7 найяскравіших відставок тренерів в УПЛ, що сталися у 2024 році

Кінець календарного року – це час, коли багато людей підсумовують свої досягнення, згадують про події останніх дванадцяти місяців та оцінюють, що вони принесли в їхнє життя. Також цей період в Україні характеризується традиційною зимовою паузою в Прем'єр-лізі, з якої наш футбол повернеться лише через кілька місяців.

Тому зараз нам тільки й залишається, що аналізувати події, які вже подарувала нам УПЛ. І сьогодні, зокрема, ми пропонуємо сфокусуватися на найбільш резонансних тренерських відставках, які побачив наш елітарний футбольний дивізіон у 2024 році...

Юрій КАЛІТВІНЦЕВ, регіон Полісся

11 березня 2024 року інформаційний простір вітчизняного футболу сколихнула новина про відставку головного тренера "Полісся" Юрія Калітвінцева. Цей фахівець пробув на посаді 1002 дні, зумів вивести житомирських "вовків" із Першої ліги до Прем'єр-ліги, проте у найвищому дивізіоні навіть не допрацював до кінця у першому ж сезоні.

Офіційно фанатам було повідомлено, що Калітвінцев вирішив піти у відставку, а президент клубу Геннадій Буткевич змушений був прийняти "дуже важке рішення" щодо затвердження його заяви. У "Поліссі" Юрій опинився в ситуації, коли очікування були явно завищеними, адже на деякий час "вовки" займали третю позицію, з мінімальним відставанням від "Шахтаря" та "Динамо". Проте потім... Житомирська команда пережила шість матчів без перемог, що стало причиною завершення співпраці Калітвінцева з "Поліссям".

Навіть сьогодні, через кілька місяців після відставки Калітвінцева, важко однозначно оцінити правильність рішення Юрія та керівництва клубу. З одного боку, на завершальному етапі сезону-2023/24 "Полісся", під керівництвом нового тренера, все ж змогло заробити путівку до єврокубків. Проте, з іншого боку, наступник Калітвінцева залишився на посаді лише короткий час, що яскраво продемонструвало, що клуб виявився абсолютно неготовим до змін у тренерському складі і не мав чіткого бачення, спеціаліста якого профілю бажає бачити на чолі команди.

Сергій ШИЩЕНКО з Полісся

Після відставки Калітвінцева новим виконуючим обов'язки головного тренера "Полісся" став Сергій Шищенко. Йому була поставлена досить амбітна задача – виграти Кубок України, в якому "вовки" на момент зміни тренера вже дійшли до півфінальної стадії. Проте, під керівництвом Шищенка, "Полісся" не змогло пробитися у фінал: житомирська команда зазнала мінімальної поразки від "Ворскли" (0:1), що стало неприємною несподіванкою для нового наставника.

Втім, Шищенко все ж таки зумів вичавити із ситуації абсолютний максимум для "Полісся". В останньому турі минулого сезону житомирські "вовки" обіграли вже невмотивований "Шахтар", й зуміли обійти у турнірній таблиці "Рух", зайнявши п'яту сходинку, яка давала право зіграти у кваліфікації Ліги конференцій.

Але цього для керівництва "Полісся" виявилося замало, щоб ухвалити рішення про підписання із Шищенком повноцінного контракту. На місце головного тренера житомирських "вовків" було запрошено досить маловідомого на той момент Імада Ашура, котрий не мав жодного досвіду роботи із дорослими командами. Це призначення викликало чималий резонанс в українській футбольній спільноті і, з одного боку, продемонструвало, що амбітний клуб УПЛ готовий на сміливі рішення, але з іншого - поставило під сумнів наявність у "Поліссі" хоча б базової концепції розвитку на найближчі кілька років, адже часті зміни тренерів ніколи не свідчили про щось хороше. Що в принципі й довела згодом аж 8-матчова безвиграшна серія житомирян під керівництвом Ашура, яка перервалася лише у останньому перед зимовою паузою турі сенсаційною перемогою над "Шахтарем" (1:0). А Калітвінцев, нагадаємо, пішов (чи все ж таки його "пішли"?) формально через серію без перемог, яка налічувала "усього-то" шість поєдинків...

