Легенда "Шахтаря", яка так і не змогла стати вдалим "Слугою народу".

Андрій Воробей колись приніс багато радості українським фанатам спорту.

29 листопада святкує свій 47-й день народження знаменитий український футболіст Андрій Воробей. ZAXID.NET запрошує вас пригадати кілька захоплюючих фактів з життя цього форварда, який увійшов до числа найкращих бомбардирів в історії "Шахтаря" і став символом донецької команди на рубежі 1990-х і 2000-х років.

"Гірники"

Андрій Воробей з'явився на світ 29 листопада 1978 року в Донецьку. З раннього віку він проявляв інтерес до футболу, адже його батьки працювали на одному з місцевих підприємств, тому хлопець багато часу проводив, граючи у футбол на вулицях. Цікаво, що в дитинстві Андрій був шанувальником київського "Динамо", яке згодом стало головним суперником його майбутньої команди, "Шахтаря".

Займатись футболом почав у секції на стадіоні "Олімп", звідки його запросив в Академію "гірників" Олександр Пожидаєв. Згодом його забрав у "Шахтар-2" легендарний Віктор Носов. Дебютував Андрій у Другій лізі навесні 1995 року. Там він виступав до 1997 року, награвши у третьому за силою дивізіоні 91 матч, в якому забив 21 гол. Епізодично його залучали до тренувань з головною командою, але закріпитися в основі він зміг лише з третього разу - після літніх зборів 1997 року під керівництвом Валерія Яремченка.

У вересні 18-річний форвард дебютує у Вищій лізі, відігравши 10 хвилин у матчі проти івано-франківського "Прикарпаття". А в єврокубках вперше заявив про себе через 6 днів у матчі 1-го раунду Кубка УЄФА проти португальської "Боавішти" (3:2). Загалом у першому дорослому сезоні Воробей зіграв 12 матчів, але забити бодай раз так і не зумів. Попри це "Гірники" тоді став другим у чемпіонаті України.

У наступній першості, що припала на 1998-1999 роки, нападник почав розкриватися та продемонстрував хорошу результативність. Дебютний гол оформив у ворота "Сімферополя". У 18 матчах чемпіонату України він забив 11 м'ячів, а в 4 кубкових іграх відзначився ще двічі. Також Андрій зіграв у 3 єврокубкових поєдинках.

Кращий голеадор та футболіст року.

Після приходу на тренерський місток Віктора Прокопенка Воробей продовжив прогресувати, і в сезоні 1999/2000 років записав до свого доробку вже 15 голів у 28 іграх.

"Шлях у майбутнє дали мені два фахівці - Яремченко і Прокопенко. Ще перед приходом Прокопенка я був на хорошому рахунку, але при ньому досягнув свого піку в команді. З ним "Гірники" вперше в історії пробився у груповий етап Ліги чемпіонів. За це нам тоді гроші насипали лопатами. Не пам'ятаю конкретної суми за вихід в ЛЧ, але на ті часи це були величезні гроші", - розповідав Воробей в інтерв'ю "Футбол 24".

У наступному чемпіонаті Андрій став найрезультативнішим гравцем, забивши 21 гол у 24 матчах. Його шість м'ячів у Кубку країни стали вирішальними для тріумфу Шахтаря в цьому турнірі. У 2000 році він отримав титул найкращого футболіста України.

У сезоні 2001/02 Воробей трохи знизив свою результативність, забивши 16 голів у 37 матчах, але цього було достатньо, щоб здобути дубль: "гірники" вперше в історії стали чемпіонами України під керівництвом італійського тренера Невіо Скали, а також повторили своє кубкове досягнення. Пізніше Андрій разом із "Шахтарем" виграв ще два титули чемпіона та здобув свій третій Кубок країни в кар'єрі.

Після приходу Мірчі Луческу донецький клуб почав робити ставку на легіонерів. У сезоні 2004/05 конкурентами Воробея стали Джуліус Агахова, Брандао, Чіпріан Маріка та Олексій Бєлік, але Андрій грав доволі багато. Однак зміна стилю гри команди не пішла на користь нашому герою, і після появи у складі "гірників" Франселіно Матузалема, Жадсона та Елано "Гірники" переважну більшість матчів закривав суперника в його штрафному майданчику. Тож легкому і швидкому нападнику було важко використовувати свої сильні сторони в обмеженому просторі. У 29-ти матчах Воробей забив лише 4 голи, а в останній грі сезону проти "Динамо" Луческу взагалі замінив форварда ще у першому таймі, продемонструвавши невдоволення його грою.

