Уроки з Олександрії, динаміка Руху та емоції Карпат - які висновки принесла осінь в УПЛ - Футбол24.

Перша частина сезону УПЛ вже позаду, і саме внизу таблиці зараз найбільше нервів, емоцій та запитань без відповідей. Тут не до краси - команди борються за очки так, ніби це останній ковток повітря і кожна помилка може коштувати занадто дорого. Деякі клуби весь час наче буксували на місці, не знаходячи власної гри й постійно програючи ініціативу суперникам. Інші час від часу влаштовували несподівані спалахи, змушуючи дивуватися і вірити, що вони можуть більше.

У цій секції аналізу розглянемо команди, які не змогли потрапити до топ-8. Дослідимо, як вони провели перші місяці сезону: хто зазнав серйозних невдач, хто тримався на плаву завдяки силі духу, а хто мав потенціал для кращих результатів. Розпочнемо!

16-те місце - місто Полтава.

Розпочнемо з головного аутсайдера - Полтави, новачка в УПЛ з великого обласного центру, який у минулому сезоні зайняв друге місце в Першій лізі та вперше в своїй історії піднявся до елітного дивізіону. Проте дебютний сезон виявився для команди надзвичайно складним, а вже в перших турах стало зрозуміло, що адаптація буде важкою. Перший матч проти Руха одразу ж навісив тінь на подальші виступи: автогол на старті гри, а в середині другого тайму - друге попередження та вилучення, що остаточно зламало опір і призвело до невдалого старту для Полтави. Здавалося, що другий тур може стати шансом на відновлення - перемога над Вересом вселила надію. Однак продовжити на цьому фундаменті команді так і не вдалося.

Після того, як команда досягла успіху, на неї обрушилася тривала криза: серія невдач затягнулася на одинадцять матчів, з яких вісім закінчилися поразками, а три - нічиїми. Лише сенсаційна перемога над проблемним Динамо змогла перервати цю смугу невдач - це був найзначніший успіх клубу в елітному дивізіоні. Проте цей короткий спалах не призвів до відновлення, оскільки в наступному турі Полтава зазнала нищівної поразки від Епіцентра, свого прямих суперника у боротьбі за виживання.

Фініш першого кола теж не приніс позитиву - повторна зустріч із Рухом завершилася тим самим результатом (1:2), щоправда вже без вилучень. А найболючішим ударом, без сумніву, стали безжальні 1:7 від Шахтаря, де бразильці разом з українськими виконавцями не залишили від оборони полтавців жодних слідів.

Підсумки першої половини сезону виявилися невтішними: команда здобула лише дві перемоги і відстає від зони безпеки на вісім очок. Для того, щоб повернутися до боротьби, їй необхідно не тільки виграти мінімум дві гри, а й отримати кілька нічиїх. Полтава наразі виглядає як головний кандидат на виліт, проте не варто її списувати з рахунків. У футболі можливе все, і друга частина сезону може запропонувати шанс змінити хід подій на краще.

15 позиція - Олександрія

На другій позиції нашого рейтингу опинилася Олександрія – абсолютно неочікуваний учасник боротьби за виживання. Хоча, якщо згадати про літній розпродаж, певні ознаки цього були помітні. Приклад "містян" ілюструє майже ідеальний сценарій того, як не слід діяти після значного успіху. У минулому сезоні клуб здобув історичне срібло в УПЛ, вперше піднявшись на таку високу позицію: попереду залишилося лише Динамо, а кризовий Шахтар під керівництвом Маріно Пушіча фінішував на третьому місці. Утримати цей рівень було нелегко, але впасти з топ-2 на передостаннє місце – на таке точно ніхто не очікував.

Після здобуття перемоги клуб почав активно відпускати своїх ключових гравців, і, напевно, найбільшим ударом стало прощання з Русланом Ротанем - тренером, котрий допоміг скласти той самий переможний пазл. Олександрія, як і Полтава, не часто радувала фанатів тріумфами, проте ті, що були, запам'ятовувалися надовго. Перші чотири тури стали справжнім випробуванням, але потім команда несподівано вибухнула - розгром сенсаційного ЛНЗ (4:1) став одним із найяскравіших моментів першої половини сезону.