Олег ДУЛУБ, ЛНЗ

Білорус Олег Дулуб провів на посаді головного тренера ЛНЗ увесь сезон-2023/24. Під його керівництвом амбітні черкащани фінішували на сьомому рядку, набравши 41 очко у 30 матчах. Такий виступ як мінімум на папері виглядав успішним з огляду на той факт, що ЛНЗ був абсолютним дебютантом елітарного дивізіону, але... Раптом для багатьох Дулуб залишив Черкаси, про що й було офіційно оголошено 10 червня.

Офіційні джерела в ЛНЗ підтвердили, що відставка Дулуба не була зумовлена спортивними успіхами команди в УПЛ. Навпаки, клубне керівництво було задоволене ситуацією, але термін дії контракту тренера добігав кінця, і сторони не змогли домовитися про нові умови. Як зазначав генеральний директор ЛНЗ Андрій Колісник, "тренер висловив фінансові вимоги, які ми не можемо задовольнити". Однак у грудні сам Дулуб в одному з інтерв'ю рішуче спростував ці заяви Колісника, представивши зовсім іншу версію подій.

Незважаючи на всі обставини, в ЛНЗ відбулися зміни на тренерському містку - новим головним тренером став іспанець Андрес Карраско. Це призначення викликало певні неприємності для Олега Дулуба, який не упустив можливості висловити свою думку з цього приводу під час спілкування з пресою. Коли Дулуб залишав команду, а Карраско тільки починав свою роботу, в ЗМІ активно обговорювали, що черкащани прагнуть змінити свою футбольну філософію - від консервативного та прагматичного стилю до більш проактивного та атакуючого, що дозволило б краще виявляти та розвивати таланти. Однак... результати цих змін ми ще обговоримо далі...

Роман ГРИГОРЧУК, представник клубу Чорноморець.

Для одеських фанатів Роман Григорчук, без сумніву, став знаковою постаттю в сучасній історії "Чорноморця". Під його керівництвом "моряки" демонстрували вражаючі результати на початку минулого десятиліття, зокрема пробилися до плей-офф Ліги Європи 2013/14. Проте згодом Григорчук залишив Одесу та Україну, вирушивши на пошуки нових можливостей в Азербайджані, Казахстані та Білорусі. У двох останніх країнах він зумів привести свої команди до чемпіонських титулів, а наприкінці 2021 року повернувся до "Чорноморця", де відбулася зміна інвесторів і з’явилася можливість для амбітного розвитку проекту.

На жаль, другий прихід Григорчука до "Чорноморця" не виявився вдалим. Внаслідок війни та юридичних проблем у інвесторів, команда "моряків" зовсім не виглядала як конкурентоспроможна сила у вітчизняному футболі, здатна вразити своїми досягненнями. Наставник, ймовірно, переживав великі труднощі сам і змушував фанатів страждати, не маючи можливості показати кращий результат, окрім як безплідного боротьби в нижній частині турнірної таблиці. Тому не стало несподіванкою, що в кінці червня "Чорноморець" офіційно оголосив про припинення співпраці з досвідченим тренером.

Цікаво, що Григорчук не покинув "Чорноморець", як це зазвичай трапляється в подібних ситуаціях, "без будь-якої мети". Йому запропонували повернутися до Азербайджану для тренерської роботи, але налагодити продуктивну співпрацю з "Нефтчі" в українського коуча не вдалося. На початку жовтня він залишив свою посаду, а зовсім нещодавно повернувся в Україну, але про це ми ще поговоримо трохи пізніше...

Мирон Маркевич, Карпати

Як Роман Григорчук для Одеси, так і Мирон Маркевич для Львова є справжньою легендою. З тренером, якому вже виповнилося 73 роки, "зелено-білі" у сезоні 1997/98 здобули "бронзу" в елітному дивізіоні українського футболу, що стало їхнім найвищим досягненням у цьому турнірі.

Згодом Маркевич неодноразово відвідував "Карпати", досягнувши значних успіхів з "Металістом" та "Дніпром". Проте після 2016 року він залишався без роботи, підкреслюючи, що готовий повернутися лише до проекту, який буде мати не лише великі амбіції, а й належне фінансування. Він не бажав більше опинятися в ситуації, коли доводилося б купувати екіпіровку для своїх підопічних за власні кошти.

