); Карина Бахур – чемпіонка України та Європи з кікбоксингу (загинула під час російського обстрілу Харківщини у 2025 році).

Також серед загиблих - Микита Козубенко, український майстер спорту з водних стрибків та тренер, який загинув у 2025 році під час служби в Національній гвардії; Роман Поліщук, легкоатлет-стрибун у висоту та військовослужбовець ЗСУ, який віддав життя у березні 2023 року; Андрій Яременко, борець греко-римського стилю та багаторазовий призер чемпіонатів України, загинув у грудні 2025 року; Тарас Шпук, тренер ветеранської команди "Ігри нескорених", який загинув на фронті у вересні 2025 року; Федір Єпіфанов, фехтувальник, майстер спорту України та учасник світового чемпіонату серед кадетів, загинув у боях на фронті у 2023 році; Катерина Троян, легкоатлетка та військова 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, яка загинула у червні 2025 року; Володимир Андрощук, легкоатлет та учасник юнацьких і молодіжних чемпіонатів Європи, загинув під час боїв у Бахмуті у 2023 році; Олексій Хабаров, майстер спорту міжнародного класу зі стрільби та тренер, загинув у 2025 році в Донецькій області; Іван Кононенко, важкоатлет, актор та офіцер ЗСУ, який також загинув у 2025 році.

Спостерігаючи за спортивними уболівальниками, можна помітити молодь, юнаків та навіть дітей. Серед них Дарія Курдель — 20-річна танцівниця з титулами міжнародних турнірів, яка tragically загинула внаслідок обстрілу Кривого Рогу у 2022 році. Аліна Перегудова, 14-річна важкоатлетка, що мала всі шанси потрапити до збірної України, також стала жертвою обстрілу в Маріуполі. Карина Дяченко, гімнастка у віці 11 років, загинула разом із родиною під час тієї ж трагедії в Маріуполі у 2022 році. Вікторія Івашко, 9-річна дзюдоїстка, трагічно пішла з життя під час обстрілу Києва у 2023 році. Марія Лебідь, 15-річна танцівниця, стала жертвою ракетного удару по Дніпру у 2023 році. Назар Зуй, юний боксер і футболіст, загинув разом із батьками в Маріуполі у 2022 році.

Однак Міжнародний олімпійський комітет вважав це порушенням принципу "спорт без політики", при цьому незрозуміло, як вони не помітили російський "аквафреш" на шоломі італійського атлета.

А Гераскевича у своїх зверненнях по всьому світу підтримали десятки тисяч людей. Всі вони - від президента України Володимира Зеленського, військових, депутатів Верховної Ради, спортсменів, інтелектуалів і до звичайних читачів ЗМІ та соцмереж - закликали МОК поступитися українському праву на біль і пам'ять про загиблих.

Сам український спортсмен до останнього сподівався на притомність Міжнародного олімпійського комітету (МОК) у цій справі.

"Я ніколи не прагнув конфлікту з МОК і не ініціював його. Цю ситуацію спровокувала інтерпретація правил, яку багато хто вважає дискримінаційною. Хоча дії МОК дозволили підняти голос за українських атлетів, які загинули, сам факт скандалу відволікає значну увагу від самих змагань та спортсменів, що беруть у них участь," - зазначив він у своєму зверненні на Facebook вранці 12 лютого.

Тому Гераскевич вкотре пропонував завершити скандал таким чином: зняти заборону на використання "Шолома Пам'яті"; вибачитися за тиск, створений протягом останніх днів; у знак солідарності з українським спортом надати електрогенератори для українських спортивних об'єктів, які щодня страждають від обстрілів.

"Я щиро сподіваюся на відповідь до старту змагань зі скелетону," - зазначив він.

Пізніше 12 лютого стало відомо, що Гераскевича дискваліфікували перед його першим заїздом на Олімпіаді-2026. Про це спортсмен сам повідомив у ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт. Незабаром цю інформацію офіційно підтвердили і Міжнародний олімпійський комітет (МОК), і Міжнародна федерація бобслею та скелетону (IBSF), як зазначає Spiegel.

"Здійснилися події, які важко було уявити. Ці боягузливі чиновники нарешті наважилися на крок, який викликає подив. Подумайте про це абсурдне становище: йому запропонували "компроміс" — тихо посумувати в мікст-зоні, показати шолом журналістам у затемненому куточку, але на трасу вийти "чистим". Чому? Щоб не псувати вражаючу картину для телебачення. Щоб не засмучувати "шанованих партнерів". Щоб нагадування про війну та смерті не заважало продажу реклами напоїв і годинників. Для Міжнародного олімпійського комітету портрети загиблих спортсменів, яких вбила Росія, є "політичною маніфестацією". Це, бачите, "порушує дух Олімпіади". А присутність спортсменів з країни, яка щодня вбиває дітей і руйнує міста, — це, виявляється, не є порушенням. Це "об'єднавча сила спорту". Таке лицемірство просто вражає", — прокоментував цю ситуацію у соцмережах український науковець і підприємець Едуард Рубін.

Хвилю підтримки для Гераскевича ініціювала українська санкарка Олена Смага. Після свого виступу в одномісних санях на Олімпіаді вона продемонструвала на руці напис: "Пам'ять - це не порушення правил".

Водночас, новини про цей конфлікт швидко привернули увагу провідних світових медіа.

Зокрема, міжнародна інформаційна агенція Reuters повідомила, що Міжнародний олімпійський комітет (МОК) порушує правила Олімпіади, що стосуються політичних символів, і запропонував Герaскевичу альтернативу – носити чорну пов'язку на згадку про загиблих. Агенція підкреслює, що спортсмен відкрито заперечив цю позицію, стверджуючи, що такі дії не є політичними висловлюваннями, а є даниною пам'яті загиблим.

У звіті BBC зазначається, що Герaскевич обрав носити цей шолом, незважаючи на застереження з боку МОК. У своїх соцмережах він висловив, що рішення комітету "порушує його душу", додавши, що відчуває, ніби комітет "зраджує пам'ять загиблих спортсменів".

Британське видання The Guardian також висвітлило історію Герaскевича, який бореться з цією забороною. У статті зазначено, що український атлет, незважаючи на вказівки МОК, продовжував тренування в шоломі, ігноруючи попередження та можливість дискваліфікації. В матеріалі акцентується увага на тому, що на шоломі зображені загиблі українські спортсмени. Крім того, обговорення цього питання викликало більш широкі дебати про свободу висловлювання та значення аполітичності на Олімпійських іграх.

Загалом, світові видання намагалися подати цю історію не лише як спортивну новину, але й як частину ширшого дискурсу про свободу самовираження та політичну нейтральність спорту.

Відповідь ясна: якщо б наш скелетоніст погодився виступити на "Шлемі Пам'яті", цей момент завжди можна було б загладити, наприклад, черговим рекламним відео. Загалом, скелетон не має такої великої популярності серед зимових видів спорту, як, скажімо, фігурне катання чи стрибки з лижного трампліна. А тепер, замість десятків тисяч, про це дізналися мільйони.

Отже, завдяки цій "неуспішній" (насправді зовсім не так) сутичці Давида з Голіафом всім ще раз ясно і гучно нагадали: агресивна Росія продовжує забирати життя людей в Україні. Світ має підготуватися, адже "зима наближається".