Кінець мрій та футболу Реброва: 7 ключових висновків з гри Грузія - Україна.

Збірна України провела ще один поєдинок у рамках групового етапу Ліги націй 2024/25. Команда під керівництвом Сергія Реброва зіграла внічию з Грузією на виїзді.

Чемпіон аналізує гру головної команди країни одразу за подією. І розставляє актуальні акценти після чергового виступу "синьо-жовтих", який назвати вдалим аж ніяк не можна.

Серед якостей, які команда Сергія Реброва продемонструвала на полі, є непохитне бажання грати до самого кінця та здобувати перемогу в боротьбі. Як відомо, в попередніх матчах нинішнього сезону Ліги націй однією з основних критик до українських футболістів було недостатнє прагнення боротися за кожен момент гри. Проте, можна впевнено стверджувати, що "побажання" вболівальників та експертів цього разу були почуті.

Звісно, у кількох епізодах протиснути непоступливих українців грузинам все ж вдавалося. Проте у порівнянні з виїзними іграми проти тих же Чехії та Албанії у перших двох турах змагання Україна зробила не один крок уперед.

"Синьо-жовта" дружина вкотре виявилася не готовою протистояти супернику, який додав по ходу гри. Футбол, який міг подарувати гостям міста на березі Чорного моря перемогу, ті демонстрували лише в обмежений період матчу.

На завершення матчу Україна знову продемонструвала дві різні половини гри. Залишається відкритим питання: "Чому команді, яка має чималий потенціал з футболістів, які можуть змагатися з міцними середняками європейського футболу, важко підтримувати стабільну якість гри протягом усіх 90 хвилин, особливо у поєдинках із суперниками, що мають схожі можливості?" Це питання залишається без відповіді, а проблема не знаходить свого вирішення.

Ідея залучення хавбека Динамо в ролі "ланцюгового пса" не лише здивувала суперника, але й продемонструвала багатогранність Миколи Шапаренка як сучасного центрального півзахисника. Це також стало яскравим прикладом ретельної підготовки Реброва та його асистентів до конкретної команди-суперника.

"Десятка" національної команди знову взяла на себе відповідальність за контроль "нерідної" правої зони поблизу центру поля, отримавши завдання боротися, підчищати та ліквідовувати загрози. При цьому звичного креативного Шапаренка в матчі практично не було видно. Водночас, втома, яка накопичилася у гравців Динамо, про яку Олександр Шовковський неодноразово зауважував останніми тижнями, стала помітною і в цій грі: Шапаренка замінили на початку другого тайму, оскільки він вже не міг впоратися із навантаженням і ще отримав жовту картку. З його виходом на лаву запасних Україна безнадійно втратила колишній динамізм у центрі поля.

Ребров скористався можливістю провести всі п’ять замін, причому вихід гравців на поле в різні моменти другого тайму був продуманим. Вихід Дмитра Криськіва та Олексія Гуцуляка на 64-й хвилині, а також Романа Яремчука та Івана Калюжного на 80-й і Олександра Назаренка на 86-й, були свідомими кроками, націленими на зміцнення команди і стабілізацію гри, враховуючи активність суперника, що зросла.

Інша справа, що ця Україна давно попрощалася з відчуттям ефективності власних спроможностей, які не так давно дозволяли грати з командами рівня Грузії з позиції сили. Коли ти не маєш класу у вимірі колективної гри, сподіватися на чудодійне прозріння того чи іншого гравця, який раптом зробить диво, та заб'є з нічого - свята наївність. Найсмішніше, що якби Гуцуляк чи Назаренко використали ту саму потенційно вбивчу атаку в доданий до другої половини час, вона б спрацювала.

Перед матчами збірних у ЗМІ з'явилася чергова інформація про зацікавленість у послугах захисника Борнмута клубами, які ставлять перед собою більш амбітні завдання. Ваш автор не поділяв захопленість публіки грою ексфутболіста Динамо у жовтневій спарці - тоді, крім вражаюче ефективних дій у обороні власних володінь, Забарний припустився кількох помилок при виході з оборони в атаку, які могли призвести до непоправних наслідків. Однак гра з Грузією у виконанні бека була якщо не втіленням досконалості, то близькою до ідеальної.

Забарний знову продемонстрував свій високий рівень гри та вміння читати ситуацію на полі, а його навички в просуванні м'яча стали прикладом ефективності сучасного центрбека. У світлі позитивних відгуків, безперервного розвитку в англійській Прем'єр-лізі та обмеженого контракту з "вишнями", які також прагнуть отримати вигоду від трансферу одного з найважливіших гравців команди, питання про можливий перехід Забарного в інший клуб може стати однією з ключових тем вже в січні.

Хавбек Челсі не зміг відзначитися голом, але його виступ став можливим стартом для нової ери та бажаного прориву. Мудрик впевнено діяв на полі, у кожному моменті обираючи правильні рішення, не зловживаючи індивідуальними діями, а постійно створюючи небезпечні моменти, як ніхто інший.

Пересічним вболівальникам притаманно запам'ятовувати тільки тріумфальні ігри, в яких футболісти виступають в ролі тих, хто зробив різницю. Однак у випадку з Михайлом Мудриком саме гра на "Батумі Арені" є найкращим матчем вінгера у футболці України з усіх 27-ми поєдинків у футболці національної команди.

На перший погляд, стратегія на матч виглядала обнадійливою до моменту пропущеного гола. Проте насправді план Реброва почав давати збій ще в середині другого тайму. В попередніх зустрічах під керівництвом колишнього наставника Аль-Айна Україна часто виглядала як команда без чіткого курсу, що реагує на ситуацію. Цього разу "синьо-жовті" вийшли на поле з наміром нейтралізувати сильні сторони суперника, намагаючись швидко реагувати на його атаки. Але, як і раніше, ресурсів для повної реалізації цього плану виявилося недостатньо.