Конгрес УАФ: 7 амбітних цілей на 2035 рік, повернення російських клубів і ключові показники українського футболу.

Не можу сказати, якими були попередні конгреси УАФ, але цей, безумовно, заслуговує на увагу.

Декілька фактів: 16-17 квітня в Ужгороді пройшов XXVIII конгрес Української асоціації футболу. Однак самі рішення, ухвалені на конгресі, виявилися не такими вже й цікавими в порівнянні з подіями, що передували цьому заходу.

На початку заходу, вранці 16 квітня, слово надали Віктору Микиті, заступнику керівника Офісу Президента України. Він поділився інформацією про те, що протягом останніх чотирьох років було побудовано та відремонтовано 120 футбольних полів, а до 2026 року планується відновлення ще 100 з них.

Протягом 2022-2026 років завдяки активності місцевих громад та регіонів було зведено і відремонтовано 120 футбольних полів і стадіонів різних форм. У 2026 році передбачено реалізацію проектів зі спорудження та відновлення ще 100 спортивних майданчиків.

Політичні гасла - це добре, але більш показовими є цифри. І їх показували протягом усього конгресу. Одразу ж після Микити до мікрофону вийшов технічний консультант ФІФА Гайоз Дарсадзе зі звітом AFEA по країні.

Одразу зазначимо, що дані були отримані від української сторони, проте там є про що поговорити. В першу чергу через те, що презентація була порівняльною - Дарсадзе виводив показники України в різноманітних сферах та показував, як вони відрізняються від інших країн.

Проводили аналіз у порівнянні з іншими державами, які мають аналогічний ВВП на душу населення, територіальну площу або позицію в рейтингу ФІФА. У багатьох аспектах наші результати виявилися кращими, наприклад, за кількістю навчальних закладів, що займаються футболом.

В інших, наприклад, за кількістю зареєстрованих гравців відносно території, наші результати суттєво поступаються іншим.

"Під час презентації порушувалося одне з найпроблемніших питань - кількість зареєстрованих футболістів. На сьогодні в нашій базі даних зареєстровано лише 69,5 тисячі гравців - сюди входять і професіонали, і аматори. За оцінками УЄФА, в Україні налічується близько 309 тисяч гравців.

Але я переконаний, що насправді людей, які регулярно грають у футбол, набагато більше. Якщо брати всіх, то наш потенціал складає близько мільйона осіб. Ми розробляємо нову цифрову платформу - FMS. Наше завдання - зробити так, щоб кожен гравець у кожній регіональній асоціації та в кожному турнірі був зареєстрований", - коментував Дедишин.

За кількістю тренерів на один мільйон жителів ми також відстаємо від середнього показника у своїй категорії. Презентація тривала кілька годин і була поділена на три частини, в одному з яких нам продемонстрували графік розвитку українського футболу:

Розмір кола вказує на його вплив.

Наближеність до центру вказує на взаємозв'язок

Інформації було чимало, і ми ознайомилися з нею вперше. Після завершення презентації Гайоз Дарсадзе передав звіт Української асоціації футболу, який після перекладу буде розподілено серед регіональних асоціацій. Я ж намагався обговорити всю цю інформацію з особою, яка її представляла.

Дарсадзе відповідав у дипломатичному стилі, підкреслюючи, що його слова не є оцінкою теперішньої ситуації, а скоріше можливістю для аналізу та виявлення шляхів для покращення. Найбільш захоплюючим моментом стало те, що він розповів про амбіції УАФ — прагнення регулярно брати участь у великих турнірах та займати провідні позиції, зокрема, у рейтингу ФІФА.

Ви надали чимало інформації. Поділіться, будь ласка, своїми думками щодо того, в якому стані знаходиться наш футбол на основі цих даних?

Це дослідження не є аналізом поточної ситуації в Україні. Воно зосереджене на тому, що ми маємо на даний момент, а головне - на наших амбіціях і можливостях для змін. Також важливо провести порівняння з іншими країнами за відповідними критеріями. Адже неможливо з ровняти Ліхтенштейн із Китаєм.

Отже, завдяки цьому є можливість оцінити Україну в контексті інших країн. Важливо не лише розуміти власні показники, а й порівнювати їх із аналогічними даними інших держав. Якщо ви вважаєте, що ваші результати є задовільними, варто задуматися: чи можна щось удосконалити? Це і є суть обговорення.

