Ищенко: «Придет время, и тот же Пидкивка или Костевич получат свои предложения от Шахтера, Барселоны или Реала»

— Пане Олександре, передусім хотів би поцікавитися, що дав «Карпатам» Олександр Севидов?

— Варто відзначити, що львів’яни доволі вдало зіграли з командами-лідерами групи — перемоги над «Шахтарем» і «Дніпром», нічия з «Динамо». У цих поєдинках «Карпати» демонстрували змістовний футбол за всіма параметрами та показали справжній бійцівський характер. Але це не повинно викликати якесь надмірне здивування: у Львові підібрався сильний колектив. Але за спортивним принципом, головне — підсумкове місце, що дещо збиває з пантелику. Уважаю, за потенціалом команда повинна бути значно вище в турнірній таблиці. Є запитання й до багаточисельних інтерв’ю головного тренера. Лейтмотив Олександра Севидова, що «Шахтар» — прима українського футболу, що йому немає рівних на вітчизняному просторі. На мою думку, цього сезону «гірники» показали себе не з найкращого боку. Думаю, найвищої оцінки заслуговує «Дніпро», який довгі роки не міг потрапити навіть у призери, але цього разу стрибнув дуже високо. Гідно виступив і «Металіст», якого зимою, після того, як табір харків’ян залишили Мирон Маркевич, Хосе Соса та Марко Девич, багато хто списав із рахунків. Треба віддати належне молодому тренеру Ігорю Рахаєву, який в непростій ситуації зумів довести свою профпридатність і підняв команду на почесну третю сходинку.

— Чи можна занести в актив Севидову, що він відкрив для першої команди групу молодих футболістів?

— Переконаний, що це зобов’язання будь-якого тренера — знаходити перспективних молодих хлопців, довіряти їм, давати дорогу у великий футбол. Лінія президента львівського клубу Петра Димінського з виховання гідної зміни простежується вже впродовж десятиріччя. І те, що нині в першій команді велика група дебютантів — це результати цієї багаторічної роботи. Це невідворотний процес, коли велика увага приділяється поколінню, що підростає. Галичина завж­ди була багатою на обдаровану молодь, таланти. Може, в якийсь період цей процес трохи загальмував, але сьогодні яскраво розкрилися воротарі Олександр Ільющенков і Роман Підківка. До речі, останній допоміг нашій збірній 19-річних пробитися в еліт-раунд чемпіонату Європи-2014, у вирішальному матчі з господарями майбутнього турніру англійцями залишивши ворота на «замку». Низку солідних матчів провів лівий захисник Володимир Костевич. Те саме стосується центрального захисника Ігоря Пластуна, який ще не є занадто дорослим. Подають надії й інші вправні молоді виконавці. Але це аванси. Хлопцям треба вдосконалювати свою гру, не зупинятися на досягнутому. На мій погляд, така політика з підготовки кадрів має бути невід’ємною частиною роботи будь-якого професіонального тренера, особливо в команді прем’єр-ліги. Тим більше, в регіоні, де «Карпати» є домінуючим клубом.

— Ходять розмови, що Севидова може замінити Ігор Йовичевич, який вільно володіє українською. Що думаєте із цього приводу?

— Поки нічого, адже це ще не є фактом. Йовичевич — молодий тренер, який працює з молодіжним складом «Карпат» і чудово знає можливості найближчого резерву. Бачив два матчі за участю команди хорватського спеціаліста, який запам’ятався гіперактивністю в технічній зоні. Але, крім цього, нічого особливого в діях підопічних Йовичевича я не побачив. Мабуть, керівництву клубу видніше, якщо, звичайно, в нього є такі плани. До речі, в «Карпатах» працює такий сильний фахівець із молодіжного футболу, як Станіслав Кочубинський. Можливо, хорвату буде даний карт-бланш, адже ми знаємо, що тренери югославської школи цінуються в багатьох регіонах світу. Не хочу чіпати наш тренерський корпус, але, мабуть, у Львові обрали інший шлях, який, не виключено, може дати позитивні результати.

— Кажуть, у «Карпатах» існує межа зарплат, і з наступного сезону клуб може вдатися до ще більшої економії бюджету. Як це сприймати?

— Пригадую, після фінальної частини чемпіонату Європи, де наша «молодіжка» виборола срібні нагороди, Петро Димінський запросив мене очолити «Карпати», й у першій же нашій розмові сказав мені, що зар­платню треба заробляти. Повірте мені, свої гроші я завжди відпрацьовував, хоча в деяких клубах доводилося стикатися й з такими моментами, коли мені по півроку не платили. У «Карпатах» уміють рахувати гроші, ще цього сезону львівський клуб вирішив піти на зменшення зарплатні. Як ви знаєте, зразу чимало футболістів сприйняли це в багнети, але згодом якась частина охолола, а інші вирушили шукати кращої долі. Це також зіграло свою роль. А враховуючи сьогоднішні реалії, треба сказати гравцям: «Хлопці, спустіться на землю». Я недавно був в Австрії, на семінарі УЄФА з елітного молодіжного футболу, тож чимало спілкувався з місцевими фахівцями, які за голову хапаються від сум, які заробляють наші футболісти. У Австрії 10 тисяч доларів отримують виконавці, які є кандидатами в національну збірну країни, а то й повноцінними збірниками.

— Але ж ми нікуди не подінемося від наших реалій. Як гадаєте, така позиція «Карпат» не відштовх­не легіонерів, які звикли більше заробляти?

— Я вас прошу. Коли спілкувався з Димінським, набрався від нього флюїдів, що завтра прийдуть інші й гратимуть не гірше, а то й краще. Адже будуть голодними до футболу, захочуть довести свій рівень. Таке ставлення до робочого процесу бачив, коли прийшли Василь Кобін, Михайло Кополовець, Микола Іщенко, потім, коли з’явився Леонід Ковель. Тоді, після першої ліги, команда так побігла, що не спинити, й грала з таким піднесенням, що не можна було відірвати очей. І, повірте мені, за рік ніхто жодного разу не натякнув про гроші. Фінанси мають значення, але на першому плані завжди повинен стояти футбол. Тим більше, коли тебе підтримує повний стадіон, коли співають так, як тільки можуть у Львові. Прийде час, і той же Підківка чи Костевич отримають свої пропозиції від «Шахтаря», «Барселони» чи «Реала». У «Карпатах» уміють вести цивілізовані перемовини з іншими клубами, не зачиняють для футболістів двері. Але спершу треба виконати свої зобов’язання перед клубом.

— Офіційно залишив «Карпати» лише Олександр Гладкий. Це спровокує проблеми в атаці?

— Ми ж розуміємо, що «Шахтар» запрошує українців через те, що ситуація в країні може призвести до того, що роз’їдуться легіонери. У Гладкого не все виходило в «Карпатах», моменти він реалізував через раз, а то й гірше, але він — ратай, плугатар на полі. Тим більше, Мірча Луческу дуже рідко помиляється у виконавцях. Якщо він знову вирішив повернути цього нападника, значить, знає, що робить.

— За чутками, в інших командах можуть опинитися Павло Пашаєв, Дмитро Льопа, Валерій Федорчук, Сергій Зеньов, Грегор Балажиц, Младен Бартулович. Отож, «Карпати» можуть опинитися в дуже скрутній ситуації.

— Це питання не до мене. Більшість із цих футболістів належить «Дніпру», тож питання треба адресувати Мирону Маркевичу. Можу дати телефон…