Москві так само просто завдати удару по Лондону, як і по Гельсінкі, - заявив Стубб.

Попри невелику чисельність населення - 5,5 мільйона осіб, Фінляндія має одну з найбільших армій у Європі.

Під час свого нещодавнього візиту до Лондона графік президента Фінляндії Александра Стубба виявився надзвичайно насиченим, як зазначає видання The Times.

Президент Фінляндії зустрівся з королем, виступив з лекцією в Лондонській школі економіки, пробігся Гайд-парком разом із прем'єр-міністром Канади, а також у своїй промові в Чатем-Хаусі назвав "Брекзит" "нічим іншим, як безпричинною ампутацією ноги".

Видання повідомляє, що після зустрічі з лідером Лейбористської партії та президентом України Володимиром Зеленським на Даунінг-стріт, 10, він відчув розслаблення в компанії прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та вирішив увімкнути футбольний матч.

"Кір і я регулярно спілкуємось, і нещодавно ми мали можливість провести чимало часу разом у Лондоні: спочатку з Зеленським, а згодом із нашими дружинами, насолоджуючись перемогою 'Арсеналу' над 'Леверкузеном', що стало приємним доповненням до нашого візиту," - поділився Стубб в інтерв'ю для газети.

За даними видання, обговорювалися набагато серйозніші питання, ніж матч. Зокрема, готовність Фінляндії до війни.

У статті зазначається, що ця скандинавська держава, що має спільний кордон з Росією довжиною 1 340 км, ймовірно, є найбільш готовим членом НАТО до великомасштабного військового конфлікту через свого агресивного сусіда.

Варто зазначити, що, незважаючи на свою відносно невелику чисельність населення — 5,5 мільйона людей, Фінляндія володіє однією з найпотужніших армій у Європі. За інформацією, приблизно одна шоста частина всіх фінів проходить військову підготовку в межах всебічної програми загальної військової служби.

"Протягом багатьох років Фінляндія створювала складну систему ядерних укриттів під містами та їх околицями, що здатні забезпечити притулок для 87% населення у випадку нападів на країну", - повідомляє видання.

Видання поділилося, що всі - від школярів до керівників компаній - перебувають у стані готовності перейти на воєнний режим, щойно буде виявлено загрозу.

Місцеві жителі слідують принципу "72 години", що навчає їх здатності виживати три доби без доступу до електрики, опалення, води та їжі.

"Жителям радять підготувати свої підвали, заповнивши їх найважливішими речами: консервами, сірниками, йодом, батарейними ліхтариками та переносними плитами. Ті, хто не має можливості облаштувати укриття вдома, можуть звернутися до більших громадських сховищ, які знаходяться на значній глибині під активними міськими магістралями," - зазначено в статті.

Крім того, фінські підприємства формують власний промисловий запас і зобов'язані розробити стратегії відновлення критично важливих послуг упродовж кількох годин після початку вторгнення.

Видання зазначає, що реалізація оборонної стратегії, яка спирається на участь "всіх членів суспільства", навряд чи стане моделі для інших держав.

Проте, як додається, заради власної безпеки та безпеки всього регіону Фінляндія прагне, щоб союзники по НАТО якнайшвидше засвоїли ці уроки.

"Немає універсального рецепту для досягнення цієї мети... Ми можемо запропонувати лише наші найефективніші підходи, які ми використовували у Великій Британії та в інших місцях, але для реалізації всіх цих ідей знадобиться час," - поділився своїми думками Стубб в інтерв'ю для газети після повернення з Лондона.

На думку президента, призов є "силою", яка згуртовує населення та готує його до реалій війни. Фіни не чинять опору призову, а навпаки, розглядають його як "соціальний цемент".

"Згідно з інформацією видання, військова служба є обов'язковою для чоловіків, а для жінок — на добровільних засадах. Проте, очікується, що в найближчому майбутньому може бути введена певна форма призову і для жінок."