Нічийний результат з Динамо виглядає досить вагомо, хоча слід враховувати, що це був час, коли кияни тільки починали входити в тривалу кризу. Промінчиком надії стала перемога над Полтавою, яка була їхнім безпосереднім конкурентом у боротьбі за виживання. Проте на цьому позитивні моменти завершилися. У наступних турах команда не змогла здобути жодної перемоги - були лише нічиї та поразки, які чергувалися одна з одною й поступово затягували Олександрію вниз у турнірній таблиці.

Таким чином, після завершення першого кола сезону 2025/26 команда опинилася на передостанньому місці, маючи лише двоочкову перевагу над Полтавою. Є шанси на порятунок, хоч клуб і продовжує підтримувати Кирила Нестеренка, водночас здивовуючи своїми рішеннями щодо прощання з лідерами. Згадується, що колись Руслану Петровичу також надали час для перебудови команди, що в результаті дало позитивні плоди. Можливо, тепер ми спостерігаємо подібну ситуацію. Головне, щоб Олександрії не довелося боротися за результат вже в Першій лізі після всіх експериментів.

14-та позиція - Епіцентр

Тепер переходимо до етапу плей-офф, де команди борються за збереження своїх місць у лізі. Епіцентр, який минулого сезону став чемпіоном Першої ліги, з нетерпінням очікував на свій перший вихід в елітний дивізіон. У дебютному матчі проти Шахтаря команда продемонструвала готовність до боротьби: незважаючи на статус новачка, колектив впевнено стримував "гірників", які нещодавно вразили Європу, двічі перемігши Бешикташ у кваліфікації Ліги Європи. Шахтар зміг відзначитися лише на 79-й хвилині, здобувши перемогу, проте для дебютанта такий початок абсолютно не можна вважати провалом.

Наступний календар викликав чимало тривог: ЛНЗ, Динамо та Колос – суперники, які явно не обіцяли простого старту для новачка. Після цього результати Епіцентра виявилися непередбачуваними: перемога над Рухом, три поразки, а також дві перемоги – над Карпатами та Олександрією. Команда знову пережила серію з двох невдач і кілька нічиїх, які, хоча й не принесли перемоги, все ж виглядали досить гідно, зокрема 0:0 проти Металіста 1925 та Полісся. Перемога над Полтавою додала впевненості, але найбільш болючим моментом залишився повторний матч із Шахтарем, в якому команда програла 0:5 – це стало свого роду уроком і наочно показало, скільки ще потрібно зробити.

Епіцентр не виглядає командою-сенсацією, проте час від часу вміє дивувати. Зараз клуб має невелике відставання від зони порятунку, але й ризик опуститися нижче залишається. Команда почала масштабну кадрову чистку і, судячи з усього, має намір боротися до кінця та продовжити прописку в еліті.

13 місце - Кудрівка

Останнім учасником зони вильоту став новий гравець - Кудрівка. Цей клуб з маленького села в Чернігівській області здійснив історичний прорив до Прем'єр-ліги, здолавши у плей-офф знаменитий клуб Ворскла в серії пенальті. Хоча результати команди ще не можна вважати стабільними, початок сезону чітко продемонстрував, що з новачком варто рахуватися.

Кудрівка стала єдиною командою-дебютантом, яка розпочала сезон на позитивній ноті, здобувши впевнену перемогу над віце-чемпіоном Олександрією з рахунком 3:1 у першому турі. Цей успіх безумовно надихнув гравців. Проте наступний матч став для них важким випробуванням, адже вони зазнали поразки від Зорі. Проте згодом команда знову піднялася, здобувши перемогу над ще одним новачком - Полтавою. У подальших турах результати виявилися неоднозначними: напружена та дещо несподівана нічия (2:2) з Карпатами, після якої Кудрівка зіткнулася з серією невдач - сім поразок, дві перемоги над Епіцентром і Оболонню, а також кілька нічийних результатів, які чергувалися між собою.

У результаті Кудрівка завершила перший етап на 13-му місці, набравши 15 очок - лише два пункти від зони вильоту. Команда вже продемонструвала свій характер і здатність дивувати суперників: перемога над Ворсклою у плей-офф більше не виглядає випадковістю, а Кудрівка поступово підтверджує, що сільський клуб може бути конкурентоспроможним. Другий етап сезону покаже, на скільки далеко зможе просунутися дебютант, але у колективі вже очевидний бойовий дух і прагнення залишитися в УПЛ.

