Динамовцы Киева на чемпионатах мира. Германия−2006

Після проваленого відбіркового циклу чемпіонату Європи 2004 року, де збірна України посіла третє місце в своїй кваліфікаційній групі, з поста головного тренера був звільнений Леонід Буряк.

18 вересня 2003 на прес-конференції у Києві, тодішній президент ФФУ Григорій Суркіс представив нового тренера збірної — Олега Блохіна, який одразу ж заявив про те, що виведе Україну на ЧС 2006 з першого місця у відбірній групі.

Ці слова Блохіна, який до того мав не надто успішну тренерську кар'єру в грецькому АЕКу, викликали хвилю скептичних відгуків у пресі, серед спеціалістів, та і у вболівальників. Проте тренер був призначений і 11 жовтня 2003 товариською грою з командою Македонії Блохін розпочав свій «похід до мрії». Та скептицизм, що висловлювали до Блохіна, розростався з кожною новою товариською грою збірної під його керівництвом. Нічия з Лівією, поразка від Македонії, нічия зі словаками, поразка від французів та розгром від Англії, не додавали впевненості в успішності Блохіна-тренера.

Уперше перші

У відбірковому раунді «синьо-жовті» стартували 4 вересня 2004 року нічиєю з Данією у Копенгагені (1:1). У цьому матчі взяли участь чотири гравці, що на той момент грали за київське «Динамо» - Олександр Шовковський, Андрій Несмачний, Андрій Гусін та Олег Гусєв. Всі вони вийшли в стартовому складі, а Гусін до того ж забив перший м’яч нашої збірної у тому відборі.

За кілька днів «синьо-жовті» здобули першу перемогу у відборі, у гостях здолавши Казахстан (2:1). У наступному спареному, вже домашньому турі, що відбувся у жовтні, Україна знову зіграла внічию з одним із прямих конкурентів, Грецією (1:1), а також перемогла нижчу за класом Грузію (2:0).

Ключовим став поєдинок, який відбувся 17 листопада 2004 року у Стамбулі, на стадіоні «Шюкрю Чараджоглу», у якому Україна сенсаційно розгромила Туреччину (3:0) завдяки голу Олєга Гусєва та дублю Андрія Шевченка. Динамівці Шовковський, Федоров, Несмачний, Гусін та Гусєв з’явились у стартовому складі, а Юрій Дмитрулін вийшов на заміну у другому таймі.

2005-й рік розпочався виїзною перемогою над Албанією (2:0), продовжився домашніми «сухими» вікторіями у матчах зі збірними Данії (1:0) та Казахстану (2:0).

Окремої уваги заслуговує матч у Афінах проти Греції, який, як і виїзний поєдинок з Туреччиною, зіграв ключову роль для нашої збірної. Матч завершився мінімальною звитягою команди Олега Блохіна – 1:0. Єдиний гол на 82-й хвилині забив на той момент 32-х річний динамівець Андрій Гусін, який взимку 2005-го перейшов до самарських «Крил Рад». Гусін приголомшив усіх феноменальним забігом через все поле, тим самим ставши героєм футбольної України.

Як і у мільйонів українських вболівальників, цей гол надовго залишився у пам’яті тодішнього керманича національної збірної Олега Блохіна: «Тоді ми в Афінах зіграли вдаліше, ніж у Києві. Вдома була нічия - 1:1, а в гостях перемога - 1:0. Феноменальний прорив Гусіна на останніх хвилинах матчу через все поле, що завершився голом, досі перед очима. «Як ти туди добіг?» - запитував я потім у Андрія, який ледь стояв на ногах від утоми. Греки тоді були чемпіонами Європи, що збільшувало значимість нашого успіху».

Вересневий матч проти Грузії у Тбілісі у разі перемоги нашої збірної виводив би її на чемпіонат світу. На 43-й хвилині Руслан Ротань, який на той момент вже став гравцем київського «Динамо», зробив перший крок до мрії мільйонів українців, проте на 89-й хвилині Георгі Гактохідзе зрівняв рахунок, і здавалось, відклав на довший термін святкування українців, адже тепер справа виходу на ЧС переносилась на наступну гру з Туреччиною. Та, додому, в Київ, збірна України прилетіла вже першим учасником ЧС-2006 від Європи, оскільки збірна Данії на 93-й хвилині зустрічі вирвала нічию у грі з турками, чим зробила збірну України недосяжною для суперників.