За словами Стубба, інші європейські країни рухаються в тому ж напрямку на тлі зростаючої загрози з боку Росії та дедалі "нестабільніших" трансатлантичних відносин із США.

"Швеція відновила призовну службу у 2018 році, Латвія - у 2023 році, а Польща минулого року оголосила про плани щодо проходження військової підготовки всіма чоловіками. Франція та Німеччина роблять обережні кроки для запровадження програм добровільної військової служби", - зауважує видання.

Одночасно, у Великій Британії навіть сама ідея призову стає джерелом дискусій.

"Я пам'ятаю, як проходив військову службу в 1988-1989 роках, наприкінці холодної війни, і тоді я нібито думав: "Навіщо я це роблю?". Мій син пройшов службу два роки тому. Тепер це питання вже не стоїть", - поділився Стубб.

Згідно з інформацією, опублікованою в виданні, населення Фінляндії виявляє найбільшу в Європі готовність захищати свою батьківщину, перевищуючи 80%, тоді як у Великій Британії цей показник становить лише 35%.

"Здатність Великобританії до ведення бойових дій - це інша справа. Минулого місяця колишній генерал попередив, що британська армія настільки виснажена, що "у найкращому випадку" зможе захопити лише невелике містечко", - йдеться в публікації.

Проте Стубб, випускник Лондонської школи економіки, з британською дружиною та дітьми, які мають подвійне громадянство, висловив занепокоєння, що столиця Великобританії стикається з аналогічними загрозами з боку Росії, як і його рідне місто.

"На думку президента Фінляндії, в умовах сучасного конфлікту Москві вдарити по Лондону так само просто, як і по Гельсінкі. Це стосується навіть швидкості, коли йдеться про балістичні ракети чи безпілотники."

Він вважає, що глобальні події можуть раптово вплинути на погляди британців щодо військової підготовки, оскільки європейські партнери опинилися перед викликом "двох фронтів": на Близькому Сході та в Україні.

Газета підкреслила, що загострення відносин з Америкою є ще одним ключовим фактором. Зокрема, президент США Дональд Трамп висловлював загрозу вивести країну з НАТО через брак підтримки в його конфлікті з Іраном.

"Це, безсумнівно, викличе відгук у різних соціальних групах як у Великій Британії, так і на європейському континенті. Якщо врахувати ситуацію в Ірані, стає очевидним, що існують важливі цінності, які люди прагнуть відстоювати і захищати", - зазначив Стубб.

Раніше УНІАН повідомляв, що Збройні сили Фінляндії оголосили про можливість для солдатів приносити на службу власну вогнепальну зброю, а також сучасні технологічні пристрої, такі як дрони та GPS-навігатори. У заяві Генштабу зазначили, що це дозволить забезпечити доступність усіх ресурсів у випадку надзвичайної ситуації. Важливо зазначити, що Фінляндія має один із найвищих рівнів володіння цивільною зброєю у світі. За даними, на 5,5 мільйона населення припадає близько 1,5 мільйона одиниць озброєння. Це означає, що кожен третій дорослий громадянин може прийти на збори вже зі своїм спорядженням.

Ми також повідомляли, що міністр закордонних справ Еліна Валтонен підкреслила, що Фінляндія не планує вимагати від України зупинити або обмежити дії з використанням дронів проти російського нафтового сектору. Водночас, Валтонен акцентувала увагу на необхідності забезпечення безпеки для громадян Фінляндії. Ця заява прозвучала після інциденту, коли на території країни приземлилися два безпілотники. Пізніше влада Фінляндії підтвердила, що один з них належить Україні. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав "сигнали" від деяких своїх міжнародних партнерів щодо можливого зменшення атак на російські нафтові об'єкти. Проте Валтонен підкреслила, що Фінляндія не ставить Україні жодних умов стосовно цілей, на які вона має намір впливати в Росії.