Схилимо голови. Фанат Поділля почав захищати Україну з 17 років.

Чотири роки тому трагічно пішов з життя воїн "Азова" Валентин Федорович.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната хмельницького "Поділля" Валентина Федоровича, який почав захищати Україну ще 17-річним, а загинув на початку повномасштабного вторгнення у боях за Маріуполь. Воїнові був лише 21 рік.

Валентин Федорович народився 14 жовтня 2000 року в Хмельницькому, у рідному місті навчався в школі №19, після чого вступив до Хмельницького університету управління та права імені Юзькова, де опановував спеціальність "соціальне забезпечення" і "публічне управління та адміністрування". Все дитинство хлопець провів у спорті - займався дзюдо, футболом, вільною боротьбою, волейболом, реґбі. Деякий час Валентин вчився грати на саксофоні, а пізніше на гітарі.

Відвідувати фанатський сектор хмельницького "Поділля" Федорович почав у 2016-му. Одноклубники згадують Валентина на прізвисько Парагвай як завжди активного та ініціативного учасника руху. Він брав участь у всіх заходах та не пропускав жодного виїзду. Малювати банер, організовувати піро-шоу на сектор, або взяти участь в акції прямої дії - все це він підтримував.

Згідно з спогадами близьких, Валентин з раннього віку демонстрував яскраво виражену патріотичну позицію. У 13 років він активно залучався до подій Революції Гідності в Хмельницькому. Ще до досягнення 18 років молодий чоловік активно брав участь у політичному житті Хмельницької громади, ставши членом молодіжних і патріотичних організацій "Національний корпус" та "Сокіл", що функціонували при міській раді. Крім того, він займався волонтерством. У 2018 році Валентин успішно завершив курс підготовки десятників у "Школі молодших командирів імені Аксьона і Хоми".

У віці 17 років Федорович вирушив до Донеччини як доброволець "Правого сектору", де активно брав участь у бойових операціях поблизу Мар'їнки та Авдіївки.

Валентин, вирішивши стати частиною полку "Азов" і тримаючи це в секреті від своїх близьких, у 2019 році пройшов курс молодого бійця і розпочав службу на позиції старшого навідника міномету. Протягом 2019-2022 років він взяв участь у бойових діях на сході України, зокрема в Донецькій та Луганській областях, а також проходив військові тренування на базі "Атек". Окрім цього, Валентин успішно завершив курси підготовки відповідно до стандартів НАТО.

Брати по зброї пам’ятають, що Парагвай завжди готовий був до нових викликів і не ухилявся від складнощів. Його цікавило медичне забезпечення, тому певний час він також працював у цій сфері в своєму підрозділі, окрім виконання обов'язків з мінометів.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Валентин перебував у Маріуполі, виконуючи обов’язки командира мінометного розрахунку. Після того як боєприпаси закінчилися, він продовжив виконувати бойові завдання, приєднавшись до піхотної групи. Незважаючи на складні обставини, Парагвай залишався оптимістом і служив джерелом натхнення для інших захисників міста.

Валентин Федорович загинув 22 березня 2022 року через удар ворожої авіабомби, що влучила в його спостережний пункт.

Віддати останню шану загиблому героєві вдалося лише через більше ніж два роки, коли його поховали на Алеї Слави в цвинтарі мікрорайону Ракове в рідному місті Хмельницький.

Воїна посмертно відзначили орденом "За мужність" III ступеня.