Я усвідомлюю, що Україна має значні амбіції - не лише брати участь у престижних змаганнях, таких як Чемпіонат світу чи Європи, а й займати провідні місця, зокрема у рейтингу ФІФА. Які ж кроки слід вжити для досягнення цих цілей у довгостроковій перспективі?

Чи існують держави, де показники або ж відзначаються схожістю з ситуацією в Україні?

Я б не стверджував, що вони ідентичні. У кожної нації є свій унікальний підхід. Але в чому ж справа? Наприклад, у багатьох навчальних закладах займаються футболом, і це, безумовно, позитивно. Але чи можна зробити це ще кращим? Так, якщо збільшити кількість шкіл.

Розвиток не знає меж. Завжди є можливість вдосконалюватися – можна збільшити кількість змагань, а потім підвищити їхню якість. Завжди існує простір для поліпшень. Все визначається від початкової точки. Для мене важливо мати чітке бачення. В УАФ воно повинно бути, або, принаймні, прагнути до цього.

Для того, щоб цього досягти, необхідно мати чіткий та довгостроковий план. Я б розглядав ситуацію саме з цієї перспективи. В Україні є певні переваги, але також існують й недоліки. У деяких аспектах ви досягаєте кращих результатів, а в інших – інші країни. Варто проаналізувати, що у них функціонує ефективніше і що може бути застосовано в нашій країні.

- Розумію, згоден. Але все ж цікаво, з якою країною ми схожі за цими показниками. Щоб можна було порівнювати.

В якій країні наразі спостерігається така військова обстановка? Сьогодні я надіслав детальний звіт до УАФ, а найближчим часом вони отримають також розширений звіт, що дозволить провести порівняння.

До бесіди приєднався технічний директор УАФ Ігор Дедишин, зазначивши: "Кожна країна має свій власний підхід. Не можна просто скопіювати те, що працює в інших, адже це не означає, що у нас це буде ефективним. Потрібно адаптувати ці ідеї під наші умови".

Після завершення виступу відбувся матч між делегатами конгресу УАФ, у якому Андрій Шевченко взяв участь, граючи за обидві команди. Він згадав свої молоді роки, вразивши всіх голом з штрафного. Таким чином, перший день підійшов до свого логічного завершення.

А що сталося потім? Ще більше чисел.

Уже зранку наступного дня Ігор Дедишин представив український звіт про футбольну ситуацію. Оскільки тем було чимало — від тренерських питань до фінансових аспектів, ми зосередимося на деяких із них більш детально.

Перше і головне: футбол - найпопулярніший вид спорту в Україні - 42%. Зареєстрованих дітей, що займаються футболом - 105-125 тисяч, але мінімальна реальна цифра більша майже вдвічі.

А ось із жінками ситуація гірша - зареєстрованих грачинь трохи більше 10 тисяч, тобто лише 3% від загальної кількості людей, що займаються футболом.

У цьому сезоні в Українській Прем'єр-лізі спостерігається зниження середньої кількості переглядів до 138 тисяч, що трохи менше, ніж 144 тисячі в попередньому сезоні. Водночас, Перша та Друга ліги демонструють зростаючу популярність, набравши 9 мільйонів переглядів у минулому сезоні.

Зросла популярність Кубка України, який переглянули понад 4 мільйони глядачів. Як і передбачалося, найбільшу увагу у вітчизняному футболі привертають матчі між Динамо та Шахтарем. У цих поєдинках фіксуються пікові показники переглядів, які коливаються від 400 до 700 тисяч.

Незважаючи на несприятливі результати, збірна України демонструє вражаючі показники переглядів. У 2025 році команда за 10 матчів залучила 17,4 мільйона глядачів. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 16,7 мільйона за 11 ігор, а в 2023 році - 11,9 мільйона за 8 поєдинків.

Українські футбольні клуби отримують значну частину своїх доходів від інвесторів, що становить 60-70%. Наступними за обсягом є фінансові надходження від УЄФА та спонсорів, які складають по 10-15%. Доходи від трансферів варіюються в межах 5-10%, тоді як менше 5% приходить від реалізації квитків, товарів мерчендайзингу та інших джерел.

Трансфери – це чутлива тема, хоча вони і займають важливу позицію у фінансовій структурі клубів. В останні роки можна помітити зниження обсягів фінансових угод на трансферному ринку "виходу".

