Чанцев: «Ждем игры от Динамо, а ее все нет…»

Анатолий Чанцев

Екс-тренер «Зорі» про матчі 17 туру.

«Чорноморець» — «Кривбас». Усі тренери, гравці й команди в цілому прагнуть завершити рік оптимістично, тобто перемогою. Для наставника одеситів Романа Григорчука це була остання домашня гра 2012 року: ще напередодні він закликав уболівальників прийти на стадіон, підтримати «Чорноморець». Так, у підсумку, й вийшло, що позитивно вплинуло на атмосферу гри: вона пройшла в непоганому темпі, жваво, з двома забитими м’ячами. Єдиною ложкою дьогтю стали дії оборонців «Кривбасу»: вони припустилися настільки грубих помилок, що це мене, скажімо так, здивувало, дуже здивувало…

«Ворскла» — «Волинь». У менедва головні враження. Перше — красивий забитий м’яч лучанами, головним чином — уся атака, коли «Волинь» зуміла розвернути захисників «Ворскли» обличчям до своїх воріт, коли складно й незручно виконувати функції, відведені за амплуа. Друге враження — гра Романа Безуса: з якихось причин він надто багато брав на себе, що лише шкодило загальнокомандній грі. Загалом же, якісним футболом команди у Полтаві нас не порадували.

«Зоря» — «Металург» Д. Тренер «Металурга» Юрій Максимов анонсує перебудову гри своєї команди взимку: він хоче перевчити футболістів — використовувати не звичні їм короткі низові передачі, а довгі. У цій грі, саме завдяки таким діям, донеччани забили два м’ячі, досягши перемоги… Перший тайм був за «Зорею»: підопічні Юрія Вернидуба зуміли повернути на свою користь стартову активність «Металурга», зловили його на контратаці. Опісля гра пішла на руку господарям поля, ті відчули, що можуть забити ще, однак у другому таймі все змінилося кардинально. Не можу пояснити, чому. Так, тепер можна всі проблеми звалювати на воротаря луганців. Дмитро Козаченко й справді допустив вражаючий ляп. Але тут треба спитати з усієї оборонної лінії «Зорі», насамперед — із Ніколи Ігнатьєвича, який (правда, перебуваючи під пресингом форварда «Металурга») дав на свого голкіпера дуже незручний пас, що закінчилося плачевно для команди, котрій я віддав два роки праці.

«Іллічівець»— «Карпати». Чимось ця зустріч подібна до одеської: обидві на березі моря, обидві завершились із результатом 2:0 на користь господарів, обидві позначилися просто незбагненними помилками оборонців сторони, яка поступилася. Я усвідомлюю, що другий забитий «Іллічівцем» м’яч — цілком на совісті рефері, проте перший!.. Очевидно, після низки вдалих домашніх ігор «Карпати» змусили нас очікувати від них більшого, ніж ті наразі можуть дати. Резюме — не склалася у львів’ян недільна гра. Можливо, це просто був одиничний випадок.

«Динамо» — «Арсенал». Що скажеш… очікував більшого від «Арсеналу». Хоча, загалом, рахунок не відповідає перебігу матчу, його логіці: очікуємо гри від «Динамо», а її все немає. Не такою була перевага «синьо-білих» над «канонірами», щоби вигравати з різницею у чотири м’ячі.