Олег Блохін виконав свою обіцянку, ставши тренером, який вперше в історії вивів Україну на чемпіонат світу. Більше того, збірна України подолала сито кваліфікації першою серед усіх європейських збірних.

Вшанування команди Блохіна відбулося 7 вересня 2005, коли на заповненому Олімпійському, незважаючи на поразку від Туреччини (0:1), національну збірну вітали понад 65 тисяч вболівальників. Завершили відбір українці домашньою нічиєю з Албанією (2:2), яка також вже нічого не вирішувала.

У цьому відбірному циклі Олег Блохін викликав до лав збірної дев’ять гравців, які на той час грали за київське «Динамо». Усі 12 матчів ворота збірної без замін захищав Олександр Шовковський.

По 11 ігор провели динамівці Андрій Несмачний та Олег Гусєв, причому по одній грі вони пропустили лише через дискваліфікації за перебір жовтих карток. Несмачний провів усі 11 матчів без замін, а Гусєв не дограв до фінального свистка лише стартовий матч із збірною Данії. Крім того, на рахунку Олега один гол.

Сергій Федоров 7 разів виходив у стартовому складі і одного разу – на заміну.

Андрій Гусін провів 6 матчів відбору (5 у стартовому складі) у якості гравця «Динамо» і ще 3 (2 у старті) вже виступаючи за самарські «Крила Рад». До того ж він відзначився трьома забитими м’ячами.

Руслан Ротань, навпаки, починав відбірний цикл ще у якості гравця дніпропетровського «Дніпра», а завершував вже граючи за київське «Динамо». У статусі динамівця він провів три заключні ігри відбору (всі у стартовому складі), перед тим взяв участь у чотирьох поєдинках (два у старті).

Сергій Ребров, який влітку 2005-го року повернувся до київського «Динамо», взяв участь у вирішальній грі проти Грузії, вийшовши на заміну.

По одному матчу зіграли Юрій Дмитрулін та Владислав Ващук. Перший вийшов на заміну виїзного матчу проти Туреччини, а другий, після повернення до «Динамо», взяв участь у іншій грі зі збірною Туреччини, яка, щоправда, нічого не вирішувала.

Найкращим бомбардиром збірної у цьому відбірному етапі став екс-динамівець Андрій Шевченко (6 м’ячів), який провів ці матчі у якості форварда «Мілану», а перед початком чемпіонату світу перейшов до лондонського «Челсі». Динамівці Гусін і Ротань забили по три м’ячі, Гусєв – один.

Подвиг Шовковського та історичне досягнення

До заявки збірної України на чемпіонат світу у Німеччині, складеної з 23-х футболістів, мали увійти вісім гравців, які на той момент представляли київське «Динамо». Зокрема це Олександр Шовковський, Андрій Несмачний, Сергій Федоров, Владислав Ващук, Олег Гусєв, Сергій Ребров та Руслан Ротань, які представляли «Динамо» у збірній протягом відбору. До них долучився Артем Мілевський, який за місяць до початку ЧС-2006 став віце-чемпіоном Європи серед молодіжних збірних, проте не зіграв на той момент жодного матчу за національну команду.

Та в останній момент травмованого Сергія Федорова замінив вихованець київського «Динамо» Олександр Яценко, який провів сезон перед мундіалем у оренді, виступаючи за ФК «Харків». Молодий захисник був капітаном тієї молодіжної збірної України, яка здобула срібло на ЧЄ-2006.

Звісно ж, потрапив до остаточної заявки і один з героїв відбірного циклу, на той час вже екс-динамівець Андрій Гусін.