Наступний сезон-2005/06 став майже провальним - лише два голи і два асисти в 22 матчах. Останній рік в "Шахтарі" став ще гіршим - 3 м'ячі у 26 іграх. Усього за донецьку команду форвард зіграв 319 матчів, у яких забив 114 голів, ставши одним із найкращих бомбардирів в історії "гірників" та членом Клубу бомбардирів Олега Блохіна.

"Дніпро" та оренда в "Арсенал"

В липні 2007 року Воробей на запрошення Олега Протасова за 2,5 млн євро перейшов у "Дніпро". Там він продовжив регулярно забивати голи, але вже не вирізнявся високою результативністю, властивою йому під час виступів за "Гірники".

Андрій Воробей у складі "Дніпра"

За два сезони у дніпропетровському клубі нападник зіграв 54 матчі та забив 13 голів, після чого вирушив у довгострокову оренду до Олександра Заварова у київський "Арсенал": Володимир Безсонов не бачив Андрія у складі "Дніпра" й відправив його в дубль.

Андрій Воробей під час виступів за київський "Арсенал"

В "Арсеналі" форвард провів 24 поєдинки, поповнивши гольовий доробок 9 мʼячами та 5 результативними передачами. 30 квітня 2010 року, відзначившись забитим голом у грі проти полтавської "Ворскли", довів лік мʼячам, забитим у найвищому дивізіоні чемпіонату України, до 100 та увійшов таким чином до символічного Клубу Сергія Реброва.

"Металіст", конфлікт з Маркевичем і Перша ліга

Повернувшись із оренди, Андрій отримав статус вільного агента і приєднався до харківського "Металіста", підписавши з клубом дворічний контракт. У сезоні-2010/11 він стабільно зʼявлявся на полі у складі "жовто-синіх", зігравши за харківський клуб 29 матчів і забивши 4 голи. Згодом, однак, він почав програвати конкуренцію легіонерам - Джонатану Крістальдо і Тайсону. Як наслідок, у сезоні-2011/12 Воробей зіграв лише 5 матчів і не забив жодного гола.

Андрій Воробей в харківському "Металісті"

Напередодні початку нової першості форвард уклав угоду з "Металістом", продовживши контракт до літа 2013 року, проте не потрапив до заявки на чемпіонат. У лютому 2013 року, через конфлікт із головним тренером Мироном Маркевичем, який звинуватив його у симуляції травми перед матчем із "Шахтарем", гравець був змушений перейти на правах оренди до першолігового клубу "Геліос", де провів 6 матчів без забитих голів. Після цього Андрію заборонили входити до складу основної команди, дозволивши йому тренуватися лише з юнацьким складом.

"Дійсно, у Харкові я зіткнувся з деякими проблемами у спілкуванні з тренерським складом - виник конфлікт з Мироном Маркевичем. Але навіщо згадувати минуле? Можу лише зазначити, що Бог все бачить, і рано чи пізно кожен отримує те, що заслуговує," - прокоментував цю ситуацію Воробей.

Після закінчення контракту він отримав статус вільного агента і два роки не виходив на поле. У травні 2015 року розпочав виступи в чемпіонаті Київської області за команду "Десна" з Погребів, поєднуючи спортивну кар'єру з тренерською діяльністю. Протягом чотирьох років він захищав кольори аматорів, а в липні 2019 року вирішив остаточно завершити свою кар'єру футболіста.