12 місце - Оболонь

Тепер м'яко переходимо до Оболоні, яка влітку залишилася без головного тренера. Проте команда демонструє кращі результати, ніж можна було б припустити під керівництвом недосвідченого коуча, для якого це перша спроба у ролі керівника клубу УПЛ. Початок сезону був обнадійливим: нічия 0:0 з амбіційним Металістом 1925, а згодом - дві впевнені перемоги над Олександрією та Рухом.

На дистанції результати стали доволі змішаними, але навряд чи їх можна назвати провальними. Поразка від Кривбаса трохи струсонула "пивоварів", зате нічия з Динамо точно додала команді впевненості. Далі тривали гойдалки: поразка від Карпат, нічиї із Зорею та Вересом, перемога над Полтавою, а потім чергування поразок і нічиїх із ще однією перемогою - над Епіцентром. Найболючішим ударом залишився матч із Шахтарем - 0:6, "гірники" навіть не дозволили забити "пивоварам" гол престижу.

Попри бійцівський дух та прагнення боротися, в Оболоні бувають моменти відчаю та внутрішніх розбіжностей, які точно не сприяють командній стабільності. В одному з інтерв'ю для Футбол 24 оборонець Владислав Приймак попросив пропустити запитання про підтримку в складні моменти - явна ознака, що команда іноді відчуває тиск.

Одночасно з іншими командами, що прагнуть зберегти місце в лізі, Оболонь активно бореться і сподівається на успішний результат. На даний момент клуб здобув 17 очок і знаходиться в безпосередній близькості до топ-8, де відставання від суперників є мінімальним. У такій ситуації навіть одна перемога, в поєднанні з невдачами конкурентів, може значно полегшити завдання команди і підняти її позицію в турнірній таблиці.

11 позиція - Верес

Верес ніколи не був командою, яка тримається у верхах, але після минулого сезону - найкращого за всі роки в еліті - від рівнян справді чекали кроку вперед. У клубі втратили головного бомбардира Гайдучика, проте намагались компенсувати це запрошенням кількох легіонерів. Здавалося, що планка залишиться щонайменше на торішньому рівні.

Але старт вийшов різким гальмом. У перших трьох турах Вересу дістався марафон із грандами - тут і так було важко розраховувати на очки, але осічка з новачком - Полтавою - боліла куди сильніше. Такий початок, здається, відрізав команді частину впевненості. Далі рівняни ожили перемогами над ЛНЗ та Кудрівкою, проте стабільності не додалося: знову серія нічиїх, поразок і лише окремі спалахи - як ті звитяги над Рухом та Епіцентром.

Фінальна гра першого кола видалася невдалою: криза Динамо не стала можливістю для Вереса, який тричі пропустив, але так і не зміг відповісти голом. Це явно не той результат, на який сподівалися "вовки". Незважаючи на це, Шандрук залишається тренером, який вміє підтримувати команду в належному стані та знаходити потрібні слова в роздягальні. Позиція на 11-му місці з 18 очками — це не вирок і далеко не межа. У футболі подібні ситуації часто змінюються на краще всього за кілька турів, і Верес має всі можливості довести, що минулорічний успіх був не випадковим.

10-а позиція - Рух

Протягом першої половини сезону команда Рух неодноразово вражала своїми виступами – іноді несподівано, іноді з вражаючими моментами. Незважаючи на зміну наставника та втрату важливих гравців, які перейшли до Карпат і ЛНЗ, Іван Федик, знайомий львівському вболівальнику, може бути задоволений результатами команди на завершальному етапі цього періоду. Однак для повного розуміння ситуації варто повернутися до початку.

Прем'єра у вигляді перемоги над Полтавою додала впевненості, проте подальші нічиї та поразки швидко повернули Рух на землю. Команда загрузла в хиткому болоті нестабільності, і лише у восьмому турі гримнула сенсація - перемога над яскравим на той момент Колосом. Здавалося, це стане точкою опори, але після короткого спалаху Рух знову провалився в зону вильоту й кілька турів боровся за кожен подих.