«Коли за кордоном заходить мова про український футбол, в першу чергу згадують про Андрія Шевченка. Я ж у відповідь на це кажу, що після турніру в Німеччині весь світ дізнається імена інших наших гравців – Олександра Шовковського, Анатолія Тимощука, Андрія Русола, Олега Гусєва, Руслана Ротаня, Андрія Вороніна та інших» - ці слова, сказані Олегом Блохіним напередодні мундіалю, не були далекими від істини після його завершення. Національна команда України голосно заявила про себе на весь світ, увійшовши до вісімки найкращих збірних планети.

Однак перший млинець для «синьо-жовтих» виявився глевким. 14 червня 2006 року у Лейпцигу, на «Центральштадіоні», в присутності 43 тисяч глядачів, у історичному, першому матчі на чемпіонатах світу збірна України зазнала болючої розгромної поразки від збірної Іспанії – 0:4.

У стартовому складі нашої збірної опинились п’ять гравців київського «Динамо» - Шовковський, Несмачний, Ващук, Гусєв та Ротань, останнього у другому таймі замінив Ребров, а Ващук не дограв матч, отримавши червону картку. Можливо, не вистачило Україні травмованого Фелорова, який став знаменитим «плащем Рауля» у попередньому відборі до ЧЄ-2004…

Другий матч України на мундіалі, який відбувся 19 червня у Гамбурзі, став не менш історичним, адже у ньому наша збірна здобула свою першу перемогу у фінальних стадіях світових форумів. Команда Олега Блохіна повністю реабілітувалась перед вболівальниками за поразку у першому турі, розгромивши збірну Саудівської Аравії з таким самим рахунком – 4:0.

Красень-гол забив Ребров, інші м’ячі на рахунку Русола, Шевченка та Калиниченка.

Пропускав гру дискваліфікований Ващук, всі інші динамівці, які грали проти Іспанії, знову з’явились на полі, тільки на цей раз Ребров грав з перших хвилин, а Ротань замінив його у другому таймі. Цей матч став дебютним у складі національної збірної для Артема Мілевського, який замінив легендарного динамівця Андрія Шевченка на 76-й хвилині.

Вирішальний матч групи відбувся 23 червня у Берліні, на «Олімпіаштадіоні». У старті знову з’явились Шовковський, Несмачний, Гусєв та Ребров, а Мілевський у кінцівці гри замінив Шевченка. Та Андрій на той момент вже встиг відзначитись з пенальті.

Цей гол залишився єдиним у матчі і приніс Україні перемогу та путівку до 1/8 фіналу.

Там наша збірна зустрілася з несподіваним переможцем групи G, збірною Швейцарії. Матч відбувся 26 червня у Кельні і зібрав майже аншлаг – 45 тисяч вболівальників на трибунах. Основний та додатковий час цього напруженого двобою завершились внічию 0:0. Зі стартових хвилин за Україну грали динамівці Шовковський, Ващук, Гусєв і Несмачний, до яких згодом долучились Ротань, Ребров та Мілевський, який цього разу замінив Вороніна.

Саме Артемові судилося забити перший м’яч у серії післяматчевих пенальті, оскільки Шевченко свою спробу не реалізував. Зробив це Артем напрочуд ефектно, але у той самий час ризиковано – «Паненкою». Інші два м’ячі також на рахунку динамівців – Реброва та Гусєва.

Та справжнім героєм післяматчевої серії став Шовковський. Динамівський голкіпер став першим воротарем в історії, який на чемпіонатах світу в серії післяматчевих пенальті не пропустив жодного м'яча!

А вирішальний гол Олега Гусєва приніс нашій збірній історичну путівку до чвертьфіналу.

В ¼ фіналу Україні дістався надважкий суперник – збірна Італії. У грі, яка відбувалась 30 червня у Гамбурзі, там, де наша збірна двома тижнями раніше здобула першу перемогу на чемпіонатах світу, взяли участь динамівці Шовковський, Гусєв, Несмачний та Мілевський, які вийшли у стартовому складі, а також Ващук, який з’явився на полі одразу по перерві.