Від 60 до 70% усіх трансферів відбуваються в статусі вільного агента, в той час як 20-25% складають оренди. Наша ліга має репутацію "ліги продажу", проте кількість угод з продажу зменшується, а відповідно й фінансові надходження від них також знижуються.

Третя проблема полягає в тому, що в топ-5 чемпіонатах на різних рівнях грає лише 52 українських футболіста, в той час як легіонерів з української Прем'єр-ліги приблизно стільки ж – 50. Це свідчить про те, що Україна не зосереджується на продажу своїх талановитих гравців, а також активно займається підготовкою легіонерів.

По-перше, більшість гравців збірної України була вихована двома клубами - Динамо та Шахтарем. Десь поруч ще Дніпро/Дніпро-1 та львівські, харківські й одеські ДЮСШ, а всі інші регіони разом - на самому дні.

По-друге, наша молодь затримується на етапі молодості. Середній вік, коли гравець починає свою кар'єру в професійному футболі, складає 24,9 років, що є надто пізно. Для порівняння:

По-третє, середній вік для першого трансферу становить 25-26 років, що свідчить про те, що оптимальний момент для переходу вже минув. Це ж відображається і в показниках пікового трансферу, який також варіюється в межах 26-27 років. У провідних моделях цей процес відбувається набагато раніше.

Тренерський склад також стикається з серйозними труднощами — лише Андрій Шевченко має досвід роботи в топ-5 лігах. Варто зазначити, що в середньому тренер в Україні затримується на посаді приблизно 10 місяців. Менше року… Лише чверть фахівців залишається на своїх позиціях більше двох років.

В Україні загалом налічується 12 819 майданчиків, включаючи як мініфутбольні, так і футзальні. Проте стадіонів, що відповідають вимогам УПЛ, є лише 15, а для ПФЛ їх кількість становить до 30.

Щоб продемонструвати поточний стан справ та, безумовно, ознайомити з цілями розвитку футболу до 2035 року, ми маємо сім амбітних завдань.

Зокрема, УАФ прагне значно підвищити рейтингові позиції національних команд у системах ФІФА та УЄФА, розширити представництво українських клубів на групових етапах єврокубків, а також збільшити кількість українських футболістів у провідних лігах Європи.

Подвоїти свій бюджет, а також... організувати два юнацькі чемпіонати Європи в Україні.

Давайте подивимося, наскільки ці прагнення можуть бути здійсненними.

Далі слово взяв начальник відділу аматорського та масового футболу УАФ Денис Сухорук, який презентував проєкт популяризації гри серед мас. Він ще в розробці, деталей було небагато, але один момент видався цікавим - сертифікування клубів за кількома рівнями.

Цілком ймовірно, що Міністерство молоді та спорту України зацікавиться цією ідеєю та включить її у свої розробки, адже нині відомство займається створенням нового законодавства "Про спорт", метою якого є популяризація спортивних занять.

Мене зацікавило питання, чи передбачає проєкт УАФ можливі зміни в законодавстві, щоб уникнути ситуацій, коли його доведеться швидко коригувати. Сухорук спростував мої занепокоєння і зазначив, що основою слугувала система Німеччини та Великобританії.

- Тут більше мова про сертифікацію. І ми сподіваємося, що наш пілот стане аналітикою та прикладом і для міністерства, і для інших видів спорту, як приклад зрозумілої конструкції - як мають працювати клуби.

Чи проводили ви обговорення або консультації з Мінмолодьспорту під час створення проєкту?

На даний момент ні. Ми більше взаємодіяли з іншими державами – УЄФА, Федерацією футболу Польщі. В якості орієнтира використовували німецько-англійську модель.

Яке ваше загальне враження від потенційної реформи законодавства України в сфері спорту?

Вона обов'язково має бути присутня, і безсумнівно, стане корисною. Я вважаю, що наразі вона все ще на стадії доопрацювання, через що у багатьох викликає або непорозуміння, або обурення. Закон доопрацюють, змінять деякі акценти, і тоді його конструкція стане зрозумілішою.

Ми обговорювали питання популізму - люди виглядають враженими, ніби готуються до реформ. Але насправді тут немає нічого надто тривожного.

Невдовзі я обговорив цю ж тему з технічним директором УАФ, Дедишиним. Він також висловив думку про необхідність реформи, але зазначив, що закон потребує доопрацювання. Однак він не поділяє думку, що цей закон повинен регулювати футбол.

Натомість Дедишин запропонував створити окремий закон "Про футбол", адже цей вид спорту є найбільш популярним і може приносити великі гроші та функціонувати самостійно.

