Фоменко подвел итоги года для сборной Украины

Михаил Фоменко

«Зібрати оптимальний склад немали змоги»

– Михайле Івановичу, порівняно з минулим сезоном, коли ваша команда вшаленому марафоні доостаннього сперечалася завихід набразильський мундіаль, нинішній рік навряд чи можна назвати насиченим нафутбольні події. Як оціните виступи своїх підопічних 2014 року?
– На міцну «четвірку». Цьогоріч ми справді провели небагато матчів, але так побудований календар ФІФА, тут нічого невдієш. Є конкретні дати, коли дозволяють грати збірним. Окрім матчів відбору вдалося взяти участь укількох товариських зустрічах. І це також добре, бо практика є практика, і чим частіше збиратиметься збірна разом, тим краще. Зрештою, цьогорік Україна поступилася тільки Словаччині, однак утій зустрічі для досягнення позитивного результату нам стала назаваді низка причин.

– Про які саме причини ви говорите, адже ця поразка значно ускладнила життя збірній Украї­ни вборотьбі запряму путівку нафранцузький чемпіонат Європи?
– Тоді ми зіштовхнулися зі знач­ними кадровими проблемами, вирішити які нам так і невдалося. Упідсумку, зазнали прикрої поразки, хоча мали шанси, щоби відігратися. Загалом, цього року вкваліфікаційному раунді нам жодного разу невдалося залучити всіх найсильніших. Тоодин травмується, тоінший, відтак зібрати оптимальний склад немали змоги.

– Наскільки впсихологічному плані вашим підопічним було складно відновитися від того поєдинку, адже було помітно, що хлопці виклалися максимально, й назаключних хвилинах навіть забили такий бажаний м’яч, який, щоправда, незарахували…
– У словаків небуло багато моментів, якоїсь територіальної переваги. Усе вирішили дві грубі помилки вобороні, одну з яких суперник реалізував, аіншу– ні. Безперечно, причини потрібно шукати винятково усобі. Сподіваюся, наступного року всі хлопці будуть здорові, й зможуть допомогти збірній вийти наєвропейську першість. Ащо стосується психологічної складової, тоце пот­рібно питати самих футболістів. Більшість із них– це терті калачі, мають хороший досвід виступів наклубному рівні, грають уєврокубках. Як намене, навряд чи наші гравці через одну поразку пали духом. Тим паче, внаступних матчах вони довели, що з психологічною стійкістю вних усе гаразд.

– Хто з вітчизняних футболістів, навашу думку, зацей рік досяг найбільшого прогресу?
– Андрій Ярмоленко. Помітно, що хлопець із кожним роком додає, прогресує. Унього наразі хороший футбольний вік, йому ще є куди зростати. Гадаю, якщо він й надалі прогресуватиме такимиж темпами, зможе стати одним із найкращих футболістів Європи, атоі світу. Андрій добре працює натренуваннях, сумлінно ставиться досвоєї справи. Подивимося, як уподальшому розгортатиметься кар’єра цього, безперечно, обдарованого хлопця.

– А як стосовно Сидорчука? Сергій– один із небагатьох, хто запівроку здобув місце нетільки воснові збірної України, ай столичного «Динамо».
– Сергій також проявив себе з найкращого боку, через що його й запросили донаціональної команди. Добре, що йому вдалося доволі швидко вписатися вігрову модель збірної, й відзначитися результативними діями. Ми Сергію дуже вдячні, сподіваємося, він і надалі демонструватиме високий рівень гри.

«Не стану виключати можливості повернення Мілевського донашої команди»

– Із зміною керманича футболісти дніпропетровського «Дніпра» стали грати гірше нетільки ускладі своєї команди, ай за«синьо-жовтих». Можете пояснити, із чим пов’язаний регрес Коноплянки таЗозулі?
– Одверто кажучи, тяжко відповісти наваше запитання. Про це, насамперед, потрібно запитати самих футболістів, чому вони стали грати гірше?! Недумаю, що причина тут лежить узміні головного тренера «Дніпра». Тут, скоріше, проблема усамих футболістах.

– Що маєте наувазі?
– Можливо, їм потрібно відповідальніше ставитися досвоїх обов’язків.

– Себто голеву «засуху» Зозулі, який запівроку вжодному офіційному матчі так і незміг відзначитися бодай одним забитим м’ячем, можна пояснити неналежним ставленням досвоїх обов’язків?
– Яж незнаю напевно. Можливо, й так, аможливо, й ні. Тут є очевидний факт– Роман перестав забивати. Ащо для форварда означає відсутність забитих м’ячів? Романові потрібно розібратися впричинах, зробити необхідні висновки, й почати забивати. Тут усе залежить тільки від нього.