Літнього 2023 року, коли Маркевича призначили головним тренером "Карпат", які на той час грали у Першій лізі, стало очевидно, що його досвід та підходи ідеально поєднуються з амбіціями та можливостями власника клубу. Завдяки його зусиллям "Карпати" успішно виконали завдання повернення до УПЛ, проте в критичному матчі "Інгульцю" команда поступилася, закінчивши сезон на другій сходинці таблиці. Цей результат, схоже, вплинув на стосунки між Маркевичем та керівництвом клубу, які стали дещо напруженими.

Комунікаційні труднощі між керівництвом "Карпат" і Маркевичем посилилися в міжсезоння, що призвело до ситуації, коли Владислав Лупашко, колишній колега Маркевича з "Інгульця", начебто прибув до Львова з метою працювати з молодіжною командою клубу. Цей тренер, який раніше підніс Маркевичу неприємності в боротьбі за "золото" Першої ліги 2023/24, став центральною фігурою в цій історії. Врешті-решт, все закінчилося відставкою одного з найвідоміших ветеранів українського тренерського світу ще до старту сезону, а на його місце, як і очікувалося, прийшов Лупашко.

Пізніше Маркевич визнав, що у нього та керівництва клубу виникли різні уявлення щодо майбутнього розвитку "Карпат" після їхнього виходу до Прем'єр-ліги. Тренер вірив, що львів'яни повинні прагнути до високих цілей і боротися за місце в єврокубках, тоді як інвестор "зелено-білих" був готовий прийняти більш скромні завдання, зосередившись на стабільному закріпленню в УПЛ.

Валерій ІВАЩЕНКО, Оболонь

Валерій Іващенко почав працювати в "Оболоні" з 2013 року, а з 2021 року він обіймав посаду головного тренера основної команди. Під його керівництвом, молодого та амбіційного тренера, "пивовари" у 2023 році вперше за останні роки здобули право виступати в найвищому дивізіоні українського футболу. Хоча їм довелося змагатися в перехідних матчах проти клубу з Першої ліги, вони змогли зберегти своє місце в еліті за підсумками сезону 2023/24.

Ще уважніше багато хто з вітчизняних уболівальників почав придивлятися до роботи Іващенка після того, як тренера "Оболоні" в одному з інтерв'ю персонально виділив спортивний директор "Шахтаря" Даріо Срна. Та похвала від хорвата виглядала справді достатньо несподіваною, хоча за нею нічого й не відбулося.

Однак, похвали від представників інших команд не врятували Іващенка від звільнення, яке сталося на початку вересня. Президент "Оболоні" Олександр Слободян ухвалив це рішення через невдалий старт "пивоварів" - за перші п’ять матчів команда під керівництвом Іващенка здобула лише одне очко, зігравши внічию з "Колосом" (2:2)...

Андрес КАРРАСКО, ЛНЗ

Нарешті, зосередившись на загальному контексті відставок і звільнень, повернемося до питань, що стосуються ЛНЗ. Андрес Карраско з Іспанії, який прийняв кермо команди від Олега Дулуба, не зміг протриматися на своїй посаді навіть до зимової перерви. 12 грудня він залишив черкаський клуб, а вже через два дні ЛНЗ під управлінням виконуючого обов'язки головного тренера Андрія Диканя змогли здобути одне очко в матчі з "Олександрією" (1:1), завершивши першу частину сезону в дещо піднесеному настрої.

Карраско, чий досвід тренування на професійному рівні перед приходом до ЛНЗ обмежувався лише краткочасними періодами в національній збірній Кувейту та тбіліському "Динамо", не зміг продемонструвати в Україні футбольні дива. Гра "фіолетових" дійсно стала дещо більш видовищною в порівнянні з періодом під керівництвом Дулуба, але це негативно вплинуло на результати команди. ЛНЗ, попри суттєве підсилення складу, почав заробляти менше очок, ніж за часів білоруського тренера.

Сам Карраско, за інформацією з-за куліс, виявився не зовсім задоволеним своєю роботою в Україні. Іспанець не зміг повністю адаптуватися до умов життя в період війни, хоча можливо, це була просто звичайна відмовка, якою він намагався приховати свої професійні труднощі. Тому не дивно, що в середині грудня сталося "значне повернення" Романа Григорчука в УПЛ - тепер колишній тренер "Чорноморця" спробує реалізувати свої власні плани та амбіції керівництва ЛНЗ.