- Розкажіть про позицію УАФ щодо проєкту нового закону України "Про спорт".

Якщо дозволите, я поділюся своєю думкою.

Футбол повинен регулюватися спеціальним законодавством. Дозвольте пояснити: це найпопулярніший та найсистемніший вид спорту, що приносить більше ресурсів, ніж всі інші види спорту разом узяті.

Футбол є структурованою сферою діяльності. Нам необхідно розробити спеціальний закон, який дозволить нашій галузі перетворитися на справжню індустрію та стати прикладом для інших видів спорту. Я впевнений, що ми здатні досягти цього. Футбол повинен генерувати цінність, яка зможе приносити додатковий прибуток і бути монетизована.

Я вважаю, що український футбол дуже сильно недооцінює свій потенціал. Український футбол з самого початку незалежності для мене був жебраком, який ходив з простягнутою рукою та просив у всіх гроші: у влади, ФІФА, УЄФА, олігархів, бізнесменів, спонсорів теж. Не пропонував себе як продукт, а просив гроші.

Футбол містить у собі величезну авдиторію. Якщо він отримає сферу окремого врегулювання, я впевнений, тоді він отримає незалежність від усіх та зможе бути самодостатнім та розвиватись як окрема галузь індустрії. І стане прикладом для інших видів спорту. Тоді в нас, повірте, буде порядок у спорті.

Яка у вас думка щодо самого закону, розробленого міністерством?

- Я знайомий з цим проєктом, є багато речей правильних, які я поділяю. Але є такі речі, які вкрай неприйнятні. Я підтримую клубну систему - футбол перший перейшов на неї. Навіть на дитячому рівні всі грають у клубах. Є питання, щоб закон не зруйнував систему.

Я виступаю проти існуючої системи роботи державних комунальних установ. Це питання викликає чимало запитів. Проте не можна просто їх ліквідувати в один момент. Необхідно провести модернізацію, реформування та забезпечити поступовий перехід від ДЮСШ до клубної системи. Коли ж законодавство починає обмежувати та примушувати, це неправильно, оскільки закон не повинен мати таких наслідків.

- Цей закон про футбол, про який ви говорили, ви його обговорювали з міністерством?

Це моя амбіція. Я ще планую обговорити це питання з колегами. Я вже висловив свою думку з цього приводу. Вважаю, що у мене є вагомі аргументи на підтримку цієї ініціативи, яка може допомогти легалізувати футбол. Обсяг цього ринку є надзвичайно великим, і він має значний вплив на наповнення бюджету.

Якщо встановити чіткі правила і організувати це в рамках законодавства, то, повірте, футбол стане автономним та зможе приносити податкові надходження для держави, виконуючи при цьому важливі соціальні та репутаційні функції.

Я вже зробив проєкт цього закону, а далі хочу його запустити в дискусійні панелі з чиновниками Мінмолодьспорту, держави, футбольною спільнотою.

Ця концепція охоплює футзал та пляжний футбол, якими також займається Українська асоціація футболу.

Безумовно, це різні форми футболу. Усі ці варіації також будуть враховані.

Отже, ми підійшли до основного моменту, через який і відбувся цей захід - конгрес УАФ. Не хочеться зупинятися на рішеннях, адже там немає нічого захоплюючого. Значно цікавішим виявився виступ президента УАФ Андрія Шевченка про перспективи національної збірної.

Національна команда України опинилася за крок до участі у чемпіонаті світу. Лише один раз за період незалежності, рівно 20 років тому, Україні вдалося кваліфікуватися на світовий турнір. Процес відбору через європейські відбіркові матчі є досить складним, проте це не зменшує відповідальності за фінальний результат.

Необхідно вжити обдумані заходи для поліпшення ситуації. До завершення квітня ми приймемо остаточні рішення на благо майбутнього збірної. Важливо максимально підготуватися до Ліги націй, щоб успішно стартувати у відборі на наступний чемпіонат Європи, – зазначив він.

Якщо простіше, то головне питання останніх тижнів - чи залишиться Сергій Ребров тренером збірної - буде вирішене до кінця місяця. На жаль, більше говорити про збірну Шевченко відмовився. Проте погодився поговорити на інші теми:

В даний момент російські спортсмени активно повертаються до міжнародних змагань. Яка ж ситуація в світі футболу? Чи є ймовірність, що російські клуби зможуть незабаром знову брати участь у турнірах?