А потім трапився фінальний ривок, який мало хто міг передбачити. Чотири поспіль перемоги - над Кудрівкою, Олександрією, Полтавою та навіть Поліссям (матч вийшов гарячим і зі своїми суперечками) - буквально витягнули команду з дна аж у топ-10! Стало значно спокійніше, хоча відрив від небезпечної зони поки що не дозволяє розслабитись.

Якщо Рух зможе перенести цей імпульс на наступний етап, команда зможе довести, що всі розмови про "втрату форми після так званої співпраці з Карпатами" - це всього лише шум. На даний момент "жовто-чорні" займають десяте місце з 19 очками, поступаючись своїм зеленим і білим суперникам лише в різниці забитих і пропущених м'ячів.

9-та позиція - Карпатський регіон.

Завершимо сьогодні наш огляд Карпатами. Після напруженої боротьби за єврокубки в весняному сезоні, що тривала до останнього туру разом з Кривбасом та Поліссям, нинішній спад "левів" став справжньою несподіванкою. Вже перший матч нового сезону завершився болючою поразкою від Полісся, а серія нічиїх - як з лідерами, так і з новачками - лише посилила невпевненість львів'ян. Довгоочікувана перемога нарешті настала у шостому турі, коли Карпати здолали Оболонь, але цей успіх не призвів до стабільності: команда знову коливалась між перемогами і невдачами. Особливо яскраво проявились проблеми "зелено-білих" під час поразки від Епіцентра (1:3), яка чітко відобразила всі труднощі, з якими стикається клуб.

Фініш першого кола видався ще тривожнішим: три поразки - від Металіста 1925, Зорі та Полісся - і нічия з Вересом залишили Карпати на дев'ятій позиції перед зимовою паузою. Постійний тиск медіа, невдоволення уболівальників та невизначеність навколо тренерського штабу довго висіли над командою. У підсумку 31 грудня Владислава Лупашка все ж відправили у відставку.

Згідно з інформацією, яка активно поширюється в футбольних колах, клуб готується до приходу іспанського тренера. Проте важко передбачити, що чекає на "Карпати" навесні. Ми добре розуміємо, наскільки складними можуть бути перші етапи перебудови та адаптації: нові вимоги, нова філософія, нові акценти. Тож наразі залишається тільки одне – чекати й спостерігати, якими стануть "Карпати" після змін.

Виживуть лише найміцніші.

Оглядаючи результати цієї насиченої осені, стає очевидним, що нижня частина турнірної таблиці УПЛ перетворилася на справжній виклик, де колишні успіхи можуть швидко втратити свою цінність, а кожен здобутий бал відчувається, як остання можливість уникнути вильоту. Перша половина чемпіонату 2025/26 наочно продемонструвала, як швидко футбольна реальність може зруйнувати мрії. Історії команд Олександрії та Карпат слугують яскравим нагадуванням про те, що шлях від медалей або єврокубкових амбіцій до боротьби за виживання може бути вкрай коротким.

Поряд кипіли енергійні новачки, що не соромляться ставити під сумнів лідерів і постійно привертають до себе увагу. Осінній сезон став періодом перевірки психологічної стійкості команд: наприклад, Рух виявив у собі невідомі сили для швидкого прогресу, у той час як Полтава лише починає адаптуватися до суворих вимог елітного рівня.

Для цього сектору таблиці зимова пауза є не лише відпочинком, а й можливістю для переосмислення стратегії та підготовки до вирішальних змагань. Карпати, які сподіваються на оновлення з Іспанії, і Олександрія, що намагається знайти себе заново, отримують шанс на перезавантаження. Епіцентр, Кудрівка та Оболонь матимуть нагоду продемонструвати, що їхня участь в УПЛ - це не випадковість, а закономірний результат їхніх зусиль.

Весняний етап обіцяє стати ще більш напруженим. Ціна кожної помилки буде зростати з кожним туром, а кожна гра все більше нагадуватиме матч на вибування. Відстань між дев'ятим і шістнадцятим місцями настільки мала, що кілька вдалих тижнів можуть кардинально змінити ситуацію та перетворити аутсайдера на конкурентоспроможний середняк. Справжні результати стануть зрозумілими лише навесні, коли зимові роздуми поступляться місцем битві характерів і стратегій за право залишитися серед найсильніших.