Шевелюхин: «Польский чемпионат более сбалансированный, нежели украинский»

Александр Шевелюхин

Вихованець київського Динамо Олександр Шевелюхін, який нині захищає кольори польського Гурніка з міста Забже, в інтерв'ю прес-службі свого клубу розповів про відмінності між українським та польським футболом, оцінив шанси збірних України і Польщі на Євро-2012, а також згадав часи, коли Динамо очолював Валерій Васильович Лобановський.

- Олександре, ви вже більше трьох місяців перебуваєте в команді Гурнік. Вже можете порівняти рівень футболу в Польщі і в Україні?

- Нещодавно я грав за ПФК Севастополь, який виступає в другому за престижністю дивізіоні України. Там є тільки 2-3 команди, які дотягують до рівня польської ліги, а решта слабші. Взагалі, між нашими чемпіонатами я не бачу великих відмінностей, за винятком однієї. Мені здається, що чемпіонат Польщі більш збалансований. Тут команда, яка займає останнє місце, може виграти в лідера. В Україні ж є Динамо Київ і Шахтар Донецьк, які регулярно грають в єврокубках і рідко втрачають очки в матчах з більш слабкими суперниками.

- Як на цьому тлі виглядає Гурнік?

- Важко оцінити. На мій погляд, Гурнік перебуває на перехідному етапі, і якщо все піде за планом, то для клубу настануть кращі часи. У нашого тренера є свій погляд на футбол, який ми намагаємося втілити в життя. Мені здається, що його методи дуже ефективні і можуть принести результат.

- Мало хто знає, що ви є випускником знаменитої школи київського Динамо. Вам довелося познайомитися з легендарним Валерієм Лобановським?

- Звичайно. В Динамо я пройшов через всі рівні. Кінець моїх виступів в команді юніорів припав на період, коли Динамо показувало феєричну гру в Лізі чемпіонів. У сезоні 1997/98 команда дійшла до фіналу, а через рік - до півфіналу. Я прекрасно пам'ятаю матчі проти Ювентусу і Баварії, в яких ми нічим не поступались. І це заслуга Валерія Лобановського. Він створив команду, яку боялися не лише в Україні, а й в Європі. Це були великі часи для київського Динамо.

Як гравець Динамо-2, я багато разів перетинався з тренером Лобановським. Часто ставалось так, що тренування першої і другої команди об'єднувались. Якщо хтось з основних гравців отримував травму, тренер часто запрошував гравців з резервного складу. Лобановський створив в Києві ефективну систему. Все було засновано на суворій дисципліні, послідовності, і якщо було потрібно, на дуже суворих покараннях. Пам'ятаю взимку 2002 року він почав давати більше можливостей для молодих гравців, але навесні він пішов з життя. Потім ці гравці розсіялись по іншим клубам, оскільки у наступника Лобановського було вже інше бачення.

- Як ви думаєте, вам було б легше пробитися в першу команду, якщо б в ній тоді не грали зірки на кшталт Шевченка і Реброва?

- Мабуть, так, адже з такими зірками важко конкурувати. Але згодом кращі гравці покинули команду, і Динамо перестало грати так добре, як за часів Лобановського.

- Що ви думаєте про підготовку Польщі і України до майбутнього Євро-2012?

- Думаю, немає сенсу говорити про стадіони, адже вони вже готові. Гірше виглядає справа з дорожньою інфраструктурою. В Польщі ситуація трохи краща. В Україні ж багато доріг ремонтуються, і тому, ймовірно, вони будуть підготовлені вже до початку турніру. Хоча нещодавно я їхав із Забже - через Перемишль і Львів - до Києва на автомобілі, і мушу визнати, що в поїздці проблем не виникло. Звичайно, було б гірше, якби я з'їхав з цієї дороги і поїхав по іншому маршруту.

- Як би ви оцінили шанси України і Польщі на вихід з групи?

- Польщі випало грати в групі, яка є досить збалансованою. Росія - хороша команда, яка може грати на високому рівні, але відзначається нестабільністю. Греція також сильний суперник, і чехи мені завжди подобалися. Втім, часи Недведа і Поборськи вже минули.

Що стосується шансів збірної України, то тут на перший погляд все набагато складніше, адже Англія і Франція - це дуже сильні суперники. Але мені здається, що у нас буде шанс, тому що ці команди грають у відкритий футбол, тому головною нашою зброєю - як і за часів Лобановського - має стати гра на контратаках. З іншого боку, не слід забувати і про Швецію, яка перебуває приблизно на тому ж рівні, що й Україна. Все буде залежати від того, як збірні підготуються до турніру. У нашої команди зараз є проблеми в захисті, оскільки основні захисники останнім часом були травмовані. Але до турніру залишається ще 2 місяці, тому будемо сподіватися, що ситуація покращиться.