- Дуже просте пояснення. Ми працюємо над стосунками з нашими стейкхолдерами. Ми зараз живемо у світі, де потрібно постійно тримати стосунки, оновлювати їх, працювати над ними.

На даний момент питання повернення росіян не обговорюється, і я це обговорив з Джанні Інфантіно. Це свідчить про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. Яким же стане наше майбутнє? Ми, як і всі українці, маємо досвід життя в умовах війни вже 4 роки. Ситуація змінюється, і ми також будемо адаптуватися до нових обставин.

- А чи є в УАФ план дій, якщо росіяни таки повернуться?

Якщо російські війська знову з'являться, ми готові до дій, але краще не квапитися. У разі загрози, ми вживаємо необхідних заходів.

Чи не бажали б ви знову зайнятися тренерською діяльністю?

- А що, я не справляюся зі своїми обов'язками? (посміхається - прим.) Зараз перед нами стоять серйозні виклики - необхідно підтримувати та зміцнювати зв'язки зі стейкхолдерами, розвивати футбол. Ми провели реформу юнацької ліги, працюємо в усіх напрямках. У нас є команда, і я вірю в її потенціал. У такі часи, хто, якщо не ми?

- Дуже багато молодих футболістів виїхали з України через війну. Що робить УАФ, щоб зберегти їх?

- У нас працює цілий департамент, який веде дуже, дуже плідну роботу. У нас є багато молодих гравців, яких ми вже ідентифікували, з якими проговорили. І дуже важливо вести цю роботу. У нас працюють скаути - ми дивимося за всіма.

Ми хочемо, щоб всі хлопці, які поїхали, заграли. Тоді для збірної України буде набагато більше вибору.

Глибше розкрив тему молодіжних питань Ігор Дедишин, який активно займається цим напрямком.

Ви, зокрема, несете відповідальність за молодь, що покинула Україну. Поділіться, будь ласка, більше інформації про те, як УАФ здійснює свою діяльність у цьому напрямку?

- Це процес скаутингу, постійний моніторинг, слідкування за гравцями, спілкування з ними та їхніми батьками і так далі. Є багато футболістів, які вже виїхали, або народилися закордоном, і грають там за інші юнацькі збірні. Ми теж з ними продовжуємо комунікацію.

Ми усвідомлюємо, що деякі з цих людей можуть не мати можливості потрапити до національної збірної тієї країни, в якій зараз проживають. Це відкриває перед нами унікальну можливість повернути їх додому. Вже були здійснені певні зміни в законодавстві, і ми успішно натуралізували наших етнічних українців. Серед них є боснієць на ім'я Ігнатков, який вже відвідав Київ; всі необхідні процедури пройдено, і він отримав українське громадянство.

- А что, я не справляюсь со своей работой? (улыбается - прим.) Сейчас большие вызовы стоят перед нами - поддерживать и строить отношения со стейкхолдерами, развивать футбол. Мы реформировали сейчас юношескую лигу, работаем во всех направлениях. Есть команда, я вижу в ней потенциал. В такое время, а кто, как не мы?

Зараз існує шанс повернути українців на рідну землю. Коли я згадую про це, в мене виникає хвиля емоцій. Ті, хто залишається там, щиро люблять Україну і уважно стежать за її подіями. Їм небайдужа їхня Батьківщина.

Чи не ставимо ми під загрозу втратити ціле покоління?

Безсумнівно, деякі з них зникнуть.

Сподіваємося, що війна закінчиться якомога швидше, і ми зможемо повернути наших співвітчизників додому в Україну. Але наша місія полягає також у тому, щоб всі українці, які виїхали, пам'ятали про свою Батьківщину.

Є персонаж на ім'я Хоменченко, який є громадянином Уругваю і вже встиг зіграти за всі можливі збірні, а також отримати виклик до національної команди, хоча ще не вийшов на поле. Ми також маємо намір його розглянути. Однак варто зазначити, що в усіх своїх інтерв'ю він згадує про своє українське походження, що дуже приємно.

Таких історій багато. Є в Австралії. Ми слідкуємо, де тільки можемо, збираємо інформацію. Але це титанічна робота, бо дуже багато наших по всьому світу, база постійно розширюється.

Sure! Please provide the text you want me to make unique.

На завершення, хочу висловити свою вдячність УАФ за організацію цього конгресу. Як би там не було, мені завжди цікаво досліджувати статистичні дані...