– Востаннє форварди відзначалися зазбірну ще вберезні, втовариській зустрічі проти США. Зробив це Марко Девич, який відтоді більше невикликається долав «синьо-жовтих». Чому екс-гравець «Металіста» втратив довіру тренерського штабу?
– Тут усе доволі просто– вДевича відсутня ігрова практика, він перестав грати засвій клуб. Янезнаю, які внього там виникли проблеми, проте якщо він невиходить нафутбольне поле, защож його тоді викликати дозбірної?

– А ви з ним зв’язок підтримуєте?
– Ні, непідтримую.

– У вітчизняних ЗМІ останнім часом полюбляють піарити Мілевського, сватаючи його долав збірної. Враховуючи, як Артем провів кінець чемпіонату Хорватії, чи можна розглядати можливість того, що він таки отримає виклик донаціональної команди?
– Я вже стільки разів говорив, що двері дозбірної відчинені всім, потрібно лише заслужити запрошення. Нестану виключати можливості повернення Мілевського донашої команди. Усе залежить тільки від нього: якщо й вподальшому Артем працюватиме з такоюж наполегливістю, як це він робить останнім часом, чому би, власне, й ні? Усе можливо, побачимо, як він гратиме наступного року. Зрештою, як він сам заявляв, його нинішня форма невідповідає рівню збірної. Отож наразі немає про що говорити.

– Після того, як зі збірної пішов Шевченко, вкоманді взагалі перевелися забивні форварди. Із чим це пов’язано?
– Тут є багато причин. Наразі вусьому світі забивних форвардів дуже мало, їх можна перелічити напальцях однієї руки. Що вже говорити про Україну, де кадровий потенціал достатньо обмежений. Наш тренерський штаб виходить із тих можливостей, котрі є внаявності. Повірте, хороший забивний нападник– це велика рідкість, і ми будемо тільки раді, якщо хтось із наших форвардів почне стабільно відзначатися.

«Із новачків нас ніхто нерозчарував»

– Цьогоріч тренерський штаб національної команди запросив чимало новачків. Зважаючи натовариську зустріч із Литвою, хтось із викликаних вас розчарував?
– Ні, ніхто нерозчарував. Усі грали з великим бажанням тасамовіддачею. Ми дякуємо збірникам задопомогу, всі вони– молодці.

– Також ви активно залучаєте долав збірної вчорашніх гравців «молодіжки»– Будківського, Ордеця, Болбата таШевченка. Що скажете про молодь?
– Ми давно слідкували зацими футболістами, й усі вони своєю грою довели, що готові виступати заголовну команду країни. Ми й уподальшому слідкуватимемо заними. Сподіваюся, що вони нас нерозчарують, і стануть майбутнім стрижнем збірної.

– Хто вже найближчим часом може підсилити збірну України?
– Ми забагатьма футболістами слідкуємо, але конкретні прізвища називати нестану.

– А як щодо Лучкевича? Хлопець чудово провів сезон, непогано зарекомендував себе ускладі «Дніпра». Чи зможе він отримати запрошення?
– Ми слідкуємо зацим футболістом.

– Уже вберезні наступного року нашу команду чекає непростий поєдинок проти Іспанії. Як гадаєте, вякій формі підійдуть доцього матчу українські футболісти, враховуючи відсутність належної ігрової практики?
– Тяжко зараз про це говорити. Побачимо, як хлопці проведуть підготовчі збори усвоїх клубах, який матимуть вигляд устартових турах чемпіонату. Звісно, готуватимемося дуже серйозно, спробуємо підвести футболістів дооптимальних кондицій.

– Поразка від «фурії рохи» поховає шанси України намісце взавітній двійці?
– Думаю, що ні. Попереду ще буде багато поєдинків, утому числі й матч-відповідь проти іспанців. Але ми й наПіренеях спробуємо зачепитися заочки.

– У контексті важливості зустрічі з Іспанією, наскільки необхідним для вашої команди є проведення хорошого спарингу? Адже вЗМІ неодноразово повідомлялося про те, що врамках підготовки доберезневого матчу «націоналка» може зіграти проти «молодіжки»?
– Розумієте, там дуже стислі терміни. Навряд чи вийде організувати якийсь спаринг. Хоча він би нам незавадив.

– Чи можна бундестім наразі вважати законодавцем мод усучасному футболі?
– Так, ачомуб і ні? Німці поправу стали чемпіонами світу. Гадаю, насьогодні саме Німеччина задає темп уфутболі.

– Особисто для себе щось корисне вгрі бундестіму почерпнули? Можливо, якісь тактичні напрацювання тощо?
– Розумієте, щоби грати, як Німеччина, потрібно мати усвоєму розпорядженні виконавців належного рівня. Звісно, якісь моменти ядля себе виокремив, але такий футбол, який демонструють «чорно-білі», вимагає нетільки серйозної конкуренції вкожній ланці, ай хорошої тактичної підкованості тависокої виконавчої майстерності.

Ukrfootball.ua