Андрій Воробей і Віктор Вацко під час виступів за "Десну" (Погреби)

Збірна України

Молодіжна збірна України стала першою командою, за яку він виступив, дебютувавши 26 травня 1998 року в товариському матчі проти угорської збірної, де наша команда здобула перемогу з рахунком 3:1. У складі команди U-21 він провів 11 матчів і тричі відзначився голами. У національну збірну його запросив Валерій Лобановський на товариський матч з Болгарією в квітні 2000 року, проте на полі він так і не з’явився. Перше вихід у формі синьо-жовтих відбувся 31 травня 2000 року під час спарингу з англійською збірною на легендарному стадіоні "Вемблі". Українська команда зазнала поразки з рахунком 0:2, а Воробей вийшов на поле на 71-й хвилині, замінивши свого одноклубника Сергія Попова.

У складі національної команди він виступав на чемпіонаті світу 2006 року, де зіграв у чотирьох з п'яти зустрічей, сприяючи виходу команди до чвертьфіналу турніру. Останній раз у футболці збірної він з'явився 26 березня 2008 року під час товариського матчу проти Сербії (2:0), який відбувся в Києві; на полі він замінив Дениса Голайда на 89-й хвилині. Загалом, його кар'єра в національній команді налічує 68 міжнародних матчів, в яких він забив 9 голів.

Політичний шлях та суперечливі події

У жовтні 2015 року Віктор Звягінцев, президент Донецької міської федерації футболу, оголосив, що колишній нападник збірної України Андрій Воробей продовжує своє життя в "ДНР", де виконує обов'язки тренера в дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву.

"Я є тренером команди "Десна" з Погребів, а не з СДЮСШОР з "ДНР". Наскільки мені відомо, двоє осіб - Звягінцев і Шарафутдінов (колишній коментатор каналу "Футбол 1", - прим. ред.) - вирішили привернути до себе увагу. Мабуть, інших слів я не знайду. Вони запустили якийсь проект, намагаючись, здається, залучити людей, згадуючи імена відомих футболістів. Можливо, випадково згадали і моє ім’я", - зазначив ексфутболіст у розмові з "Вацко Light".

У жовтні 2020 року Воробей оголосив про намір взяти участь у виборах до Курахівської міської ради, представляючи політичну силу "Слуга народу".

Легенда "Шахтаря" переміг на виборах і увійшов до постійної комісії з питань освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, роботи з молоддю і захисту прав дітей та соціального захисту населення. Паралельно працював експертом на телебаченні, зокрема на каналах "Футбол 1/2".

У січні 2025 року розгорівся новий скандал: депутата зафіксували на гірськолижному курорті в Андоррі, коли його округ зазнавав інтенсивного обстрілу окупантами. Більш того, засоби масової інформації звинуватили ексфутболіста у бездіяльності: з моменту обрання він жодного разу не відвідав свій округ, натомість незрозумілим чином покинув Україну і, замість того, щоб допомагати людям, насолоджувався відпочинком з дружиною в Барселоні та інших європейських містах.

"Повернення" в "Гірники" і збірну України

У вересні 2021 року генеральний директор "Шахтаря" Сергій Палкін анонсував призначення Андрія Воробея амбасадором Shakhtar Social. Передбачалося, що колишній нападник буде активно залучений до соціальних програм клубу та фонду, щоб підвищити обізнаність суспільства щодо важливих соціальних тем, таких як популяризація футболу, гендерна рівність та інклюзія в спорті.

Пізніше Воробей представляв збірну України серед ветеранів, що цікаво, адже в команді "синьо-жовтих" він грав разом зі своїм "найгіршим тренером" за всю кар'єру – Мироном Маркевичем.

Збірна України для ветеранів готується до вильоту на турнір у Норвегії.

Сім'я

Андрій має дружину на ім'я Оксана, і разом вони виховують сина Максима. Вражаюче, але коли Оксана вперше зустріла свого майбутнього чоловіка, вона навіть не здогадувалася, що він є знаменитим футболістом.

Андрій Воробей разом зі своєю дружиною.

Максим вирішив наслідувати шлях свого батька і стати професійним футболістом. Свій футбольний шлях він розпочав у ДЮФК "Арсенал", а пізніше продовжив навчання в Академії "Шахтар". У січні 2023 року юнак переїхав до Італії, де грав у молодіжних командах "Спеції" та "Феральпісало". Влітку 2024 року він підписав контракт з "Болоньєю", де зараз представляє команду U-18 на позиції центрального півзахисника. У свої 18 років він демонструє вражаючі навички на полі.