Экс-защитник молодежной сборной Украины принял российское гражданство

Степанец vs Халк

Екс-захисник молодіжної збірної України Павло Степанець, котрий зараз виступає за дебютанта російської Прем'єр-ліги ФК "Уфа", у своєму інтерв'ю "Футбол 24" висловив надію на те, що ще зможе зіграти за українську збірну.

- Павле, після успіху в перехідних матчах за право грати в найсильнішому дивізіоні Росії, чи ставить керівництво ФК "Уфа" конкретні завдання в Прем'єр-лізі?

- Мета "Уфи" одна - закріпитися у Прем'єр-лізі і показувати добротний футбол. Буде стабільна гра - за нею прийдуть і високі результати. У нас досить сильний тренерський штаб, на чолі з відомими в недавньому минулому футболістами Ігорем Коливаном та Віктором Лосєвим, котрі досягли в якості гравців великих успіхів у кар'єрі. Вони намагаються прищепити нам психологію переможців у кожному матчі, незалежно від суперника і його місцезнаходження у турнірній таблиці.

- За подіями в Україні стежиш?

- Мені боляче до глибини душі через бойові дії на території України, де гине багато невинних людей. Не можу так просто говорити про дану ситуацію на своїй Батьківщині. У мене лише одне бажання - щоб все це якомога швидше закінчилося і в Україні, як і колись, на довгі роки відновився мир.

- Одноклубники в курсі того, що відбувається в Україні?

- Так. У нас інтернаціональний колектив, окрім росіян є представник з африканської Гани, бразильці, балканці, білоруси, німець, узбек і навіть футболіст з Японії Такафумі Акахоші. Хлопці в команді, як і я, дуже переживають з приводу подій на території України. Вони постійно мене запитують: "Чи все нормально у мене вдома?". Всі вони бажають нашій країні добра і миру.

- Що можеш сказати про поразку збірної України від словаків?

- Матч між збірними України та Словаччини дивився. Можу сказати одне: це прикра і несправедливе поразка підопічних Михайла Фоменка. За демонстрованою грою, за тими моментами, що були в матчі, українці виглядали сильнішими за словаків. Незважаючи на прикру поразку, все ж сподіваюся на те, що збірній вдасться кваліфікуватися до фінальної частини чемпіонату Європи.

- Ти задоволений тим, як складається твоя кар'єра?

- Здебільшого так. Моя спортивна мрія грати на хорошому рівні, в одній з найсильніших ліг Європи, такій, як російська Прем'єр-ліга. Матчі між командами в РФПЛ відбуваються у гострій, безкомпромісній боротьбі, де заздалегідь практично неможливо визначити переможця. Я виступаю в хорошій команді і на даному етапі кар'єри мене все влаштовує.

- У зв'язку з прийняттям російського громадянства, чи є шанси виступати за українську збірну?

- Моє футбольне громадянство, було, є і буде українським. Ні для кого не секрет, що прийняття російського громадянства - це необхідний крок для того, щоб не вважатися легіонером в команді, адже в чемпіонаті Росії, як і в багатьох інших першостях закордоном, є квота на іноземців. Що стосується збірної, скажу чесно - як тільки буду гідний виклику в національну дружину, тренери обов'язково звернуть свою увагу на мої виступи і приймуть рішення. Зараз мені важливо стабільно і на хорошому рівні виступати за клуб. Для кожного футболіста виступ у збірній - велика честь та престиж.

З особової справи:

Павло Миколайович СТЕПАНЕЦЬ

Народився 26 травня 1987 року в місті Городня Чернігівської області.

Вихованець київського спортінтернату. Тренери - В.Г. Киянченко, В.В. Пономарьов.
Амплуа - захисник. Спортивне звання - майстер спорту Росії.

Виступав за команди: 2006 - "Спартак" (Нижній Новгород, Росія) провів 26 матчів/забив 1 м'яч; 2007/2008 - "Динамо-2" (Київ) 20/2; 2009/2010 - "Урал" (Єкатеринбург, Росія) 38/1; 2011/2013 - "Мордовія" (Саранськ, Росія) провів 59 матчів; 2013/н.ч. - ФК "Уфа" (Уфа, Росія) провів 21 матч.

У 2002 році виступав за юнацьку збірну України, у складі якої провів 4 матчі. П'ятьма роками пізніше Степанець зіграв два поєдинки за молодіжну збірну України.

У сезоні 2011/2012, у складі ФК "Мордовія", український захисник ставав переможцем Першого дивізіону чемпіонату Росії.

Фотографії до даної публікації - з особистого архіву Павла Степанця.

Розмовляв Віктор Хохлюк