Ворскла. Пришли честолюбивые дублеры. Встречайте — Дмитрий Кравченко

Дмитрий Кравченко, vorskla.com.ua

Сьогодні ми відкриваємо для своїх читачів ще одну нову рубрику. Справа в тому, що вже на другий збір з основною командою поїхали одразу чотири футболісти з молодіжного складу - захисник Олександр Пернацький, півзахисники Дмитро Кравченко і Джемаль Кизилатеш, а також нападник Богдан Січкарук. З кожним із них ми познайомимо вас в найближчим часом. А почнемо представлення молодих талантів «Ворскли» з вихованця полтавського футболу - Дмитра Кравченка.

Дощ - хороша прикмета!

Народився Дмитро Кравченко 25 лютого 1995 року в Полтаві. У той момент його щасливі батьки, напевно, навіть не підозрювали, що через 20 років, їх син стане для них серйозною підтримкою і опорою, а також зразковим братом для п'ятирічної сестрички Машеньки і дворічного братика Матвія.

Батько Діми в юнацькі роки грав у футбол на аматорському рівні, і навіть отримав запрошення приїхати на перегляд від одного з професійних клубів, але потрапити туди не зумів - отримав повістку з військкомату і пішов на службу в армію. Можливо, батьківські гени в результаті й зіграли свою роль: в 2001 році Андрій Кравченко відвів свого 6-річного сина в школу ФК «Ворскла», при цьому сам Дмитро добре запам'ятав своє перше тренування, що пройшло під акомпанемент проливного дощу. Хороша прикмета на початку шляху, чи не так?

Шалений гол у «дев'ятку»

Першим тренером Діми був Володимир Плєвако, потім він потрапив у руки до легендарного Станіслава Басюка, а вже на випуску займався у Олексія Вишневецького. Кожен з них вклав у маленького Краву достатньо сил і знань, але головна порада, яку він засвоїв, полягає, за словами самого Діми, у тому, щоб ніколи не задирати носа.

Найяскравішим епізодом у дитячому футболі півзахисник вважає перемогу на турнірі в Маріуполі. «Нам тоді було по 13 років, - згадує він. - Ми грали в манежі СК «Іллічівець», і у вирішальному матчі мені вдалося забити переможний гол з 30-ти метрів. Зізнатися, це був шалений удар, може, навіть випадковий, але м'яч влучив точно в «дев'ятку», і ми виграли - 3:2».

Взагалі-то, не можна сказати, що Кравченко - забивний півзахисник (все-таки він виконує функції опорного хавбека). Всі його голи за дубль і U-19 можна перерахувати на пальцях однієї руки, але при цьому підмічено: якщо Дмитро забиває, «Ворскла» незмінно перемагає.

М'ячі для Даллку, рівняння на Кравченка

Весь свій вільний від навчання і тренувань час наш герой проводив з м'ячем. Біля телевізору вдома практично не сидів, трансляції з Англії, Іспанії та Німеччини дивився рідко, а тому зовсім не дивно, що його першим кумиром став лідер «Ворскли» кінця 2000-х років - однофамілець Сергій Кравченко. Більшість домашніх матчів з його участю Діма дивився прямо біля кромки поля, хоча м'ячі найчастіше подавав, зрозуміло, тим гравцям, які кидали аути. Один з таких - його нинішній партнер по команді, наш капітан Арменд Даллку.

Свій перший контракт з полтавським клубом в якості стажера Дмитро Кравченко підписав у 16 років. На що витратив першу футбольну зарплату, не пам'ятає, але з посмішкою каже, що найголовніше було отримати... звільнення від відвідування школи.

У 16-річному віці Діма вперше потрапив і на турецькі збори з дублюючим складом «Ворскли» під керівництвом Сергія Свистуна. Пам'ятається, приїхав тоді в «Kamelia World» щупленький хлопчик - приблизно таким же худорлявим потрапив колись у Полтаву і його дитячий кумир, Сергій Кравченко. Спочатку він теж не справляв особливого враження, але потім, коли змужнів, досяг в нашій команді рівня національної збірної країни.

Під прицілом Олександра Петракова

Дмитро, до слова, теж не раз виходив у футболці з національною символікою, але закріпитися в юніорській збірній України йому завадила важка травма, отримана на Меморіалі Гранаткіна в 2013 році. У той час він був основним півзахисником «синьо-жовтої» дружини, але після пошкодження так і не зміг потрапити в основну обойму команди Олександра Петракова, що завоювала не так давно право брати участь у фінальній стадії чемпіонату світу.

Чи зможе поїхати до Нової Зеландії Дмитро Кравченко, говорити в даний момент не доводиться. Сам футболіст в першу чергу поки ставить перед собою іншу мету - якісно підготуватися на зборах і спробувати нарешті дебютувати в улюбленій команді рідного міста. Довіра головного тренера «біло-зелених» Василя Сачка його завжди окриляє. Ось тільки часто потрапляючи в заявку на гру, в нашій головній команді Крава на поле так і не виходив. Вийде, зіграє, доведе: там і до Нової Зеландії - рукою подати!

Прес-служба ФК «Ворскла»