«Скуадра Адзура» стала непрохідним бар’єром для команди Олега Блохіна і перемогла Україну з розгромним рахунком (3:0) на шляху до свого четвертого в історії тріумфу на чемпіонатах світу…

Тим не менше, виступ збірної України був сприйнятий футбольною громадськістю і вболівальниками як вдалий. Указом 3-го Президента України Віктора Ющенка усі гравці, які потрапили у заявку національної збірної на матчі ЧС-2006, поза залежністю зіграли вони чи ні, були нагороджені орденом «За мужність» III ступеня. Футболісти, які викликалися у національну команду за останні два роки відбірного циклу також отримали нагороди – медалі «За працю і звитягу». Різні відзнаки отримали також президент ФФУ Григорій Суркіс та тренерський штаб збірної України – Олег Блохін, Володимир Веремеєв, Олег Кузнецов, Андрій Баль, Семен Альтман та Юрій Роменський.

Усі п’ять матчів ЧС-2006 відіграли київські динамівці Шовковський, Гусєв та Несмачний, у чотирьох взяли участь Ребров та Мілевський, у трьох – Ротань та Ващук.

Незайвим буде додати, що у всіх п’яти матчах (три у стартовому складі) взяв участь Андрій Гусін, який розпочинав похід на цей чемпіонат будучи ще гравцем київського «Динамо».

Динамівські легіонери на ЧС-2006

На чемпіонаті світу і Німеччині київське «Динамо» мало своє представництво не тільки у збірній Україні. Захисник Горан Гавранчич грав на мундіалі за Сербію та Чорногорію, а півзахисник Йерко Лєко – Хорватію.

Для Лєко це був сезон перед ЧС-2006 був останнім з чотирьох у складі «Динамо», влітку він на правах вільного агента перейшов до «Монако». На ЧС Хорватія потрапила до групи F, у якій вона посіла третє місце, поступившись Бразилії (0:1), та зігравши дві нічиї із Японією (0:0) та Австралією (2:2). У підсумку путівки до 1/8 фіналу здобули Бразилія та Австралія. Лєко взяв участь тільки в останньому матчі, вийшовши на заміну замість Ніко Кранчара, який тоді виступав за «Хайдук».

Для збірної Сербії та Чорногорії, яка потрапила до групи С, цей чемпіонат також став провальним. Балканці програли усі три матчі групи, поступившись Нідерландам (0:1), Аргентині (0:6) та Кот-д’Івуару (2:3). Гавранчич відіграв без замін усі три зустрічі.

Гра долі

Цей цикл Чемпіонату світу став першим у кар’єрі для трьох динамівців. Про всіх інших динамівців – учасників ЧС-2006 ми вже згадували у попередніх матеріалах (див. матеріали про динамівців у відборах до ЧС-1998 і ЧС-2002), тому цього разу зупинимось лише на них.

Олега Гусєва та Руслана Ротаня почали викликати до лав національної збірної у 2003 році. І саме вони залишаються єдиними з того складу, хто і понині продовжує поєднувати активні виступи за національну збірну із клубною кар’єрою. Більше того, Ротань останнім часом неодноразово був капітаном національної збірної України.

На перших ролях ці два півзахисники і у своїх клубах. 31-річний Олег Гусєв є віце-капітаном та одним із лідерів київського «Динамо», а 32-річний Руслан Ротань – капітан дніпропетровського «Дніпра».

Інакше склалась футбольна кар’єра Артема Мілевського, який саме під час ЧС-2006 зіграв свій перший матч в футболці національної збірної та вперше з’явився у стартовому складі «синьо-жовтих».

З цього почався підйом у кар’єрі Артема, згодом він став одним із лідерів «Динамо», і навіть отримав капітанську пов’язку. Але успіх виявився швидкоплинним.

Залишивши «Динамо» у 2013 році, коли добіг кінця його контракт із київським клубом, Мілевський подався до Туреччини, де уклав договір з місцевим «Газіантепспором». Та провівши у за свій новий клуб лічену кількість матчів, він врешті розірвав із ним контракт. Останні півроку 29-річний нападник перебуває у статусі вільного агента.